До гормонів (від греч. гормао - привожу в рух, спонукую) ставляться органічні сполуки, вироблювані залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози), що транспортуються кров'ю до кліток-мішеням і активно впливають на метаболічні, морфогенетичні й фізіологічні процеси. Однак деякі гормони синтезуються не тільки ендокринними залозами, але й у клітинах інших органів і тканин. Так, гормони підшлункової залози (інсулін і глюкагон) утворяться також і у клітинах кишечника, катехоламины (гормони наднирників) синтезуються і у нервових закінченнях.
Істотною відмінною рисою гормонів від інших біологічно активних речовин є спеціалізація клітин, їх синтезуючих. Залози внутрішньої секреції не містять вивідних проток, і їхні клітини обплетені рясною мережею кровоносних і лімфатичних капілярів, виділення продуктів життєдіяльності відбувається безпосередньо в просвіт цих посудин. Цим ендокринні залози відрізняються від екзокринних, які виділяють свої секрети через вивідні протоки.
