і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Інтегровані уроки як засіб розумового та мовленнєвого розвитку учнів

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JF308392
За публікацію цієї методичної розробки Манзюк Тетяна Михайлівна отримав(ла) свідоцтво №JF308392
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Гуманізм, формування цілісної картини світу – провідні тенденції розвитку української національної школи. Особливо значимі ідеї для змісту початкової мовної освіти, оскільки характерною рисою дитячої творчості є синкретизм – органічне поєднання різних видів мистецтв у одній художній дії.

Виготський Л.С.

Розробляючи систему інтегрованих уроків мови і мовлення, я переконалася, що найперспективнішою є така організація пізнання, коли спільною темою дидактичного матеріалу об’єднуються уроки рідної мови та ряду інших навчальних предметів (читання, природознавства, художньої праці, музики).

Тематична єдність дидактичного матеріалу на уроках різних навчальних предметів – визначальний методичний підхід організації пізнання мовних явищ у контексті мовленнєвої діяльності учнів. Він дає можливість створити мотив пізнання граматичних абстракцій та словесної творчості, індивідуалізувати навчання через раціональне використання між предметних зв’язків та засобів інтеграції; є важливим засобом диференціації навчання та засобами та мірою допомоги.

Водночас ідейно – тематичне, мистецьке, жанрове багатство текстового матеріалу, який використовується для створення мовленнєвих ситуацій, побудови комплексних вправ, вводить дітей у світ добра, краси, істини, сприяє розширенню кругозору дітей, збагаченню їх активного словника та граматичної структури мовлення.

Тематична єдність дидактичного матеріалу на уроках ряду навчальних предметів дає змогу спланувати систему уроків мови і мовлення, у яких раціонально поєднуються різні їх види:

    вступні уроки до певної навчальної теми з використанням між предметних зв’язків та інтегрованих видів діяльності;

    базові уроки, спрямовані на корекцію, контроль, на вироблення навичок, умінь, узагальнення, систематизацію виучуваного мовного матеріалу, на яких не використовуються інтегровані засоби навчання; ефективними тут є міжпредметні зв’язки;

    підсумкові уроки з вивчення певної теми із широким використанням інтегрованих видів діяльності як засобу активізації словесної творчості, розкриття виражальних можливостей мовних засобів (слова, граматичної форми, інтонації).

На перших, вступних уроках, присвячених вивченню нової теми, головна увага зосереджується на формуванні нових уявлень і понять, а зв’язні висловлювання дітей (з великою мірою допомоги вчителя) супроводжують пізнавальні процеси, увиразнюють, конкретизують їх У даному разі своєчасним є використання між предметних зв’язків та інтегрованого навчання (особливо, коли йдеться про введення опорних знань).

Уроки формування навичок, умінь, узагальнення мовних знань передбачають поступове зростання рівня творчої активності й самостійності мовленнєвих завдань. Тут перевага віддається конструктивній діяльності з елементами творчої (переконструювання, доповнення, відновлення, редагування, переказ тексту); складанню зв’язних висловлювань за робочими матеріалами. Велику розвивальну сутність набирає використання між предметних зв’язків, а інтегровані види діяльності є недоцільними.

Підсумкові уроки з певної теми характеризуються високим рівнем словесної творчості дітей. Цьому значною мірою сприяє інтеграція видів діяльності, змісту навчальних предметів.

Етапи формування мовних знань

Засвоєння

власне мовних знань

Оволодіння уміннями вживати виучувані мовні знання у зв’язному мовленні

І. Початковий етап ознайомлення з мовними знаннями

    актуалізація знань і досвіду, мотивація навчальної діяльності;

    виділення і узагальнення істотних ознак поняття;

    встановлення зв’язків між ознаками, введення терміна, осмислення його

    Актуалізація виучуваних мовних знань до введення поняття

ІІ. Етап осмислення, закріплення, корекції, контролю, узагальнення

    осмислення і закріплення істотних ознак поняття та його зв’язків;

    розрізнення виучуваного поняття від зовні схожих;

    встановлення між понятійних зв’язків, відпрацювання опорних умінь;

    підготовка до сприймання наступного матеріалу

    розширення уявлень про значення слова, його сполучуваність, функціональну роль;

    активізація типових синтаксичних конструкцій, розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності

ІІІ. Етап застосування здобутих знань

    удосконалення мовних знань, розгляд мовних засобів у функціональному аспекті

    розвиток умінь розповідати, списувати, міркувати

Documents

    Сприймання, осмислення нових знань з лексики,

граматики правопису;

    розвиток інтелектуальних умінь (усного й писемного

зв’язного мовлення);

    відпрацьовування навичок каліграфічного й

грамотного письма;

    удосконалення опорних умінь;

    узагальнення, встановлення міжпонятійних зв’язків;

    підготовка до сприймання наступного матеріалу.

У структурі інтегрованого уроку можна виділити 3 етапи:

1) формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування та планування тексту);

2) творення тексту (усно й письмово);

3) виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників ( чи зразком, складеним учителем).

Ця структура інтегрованого уроку ґрунтується на даних психології про етапи мовленнєвої діяльності (орієнтування, планування, реалізація, контроль).

Етап формування задуму висловлювання співвідноситься з такими етапами мовленнєвої діяльності, як орієнтування, планування; на ньому вирішуються такі завдання:

    актуалізація чуттєвого досвіду, знань учнів про предмет висловлювання;

    активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;

    удосконалення способів мовленнєвої діяльності («азбуки мовлення»), найголовніших мовленнєвих умінь;

    спостереження за виражальними можливостями слова, граматичних форм, колективний добір влучних слів;

    розвиток навичок грамотного й каліграфічного письма, граматичних умінь.

Етап творення дитячих зв’язних висловлювань відповідає третьому етапу мовленнєвої діяльності – реалізації задуму. Управління дитячою творчістю здійснюється через багатоваріантні мовленнєві завдання, які спонукають дітей до складання тематично близьких казок, розповідей, міркувань, віршів. Як правило, пропонується кілька блоків завдань на розвиток зв’язного мовлення з різною мірою допомоги та рівнем творчості.

Етап редагування, обговорення дитячих творів, зіставлення зі зразками художньої літератури є завершальним, він зорієнтований на четвертий етап мовленнєвої діяльності – контроль. Доцільним тут є виразне розповідання в особах складених творів, драматизація, створення пластичних етюдів, виконання ілюстрацій чи колективних композицій, добір влучних заголовків до дитячих творів.

CurvedRibbon3

PubBanner

Доцільний вибір завдань, що інтегрують способи навчання, - важлива складова розумового та мовленнєвого розвитку.

Конструюючи етап формування задуму висловлювання, найчастіше використовую такі комплексні завдання, інтегровані види діяльності:

    Виразне читання вірша, пісні ( в особах чи в музикальному супроводі); спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті. Запис з голосу (з коментуванням чи списування) образного вислову, поетичного рядка. Які слова вірша можна використати як заголовок? Побудова речень, словосполучень за мотивами вірша.

    Виразне читання вірша, складання діалогів з героями твору (вербичкою, синичкою, Оленкою), доповнення художніх описів, міркувань.

    Виразне читання вірша, зіставлення його з картиною. Що в них спільне? Що відмінне?

    Сприймання вірша, музики, картини. Чи співзвучні ці твори? Чому?

    Сприймання двох картин (контрастних за настроєм), прослуховування музики. До якої картини підходить музика? Чому?

    Аналіз виставки дитячих малюнків після екскурсії в природу. Прослуховування музики. Які з малюнків співзвучні музиці?

    Літературно-драматична композиція (Весна – лялька, її брати – місяці, дівчата – вербиченьки).

    Складання словесних, графічних, хореографічних малюнків за мотивами художніх творів.

    Хоровий спів (з елементами танцю).

    Складання описів та дидактичними іграми. Яка пташка мені зустрілася в гайку? Що це за дивний звір? Яка квіточка (гілочка, листочок, плід) мені найбільше сподобалася? Чому? Що за гостинці принесла бабусі Червона Шапочка з лісу (городу, поля, лугу)?

    Відгадування загадок, ребусів, кросвордів. Спостереження за виражальними можливостями мовних засобів; зіставлення тексту загадки і малюнків – ілюстрацій.

    Робота з прислів’ями і приказками, народними прикметами. Пояснення їхнього змісту, відновлення деформованих прислів’їв. Списування (запис з коментуванням чи з голосу) прислів’їв. Чи підходить прислів’я до дій казкового героя? Чи можна дане прислів’я використати як заголовок до казки (оповідання)? Чому? Складання тексту за змістом прислів’я.

    Хореографічні вправи, пластичні етюди у музичному супроводі, які передують усним імпровізованим розповідям дітей. (Уявіть, що ви рибки.)

    Добір виразних мовних засобів у ході евристичної бесіди у процесі спілкування з природою, картиною, поезією, музикою (можливо, з використанням емоційно – образних таблиць і малюнків).

    Імпровізовані розповіді дітей (усні журнали) на основі колективних чи самостійних спостережень, за матеріалами пошукової самостійної фольклорної, народознавчої, природознавчої діяльності, на основі позакласного читання.

    Виготовлення художніх виробів та колективних композицій (вишивок, малюнків, аплікацій з природного матеріалу, пластиліну тощо) – типу: Ліс оживає. Рибки в акваріумі.

    Прослухайте, прочитайте, розкажіть в особах казку (легенду, міф) і запишіть з пам’яті той образний вислів, що найбільше припав до душі. Виконайте до нього малюнок (аплікацію чи колективну художню композицію).

    Складіть діалог (поговоріть з героями твору). Виконайте колективну композицію чи індивідуальний малюнок за мотивами тексту.

    Запишіть з голосу (з коментуванням чи спишіть) текст і виконайте до нього ілюстрацію.

    Прочитайте (прослухайте) текст. Напишіть докладний чи стислий переказ (з використанням словесно-графічної опори); доповніть опис (міркування), використовуючи слова даного тексту; намалюйте до них ілюстрацію.

    Усно складіть власну розповідь про героїв прочитаного твору та запишіть, використовуючи при потребі словесно-графічну опору.

    Складіть власну розповідь за аналогією до прочитаного тексту.

    Виберіть із двох суджень, які подано до героїв легенди (казки, оповідання), те, яке, на вашу думку, є істинним, та запишіть його.

    Доповнення, відновлення, переконструювання, переказ однієї з частин тексту ( з використанням перфокартою).

    Добір виразних мовних засобів у процесі гри, спостережень за картиною, ілюстрованим текстом. Запис образних слів та виразів до власних зошитів (скарбничок), створення словників сполучуваності.

    Доповнення, поширення, відновлення казки (вірша, оповідання) з використанням перфокарт.

Ribbon1Sharp

У процесі конструювання інтегрованих уроків провідною групою мовних завдань є розгляд виучуваних мовних засобів (фонетичних, лексичних, граматичних, словотворчих) у функціонально-стилістичному аспекті.

Такі завдання передбачають:

        спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті, їхньою роллю у переданні інформації, створенні художнього образу;

        обґрунтування доцільності, виразності вжитих автором тих чи інших слів, граматичних форм;

        самостійний добір лексичних, граматичних багатств рідної мови для вираження власної думки, почуттів.

Ці завдання можна конкретизувати таким чином:

1. З якою метою вжито в тексті синоніми, образні слова, звертання, речення з окличною інтонацією, перелічування? Які риси характеру, які події, предмети вони зримо малюють? Який викликають настрій?

2. Доберіть з довідки влучні слова для характеристики предмета, героя, події, явища. (Найчастіше в довідці подаються антоніми.) З ким (чим) порівнюються події, явища, предмети, дійові особи в тексті? Чому? Яке цим створюється враження? Які слова малюють барви, звуки, дивні обриси предмета, явища?

3. Порахуйте, чого більше в тексті – іменників, прикметників, дієслів. Яке враження створює автор вживанням великої кількості дієслів (іменників, прикметників)? Якого характеру надає тексту повторення дієслів, іменників, прикметників?

4. Чи можна слова тексту замінити синонімом? Чи доцільно це? Як змінився текст, коли іменники (прикметники, дієслова, прислівники) замінили антоніми?

5. Поширте текст словами (використовуючи слова з довідки, спираючись на питання або самостійно) з опорою на малюнок, музику.

6. Намалюйте словами, що уявляєте, слухаючи поезію, музику.

7. Поговоріть з героями тексту, висловлюючи побажання, застереження, співчуття, пораду.

8. Побудуйте діалог, розповідь за мотивами тексту.

9. Дайте відповідь на запитання тексту (з використаннями опори й самостійно).

10. Перебудуйте текст (зі зміною особи оповідача).

11. Відновіть текст (із розсипаних слів, речень з переставленими частинами.

12. Відредагуйте текст за змістом, структурою, мовним оформленням.

filecab2

Користуйтесь пам’яткою:

1. Чи відповідає зміст твору заголовкові?

а) Чи не пропущено щось важливе?

б) Можливо, є щось зайве?

2. Чи достатньо розгорнуті частини висловлювання?

а) Можливо, слід щось переставити?

б) Чи продовжується думка першого речення у наступних?

в) Як зв’язуються частини тексту і речення?

г) Можливо, є постійні повторення тих самих слів?

3. Чи допомагають вжиті слова зримо уявити те, про

що розповідається?

а) Речення будуються з двох-трьох слів, за одним

зразком чи з багатьох слів, різні за метою

висловлювання та інтонацією?

13. Прийом коректури – допоможіть Незнайкові виправити помилки.

Використовую також група завдань на зіставлення зовні схожих мовних явищ (змінених слів, спільнокореневих, синонімів, з омонімічними коренями), на їх класифікацію, удосконалення опорних умінь. Тренувальні завдання, зорієнтовані на відпрацювання навичок, на інтегрованих уроках не ставлю.

Найголовніше – домогтися, аби мовні завдання активізували словесну творчість, а не гальмували її.

К. Д. Ушинський

Інтегровані уроки мови й мовлення

мають на меті:

    формувати здатність сприймати

предмет (явище) різнобічно й

водночас – емоційно, системно;

    пробуджувати бажання творити

радість і добро людям, Вітчизні;

    плекати почуття національної

свідомості й гідності

К. Д. Ушинський

Постановку завдань у процесі гри,

спостережень за природою, картиною,

музикою, ілюстрованим текстом

орієнтуємо:

    на структуру уяви;

    на процеси й форми мислення

Cloud

Чим більше абстрактних понять, узагальнень

треба засвоїти на уроці, тим частіше учень має

звертатися до першоджерела думки – природи,

емоційно-образної діяльності. Така закономірність

розумового розвитку дитини»

В.О.Сухомлинський

Добір блоків знань з інших предметів, видів діяльності, організаційних форм визначається сукупністю дидактичних цілей уроку мови й мовлення, яка представлена у вигляді стрункої ієрархії:

    сприймання, осмислення нових знань з лексики, граматики, правопису;

    розвиток мислення, уяви, усного й писемного зв’язного мовлення;

    відпрацювання навичок каліграфічного й грамотного письма;

    удосконалення опорних умінь;

    удосконалення, встановлення міжпонятійних зв’язків;

    підготовка до сприймання наступного матеріалу

Типологія

інтегрованих

уроків мови і

мовлення

ґрунтується

на сукупності

основ:

В.О. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися – в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Великий педагог у природі вічне джерело дитячого розуму, фантазії, словесної творчості. Він прагнув, аби яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини упродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед луків, полів, біля річки, у шкільному садку.

Найістотнішою ознакою моделі інтегрованого уроку є його технологічність. Системою комплексних вправ, їх послідовністю програмується динамічна картина навчання й учіння, яка є для дітей основою самонавчання, саморозвитку, творчої активності.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами емоційно-образної діяльності (грою, спілкування з природою, музикою, малюванням, драматизацією) дає можливість створити мотив пізнання граматичних абстракцій рідної мови, організувати оволодіння граматичними уміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізувати навчання, досягнути зрушень у мовленнєвому й загальному розвитку учнів.

Перші ази науки здобувають маленькі школярі на уроках мислення серед природи, гортаючи сторінку за сторінкою книгу рідної землі. І перше завдання, яке я поставила перед собою, - «відкрити очі» дітей, навчити не просто дивитися, а й бачити, відчувати світ довкола, організувати живе споглядання, спостереження, колективне сприймання так, аби діти відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне й загадкове, що ховається від лінивого ока.

Якими радісними відкриттями стають для дітей ці колективні спостереження, коли вони вдивляються, як пробуджується шкільний гайок від зимового сну, як пробивається крізь торішній листок перша стрілка проліска; вслухаються у спів вітру, передзвін дощових краплинок, милуються сяйвом золотої осені.

Музика рідної землі, дивне багатство її форм одухотворяються казкою, яку натхненно творимо разом.

    Що це на травинках? (Роса.)

    Хто її розсипав? (Ніч, туман.)

    Як утворилася роса? Хто ж сьогодні розсипав краплинки роси? (Туман.)

    Де він зараз? (Його прогнало сонечко.)

    А чому ось тут немає роси? (Там сонечко її висушило.)

    На що схожі краплинки? (На прозорі кришталеві кульки, наче хтось розсипав блискітки.)

    Які ви знаєте прикмети про росу?

Діти, візьміть травинку з росою, поговоріть з нею. Що вона вам розповість?

Усні імпровізовані казки «Що мені розповіла краплинка роси?» діти будують таким чином:

Мені краплинка роси розповіла про те, що вона втекла від дядька Туману і тепер ховається у траві. Виходить гуляти вона тільки на світанку, щоб її ніхто не побачив.

А мені краплинка роси розповіла, що вона з подругами, гуляючи вночі над квітником, побачила троянду. Квітка була така гарна, що краплинці захотілося позичити в неї вроди. Вона впала на квітку троянди і ще більше прикрасила її.

Подив перед красою, владна сила фантазії розковує духовні сили дитини. У тайниках її свідомості немов прокидаються слова, раніше почуті чи прочитані, наповнюються новим змістом. Народжуються образи. Інтелектуальне життя сповнюється радісними переживаннями, яскравими картинами. І думка, підкріплена образами рідної землі, стає ясною. Запам’ятовування відбувається найяскравіше.

Виховуючи культуру зору, навчаємо малих

школярів розглядати предмет і відкривати в

ньому щось нове, виявляти ознаки й

властивості. Це перші сходинки розумової

діяльності.

Сутність цих процесів полягає у:

    баченні реального предмета;

    створенні образу в уяві.

Під час колективного споглядання я намагаюся системою запитань націлити на виділення істотного, характерного у спостережуваному, а далі – вчу зображувати ціле через подання характерних ознак. Іншими словами, використовую найплідніший прийом у пізнанні – єдність аналізу і синтезу. «Хто розсипав росинки? На що схожі краплинки?» - ці запитання націлюють на виділення істотного в тому, що бачить дитина. «Розкажи, що тобі розповіла краплинка», - це запитання спонукає до формування образу в уяві.

Вправляння у сприйманні предметів і явищ навколишнього світу готує учнів до вищої сходинки розумового розвитку: зіставлення, протиставлення, групування взаємопов’язаних явищ та предметів, встановлення причинно-наслідкових залежностей: чому пролісків не було взимку? Чому вони стали розвиватися навесні? Чому на зиму звірі вдягають теплі шуби? Чому дерева роздягаються? Чому сніжинка розтанула?

Наочні образи, враження, здобуті під час спостережень, сприймання довкілля, як бачимо, стають могутнім знаряддям розумового виховання. Із наочного образу думка дитини переключається на відпрацювання інформації про цей предмет. Система пізнавальних проблемних запитань педагога орінтує на оволодіння формами й процесами мислення: виділення ознак, порівняння, виявлення причинно-наслідкових залежностей. Школа сприймання, таким чином, стає засобом оволодіння розумовими прийомами. Ефективність цієї роботи досягається передусім мовленнєвою діяльністю дітей. Казка, яскраві уявлення допомагають глибше пізнати закономірності природи. Подив перед красою природи розковує думку навіть у найінертніших. Ось чому розумові сили слід зміцнювати серед природи.

Важливою складовою успіху

уроку мислення серед природи є вміння

педагога системою проблемних запитань

пробудити уяву дитини як основу творчої

діяльності мислення.

У ході колективного спостереження за довкіллям важливо привернути увагу дітей до яскравих предметів і явищ природи, особливих її станів. Наприклад, на що схожа галявина пролісків, коли ми її розглядаємо здаля? А як зблизька придивитися до квіточки, що вона вам нагадує? З ким навесні розмовляє вербичка на березі річки? Яку казкову історію тобі розповідають могутня сосна та молоденькі дубки (клен, береза), що виросли край лісу? Що нагадують дерева, вкриті інеєм?

Сукупність проблемних запитань у процесі

сприймання об’єкта спрямовую на механізми

уяви, на основні етапи переробки сприймання:

1. Розчленування враження на частини,

виділення його окремих рис, залишення поза

увагою інших.

Ось ми спостерігаємо сніжинки, що летять у

повітрі; наша увага прикута передусім до легкості

сніжинок. Коли ми розглядаємо сніжинку зблизька,

то нас дивує насамперед її форма, бо вони, як

зірочки. Від інших ознак (які сніжинки холодні,

як вони швидко падають) ми абстрагуємося, щоб

гранично чітко вловити такі характерні ознаки, як

легкість, дивність форми.

2. Перебільшення чи применшення елементів

враження.

Сніжинки, що летять, нагадують нам білих мух,

метеликів, пташенят, пелюстки квітучого саду,

пушинки; хмаринки на небі – ніби білі лебеді;

сніговий горбок здаля – неначе зайчик притаївся.

3. Об’єднання, комбінування частин в образ.

4. Кристалізація цих частин в образ.

(Сніжинки викувала цариця Зима, одягла їм прозорі

віночки та й відпустила на землю.)

Інтегроване навчання, зокрема інтегровані уроки мови й мовлення, - один із напрямків методичного збагачення сучасного уроку в початкових класах.

Інтегровані уроки мови й мовлення покликані формувати у дітей здатність сприймати явища й предмети різнобічно і водночас – емоційно, системно; прищеплювати почуття національної свідомості, утверджувати ідеали правди, добра, краси.

Дидактичні можливості інтегрованих уроків створюють сприятливі умови для реалізації особистісно орієнтованого, розвивального навчання.

Головне у методичному збагаченні інтегрованих уроків мови й мовлення – обґрунтування способів, прийомів управління сприйманням, уявою, мисленням, словесною творчістю та пізнавальною діяльністю учнів в умовах диференційованого навчання. Розв’язуються ці актуальні проблеми з позиції теорії мовленнєвої діяльності, на основі новітніх даних дидактики та передового педагогічного досвіду.

laptop

Манзюк

Тетяна Михайлівна

вчитель початкових класів

Краса – один із струмочків, що живлять доброту,

сердечність і любов. Це могутній засіб виховання чутливості

душі, вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння

й відчуття прекрасного, без захоплення й натхнення ніколи не

побачиш.

Краса – це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі

тобі відкривається істина, правда, добро…

Краса учить розпізнавати зло і боротися з ним.

Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і

завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе.

В. О. Сухомлинський

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Інтегроване навчання, зокрема інтегровані уроки мови й мовлення, - один із напрямків методичного збагачення сучасного уроку в початкових класах.
  • Додано
    27.02.2018
  • Розділ
    Українська мова
  • Клас
    2 Клас
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    200
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    JF308392
  • Вподобань
    0
Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JF308392
За публікацію цієї методичної розробки Манзюк Тетяна Михайлівна отримав(ла) свідоцтво №JF308392
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти