Проблема дослідження складається в тому, що методи оцінювання успішності учнів з фізичного виховання викладачами фізичної культури ніяким чином не враховують індивідуально-спадкові, психоемоційні особливості, стан здоров’я і фізичну конституцію школярів. В результаті «омасовлення» всіх учнів під єдиний ранжир, програмні вимоги не сприяють тому, щоб стимулювати активність та інтерес суб’єктів навчання до фізичного виховання і сформованості відповідального ставлення до власного здоров’я. Виправити це становище можливо за умови застосування викладачами фізичної культури окремий інноваційний технологій, досвід яких напрацьований в закордонній практиці, зокрема в країнах Європи та Америки






