Сенсорне перевантаження у дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) — одна з найскладніших проблем сучасної інклюзивної освіти.Попри таку широку наукову опрацьованість проблеми висновки одностайні: звичайне шкільне середовище — гучні дзвоники, яскраве світло, натовпи у коридорах — може стати для дитини з аутизмом джерелом фізичного болю та паніки.Педагог може стати тим, хто заспокоїть світ навколо — зменшить шум, усуне зайві подразники, створить куточок спокою. Важливо навчитися бачити світ очима дитини з аутизмом: там, де ми чуємо лише дзвоник, вона відчуває вибух; там, де ми бачимо яскравий плакат, вона бачить хаос.Допомога педагога починається з емпатії. Коли педагог розуміє, що сенсорне перевантаження — це реальна фізична й емоційна загроза, він починає діяти інакше: попереджає про зміни, дає час на адаптацію, дозволяє дитині «вийти» з ситуації без осуду. Саме ці маленькі кроки формують велике — школу, де дитина може навчатися без страху.













