І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання образів героїв п’єси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання образів героїв п’єси.

Мета: допомогти учням осягнути художню майстерність драматурга, виявити особливості його творчої манери; розвивати навички аналізування драматичних творів, характеризування героїв, визначення засобів комічного; виховувати прагнення до духовно багатого життя, розуміння істинних духовних цінностей.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: драматичний твір, комедія, трагікомедія, художні образи, художні засоби.

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Отже, твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» прочитаний. Головний герой Герасим Калитка, ридаючи, говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Звичайно, не можна погодитися з цим висновком, адже немає нічого ціннішого в людини, ніж життя. Ми не знаємо, яким Калитка був у молодості, що сприяло розвиткові в ньому такої скнарості, але знаємо закінчення — повне розчарування, втрата грошей і мети, відчай.

Із певністю можемо сказати, що автор майстерно, з великим почуттям гумору розкрив образ скнари та шахрая, висміяв такі вади людського характеру, як жадібність, заздрість і нечесність.

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо визначити риси індивідуального стилю драматурга, поцінувати його майстерність й отримати естетичне задоволення від влучного, дотепного художнього слова, тонких спостережень за людськими типами й характерами.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Переказ основних епізодів дій ІІІ—IV.

2) Зачитування діалогів, реплік, які найбільше сподобалися, запам’яталися.

2. Вікторина «Чиї ці слова? (або хто про кого кому сказав)».

— …Голяк масті, чирва світить! (Пузир про Калитку і його сина.)

— Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! (Калитка про Пузиря.)

— Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю! (Калитка про себе.)

— І одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок. (Савка про себе.)

— Не розпалюйте ж мене, бо тут вам і амінь, коли почнете крутить. (Савка до Калитки.)

— Бач, яке нещастя скоїлось; чула моя душа, що з ним щось недобре діється. (Параска про Калитку.)

— Опит — велікоє діло. (Копач про себе.)

— Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки од них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає. (Савка про себе.)

— Заспокойтесь нащот грошей! От поїдемо на Боковеньку, там є гроші, там є сила грошей, втроє, що достанем. (Копач до Калитки.)

— Ох, земелько, свята земелько — Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… (Калитка про себе.)

— Відітє, у всякого своя комерція. У нас фабрика на весь свєт, другой такой фабрики нема… (Невідомий Калитці.)

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Заповнення схеми.— Заповніть схему, вказавши на взаємозв’язки персонажів п’єси та головного героя.

Савка -

Копач -

Параска -

Невідомий -

Робітники -

Наймити -

Герасим Калитка -

Визнає за приятеля, але нічого не робить для нього без користі для себе, хоче надурити. Поважає, звертається за допомогою, але не дуже довіряє, готовий до рішучих дій. Приймає за гостя, поважає за прагнення здобути гроші, інколи використовує за помічника. Вважає за приятеля, користується гостинністю, навіть зловживає цим. Сам на сам поводиться з нею грубо, а на людях — добре, використовує як дармову працівницю, б’є. Терпить чоловіка, ображається на нього, але й переживає за нього, за родину. Довіряє євреєві, вірить у його вигадки, сподівається таким чином розбагатіти. В душі насміхається над Калиткою, прагне за його рахунок розбагатіти. Бачить у них джерело доходів, економить на них, одверто експлуатує. Бояться хазяїна, ображаються на нього.

2. Продовження характеризування героя.

— Негативні риси Герасима назвати легко. Спробуйте віднайти щось позитивне в його характері.

  • +

Жадібний (працьовитий)

заздрісний (хазяйновитий,

нечесний економний)

грубий (любить землю)

жорстокий легковірний

3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

1) На основі визначень особливостей трагедії та комедії доведіть, що твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» — трагікомедія.

Особливості трагедії

— трагічний конфлікт (зображення глибоких суперечностей суспільного або побутового життя);

— побудова сюжету на гострому зіткненні протилежних суспільних устроїв, суспільних тенденцій, політичних поглядів, на протиріччі рис характеру героя із загальноприйнятими нормами моралі, загальнолюдськими цінностями;

— наявність трагічного героя — людини великих пристрастей, сильної волі, високих поривань;

— динамічне розгортання подій;

— трагічне завершення дії.

Особливості комедії

— комедійний конфлікт;

— викриття і висміювання недоліків суспільного та побутового життя, негативних рис вдачі персонажів;

— зображення подій і персонажів у комедійному (сатиричному або гумористичному) плані;

— наявність комічного героя.

(Наявний трагічний конфлікт між згубною пристрастю героя до грошей і комічні ситуації, в які він потрапляє або які сам створює (наприклад, роздратування Герасима з приводу того, що робітники нібито довго й багато їдять); твір ледь не закінчується нещастям; герой впадає у відчай та ін.)

2) Визначте засоби сатиричного змалювання героїв п’єси.

Герасим Калитка

— «Макаронічна мова», народна етимологія Копача і Невідомого (командовал зводом, з приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся).

— Поєднання різних стилів — високого, патетичного з приземленим («…Земелько, свята Земелько! — і все то гроші, гроші, гроші…»)

— Комічні ситуації (як Савка ходив до нечистого по гроші; як Невідомий показував Герасиму нібито фальшиві гроші).

— Поєднання різнорідних понять («робітники та собаки надворі повинні буть»).

— Вживання пестливих слів в іронічному значенні («Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком…»).

— Характеристичне прізвище головного героя (Калитка — гаманець).

— Гіпербола («Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають»).

— Жартівливі народні прислів’я, приказки, фразеологізми («Поживишся скибкою, як собака мухою», підвести машину, у чорта очі на роги повилазять та ін.).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Творча робота.

1) Опишіть, яким стане, на вашу думку, син Герасима Роман, враховуючи такі деталі: з вирваного волосся під час бійки на весіллі у сестри він робить квачі (щітки); згоден допомагати Копачеві шукати скарби; їздив до Пузиря.

2) Доведіть або спростуйте твердження

«Не в грошах щастя».

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть фразу.

«Після знайомства з трагікомедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» я зрозумів (зрозуміла) …»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до бесіди з позакласного читання за творами Остапа Вишні зі збірки «Мисливські усмішки»; підготувати повідомлення.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
3
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!