"ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
2.1. Використання різних типів проектів як засобу громадянсько-патріотичного виховання молодших школярів
2.2. Формування патріотичних почуттів учнів на кожному етапі виконання проекту
2.1 Використання різних типів проектів як засобу громадянсько-патріотичного виховання молодших школярів
Кожна сучасна школа є для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення парадигми виховання, оновлення змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі гуманізації життєдіяльності учня, створення сприятливих умов для самореалізації його сутнісних сил у різних видах творчої діяльності. Тому, на нашу думку, метод проектів є ефективною технологією у громадянсько-патріотичному вихованні школярів.
Метод проектів посідає вагоме місце серед технологій навчання, бо він інтегрується в систему навчання і виховання й сприяє особистісному розвитку учнів. Технологія проектування спрямована на розв’язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, яка передбачає, з одного боку використання різноманітних методів, засобів виховання і навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.
Сутність проектної технології полягає у стимулювання інтересу учнів до певних проблем, розв’язання яких передбачає володіння визначеною сумою знань та через практичну діяльність – показ практичного застосування надбаних знань: від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання із прагматичними, дотримуючись відповідного їх балансу на кожному етапі їх навчання [8].
Мета проектування – створення педагогом таких умов під час навчально-виховного процесу, за яким його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.
У ході розкриття сутності проектної технології та впровадження її у організацію навчального процесу необхідно акцентувати увагу на низці запитань:
Перш за все технологія проектного навчання має сприйматися як система навчання і виховання, як гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості. Розвиток її природних нахилів, розкриття для неї самої й колективу власних можливостей у процесі створення нового, соціально значущого продукту за сприяння й підтримки педагога.
Проектна діяльність має розкривати широкі дослідницько-пошукові можливості як індивідуальні, так і колективу, а також активно розвивати критичне мислення, сферу комунікації.
Під час використання цієї технології найбільш ефективно відбувається процес соціалізації школярів, розв’язується низка навчальних, виховних і розвивальних завдань: створення в учнів образу цілісності знань та підвищення мотивації до отримання нових; формування навичок самостійного планування своїх дій; орієнтуватися в інформаційному просторі та вміння узагальнювати необхідну інформацію; конструювання та інтеграція своїх знань з інших предметів; розвиток пошуково-дослідницьких, творчих здібностей, критичного мислення.
Здійснюється формування значущих загальнолюдських цінностей (соціальне партнерство, толерантність, діалог тощо), виховання почуття відповідальності, самодисципліни й самоорганізації, готовності працювати в колективі й для колективу.
Проектна діяльність можлива лише за умови професійної компетентності організаторів навчального процесу. Найперше, необхідно виявити рівень готовності педагогів до організації проектно-технологічної діяльності учнів, ступень теоретичних знань динах технологій та вміння їх реалізувати у практиці[34].
Основними завданнями проектної технології є:
Не лише передавати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних практичних завдань.
Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок,здатність працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).
Розширити коло спілкування дітей. Знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки [31, с.77].
В основу класифікації проектів можна покласти декілька ознак:
1. За домінуючим видом діяльності проекти поділяють наступним чином: дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою); пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм); творчий проект; рольовий або ігровий (розподіляються ролі, створюється певна ігрова ситуація); практичний проект.
2. За кількість учасників проекти їх поділяють на: особистісні, парні, групові, колективні.
3. За тривалістю проведення: короткотривалі, середньої тривалі, довготривалі.
4. За предметно-змістовою галуззю знань: монопроект у межах однієї галузі і міжпредметний проект.
5. За характером контактів: серед учасників одного класу, однієї школи, міста, регіону, країни, різних країн світу.
6. За ступенем складності: простий (рішення нескладної задачі), складний або комплексний (включає два і більше субпроекти або передбачає різні типи й форми творчої діяльності).
7. За характером партнерських взаємодій між учасниками проектування : кооперативний, змагальний, конкурсний.
8. За характером цільових установок: втілення ідеї або плану; отримання естетичної насолоди; подолання інтелектуальних перепон; здобуття нових знань і досвіду.
9. За професійною спрямованістю: комунікаційній; екологічний; соціальний тощо.
10. За взаємозалежністю з іншими проектами: відокремлений, наскрізний, спіралеподібний, аналогічний.
11. За рівнем виконання: виконується сумісно з викладачем; виконується разом з іншими учнями сумісно з викладачем; виконується разом з іншими учнями без керівництва вчителя; виконується переважно самостійно.
12. За часом виконання: у навчальний час, позанавчальний час, частково в навчальний і позанавчальний час.
13. За кінцевим результатом: матеріальний, особистісний.
14. За сутнісними характеристиками: створюваний (продуктивний), пов’язаний з трудовою діяльністю; споживчий (підготовка екскурсій, інформаційні послуги тощо); проект розв’язання проблеми (науково-дослідницький); проект-вправа (проект навчання й тренування для оволодіння певними навичками) [22, с.78-79].
На нашу думку в початковій школі доцільно провести такі проекти, завдяки яким діти більше дізнаються про Україну, її традиції і звичаї (“Ми всі українці – наша рідна Українаˮ, “У нас одна Батьківщина – наша рідна Українаˮ, “Історичні місця Україниˮ, “Нашому роду нема переводуˮ, “Наша Батьківщинаˮ, “Національні символиˮ, “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколиˮ); формуються уявлення про національні символи України – Герб, Прапор, Гімн України, початкове знання про громадянство України, Конституцію України (“Чому наш прапор жовто-блакитний?ˮ, “Про що розповідає наш Герб?ˮ, “Конституція – основний закон Україниˮ, “Я – громадянин незалежної державиˮ, “Ми живемо за законами нашої державиˮ); які спрямовані на виховання любові до рідного слова та державної мови (“Наша мова – солов’їнаˮ, “Кожному миле слово ріднеˮ, Турнір знавців рідної мови).
За тривалістю виконання в практиці початкової школи найчастіше використовуються короткострокові та середньострокові проекти. Практика свідчить, що довгострокові проекти використовуються досить рідко і потребують спеціальної підготовки учнів, учителя та створення проектної матеріальної технічної бази, залучення батьків та громади.
Вчителька початкових класів Хмельницького ліцею № 15 Н. Багрій провела середньостроковий проект “Подорожуємо Україною”. Мета проекту – збагатити пізнавальний багаж дітей, ознайомитись з рослинним і тваринним світом різних регіонів України, створити умови для спілкування, пошуку додаткової інформації, дозволити учням самовиразитись у різних видах діяльності. Кожна група одержала своє завдання (розвідка в Закарпаття; човном по Дніпру, велосипедами по Хмельниччині, автобусом по Київщині, на екскурсію до Львова та ін.).
Спільно було вироблено план дій, мету, подорожі, як і де будуть фіксуватися враження і результати пізнання, термін виконання проекту. Важливою умовою була спільна діяльність батьків, дітей, членів їх родини.
В основі дослідницьких проектів знаходиться дослідження певних явищ та процесів. Педагогічна мета цих проектів – формувати навички пошукової діяльності та навчального дослідження; розвивати уміння i навички самостійної діяльності з навчальним матеріалом. Вони потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, продуманості методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висування гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання.
Так вчителька початкових класів Хмельницького ліцею № 15 Н. Багрій запропонувала індивідуальний дослідницький міні-проект на тему “Сім чудес України” (автор проекту З. Руденко). У своєму дослідницькому проекті “Сім чудес України” четверокласниця представила короткий опис кожного з семи чудес України, розповіла історію кожного місця, його роль в історії України та значення у сучасному світі, виявила, в чому насправді полягає особливість самих відомих споруд України. У межах проекту “Сім чудес України” було з'ясовано, який зміст вкладають в слово “чудо”, та яким об’єктам в Україні надають статус “чудо”, знайдено матеріали про використання цих споруд на сучасному етапі розвитку України. На виховному занятті учениця презентувалиа підготовлену інформацію та створений буклет про “Сім чудес України”. Цей міні-проект у початковій школі сприяв підвищенню рівня патріотизму та розширенню знання дітей про рідну країну, формував правильні погляди на збереження надбання минулих століть та будування нової держави (Додаток А.).
Вчителька початкових класів Будянського ліцею Харківської районної ради Харківської обл. О.Радченко провела дослідницько-пошуковий проект “Мій рідний край – земля моїх батьків” з метою продовжувати знайомство з культурною спадщиною українського народу; прищеплювати любов до рідного краю, знайомити з традиціями і звичаями українського народу, розвивати інтерес до вивчення природи, культури та історії рідного краю, знайомити з видатними людьми краю; виховувати в дітей патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину; розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з розмаїттям природного ландшафту, багатовіковою історією та самобутніми культурним пам’ятками України та рідного краю. Учні знаходили, вивчали, аналізували матеріал про рідний край – Харківщину, своє селище Буди, його видатних людей, природу, корисні копалини, промисловість, культурно-історичні пам’ятки [35].
Інформаційні проекти спрямовані на збір даних про якийсь об'єкт або явище. Вони передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі і стають їх органічною частиною. Їx дидактичною метою є створити умови, за яких учні самостійно знаходять інформацію, необхідну для розв'язання пізнавальних i практичних задач, отримують досвід роботи з різноманітними інформаційними джерелами – вербальними, друкованими, електронними, телекомунікаційними. Продуктом проектної діяльності може бути атлас, альманах, стіннівка, електронна газета, репортаж, щоденник мандрівника, фотовиставка тощо.
Під час переддипломної практики було проведено інформаційний проект “До джерел народних ремеселˮ з метою дізнатися про народні промисли і ремесла України; дослідити використання виробів ремесел і промислів у нашому краї; оволодіти прийомами декорування виробів; зібрати експонати й інформаційні матеріали для експозиції; провести екскурсії експозицією для молодших школярів.
Учні на загальному зборі-старті були поділені на мікрогрупи, були визначені завдання для кожної з них: збір інформації про народну вишивку (про значення вишивки, орнаменти, особливості вишивки у різних регіонах; інтерв’ю в дорослих); збір інформації про вироби народних умільців (різьбярство, кушнірство, мосяжництво, гончарство, ткацтво, плетіння); збір інформації про витинанки, виготовлення зразків; збір інформації про писанку і писанкарство.
У результаті було проведено конкурси малюнків “Барви вишитих візерунківˮ; юних вишивальниць; ерудитів “Таємниці української вишивкиˮ); усний журнал “До джерел народних ремеселˮ, на якому діти поділилися результатами своїх досліджень про вишивку, народні ремесла і витинанку; учні взяли участь у майстер класі з виготовлення писанок, на якому познайомилися з видами писанок, значенням орнаментів, вчилися розписувати яєчко.
Найбільше можливостей для розвитку творчого потенціалу мають творчі проекти. Вони не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Кінцевим продуктом творчого проекту можуть бути журнал, альманах, виставка малюнків, свято, вистава, сценка тощо.
В. Артеменко, спеціаліст вищої категорії, учителька початкових класів ЛисянськогоНВК “ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 – гімназіяˮ Черкаської області, провела творчий проект “Великий син великого народуˮ з метою поглибити знання дітей про життя та творчість Т. Шевченка – поета і художника; викликати інтерес до творів славетного земляка; вчити виступати перед аудиторією; досліджувати краєзнавчий матеріал; формувати в молодших школярів життєві компетентності: уміння працювати з довідковою літературою, вибирати головне, використовувати засоби Інтернету; розвивати навички роботи в групі; виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив нам поет [1, c. 13-16].
Вчителька визначила та обговорила з учнями тему та завдання проекту; поставила ряд запитань: Чому постать Т. Шевченка викликає в людей таке шанобливе ставлення і любов? У чому полягає задум проекту? Для чого це потрібно? Наступна діяльність включала ознайомлення з “Кобзаремˮ Т. Шевченка; екскурсії до місцевого музею, до пам'ятника Т. Шевченку, до меморіального комплексу “Тарасова криницяˮ в рідному селищі; проведення уроку позакласного читання; обговорення та визначення ключових питань; визначення складу учасників; об'єднання учнів у творчі групи, розподіл обов'язків між учасниками; визначення джерела потрібної інформації (бібліотека, краєзнавчий музей, Інтернет, консультації з фахівцями); висловлення пропозицій щодо форми представлення результату (виставка малюнків, усний журнал); індивідуальні та групові консультації дітям; звіт учасників про проведену роботу.
Клас був поділений на п’ять груп. Завдання для груп: 1) Збір інформації про життя Т. Шевченка; 2) Вірші Т. Шевченка для дітей, пісні на вірші поета; 3) Збір інформації про Шевченка-художника; 4) Т. Шевченко і селище Лисянка. Збір інформації та фотоматеріалів; 5) Твори про славетного земляка. Як шанують Кобзаря в Україні та у світі. Захист проекту відбувся у формі усного журналу.
Такий проект сприяв розвитку дослідницьких навичок (учні шукали інформацію про Т. Шевченка); вчилися працювати в групі, орієнтуватися в потоці інформації, аналізувати її та робити висновки, а також розвитку творчого потенціалу, оскільки необхідно було творчо підійти не тільки до підготовки, але і представлення проекту [1, c. 13-16].
Ігровий проект передбачає виконання ігрових ролей у моделях / ситуаціях, що об’єднуються загальною ідеєю. Це можуть бути ролі історичних постатей, казкових героїв, персонажів літературних творів, соціальні або професійні ролі; можуть бути використані сюжети літературних творів, казок. Ігрові проекти можуть здійснюватися у формі уявної подорожі, конференції, журналістського розслідування. Складовими частинами моделі ігрового проекту є тема, мета і завдання, розробка сценарію гри, гра, рефлексія.
Під час переддипломної практики було проведено ігровий проект “Ми будуємо державуˮ з метою під час інтелектуально-пізнавальної творчої діяльності розширювати знання дітей про державу, виховувати у дітей бажання бути патріотами своєї країни.
Учасники проекту ділилися на групи: “Історикиˮ готували запитання до клоуз-тесту (вікторини) про Україну; “Мовознавціˮ пояснювали значення термінів; “Літераториˮ добирали вірші з теми; “Художникиˮ готували малюнки.
Представлення проекту відбулося у вигляді гри, на якій діти читали вірші, дізналися хто такий патріот, що означають слова “патріотизмˮ, “гуманізмˮ, “героїзмˮ; чим славетна Україна, дітям пропонувалися такі завдання: клоуз-тест, гра “Чи знаєте ви свої права?ˮ, гра “Спіймай правилоˮ, гра “Казкові герої та порушення правˮ, “Так чи ніˮ[36, с. 56-61].
Практичні (практико-орієнтовані) проекти відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності його учасників, який враховує їхні соціальні інтереси. Такий проект потребує ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чітких висновків, участі в оформленні результатів кінцевого продукту.
Вчителька початкових класів Канівської СЗОШ І-ІІІ ст. № 6 з поглибленим вивченням іноземних мов Канівської міської ради Черкаської області І. Підгайна запропонувала проект “З Україною в серці!”, який присвятила героям-фронтовикам Другої світової війни, учасникам бойових дій, дітям війни. Школярі долучилися до життя громади села, брали участь у Всеукраїнській благодійній акції “Милосердяˮ. Їхньої конкретної допомоги, моральної підтримки потребували не лише ветерани, люди похилого віку, одинокі, а й учасники АТО, переселенці зі Сходу. Діти допомагали у прибиранні будинків та садиб, виготовляли власноруч хатні обереги, упорядковували пам’ятники, меморіальні знаки. Проведення проекту “З Україною в серціˮсприв формуванню у школярів високої громадянської активності, моральних переконань, шанобливого ставлення до людей похилого віку, самосвідомості та самореалізації [9, с. 128-134].
Отже, мета Нової української школи полягає у спрямованості її діяльності на забезпечення інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку кожної особистості. Використання різних типів проектів у роботі з молодшими школярами сприяє вивченню історії рідного краю його культури, звичаїв і традицій, формуванню національної свідомості, громадянськості і соціальної активності через пошукову діяльність, опрацювання різних джерел, розв’язання проблемних запитань і завдань, зіставлення і обговорення думок.
2.2. Формування патріотичних почуттів учнів на кожному етапі виконання проекту.
Робота над проектами проходить певні етапи, кожен з яких має можливості для здійснення громадянсько-патріотичного виховання, адже вони являють собою спільний пошук рішень проблеми спрямованої на формування патріотичних почуттів, знання традицій, звичаїв, історії своєї країни та ін.; спільного планування, обговорення, оформлення, проведення.
Перший етап – мотиваційний. Його мета – викликати в учнів та їхніх батьків бажання взяти участь у цьому проекті, організувати ініціативну групу підтримки. Важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями.
Другий етап – організаційно-підготовчий. Його мета – виробити і представити самостійний (особистий або груповий) погляд на проблему, відібрати кращі ідеї та представників від класу для індивідуальної або групової участі в шкільному турі. На перших двох етапах дуже значима батьківська підтримка. Батьки допомагають у пошуку, відборі матеріалу, організації екскурсій.
Багато уваги від учителя вимагає процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Від учителя при цьому вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не “нав’язати” учням інформацію, а спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проект? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)? Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки-спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.
Третій етап – виконавський. Тут, як і належить, у проектній діяльності представляється об'єкт дослідження, творча робота. З його допомогою можна виявити найталановитіших і найбільш захоплених учнів. Результатом роботи над проектом може стати випуск газет, журналів, виставка робіт, концерт, вистава, конкурси, змагання. Проект повинен супроводжуватися теоретичним матеріалом, схемами, кресленнями, малюнками, зразками, оригінальною розповіддю.
Заключний етап передбачає представлення проекту, він найбільш видовищний і емоційний, тому на нього запрошують гостей [33].
Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.
Дуже важливим є питання оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект “переміг” у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути такі номінації: “Пізнавальний проект”, “Потрібний проект”, “Пам’ятний проект”, “Яскравий проект”, “Веселий проект” тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.
Результати проектування мають бути певним чином оформленими. Критеріями оцінювання оформлення й виконання проекту є:
реальність, практична спрямованість і значимість роботи;
об’єм і повнота розробок, самостійність, підготованість до публікації;
рівень творчості, оригінальність розкриття теми, підходів, пропонованих рішень;
аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування;
якість запису: оформлення, відповідність до стандартних вимог, рубрикування й структурування тексту, якість ескізів, малюнків, повнота рецензій.
Важливо якісно презентувати, захистити проект. М. Чанова пропонує такі критерії оцінювання захисту проекту:
- якість доповіді: композиція, повнота представлення роботи, підходів, результатів, аргументованість, об’єм тезауруса, переконливість і переконаність;
- об’єм і глибина знань з теми (предмета), ерудиція, міжпредметні зв’язки;
- педагогічна орієнтація: культура мовлення, манера, використання наочності, відчуття часу, імпровізаційний початок, утримання уваги аудиторії;
- відповіді на запитання: повнота, аргументованість, дружність, прагнення використовувати відповіді для успішного розкриття теми й сильних сторін роботи;
- ділові й вольові якості доповідача: відповідальність, прагнення досягнути високих результатів, готовність до дискусії, здатність працювати з перевантаженням, доброзичливість, контактність[8].
Вчителька НВК № 4 м. Хмельницького О. Гулько відзначає, що кожен етап проектної діяльності носить глибокий виховний і розвивальний потенціал.
На організаційному етапі проектування вчителька об’єднує учнів у творчі групи, створює стійкі комунікативні зв’язки між усіма учасниками проекту так, щоб вони почували себе впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочуючи усіх учасників до співпраці. У результаті складається стимулююча, творча атмосфера. Однією із форм комунікативної взаємодії є метод “Розминкаˮ, який дає можливість соціально об’єднати учасників проекту; заохотити їх спілкуватися один з одним; встановити довірливі стосунки між дітьми.
Розподіляючи доручення серед учасників проекту, О. Гулько практикує використання рольових ігор, учасники яких виконують певні ролі (літературних персонажів чи вигаданих героїв), зумовлені характером чи змістом проекту, імітують соціальні чи ділові відносини, ускладнені гіпотетичними ігровими ситуаціями. На організаційному етапі О. Гулько використовує пізнавальні навчальні ігри (“Скринька творчих ідейˮ, “Словесні пазлиˮ, “Я це зроблю так…ˮ). Це дає змогу забезпечити активність учнів, уникнути монотонності у постановці перспективних ліній проектної діяльності.
Вчителька практикує використання мотиваційної картки для підготовки виступу кожної із груп. Мотиваційна карта для учнів початкових класів складається із запитань: 1). Чим важливий цей проект? 2). Навіщо ми будемо працювати над проектом? 3). Що для цього ми зможемо зробити? 4). Як ми це будемо робити? 5). Що для цього нам потрібно? 6). Що ми отримаємо в результаті?
Під час діяльнісного етапу проекту, основне завдання якого виконання поставлених завдань учасниками за складеним планом, О. Гулько використовує інтерактивні методи навчання, суть яких полягає у вирішенні проблемних завдань груповою формою, використовуючи досвід і знання кожного учасника проекту.
Прикладом слугує метод “Граффітіˮ, який розвиває вміння досліджувати різні тематичні аспекти, вчить формулювати та висловлювати власні думки. Наприклад, під час проекту “Історія міста, в якому народилисьˮ, пропонується кожній групі учасників проекту плакати із незакінченими реченнями про історичне минуле рідного міста, які вони повинні дописати самостійно. Виконання такої вправи допомагає зібрати інформаційний матеріал, економлячи допоміжні засоби. У практиці етапу реалізації проекту використовується вправа “Думка – блискавкаˮ, коли учні говорять по черзі по даній проблемі проекту, але їх речення логічно пов’язані одне з одним, а пізніше підсумовують сказане.
На етапі презентації результатів проекту учні згідно інструкції, готують презентації, проявляючи майстерність самопрезентації як активного учасника проекту, так і презентації команди в цілому. Серед активних форм роботи на цьому етапі О. Гулько практикує “Карти асоціаційˮ, у яких учні узагальнюють знання та інформаційний матеріал у вигляді спеціальних схем, де на плакаті кожна група навколо проблеми в центрі малює велике коло, від якого проводяться промені, на кінчиках яких меншими колами – шляхи розв’язання проблеми.
Також О. Гулько використовує “Карти пам’ятіˮ – графічне або малюнкове зображення зібраної інформації. Так у проекті “Подільська вишивкаˮ учні презентували карти пам’яті “Особливості подільської вишивкиˮ. Практика підказує і ефективність використання методу “Коллажˮ, який висвітлює узагальнені думки кожного учасника проекту, власну позицію і аргументацію. Дітям потрібно принести клаптики тканини, кольоровий папір, вирізки з журналів та газет, нитки, олівці фарби, фото, засушені рослини. Вчителька готую стільки великих аркушів, скільки груп проекту. Діти виконують колаж по темі проекту і захищають його. При оцінюванні учні можуть запитувати і висловлювати власне враження. У визначеному місці діти розташовують свої роботи і створюють вернісаж проекту.
Важливим етапом проекту є самооцінка та оцінка результативності роботи груп, що дає можливість реально оцінити роботу впродовж проекту. Вміння давати об’єктивну оцінку О. Гулько формує за допомогою таблиць ауторефлексії, в яких діти висловлюють власне судження про результативність роботи, відповідаючи на запитання: Що найбільше сподобалось? Що можна було змінити? Як? Яким чином ? Ефективним способом оцінки є метод “Смайликˮ, коли на плакаті кожна група оцінює роботу іншої відповідним смайликом із словесним коментуванням, та метод “Валіза і кошикˮ, коли готується на дошці два плакати з намальованими валізою і кошиком, роздаються учням липкі стікери двох різних кольорів і пропонується висловити свою позицію щодо роботи кожної групи впродовж усіх етапів проекту. Після гасла СТАРТ учні приклеюють картки з позитивними висловлюваннями на плакат з валізою, а негативні – на плакат з кошиком.
Рефлексію проекту О. Гулько забезпечує використанням методу “Лист до себеˮ, пропонуючи учням написати лист до себе, зазначивши, як вони здобуті знання з проекту використають в повсякденному житті. Після захисту проекту “Історичні замки Хмельниччиниˮ учні пишуть лист до себе про те, як вони будуть використовувати знання про історичне минуле рідного краю у подальшому житті.
Вчителька початкових класів Хмельницького ліцею № 15 Н. Багрій, до дня міста провела проект “Знай, люби, бережи” з метою підготувати і представити творчу роботу про рідний край. Завдання проекту: розширити уявлення дітей про свій край, сприяти виникненню патріотичних почуттів до рідного краю, емоційно-позитивного та відповідального ставлення до навколишнього світу; розвивати дослідницькі вміння, комунікативні навички школярів, творчі здібності. Учасники проекту: учні 3-4-х класів, класні керівники, батьки.
На першому етапі “Чи знаєш ти Хмельницький?” відбувся вибір теми та визначення проблеми у класах: паркові зони, райони, пам’ятники архітектури. Після визначення проблеми було складено план роботи. Учні класу об'єдналися у групи і отримали такі завдання: екскурсоводи розробляють маршрути екскурсій або походів, відвідування музеїв; фотокореспонденти працюють над тим, щоб якомога яскравіше представити тему і проблему проекту; журналісти збирають матеріал з даної проблеми.
На другому етапі “З любов'ю до міста” було опрацювання зібраної інформації та виставка творчих робіт: творів, віршів, малюнків, фотогазет, колекцій. На цьому етапі проводився відбір учнів усередині класу для участі у третьому етапі, і клас готував представлення й захист творчої роботи.
На третьому етапі проводився конкурс команд “Хмельницький – моє рідне місто”. Представлення команд: назва команди; девіз; емблема, її захист.На цьому етапі була запропонована вікторина “Чи знаєш та своє місто?”. Кожна команда отримала запитання і за певний час мала відповісти на них: Коли було засноване місто Хмельницький? Як називалося наше місто раніше? Які музеї є у місті? Які парки є у місті Хмельницькому? Скільки пам’ятників Богдану Хмельницькому є у місті? Яка річка протікає через Хмельницький? Яка вулиця є найстарішою у місті? Яка вулиця є центральною вулицею міста? Які райони виділяють у Хмельницькому? Які пам’ятки природи є в Хмельницькій області?
Четвертим етапом був проведений конкурс творчих робіт. Представлення та захист творчих робіт над темами проекту. Учасники представляли свої ідеї: як зберегти пам’ятки природи, що ми можемо зробити або що зробили для поліпшення стану парків Хмельницького. Вчителька підвела підсумки роботи і нагородила переможців грамотами.
Під час переддипломної практики було проведено дослідницько-пошуковий проект “Перлини Поділляˮ, спрямований на розширення і поглиблення знань учнів про рідний край, удосконалення вміння досліджувати, спостерігати, розвиток спостережливість, уяви, кмітливості.
На етапі допроектної підготовки відбувся поділ на групи “Юні історики”, “Юні географи”, “Літературознавці”, “Юні кореспондентиˮ. Визначалося проблемне завдання: дослідити походження Подільських Товтр з географічної, історичної, археологічної точки зору, зібрати інформацію про природні “диваˮ Хмельниччини, знайти літературні твори письменників рідного краю про наш край, скласти невелику розповідь чи вірш, намалювати малюнок про рідний край, оформити зібраний матеріал, донести до учнів інших груп класу.
Обираються методи дослідження, які потрібні для виконання завдання: робота з книгою; спостереження; екскурсії; створення ілюстрацій; усні журнали; природничі свята; виставка робіт; консультативна робота.
Розробляється план дослідження: збір даних з використанням науково-художньої літератури; аналіз та обробка отриманих даних; проведення усних міні-журналів; екскурсія в природу; обгородження мурашників у лісі; виготовлення композицій з природник матеріалів; проведення свят; консультації з працівниками Інформаційного центру; підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій; оформлення творчого звіту.
На дослідницькому етапі здійснювався план дослідження та оформлявся звіт. На третьому етапі відбувається презентація результатів дослідження, ця робота аналізується і оцінюється. Учні дізнаються, що Національний природний парк Подільські Товтри є одним із семи природних див України Група “Географиˮ повідомляють інформацію щодо географічного положення міста Кам'янця-Подільського, унікальних споруд міст. Група “Юні археологи” презентують, які археологічні пам’ятки було знайдено під час розкопок біля міста Кам’янець-Подільського. Група “Літераториˮ представляють вірші земляків (Клавдії Грубляк) і гостей краю, серед яких Л. Українка (“Красо України, Подолля!ˮ). Учні презентують вірші, казки, малюнки, які вони написали і намалювали. “Юні кореспондентиˮ презентують фоторепортаж, якою в майбутньому хочемо бачити нашу Україну.
Отже, підготовка і здійснення проекту проходить певні етапи, на кожному з яких учень може проявити себе, адже здійснення проекту – це творчий пошук кожного з учасників, можливість проявити свої здібності, можливості. Добір і опрацювання матеріалів про Україну, рідний край, його традиції, звичаї, визначні місця, людей сприяє розвитку патріотичних почуттів, гордості за свою країну, що є важливим завданням громадянсько-патріотичного виховання.
