Мета: розвивати мову, мислення дітей, пам’ять, увагу, естетичні почуття; дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції.
Матеріал: легенди, вірші, приказки, прислів’я про державні та національні символи України; вишитий рушник, вишиванка, прапор, герб, запис Гімну України; матеріали для роботи з тістом.
Хід заняття
Діти, до нас сьогодні завітали гості, давайте з ними привітаємось.
Здраствуй, рідна Батьківщина,
Сонце й небо,море й річка,
Скелі й гори, ліси й моря,
Поле й рілля, луг і долина.
Добрий ранок, моя Україна,
Я посміхаюсь тобі!
Ой, погляне, а до нас іще й дівчинка завітала,
На землі великій є одна країна: гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті і скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають, На бандурі грають і вірші складають про ліси і гори, і про синє море, про людей і квіти, то скажіть же діти, що це за країна? — Наша славна Україна!
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов'я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
В. Сосюра
- Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну подорож, в якій ми пригадаємо та ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна.
Перша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби й калини – нема України».
Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, – жили й річки».
Як йде весна до мого краю,
І грає сонце веселіше,
Верба найперша зацвітає,
І на землі стає світліше.
Верба схилилась над водою
І віти-коси в річці миє.
Своєю вродою простою
Людині завжди серце гріє.
З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України.
Далі діти чіпляються у вагончики і під звуки української музики їдуть до наступної зупинки.
( Виставити кошик з калиною)
А зараз відгадайте загадку:
У віночку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (калина)
- Так, це калина.
І ось наша зупинка називається «Не ламай калину».
Другою улюбленою рослиною українців є калина.
Здавна говорили:
«Посади калину – будеш мати долю щасливу».
- Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пломеніють, як жар. На що схожа?
- А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною?
Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.
Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв.
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася,
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо
. А які ви знаєте прислів’я?
Без верби і калини – нема України.
Любиш Україну – посади калину.
Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.
- У народі цінують калину за її цілющі властивості. Діти, як на вашу думку , яку користь приносить калина? (З ягід варять кисіль, джем, варення, готують чай, калина має лікувальні властивості.) Ось тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною.
. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай калину, бо накличеш морози»!
На городі біля тину
Чепурилася калина.
Почепила ягід грона,
Мов намистечко червоне,
І співала ніжно й тихо:
- Не робіть калині лиха,
Не ламайте, бо калина –
Це маленька Україна. (Ярослав Скидан)
Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною, але подорож наша ще не закінчилась.
Далі діти чіпляються у вагончики і під звуки української музики їдуть до наступної зупинки.
Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».
- Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські барвисті костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.
( огляд виставки українських костюмів, рушників,
Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. А давайте діти , пригадаємо як людям використовували рушник ?
(Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки.Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха.
Коровай на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Коровай–святий хліб - символ багатства , щастя, добра та радості. Короваєм зустрічають та пригощають шанованих гостей.
Рушник та коровай цінується в народі.
Діти , а давайте пригадаємо, які ви знаєте українські страви?
Українська народна страва борщ.
Український танець « Борщ»
Далі діти чіпляються у вагончики і під звуки української музики їдуть до наступної зупинки.
Наступна наша зупинка «Чий віночок найкращий».
Віночок
В. Паронова
Ой віночку, мій віночку,
В нього я вплету, що схочу:
Ружі, маки і барвінок,
І стебельця материнок.
Ще вплету казки чудові,
Пишні грона калинові
І пісні про Україну.
Я віночок свій надіну
На голівоньку русяву –
Хай красується на славу.
Всього в українському віночку 12 квіточок, і кожна – лікар, оберіг.
Плести віночки – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках.
Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають:
хто вміє віночок вити – той вміє життя любити.
Який вінок – такий голосок.
Дидактична гра «Склади віночок» (діти викладають віночок з квітів на
дошці)
А зараз діти давайте прикрасимо наш вінок стрічками, але в’язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати. Наприклад, найпершу у віночку – посередині – в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці. Пообіч неї – жовті стрічки – символ сонця; за ними світло-зелені – символ краси й молодості. Потім голубі, сині — символи неба й води, що дають силу і здоров’я; далі в’яжуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку.
Прив’язують стрічки до віночка.
Гарний віночок – краса дівчини;
Віночок на голові для здоров’я;
У віночку калина – гарна дівчина;
Який віночок – такий голосочок.
Далі діти чіпляються у вагончики і під звуки української музики їдуть до наступної зупинки.
( показ слайдів)
Діти, ми наблизились до передостанньої зупинки –«Державні символи України». Тут ми дізнаємося про три основні державні символи України. Послухаємо легенду.
Вихователь розповідає легенду.
Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.
Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив Київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Наш герб — тризуб, Це воля, слава й сила; Наш герб — тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню несемо Ми людям.
Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.
Прапор — це державний символ Він є в кожної держави; Це для всіх — ознака сили, Це для всіх — ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм: Синє — небо, жовте — жито; Прапор цей оберігаєм, Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо, Ми з ним дужі і єдині, Ми навіки є — народом, Українським, в Україні.
А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій голос і великий спів імя Гімн.
І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?
Це колір – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.
Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.
Слухання Гімну.
Далі діти чіпляються у вагончики і під звуки української музики їдуть до наступної зупинки.
На останній зупинці давайте діти,пригадаємо, чи запам’ятали ви щось для себе?
Чи сподобалася вам подорожувати?
Які ви знаєте улюблені рослини українців?
Які ви знаєте скарби нашого народу?
Назвіть національні та державні символи України?
Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. Тож слід повернутися і нашим гостям не з порожніми руками.
Тому, ми запрошуємо наших шановних гостей до нашої кулінарної майстерні, де ми покажемо майстер – клас, роботи з тістом.
Підсумок: - Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наша колиска – це наше рідне село Пухівка, будинок, в якому ви живете, мати й батько. Справжній патріот повинен знати державні та національні символи своєї країни. На згадку про наш садочок ми хочемо подарувати символ достатку – коровай.
