Конспект інтегрованого заняття з народознавства в старшій групі
Тема: Криниця рідного краю
Підготувала:
Шинкаренко Оксана
Володимирівна
ЗДО № 12 « Струмочок»
м. Первомайськ
Миколаївської області
Програмовий зміст:розширювати знання дітей про українські обряди та
традиції;з'ясувати разом із дітьми значення води,її властивості,приділивши особливу увагу поняттю «джерельна вода»;узагальнити знання дітей ,спираючись на науковий досвід про те,що життя бере свій початок із води і без води неможливе життя взагалі;закріпити знання про українські символи та їх значення у національних обрядах;розвивати інтерес до традицій пращурів;виховувати дбайливе ставлення до води,любов до рідного краю.
Попередня робота:бесіди про українські символи і обереги;вивчення вірша П.Воронька «Облітав журавель»,розучування української народної гри «Довгоногий журавель»;бесіда про властивості води.
Словникова робота:криниця,джерело,джерельна вода,колодязь,зруб,лоза,
лозоплетіння.
Матеріал:силуетна лялька Краплинка,ілюстрації «Криниця»,художнє слово про криницю,вербу,гілочки верби,глина або пластилін,картонні пластини (7:4см)з нанесеним на них 1-2 мм шаром пластиліну,дощечки для ліплення.
Хід заняття:( Діти заходять до групи,чують плач).
Вихователь:- Малята,прислухайтесь,ніби хтось плаче.(Діти шукають і знаходять Капітошку - кулька з сумною емоцією).- Ви впізнали,хто це? Це -Капітошка,весела крапелька води . Що сталося?Чому ти плачеш?
Капітошка:- Я загубився. Я не знаю,де живу?
Вихователь:- Діти,де ми можемо зустріти крапельки води?(відповіді дітей).
А ще безліч краплинок живуть у криницях. Що таке «криниця»?Це таке
місце,де є підземне джерело.(Розгляд ілюстрацій із зображенням криниць).
Вода в криницях чиста і дуже смачна. Наш народ вважає криницю одним зі своїх символів. Її здавна оберігали,шанували,називали святою,бо без неї не уявляли життя. Чи хотіли б ви послухати історію про те,як виникла криниця?
Тоді слухайте уважно. Спочатку по воду ходили до річки,джерела. Люди
облаштовували їх,дбали про них. І селилися поближче до води. Пізніше,коли стали розселятися,займати все більше територій,були змушенні копати штучні колодязі,бо джерела води залягали глибоко в землі. Криницю викопували,робили навколо неї дерев'яний зруб,тобто обробляли її деревом,щоб було і воду зручно брати,і щоб у середину нічого не падало.
Раніше колодязі були не в кожного господаря,а один на село,вулицю чи куток. Як ви гадаєте,копали їх поодинці чи гуртом?(Відповідь дітей). Ось як писав наш великий поет Тарас Шевченко: «Та й викопав при долині глибоку криницю. Не сам один толокою йому помагали». З викопаної криниці всі разом куштували воду,визначали,яка вона:смачна чи не зовсім добра. Адже відомо:смакові властивості води залежать від того,в якому грунті вона протікає,яких речовин набирається від матінки-землі. І якщо вода подобалась людям,то криницю оздоблювали,саджали біля неї калину,вербу.
До криниці всі сходились по воду. А зібравшись разом,дізнавалися одне в одного про новини,вирішували важливі господарські справи. Пізніше криниці почали копати в кожному дворі. За криницею доглядали:лагодили її,чистили джерело,щоб не замулювалося. Звідси і пішла приказка: «Яка криниця-такий і господар».
-Діти,а як можна набрати води з криниці?(Відповіді дітей).
Погляньте на малюнок,який красивий журавель допомагає воду з криниці витягати. Діти,а ви знаєте,чому саме журавель стоїть над криницею,а не інша пташка? Є багато легенд про цього журавля. Одну з них я зараз вам розповім. Переказують люди,що з давніх- давен дружно жили журавель із журавкою. Кругом літали разом,курликали свої задушевні пісні,ніколи не розлучалися. Прийшла золота осінь. Приєдналися наші журавлики до журавлиного ключа і полетіли в теплий край зимувати. Далеко і тяжко було летіти,захворіла журавочка,вибилася із сил і загинула. Не захотів летіти журавлик без журавки в теплий край. Залишився на рідній землі та перетворився на колодязного журавля. Стоїть він над криницею і щодня допомагає людям воду з криниці діставати. Так віддячує людям за їхню доброту та турботу.
Діти,ви звернули увагу,що я в легенді назвала журавля не криничним,а колодязним?Як ви думаєте,чому?Погляньте на малюнок,це теж криниця,але без журавля,а з дахом зверху,і воду звідти витягують за допомогою ланцюга,який накручується на колоду,прикріплену над криницею,з допомогою металевої ручки. У селах таку криницю називають колодязем. У нашому селі теж є такий колодязь. Незабаром помандруємо до нього.
Давайте пригадаємо віршик про журавля.(Декламування дітьми).
Діти,а ви хочете відчути себе маленькими журавленятами?
(Українська народна гра «Довгоногий журавель»).
Я вам казала,що біля криниці саджали калину і вербу. Як ви думаєте,чому саме ці рослини?Щоб вода в криниці була чистою і корисною для здоров'я,біля неї садили вербичку,а щоб була приємною на смак-калину?. Люди склали про це прислів'я:
«Де срібліє вербиця-там здорова водиця».
«Де вербиця,там криниця».
Психогімнастика «Верба»:вихователь читає дітям текст про вербу,діти уявляють себе цією рослиною. «Уявіть,що ваші ноги-це коріння верби;наш тулуб-стовбур,а наші руки-гілочки. Вітер повіває-гілочки хитає. Виглянуло сонечко-усміхнулися йому верби. Добре їм,тепло».
А зараз я хочу познайомити вас із найпростішим способом пошуку джерела для криниці. Назвемо його «паличкою-гадалочкою». За допомогою цього способу ми з вами можемо визначити,близько чи глибоко під землею залягає джерело. Коли вербовою гілочкою із зеленими листочками(лозинкою)водити низенько біля землі,то в різних місцях листочки ворушитимуться по різному. Там,де джерело знаходиться близько до поверхні землі,листочки,ніби під тягою магніту,прилипатимуть до неї. Такий спосіб віднаходження джерела називається лозо шуканням. На прогулянці ми випробуємо цей спосіб.
А ще вербу в народі вважають цілющою рослиною. Недаремно,коли болить голова,кажуть:приклади гілочку верби до голови-голова перестане боліти. А у свято Вербниці її святять у церкві,б'ють всіх та приказують:Верба-хльось!Б'є до сльоз!
Не будь сонливий,
До роботи лінивий.
Будь робочий,як бджола,
І рости,як верба.
Будь здоровий,як вода,
А багатий,як земля.
Вербові гілки називають лозою.(Індивідуальне промовляння слова «лоза»). З цих лозинок плетуть кошики(показує):великі-для дорослих,маленькі-для дітей. Спробуйте обережно зігнути лозину. Яка вона?Так,вона гнучка,з неї легко плести. Можна навіть вузлики зав'язати.
Гра «Хто швидше»:запропонувати кілька конкурсів:
Хто швидше зав'яже вузлик з лози.
Хто швидше зробить кільце із лози.
Хто швидше накрутить лозу на кулачок.
Запропонувати дітям зліпити вербиченьку,яка росте біля криниці( напівоб'ємне рельєфне ліплення).
Аналіз дитячих робіт.
Підсумок заняття:Любимо Батьківщину,як тата і неньку,
Бо ми українці-щирі серденьком.
Криниці і воду ми зберігаємо,
Стареньких людей ми поважаємо.
