Ія Ківа (нар. 4 травня 1984 року в Донецьку) — відома українська поетка, перекладачка, журналістка та критикиня, чия творчість глибоко пов'язана з досвідом війни та вимушеного переселення.
Біографія
Ія Ківа народилася і провела дитинство у Донецьку. Вона закінчила філологічний факультет Донецького національного університету за спеціальністю "російська філологія та культурологія", а також вивчала графічний дизайн. У 2014 році, після початку російсько-української війни, вона була змушена залишити рідне місто і переїхати спочатку до Києва, а згодом — до Львова. Цей досвід втрати дому та ідентичності став однією з ключових тем її творчості.
Ківа є членкинею Українського ПЕН. Вона також активно бере участь у міжнародних літературних заходах, фестивалях та перекладацьких семінарах в різних країнах, включаючи Польщу, Німеччину, США та Італію.
Творчість
Творчість Ії Ківи відзначається пронизливістю та увагою до тем війни, пам'яті, мови та людської людяності. Вона почала писати вірші російською та українською мовами, але з початком війни перейшла на написання виключно українською.
Основні твори:
«Подальше от рая» (2018) — двомовна поетична збірка, відзначена Українським ПЕН як одна з найкращих книжок року.
«Перша сторінка зими» (2019) — збірка віршів, яка отримала спеціальну відзнаку премії «ЛітАкцент-2019».
«Ми прокинемось іншими: розмови з сучасними білоруськими письменниками про минуле, теперішнє і майбутнє Білорусі» (2021) — книжка інтерв'ю, присвячена білоруським протестам 2020-2021 років.
«Сміх згаслої ватри» (2023) — поетична збірка.
Вірші Ії Ківи перекладені більш ніж 30 мовами. Вона також відома як талановита перекладачка польської та білоруської поезії, нещодавно отримавши першу польську премію імені Фердинанда Оссендовського за заслуги у сфері літературного перекладу.
Її поезія, за словами критиків, є місцем, де стикаються особиста втрата та колективна пам'ять, а література допомагає переживати біль війни, хоч і не може замінити зброю чи тактичну медицину.
