Календарно тематичне планування з історії України для 7 класу на 2019-2020 навчальний рік

Історія України

Для кого: 7 Клас

16.10.2019

812

36

0

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з історії України до підручника О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. Укладено відповідно до навчальної програми для закладів загальної середньої освіти «Історія України 5-9 класи» міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Бишляцький НВК «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ДНЗ»

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора з НВР

___________ О. Ю. Сад

І семестр

«_____» __________2019р.

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора з НВР

___________ О. Ю. Сад

ІІ семестр

«_____» _________ 2020р.

.

Календарно – тематичне планування

з історії України

на 2019 – 2020 навчальний рік

у 7-ому класі

вчителя Блищика Валентина Сергійовича

Укладено відповідно до навчальної програми для закладів загальної середньої освіти «Історія України 5-9 класи» міністерства освіти і науки України

(наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)

Сайт http://mon.gov.ua

Річна кількість годин – 35

Кількість годин на тиждень – 1

Календарний план складено до підручника

«Історія України 7 клас»

автори: О.В. Гісем, О.О. Мартинюк

видавництво «Ранок», 2015

(Наказ МОНУ від 20.02.2015 777)

з/п

Тема уроку

Дата

Приміт-ка

Зміс-това лінія

Д/З

1

Вступ: історія України в середні віки

П.1

Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ – УКРАЇНИ (6 годин)

2

Східні слов’яни у VІ – ІХ століттях

П.2

3

Київська держава за перших князів

П.3

4

Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі України в ІХ- Х століттях

П.4

5

Русь Україна за князювання Ольги та Святослава

П.5

6

Практичне заняття: на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава

7

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.1-5

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;

  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);

  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;

  • роль міста Києва в утворенні Русі;

  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;

  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

  • позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

  • визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава

Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ Х – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ СТОЛІТТЯ (6 годин)

8

Київська держава Володимира Великого

П.6

9

Київська держава за правління Ярослава Мудрого

П.7

10

Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ століття

П.8

11

Культура України – Русі.

П.9

12

Практична робота «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

13

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.6-9

Розділ 3. РУСЬ УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ СТОЛІТТЯ ( 6 годин)

14

Київська держава за правління Ярославичів

П.10

15

Правління Володимира Мономаха

П.11

16

Роздробленість Київської держави. Розвиток Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств. Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово). Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші

П.12

17

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ століття.

П.13

18

Практична робота: визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя

19

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.10-11

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;

  • території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;

  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;

  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;

  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;

  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;

  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;

  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя/учительки);

  • позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

  • визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА) (7 годин)

20

Утворення Галицько-Волинської держави

П.14

21

Монгольська навала. Утворення Золотої Орди

П.15

22

Галицько-Волинське князівство за князя Данила Галицького

П.16

23

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича

П.17

24

Практична робота «Історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня)»

25

Культура Галицько-Волинської держави

П.18

26

Узагальнення. Тематичне оцінювання

П.14-18

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

  • території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

  • особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

  • показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

  • встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя);

  • позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

  • виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

  • підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО (6 годин)

27

Українські землі у складі Великого князівства Литовського

П.19

28

Українські землі у складі Угорщини, Молдавії, Московії та Османської імперії. Кримське ханство

П.20

29

Соціальна структура населення українських земель у другій половині ХІV-ХV століть. Господарський розвиток

П.21-22

30

Практична робота «Історичний портрет Костянтина Острозького»

31

Культура українських земель у другій половині ХІV-ХV століть

П.23

32

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

  • територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

  • інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

  • наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

  • причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

  • роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

  • європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

  • поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

  • показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

  • визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

  • охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

  • визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя);

  • позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

  • зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;

  • порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

33

Узагальнення до курсу «Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків»

34

Повторення вивченого матеріалу за І семестр

35

Повторення вивченого матеріалу за ІІ семестр

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.