Презентація присвячена життєвому шляху, громадянському бунту та драматургічному Всесвіту Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) — одного з батьків українського професійного театру.
Основний зміст та ключові теми:
Багатогранна постать митця:Презентація розкриває подвійне життя Івана Тобілевича, який поєднував службу секретарем Єлисаветградської міської поліції (де принципово не брав хабарів) із дисидентською діяльністю — заснуванням безкоштовної ремісничої школи та участю в нелегальному гуртку О. Михалевича.
Походження псевдоніма:Пояснено зародження імені «Карпенко-Карий» як синтезу родинної пам'яті (від імені батька Карпа Адамовича) та зв'язку з Кобзарем (від прізвища козака Гната Карого з п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля»).
Переломне звільнення та заслання (1883 рік):Зображено перехід від чиновницької служби до драматургії після звільнення з поліції за наказом міністра як «неблагонадійного» та заслання до Новочеркаська, де була написана перша драма «Чабан».
Хутір Надія як місце сили: Висвітлено історію садиби, заснованої 1871 року й названої на честь дружини Надії Тарковської. Саме тут драматург створив 11 із 18 своїх п'єс (зокрема «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий»).
Драматургічний Всесвіт та «Анатомія жадоби»:Представлено жанрову систему з 18 оригінальних п'єс (комедії, побутова сатира, трагедії, історична епіка) та простежено еволюцію «глитайства» від сільського куркуля Герасима Калитки («Сто тисяч», 1889) до мільйонера Терентія Пузира («Хазяїн», 1900).
Безсмертна спадщина:Підкреслено сучасне вшанування пам'яті митця: його ім'я носить Київський національний університет театру, кіно і телебачення (КНУТКіТ), на Хуторі Надія щороку проходить фестиваль «Вересневі самоцвіти», а п'єси продовжують збирати аншлаги.
