Броніслав Антонович Грищук (нар. 1 квітня 1940 року в с. Сергіївка, Хмельницька область) — відомий український письменник, поет, прозаїк, публіцист, драматург, критик та перекладач, Заслужений журналіст України.
Біографія
Броніслав Грищук народився в селянській родині. Після закінчення школи працював кочегаром на цукрозаводі та служив у армії. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Львівського університету ім. І. Франка, який закінчив у 1967 році.
Його професійна діяльність включала роботу редактором у видавництві «Каменяр» у Львові (1966–1972), а також кореспондентом газети «Радянське Поділля» (1972–1980).
Броніслав Грищук є членом Національної спілки письменників України з 1975 року. За свою плідну працю він був відзначений низкою нагород, зокрема обласною літературною премією ім. М. Годованця (1995), дипломом і премією «Золоте перо» Спілки журналістів, а також Всеукраїнською літературною премією НСПУ імені Олеся Гончара.
Творчість
Творчість Броніслава Грищука охоплює різні літературні жанри. Він є автором понад двох десятків книг, які вважаються помітним внеском до української літературної скарбниці. Його проза та вірші постійно друкуються у провідних українських журналах.
Основні напрями та риси творчості:
Лірика: Його поезія відзначається світлою любов'ю до рідного краю, філософськими роздумами про вічні цінності та історичну пам'ять народу.
Проза: Грищук відомий своїми оповіданнями та повістями. Літературні критики відзначають його особливий, самобутній стиль письма, що відрізняється від сучасників.
Пісенна творчість: На його ліричні вірші відомий композитор Микола Балема написав багато пісень, серед яких «Вода і вогонь», «Танго», «Ностальгія», «За Київську Русь».
Серед його відомих творів: книжки оповідань «Білий птах», повісті та численні поетичні збірки.
