Година спілкування "Шлях до себе"

Година спілкування

Шлях до себе

Мета. Формування і розвиток в учнів позитивної «Я-концепції», здатності до реальної оцінки своїх можливостей, самооцінки; в ході тестування, аналізу анкету­вання допомогти учням усвідомити свої здібності, співставляти наслідки анкетування із захоплен­нями учнів; прагнути досягти своєї мети, проекту­вати своє майбутнє; допомогти учням у виборі про­фесії, орієнтуватися в об'ємі інформації.

(На дошці записи)

Пізнай самого себе.

Сократ.

Людина лише там чогось домагається, де вона сама вірить у свої сили.

Л. Фейєрбах.

Вчитель.

Ти сам загадка.

Відгадай себе,

І все, мабуть, тоді на місце стане.

Червоне, біле, ніжно-голубе

Відкриється за шторою туману.

В твоїх очах світає небокрай,

А дум плоди, мов яблука на вітах...

Насамперед себе ти відгадай,

Коли ти хочеш інших зрозуміти.

Проте понад дві тисячі років тому, ще в античні часи, греки висунули тезу: «Пізнай самого себе». В ній глибокий смисл. Щоправда, виконати цю на­станову дуже важко, — про це свідчать слова філософа, який заявив: «О, якби мені один день бачити себе так, як бачать мене інші!».

Чому важливо правильно оцінюва­ти себе, чому кожній людині необхід­но навчитися здійснювати самооцінку?

Давайте спробуємо подивитися на себе очима свого товариша.

Тест «Хто я?»

У тесті представлені 15 протилежних рис характеру. Учи­тель об'єднує учнів у пари і доручає спочатку кожному тестованому за 12-бальною шкалою визначити рівень прояву названої риси характеру. Після цього члени пари обмінюються тестами і так само визначають свою думку за рисами характеру товариша. Завершивши роботу, учні порівнюють власну самооцінку з тим, якими їх бачать інші. Необхідно обов'язково попередити учнів, що відповідати необхідно чесно.

Вчитель. Цей тест дозволив вам переконатися у тому, чи об'єктивно ви оцінюєте себе. Для людини важливо реально оцінити свій ха­рактер, бачити в ньому як позитивні, так і негативні риси, бути здат­ною змінюватися й пристосовуватися до нових умов. У майбутньому правдива самооцінка допоможе вам успішно навчатися, працюва­ти й досягати успіхів у житті.

Учень. Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди іде моє життя? Здавалося, це прості за­питання, але дати відповідь на них все важче. Як же дізнатися, ким ми станемо? Вибрати собі образ життя? Стати гідним громадянином, справжньою людиною?

Вчитель. Друзі! Ось символічний клубочок життя, зітканий із ниток буття, наших почут­тів, думок. Давайте пустимо його по колу, хай він розкаже про вас. Розмотуючи клубок, три­майтеся за нитку і кажіть, що говорять про вас друзі, і щоб вам хотілося аби сказали про вас. Наприклад: «Моя подруга говорить про мене, що я добра, а я хочу, щоб про мене казали, що я рішуча».

(Клубок передається із рук в руки, а інші тримаються за нитку).

Вчитель. Ось так у нас вийшло замкнуте коло всіх наших почуттів, емоцій, рис характеру. Так і в житті все переплітається. Та, власне, усе наше життя - то нескінченне пізнання одне одного і навколишнього світу. І так важливо не помилитися.

Вправа «Герб».

Вчитель дітям пропонує лист паперу, який сим­волізуватиме герб кожної дитини. У кож­ний із шести вікон «герба» вони вписують або вмальовують відповідь на поставлене запитання:

1. Намалюйте або напишіть дві речі, які ви добре робите.

2. Намалюйте або напишіть найбільший успіх у вашому житті.

3. Намалюйте або напишіть місце, що є ідеаль­ним домом для вас.

4. Намалюйте або напишіть трьох людей, що мали найбільший вплив на вас.

5. Напишіть три слова, які б ви хотіли почути про себе.

6. Напишіть про що ви мрієте, яким ви хочете бачити себе в майбутньому.

Пишучи про свою мрію, не забувайте, що «людина пізнається не тільки з того, що вона робить, але й з того, чого вона бажає», як ска­зав Демокріт.

Обговорення. Обмін враженнями.

Вчитель. Ви глибоко засвоїли те, чого навчили вас батьки, школа, громадськість. У вас ясна мета в житті. Якщо це справді так, можна сміливо ступати на самостійну життєву дорогу. Щастя, ко­ли людина одразу знаходить своє місце в житті.

А на вашу думку, що є для людини щастя?

1-й учень. На мою думку, щастя - це достаток. Особливо актуальним достаток є в наш час.

2-й учень. А на мою думку - це добра сім'я, в якій існує взаєморозуміння між дорослими і діть­ми, повага, любов.

3-й учень. А я думаю, що щастя - це цікава справа, якою займається людина в житті.

Притча про щастя

В одному селі жив чоловік, який мав влас­ний будинок, дружину, дітей. Та не мав, як він вважав, щастя. І ось дізнався чоловік, як його знайти. Треба було йти 7 днів і 7 ночей до того місця, де твоє щастя.

Так він і зробив. Дорога проходила через ліс. Пройшовши половину шляху, чоловік стомився і ліг під деревом перепочити ногами в той бік, куди йшов. Та, коли спав, перекрутився, і вран­ці вставши пішов додому, думаючи, що йде у правильному напрямку.

Через 7 днів і 7 ночей дійшов чоловік до ба­жаного місця. Побачив він гарне село. І хоча воно нагадувало його рідне, здавалося чолові­кові кращим. І будинок, так схожий на його, був більшим і красивішим. І господиня цього будинку здавалася привітнішою і лагіднішою, а діти - вихованішими і розумнішими. І поду­мав чоловік: яким би був він щасливим, коли б мав все це.

Отак і ми часто шукаємо щастя десь далеко, не помічаючи, що воно зовсім поряд, тільки треба його побачити, відчути серцем і душею, навчитися цінувати те, що маємо від Бога, від батьків, від землі рідної.

Так, і кожен із вас повинен знайти своє щастя, досягти свого острова, а там знайти скарб - сенс життя. За допомогою психологіч­ного тесту ви перевірите себе, хто ж ви на тому кораблі, на якому пливете до заповітного остро­ва: капітан, рульовий чи пасажир?

Психологічна гра Капітан? Рульовий? Пасажир?

(Так. Ні. Не знаю).

1. Я завжди відчуваю відповідальність за все, що трапляється в моєму житті.

2. У моєму житті не було б стільки проблем, якби деякі люди змінили своє ставлення до мене.

3. Я вважаю за краще діяти, а не розміркову­вати над причинами своїх невдач.

4. Іноді мені здається, що я народилася (на­родився) під «нещасливою зіркою».

5. Я вважаю, що алкоголіки самі винні в своїй хворобі.

6. Іноді я думаю, що багато за що в моєму жит­ті несуть відповідальність ті люди, під впли­вом яких я стала (став) такою (таким) як я є.

7. Коли я застуджуюсь, вважаю за краще ліку­ватися самостійно, а не звертатися за допо­могою до лікаря.

8. Я вважаю, що у сварливості та агресивнос­ті, які так дратують, найчастіше винні інші люди.

9. Вважаю, що будь-яку проблему можна розв'язати і не дуже розумію тих, у кого вічно виникають якісь життєві труднощі.

1. Я люблю допомагати людям, тому що від­чуваю вдячність за те, що інші зробили для мене.

2. Коли трапляється конфлікт, то розміркову­ючи, хто в ньому винний, я, звичайно, по­чинаю із себе.

3. Якщо чорна кішка перейде мені дорогу, я переходжу на інший бік вулиці.

4. Я вважаю, що кожна людина, незалеж­но від обставин, повинна бути сильною і самостійною.

5. Я знаю свої недоліки, але хочу, щоб оточую­чі ставилися до них поблажливо.

6. Звичайно, я мирюся із ситуацією, вплинути на яку не здатний.

Підрахунок результатів:

«Так» - 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 - 10 балів. «Ні» - 2, 4, б, 8, 10, 12, 14, 15 - 10 балів. «Не знаю» - 5 балів.

• 100—150 балів. Ви - капітан власного жит­тя. Ви почуваєте відповідальність за все, що з вами відбувається, багато берете на себе, долаєте труднощі, не перебільшуючи їх і не зводячи до рангу життєвих проблем. Ви бачите перед собою завдання й думаєте над тим, як його можете розв'язати.

• 50—90 балів. Ви охоче буваєте рульовим, але можете, коли це необхідно, передати штурвал до вірних рук. При оцінці причин власних труднощів ви цілком реалістич­ні. Гнучкість, розсудливість і чутливість завжди бувають вашими союзниками. Трапляються ситуації, що ніяк вас не стосуються, ви не несете за них ніякої від­повідальності, і все ж, коли це потрібно, берете відповідальність на себе. І ви, зви­чайно, знаєте, коли це треба зробити. Ви вмієте жити в добрі й злагоді з іншими людьми, не порушуючи внутрішньої злаго­ди із самим собою.

• До 49 балів. Ви часто буваєте пасажиром у своєму житті, легко підкоряєтеся зовніш­нім силам, говорячи: так склалися обстави­ни, доля тощо. У своїх труднощах ви зви­нувачуєте кого завгодно, весь білий світ, але тільки не себе. Справжня незалежність здається вам недосяжною і неможливою. Все ж ви вмієте мирно співіснувати з ін­шими, не роблячи різниці між тим, які це люди і як вони ставляться до вас.

(Аналіз учнівських анкет ).

Вчитель. Знайти самого себе, свої здібності, можливості, знання й прогалини в них, всі свої по­зитивні й негативні риси — дуже важливо. Це потрібно для того, щоб краще осмислити завдання, які ми ставимо перед собою, плани, які ми розроб­ляємо, умови, в яких збираємося їх здійснювати. Як свідчать численні дослідження психологів, та­ких відомостей з нетерпінням чекає переважна більшість людей, адже багато хто з нас незадоволений собою і шукає шляхів і засобів, за допомо­гою яких можна змінити самого себе.

Передусім необхідно усвідомити різницю між про­цесами пізнання свого фізичного і духовного «Я». Незважаючи на те, що наше фізичне «Я» пізнається легше, ми навіть і його до кінця не знаємо.

У кожної людини є певні риси, які притаманні їй від народження. Це насамперед спадково обумовлені особливості: колір очей, волосся, голос, кмітливість, музикальність тощо. Сукупність цих властивостей називається задатками.

Задатки людини є своєрідним фундаментом, або осно­вою її здібностей. Проте, якщо про здібності ми можемо судити насамперед за результатами діяльності, то задатки проявляються як схильність або інтерес до певних видів діяльності. Але навіть найкращі задатки можуть не реалі­зуватися, не розвинутися у здібності, якщо для цього немає відповідних умов, наприклад, відсутні або потреба у певному виді діяльності, або можливості, а то і воля, бажання займатися тією діяльністю, яка б реалізувала задатки та розвивала б її здібності.

У одній з євангельських притч розповідається про те, як хазяїн, від'їжджаючи на деякий час з дому, залишив двом своїм слугам по таланту золота. Один із слуг, щоб краще зберегти довірене йому багатство, зарив його у землю. Так виник вираз «зарити свій талант у землю». А дру­гий витратив свій талант на діло, і коли приїхав хазяїн, то повернув йому вже не один, а два таланти золота. Основна думка цієї притчі зрозуміла: маючи однакові задатки, люди можуть використовувати їх по-різному і діставати різні результати.

Щоб успішно розвивати свої задатки та здібності, слід не тільки мати для цього певні можливості та знати, як це слід робити. Необхідно ще й знати, які саме задатки та здібності треба розвивати. Серед них є очевидні, напри­клад музичні або математичні, які видно зразу і наяв­ність яких у людини ні у кого не викликає сумніву. Але є й такі, що розкриваються не відразу і є непомітними для інших людей. Відомі випадки, коли людей, які стали пізніше видатними у своїй галузі, спочатку вважали без­дарними.

Багато талановитих письменників не змогли добре написати твір при вступі у вищі навчальні заклади. Це свідчить насамперед про недосконалість тих критеріїв та оцінок, які застосовуються до різних людей, виходячи при цьому з якогось загального уявлення про людину. Тому дуже важливо навчитися самому правильно оцінювати себе, об'єктивно визначати свої здібності. Для цього слід пробувати свої сили в різних видах діяльності, і, звичай­но ж, велику роль можуть відіграти самоспостереження та самоаналіз. Тому не варто шкодувати на них часу і зу­силь. Щоб вибрати правильний шлях у житті або свою майбутню професію і ніколи надалі не жалкувати про це, слід знати, на що ти здатний.

Здібності школяра

Діагностичний тест

Опитуваним школярам видаються розграфлені конт­рольні листи з номерами питань, поруч із якими шко­ляру потрібно вписати знак «плюс», якщо відповідь позитивна, або знак «мінус» у разі негативної відповіді. Питання зачитує педагог.

Контрольний лист

Питання

• Чи вірно, що в дитинстві ти полюбляв:

Подовгу грати в рухливі ігри?

Придумувати ігри й верховодити в них?

Грати в шашки, шахи?

Ламати іграшки, щоб подивитися; що всередині?

Читати вірші або співати пісні?

Розмовляти з незнайомими або ставити запи­тання?

Слухати музику й ритмічно танцювати під неї?

Малювати сам або спостерігати, як малюють інші?

Слухати або складати казки чи історії?

• Чи подобається тобі зараз:

Займатися на уроках фізкультури або в спортшколі, секції?

Добровільно брати на себе обов'язки організатора справи?

Допомагати дітям розв'язувати математичні задачі?

Читати про відомі відкриття й винаходи?

Брати участь у художній самодіяльності?

Допомагати іншим людям розв'язувати їхні про­блеми?

Читати або дізнаватися щось нове про мистецтво?

Займатися в ізостудії, образотворчому гуртку?

Писати твори на вільну тему?

• Чи отримуєш ти особливе задоволення:

Від участі й боротьби в спортивних змаганнях?

Від свого вміння розставити людей, розподілити роботу?

Від розв'язання складних математичних задач?

Від полагодження побутових електро- або радіо­приладів?

Від гри на сцені?

Від спілкування з людьми?

Від знайомств з новими музичними інструментами, музичними творами?

Від відвідування художньої виставки?

Від переказу якоїсь події, прочитаного або поба­ченого?

• Чи часто тебе тягне:

До тривалих фізичних вправ?

До справ у групі, що вимагають твоєї ініціативи або наполегливості?

До розгадування математичних шарад?

До виготовлення яких-небудь виробів (моделей)?

Брати участь у постановці спектаклю?

Допомогти людям, співчувати їм?

Пограти на музичному інструменті?

Помалювати фарбами або олівцями?

Писати вірші, прозу або просто вести щоденник?

• Чи любиш ти тривалий час:

Займатися спортом або фізичною працею?

Енергійно працювати разом з іншими?

Займатися кресленням або шаховою комбінацією?

Розбирати механізми, прилади?

Піклуватися про молодших, слабких або хворих людей?

Міркувати над долями людей, героїв книг, що спо­добалися?

Виконувати музичні п'єси?

Малювати, ліпити, фантазуючи при цьому?

Готуватися до доповіді, повідомлення, твору?

Кожен стовпець по вертикалі характеризує один з напрямів здібностей розвитку особистості:

І - — фізичні (спортивні) (і, 10, 19, 23, 37);

II — організаторські (2, 11, 20, 29, 38);

1. - математичні (3, 12, 21, 30, 39);

2. — конструкторсько-технічні (4, 13, 22, 31, 40):

V — емоційно-образотворчі (артистичні) (5, 14, 23, 32,41);

VI — комунікативні (6, 15, 24, 33, 42);

VII - музичні (7, 16, 25, 34, 43);

VIII — художньо-образотворчі (8, 17, 26, 35, 44);

IX - філологічні (9, 18, 27, 36, 43).

Під час опрацювання даних підраховується сума пози­тивних відповідей у кожному стовпці.

Вчитель. Сучасна наука свідчить, що певні задатки є в кожної людини. Нездібних людей немає, просто ще далеко не всі можуть або вміють розвивати свої задатки. Хоч задатки та здібності людей можуть проявлятися в різному віці, все ж особливо сприятливими для їх розвитку є дитинство та юність. І важлива роль у реалізації задатків та здібнос­тей дітей належить як самим дітям, так і батькам, які мають вчасно розпізнава­ти й керувати розвитком задатків. Так, наприклад, один з засновників кібернетики — Н. Вінер уже в трьохрічному віці міг розмовляти та читати трьома мовами, а у 18 років став визнаним вченим. Цих успіхів він зумів досягти під керівництвом батька, який застосував метод розвитку здібностей, запропонований німецьким педагогом минуло­го століття Карлом Вітте. Сам Вітте, виховуючи свого сина, досяг ще кращих наслідків. Вже у 7 років його син вільно перекладав з грецької та латинської мов, розмов­ляв, крім німецької, італійською та французькою мова­ми. У 9 років він вступив до університету, у 13 років став доктором філософії; а в 18 — професором Гейдельбергського університету.

Проявляючись у підвищеному інтересі до тих чи інших предметів або в нахилі до певної діяльності, задатки людини можуть розвинутися в здібності тільки у процесі постійних занять цією діяльністю. Недарма народна муд­рість говорить: «Без труда нема плода».

Наполегливо займаючись якоюсь справою, людина, яка навіть не має до неї схильності, може досягти непога­них наслідків.

Успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використовувати все найкра­ще із власних внутрішніх ресурсів. Не чекайте, що хтось відкриє вас, відкрийте себе самі, скажіть собі: «Я хочу, я можу, я зроблю». Щастя й успіх - у ва­ших руках!

Пам'ятка «Як досягти успіху в житті»

Постав перед собою реальну мету.

Склади власну схему досягнення успіху.

Розвивай силу волі.

Не зупиняйтеся на досягнутому.

Учися працьовитості й наполегливості.

Думай про позитивне.

Умій захоплюватися справою.

Вчитель. «Пізнати, знайти себе» — означає знайти своє місце в житті, вибрати з усіх форм діяльності саме ту, яка максимально відповідала б нашим нахилам, обдаруванням, нашій індивіду­альності.

Коли людина робить свою справу, вона - щас­лива. Згадаємо українського філософа Григорія Сковороду. Щастя письменник вбачав не в маєтках і славі, а в житті за совістю, шляхом до щастя вважав самопізнання. Харківському губер­наторові на його пропозицію стати чиновником Сковорода відповів: «...Світ подібний до театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями. Після великого випробуван­ня себе побачив, що не можу представляти в те­атрі світу жадібної особи, крім низької, простої... Я обрав собі цю роль - і задоволений».

Вправа «Хто я: пташка чи листок?»

Вчитель. Уявіть собі таку картину: пташка сидить на гілці дерева. Раптом на­летів вітер, гойднув гілку. І пташка, і лис­ток кружляють у повітрі. Але що все-таки є суттєво різним у їхньому польоті?

(Учні висловлюють думки).

Вчитель. Ось так ви можете прожити свої молоді роки активно, як пташка, бути творцем своєї долі, долі своєї сім'ї, своєї держави, або ж пасивно, як листок летіти за вітром.

Який висновок ви можете зробити після всього почутого?

(Учні дають відповіді).

Вчитель. Я бажаю вам пізнати себе, щоб стати «пташка­ми», а не «листками» - справжніми твор­цями своєї долі, а не "листям".

Список використаної літератури

1. Арцішевський Р. А. Світ і людина: Проб. підр. для 8 кл. – К.: Освіта, 1992.- С. 70 – 72.

2. Волченко Г. Ю. Навчатися творчо із захопленням. // Класному керівнику. - 2009. - № 7.- С. 14-16.

3. Кареба Л. С. Сенс життя людини. // Позакласний час. - 2009. - № 7-8. - С. 46 – 48.

4. Кирилюк Л. В. Шляхи досягнення успіху. // Позакласний час. - 2009.- № 3 – 4. - С. 57 - 58.

5. Костенко Н. І. Вічна невдоволеність собою. // Позакласний час. - 2007.- № 1. - С. 45 – 46.

6. Н. А. Кухленко. Чи знаєш ти свої здібності? // Позакласний час. - 2009.- № 1-2. - С. 49 – 50.

7. Литвиненко С. Л. Все починається з добра. // Позакласний час. - 2009.- № 11-12. - С. 30-32.

8. Нестор В. В. Від самопізнання до самовиховання. // Класному керівнику. - 2010. - № 12. - С. 30-32.