Зорова система сучасної людини стикається з викликами, які за своєю інтенсивністю та характером не мають прецедентів у біологічній історії виду. Еволюційно людське око було сформоване для роботи в умовах відкритого простору, де домінує динамічне фокусування на далеких об'єктах та природне освітлення. Перехід до цифрової економіки призвів до того, що основне навантаження перемістилося в зону близького бачення, що вимагає постійної статичної напруги акомодаційного апарату. Цей стан, відомий як астенопія або синдром зорової втоми, стає не лише медичною, а й соціально-економічною проблемою, що впливає на продуктивність та загальну якість життя.


