ГЛОСАРІЙ

Опис документу:
словник термінів з декоративно-прикладного мистецтва

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА КОМПЛЕКСНА

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ШКОЛА МИСТЕЦТВ ім.І,ГЕРЕТИ

ГЛОСАРІЙ

словник термінів з декоративно-прикладного мистецтва

Словник розроблено у відповідності

до навчальних планів

викладач вищої категорії

образотворчого мистецтва

Тернопільської школи мистецтв ТОКЕШМ

Тетяна Іллівна Ящишин

ТЕРНОПІЛЬ 2015

Пояснювальна записка

У народній культурі важливу роль відіграє декоративне мистецтво — широ­ка галузь мистецтва, яка формує естетику матеріального середовища, створеного людиною. До нього належать такі види: декоративно – прикладне, монументаль­но-декоративне, оформлювальне, театрально-декораційне тощо.

Глосарій найбільш вживаних термінів з декоративно - прикладного мистецтва для учнів загальноосвітніх, художніх та мистецьких шкіл – спроба зібрати, осмислити та узагальнити все напрацьоване у цій сфері. Пропонований глосарій містить терміни, що найчастіше вживаються на уроках декоративно-прикладного мистецтва. Терміни та вирази впорядковані за алфавітом з докладним і доступним тлумаченням.

Глосарій термінів пригодиться не лише вчителям образотворчого мистецтва та учням загальноосвітніх, художніх та мистецьких шкіл, а й широкому загалу, чия діяльність тим, або іншим чином пов’язана з мистецтвом.

ГЛОСАРІЙ

А айріс фолдінг Гофротрубочки

АВТОРСЬКА ТЕХНІКА – техніка (на відміну від загальновідомих), винайдена та застосована при виконанні будь-якого художнього твору самим автором. А. т. визнається або виключно нова техніка, або така, що побудована на основі кількох технік.

Ісупова Н.М. 2011. Глина, кольорові Попова А.В. (Луцьк). "На крилах

емалі, розпис, полива, ліплення . радості та смутку", 1997. Вовна,

бавовна, ткацтво.

Зоя Чегусова: Кожен художник зображує ангела по-своєму.

Різдвяна історія - Christmas story 2014 (авторська техніка)

http://www.youtube.com/watch?v=whs8rq8NNRc

АЖУР, АЖУРНИЙ, АЖУРОВИЙ–(з французької — робити наскрізним) — прозорий, наскрізний, просвітчастий. Техніка створення наскрізного зображення чи орнаментального візерунка. Широко застосовується в багатьох різновидах декоративного мистецтва, в тому числі у техніці витинання, різьбленні по дереву, мереживі, плетених виробах тощо та в архітектурі. Малюнок або скульптура, що сприймаються на просвіт.

Лиштво. Витинанка. Витинанка.

АМАТОР, ЛЮБИТЕЛЬ – в образотворчому мистецтві людина,

яка займається будь-яким видом мистецтва без спеціальної

фахової підготовки; людина, яка поверхово знайома з певною

галуззю мистецтва

АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР (франц. animal – тварина) – зображення тварин у живопису, скульптурі, графіці декоративно-ужитковому миств-ві. Джерела А.ж. – у верхньому палеоліті (35 – 10-е тис до н.е.); у розписах печер, гравіруванні на камені, кістці, дрібній пластиці. Витоками А.ж. на тер. України є гравіровані анімалістичні малюнки в гротах Кам’яної могили поблизу Мелітополя в мистецтві Київської Русі трапляються узагальнені анімалістич. малюнки у геометризовано-геральдичному стилі. Становлення А.ж. в р. та укр. графіці пов’язано з творчістю Г.І.Нарбута (малюнки української абетки), 1917. Він створив особливий стиль, поєднавши реалістич. виразність з тонкою стилізацією, відповідними просторові графічного аркуша. Традиції А.ж. продовжили В.Г. Аверін, В.Г. Литвиненко, Ю.О. Рубан, В.М. Клоков.

ВАЛЕНТИНА МАТВІЄНКО

.Анімалістичний жанр в декоративному мистецтві.
https://vk.com/album-8623508_170023143

АНІМАЛІЗМ (лат. animal – тварина) – жанровий різновид образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Художники цього жанру зображують тварин.

.Марина Лесковас . Спокуса.

АНТРОПОМОРФНИЙ ОРНАМЕНТ – орнамент, що складається із стилізованих декоративно перероблених зображень людей і людиноподібних казкових істот.

Зразок вишивки. Зображення на тарілці.

АНТУРАЖ – навколишнє середовище, обстановка, що оточує, довкілля.

Антураж в архітектурній графіці. Антураж люди.

АПЛІКАЦІЯ – спосіб створення орнаментів. візерунків, зображень шляхом нашивання або наклеювання на тканину, папір тощо різнокольорових клаптиків тканини, паперу і т.д.; твір, виконаний у такій техніці.

Об’ємна аплікація. Паперове мистецтво Лілії Тєптяєвої

АОГАМІ
Сучасне мистецтво дуже демократично. Традиційний поділ на архітектуру, дизайн, живопис, графіку та скульптуру стає все більш умовним. Художник працює як в руслі класичного виду чи жанру мистецтва, так і на їх межі, вільно чи мимоволі винаходячи нові … .
Гадельшін Тимур Азатовичу створив нову техніку мистецтва і назвав її Аогамі. Мистецтво AOGAMI - це синтез прийомів графіки, скульптури і живопису, заснованої на методах роботи з папером Японії, Китаю та Кореї. (Слово АОГАМІ. АО - по-японськи Блакитна. «ГАМІ» по-японськи «папір», це ж слово означає «бох» Виходить «блакитна папір»)
У Аогамі легкість витонченість і філософія орігамі, віртуозність і декоративність декупажу сходу, зливається з традиціями заходу заради однієї мети, створити нову реальність, в якій розпізнаються риси європейського модерну і класичної японської гравюри. Гра світла і тіні в поєднанні з властивостями паперу, її кольором, фактурою, пружністю, утворює особливу пластику. Зображення живе, змінюється в залежності від освітлення і органічно вписується як в традиційний так і в авангардний інтер’єр.



Б

БАТИК – у декоративно-прикладному мистецтві техніка розпису тканини за допомогою спеціального резерву, нанесеного на неї -тобто такого складника, який зберігав би її окремі частини від наступного фарбування. Ця техніка була відома ще в VІ ст.н.е. на Далекому Сході. Виготовлення Б. поділяється за технікою на два види: холодний і гарячий Б.

Олена Стьопіна . Триптих.

БАТІК (від малайськ.) – техніка ручного розпису тканин; багатобарвна тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки. Є два види Б.- гарячий і холодний. В основі техніки Б.- фарбування тканини з малюнком за допомогою тампонів або у спец. баках. Орнамент, візерунок наносять на тканину пензлем, штампом або скляною трубкою.

БЕЗКОНЕЧНИК” – український народний орнаментальний мотив, поширений на усій території України. Головний елемент “Б.”– замкнена меандрові лінія відома ще з часів палеоліту, зокрема на виробах із бивнів мамонта. Технічні особливості деяких видів цього мистецтва зумовлюють стилізацію “Б.” у вигляді зигзаг у (нанизування бісеру), кружечків, діагонально

з’єднаних рисками (випалювання).

Безкінечник у вишивці. Безкінечник у писанкарстві.

БІЛОКУР Катери́на Васи́лівна (* 25 листопада (7 грудня) 1900, народилася в селі Богданівка, Пирятинського повіту, Полтавської губернії — померла 10 червня 1961, с.Богданівка, Яготинський район, Київська область).  Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»).

Катерина Білокур Квіти за тином. Весна. Берізка

за роботою

БОНДАРСТВО – (художнє) – виготовлення декоративно ужиткових речей із тесаних клепок і гнутих обручів або технікою видовбування зі вставним Дінцем (барила, бочівочки, сільнички, цеберки тощо). Оздоблювалось випалюванням,

різьбленням і декоративним розписом. Орнаментація рослинна або геометрична. Б. відоме на території України з І ст. н.е., поширилось у Київській Русі у Х –ХІ ст.

На Бойківщині розвивалися різні Традиційне Українське ремесло – бондарство.

ремесла і промисли. Одним

найпоширеніших було лісорубство,

а також сплав деревини, теслярство, бондарство.

БОРДЮР –у технології лозоплетіння один із способів завершення верхньої частини ажурного виробу (напр., кошик). Б. плетеного виробу має різну за висотою, шириною та розміром хвилясту форму.

Бордюр узор із квітів. Бордюр – кахель. Бордюр в кошика.

В

ВАЗОН”– український народний орнаментальний мотив у вигляді симетричного зображення рослини – міфологічного образу “дерева життя”. Часто безпосереднє зображення “вазона” у мотиві орнаменту відсутнє, замість нього можуть використовуватись кружечок, квадратик, трикутник тощо.

«Вазон» витинанка. «Дерево життя» витинанка. «Дерево життя» вишивка .

ВАЗОПИС – декоративний розписпосудини (орнаментальний або сюжетний) спеціальними керамічними фарбами (ангобами)

з подальшим випалюванням у печі.

Збереглися пам'ятки егейської культури, кераміка (вазопис)геометричного,

чорно фігурного та червоно фігурного стилів, витвори скульптури.

ВАЛЯННЯ (або валка) — виготовлення вовняних виробів та їх ущільнення способом зчеплення і переплетення між собою волокон вовни.

У валянні використовують особливості будови вовняних волокон (наявність луски на поверхні) та їхні фізико-механічні властивості (пластичність, високі пружність та розтягуваність, здатність скорочуватися, звиватися тощо).

В процесі валяння вовну (власне повсть) розпушують, замаслюють і змішують, з суміші утворюють вату, а з неї нашаровуванням готують основу за формою виробу.

Основу ущільнюють, просочують розчином сірчаної кислоти і звалюють, після чого вдаються до опоряджувальних операцій (шліфування і чищення ворсу, пресування тощо).

Валянки. Натюрморт з квітами. Сувенір

ВЕРСТАТ– спеціальний прилад (пристрій), наявність якого для

виконання художніх творів у певних видах образотворчого мистецтва обов’язкова (напр., у килимарстві – ткацький верстат (кросно); у графіці – офортний верстат; у кераміці –гончарний круг; у живописі – мольберт тощо).

Ткацький верстат. Офортний верстат.

Гончарний круг. Мольберт.

ВІТРАЖ - (від франц. vitrage від лат. vitrum - скло) – орнаментальна або сюжетна декоративна композиція (у вікні, дверях, у вигляді самостійного панно) зі скла або іншого матеріалу, що пропускає вітло. У середині століття фрагмента різнокольорового скла скріплювалися свинцовою проволокою.

Вітраж Тіффані. Художній вітраж.

ВІТРАЖ – твір декоративного мистецтва, сюжетного або орнаментного характеру, виконаний з різнокольорового скла. Розрахований на наскрізне освітлення й призначений для заповнення віконних рам в окремих архітектурних спорудах.

Лампа технікою Тіффані. Емітація вітражу плівкою. Вітражний розпис.

ВИБІЙКА – у народному мистецтві тканина з візерунком, надрукованим з різьбленої або набірної дошки. Один із давніх

видів народного прикладного мистецтва. В. набула поширення у Середні віки в країнах Сходу та Європи. Виготовлялась ручним способом технікою набивання молотком по накладеній на дошку тканині. Кількість дощок (“манер”, або “квіток”), зазвичай, відповідала кількості кольорів у візерунку.

Вибійка на тканині. Дерев'яні форми для вибійки.

ВИПАЛЮВАННЯ – техніка декорування виробів з дерева, рогу та шкіри. Візерунок наносять на поверхню виробу розжареним металевим штампом або писаком, досягаючи кольорової розтяжки від світло – золотавого до чорного. Техніка В. дає можливість підкреслити текстуру, фактурні і колористичні ефекти матеріалу.

Основні елементи та мотиви На рис. показано лише основні Прилад для.

художнього випалювання взято штампи, а їх, залежно від потреб, випалювання.

з творчої спадщини І.Ю.Грималюка може бути значно більше.

та інших майстрів Гуцульщини.

ВИТИНАНКИ – вид декоративно – ужиткового мистецтва; орнаментальні, рідше сюжетні твори, ажурно вирізані зі шкіри, тканин, паперу. За характером композиції розрізняють: В. симетричні і асиметричні. Орнамент В. переважно геометр. і рослинний, трапляються також антропо – та зооморфні фігурки.

Витинанки Тараса Крамаренка. Багатоколірна витинанка.

ВИТИНАНКА – художній твір народного декоративно- прикладного мистецтва у вигляді витятої з одно -або багатоколірних аркушів паперу (складених у декілька разів) орнаментованої чи сюжетної композиції. Мереживно витяті ножицями (або спеціально загостреним ножем) художньо

оброблені листи паперу, шматки повсті, сукна, шкіри.

Сукня сучасного японського дизайнера, виконана у техніці витинанки.

ВИШИВКА ГЛАДДЮ — один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках, вишиванках, рушниках, серветках, скатертинах, картинах.

Чоловіча сорочка. Рушник. Жіноча сукня. Зразок.

ВИШИВАННЯ – найрозповсюдженіший вид декоративно-ужиткового мистецтва, що сягає глибини віків. Найширше застосування цей вид творчості набув в оздобленні одягу та ужиткових речей, виготовлених з тканин, шкіри, на котрих вишивали ручним чи машинним способом орнамент або мотив (сюжет).

Процес роботи.

ВІЗЕРУНОК – малюнок, що утворюється усвідомленим або абстрагованим поєднанням ліній, кольорів, тіней, завдяки чому зображення може бути певного, абстрактного або асоціативного змісту (напр.., орнамент, візерунок на замерзлих вікнах тощо).

Кожному регіону України властиво свій стиль візерунку.

ВІЛЬНИЙ РОЗПИС – різновид художнього розпису. Виконують

без попереднього нанесення на тканину резервуючої суміші.

Батік. Вузликова техніка.

ВИШИВКА – вид декоративно-ужиткового мистецтва, в якому орнаменти та сюжетні зображення виконують способом вишивання. В. оздоблюють одяг, предмети побуту, може бути також самостійним твором – декоративне панно, портрет, картина. Худож. – образні особливості нар. В створюються. етногр. специфічними техніками виконання, характерними орнамент. мотивами, сталою кольор. гамою. Найрозповсюджені види В. в Україні виконані двома видами швів: лічильним та по вільному контуру. Лічильний (хрестиком, напівхрестиком тощо) шов виконується на основі лічби ниток тканини.

Візерунок для вишивки. Рушник. Одяг.

Г

ГАНУТЕЛЬ (англ. Ganutell) — це мистецтво виготовлення квітів із тонкого спіралевого дроту та шовкової нитки, а також бісеру, намистинок і перлинок, започаткованого в монастирях Мальти. В монастирях Середземного моря досі зберігається ця техніка створення квітів з дроту для прикрас алтаря.

В XVI столітті спіралевидний дріт із золота чи срібла називали по-італійськи «canutiglia», а по-іспанськи «canutillo», а на російській мові можливо це слово трансформувалось в «канітель».

Букет виконаний технікою гантель. Кольє Панно. .

ГАПТУВАННЯ – оздоблення тканини орнаментованими або сюжетними композиціями шляхом пришивання до неї золотавих чи сріблястих ниток.

Гаптування XV-XVIII століть. Сідло європейського типу з

елементами ручного гаптування.

Каркас цільнодовбаний. 2004.

ГАЧОК –у техніці в’язання спеціальний інструмент у вигляді невеличкого стержня, один кінець котрого зігнутий у протилежну сторону (у середину). Гачки можуть виготовлятися з дроту, дерева, кістки або пластмаси. Увесь стержень,окрім робочої частини, може бути різним за формою.

Вигляд гачків.

ГОБЕЛЕН – 1) декоративно – художня тканина ручної роботи в ХVІІ-ХVІІІ ст.; 2) витканий вручну килим-картина (шпалера). Виготовляється з кольорових вовняних та шовкових ниток окремими частинами, потім зшиваються .

Гобелен машинного Ручне ткання. Художній гобелен.

ткання.

ГОБЕЛЕН - (фр. gobelin) — один із різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, стінний безворсовий килим із сюжетною або орнаментною композицією, витканий вручну перехресним переплетенням ниток. Гобелени виготовляють із кольорових шовкових і/або шерстяних ниток окремими частинами, які потім зшивають між собою (часто окремі колірні плями).

ҐЕРДАН, ґерда́ник, ґерда́нка, ґе́рда, лу́чка, си́лянка, сильо́ванка, силенка, плете́нка, плеті́нка, драби́нка, о́чко, га́лочка, пу́пчики, ла́нка — шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент. Іноді на Львівщині ґердани мали вигляд широкого кольорового коміра, що закривав усі груди. Орнамент і його колорит зазвичай узгоджувалися з вишивками певної місцевості на сорочках. Часто ґердани мають форму петлі з суцільної або ажурної смужки різної шири­ни, яка одягається через голову на шию; з'єднані спереду медальйоном кінці прикрашають груди.

На сході України ця прикраса була невідома, траплялась на Поділлі та Волині, а в Галичині була надзвичайно поширена. Ймовірно, силянка прийшла до Галичини з Угорщини. Подібні до ґерданів вироби, що називаються маржеле (margele) також поширені у румунській частині Буковини.

Ґердан — шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.

Комплект. Гердани - рослинний орнамент. Сучасний варіант.

ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОРНАМЕНТ – різновид орнаменту, обмежений використанням тільки геометричних елементів і позбавлений наочних ознак образності.

Різьблення по дереву. Гуцульський килим. Вишита серветка.

ГЕОМЕТРИЧНИЙ СТИЛЬ – термін історії мистецтв на означення початкової стадії розвитку давньогрецького вазопису. У ширшому значенні цей термін поширюється також і на інші однотипні пам’ятки тієї ж доби (напр.., на дрібну культову скульптуру). Для геометричного стилю характерне використання геометричних форм (лінії, крапки, кривульки, спіралі, кола, трикутники тощо) й утворення з цих елементів геометричного орнаменту. Вперше Г. с. проявився в орнаментації знарядь праці та предметів побуту в епоху неоліту (ІV тисячоліття до н.е.), остаточно склався як стиль в Х-VІІІ до н.е.

В живописі. В Інтер’єрі. В одязі.

ГОНЧАРСТВО (від давн.-укр. горн – випалювання, чара, гончарство) – вид народного мистецтва з виготовлення посуду із глини та інших ужиткових і декоративних предметів.

Гончарні вироби. Робота на гончарному крузі.

ГОНЧАРСЬКИЙ КРУГ – станок для формування гончарних виробів (переважно посуду). Г.к. почали застосовувати з 4-го тис. до н.е. в Месопотамії. Спочатку користувалися ручним Г.к., пізніше було винайдено ножний. У сучасній промисловості застосовується Г.К. з електричним приводом.

Вигляд Гончарного круга. Електричний гончарний круг.

ГУЦУЛЬСЬКА КЕРЕМІКА — традиційний народний гуцульський промисел, один з видів кераміки. Гончарні вироби: різноманітний посуд, дитячі забавки, сувеніри, пічні кахлі, декоративні плитки.

Марія Гринюк Гуцульська груба, обкладена Предмети побуту.

Декоративна тарілка . кахлями 1874 р. Музей Івана

Франка в с. Криворівня Івано-

Франківської обл.

Д

ДЕКОР - (від лат. decoro – прикрашаю)система прикрас споруди (фасаду, інтер’єру) або виробу.

Декор ло Різдва. Декор до Пасхи.

ДЕКОР - (з латинської —прикраса, прикрашаю)–система, сукупність декораційних елементів (прикрас) в архітектурі та прикладному мистецтві. Декор містить в собі художнє оформлення або художню обробку предмета в цілому: розпис, підбір фарб, фактуру поверхні, текстуру та інші особливості.

ДЕКОРАТИВНИЙ – такий, що слугує для прикраси, оздоблення

приміщення, предметів побуту.

Декоративний натюрморт. Декоративний розпис по глині.

ДЕКОРАТИВНА СКУЛЬПТУРА– скульптура, що є частиною архітектурного ансамблю і призначена для оздоблювання фасадів, інтер’єрів, споруд, парків. міських вулиць, площ; дрібна пластика. До Д.с. архітектурних ансамблів також відносяться архітектурні елементи з чорних металів. Майже всі вони належать до розділу монументально-декоративного мистецтва: грати вікон та огорожі, гратчасті двері та брами, решітки криниць та фонтанів, грати надгробків, церковні дзвони, поручні сходів та балконів, вуличні ліхтарі тощо.

Ланшафт. Садрво-паркова. Сувенір.

ДЕКОРАТИВНІСТЬ – художні властивості, що посилюють емоційно-виразну та художньо-організуючу роль творів пластичних мистецтв у предметному середовищі, що оточує людину. Важливу роль у створенні ефекту декоративності творів відіграють декор, в тому числі орнамент і його деталі,

виразність природної фактури матеріалів, композиційна організація лінійних ритмів. пластичність об’ємів і кольорових плям тощо.

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО – мистецтво прикрашання, оздоблення.

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО – низка мистецтв (монументально-декоративне мистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво, мистецтво оформлення), які, поряд з архітектурою, формують матеріальне середовище людини. Монументально-декоративне мистецтво служить для оздоблення творів архітектури (розписами декоративними, рельєфами, вітражами, скульптурою малих форм) і розкриття їхнього ідейно – образного змісту, а також створення садово – паркових ансамблів і композицій; декоративно-ужиткове мистецтво створює художні предмети побуту для формування інтер’єрів; мистецтво оформлення використовують для прикрашання свят, масових заходів тощо.

ДЕКОРАТИВНИЙ ЖИВОПИС –застосовується для прикрашання будівель, інтер’єрів у вигляді кольорових панно, які змінюють візуальне сприйняття приміщення.

Кафедра образотворчого мистецтва ім.. Фіголя. ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Василя Стефаника

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО – мистецтво створення ужиткових та побутових предметів, що містять у собі художньо-естетичні атрибути й призначені не тільки для задоволення практичних потреб, але й для прикрашення житла, архітектурних споруд тощо.

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО.

Учні повинні вміти:

-відрізняти народне декоративне-ужиткове мистецтво від кічу;

-розуміти народне мистецтво як народну мудрість, мати глибокі поняття про походження оберегової символіки та її вплив на подальший історичний розвиток регіональних традицій;

-виконувати посильні завдання в кожному з видів декоративно-прикладного мистецтва, опираючись на традиції та закони композиції.

Учні повинні знати:

-види декоративно-прикладного мистецтва;

-визначних майстрів народного та професійного декоративно-прикладного мистецтва.

ДЕКОРАЦІЯ – художнє оформлення вистави засобами малярства, архітектури, графіки, бутафорії, скульптури, освітлення, постановчої техніки тощо.

Ескізи декорацій балету «Лоскунчик» художника Констянтина Іванова (1892) послужили джерелоом при оформленні вітрин бутіка для презентаціи коллекціі в Москві.


Read more: http://www.elle.ru/elledecoration/news/novaya-kollektsiya-ukrasheniya-ballet-precieux-ot-van-cleef-arpels/#ixzz37NuWWDzu

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО – вид пластичного мистецтва, тісно пов’язаного з побутом народу, в якому застосовуються народні традиції. Художні засоби підпорядковані практичному призначенню предмета і зумовлені особливостями матеріалу і техніки..

Сорочинський ярмарок серпня в Полтавській області проходить традиційний Національний Сорочинський ярмарок.

ДЕКУПАЖ - (фр. decouper — вырезать) — техника декорирования различных предметов, основанная на присоединении рисунка, картины или орнамента (обычного вырезанного) к предмету, и, далее, покрытии полученной композиции лаком ради эффектности, сохранности и долговечности.

ДІДУХ (його ще називають: дід, коляда, колядник, сніп,король,дідок) — українська різдвяна прикраса, символ пожертвування найкращого збіжжя у хліборобських культурах. Дідух — символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду. Дідух є одним із найдавніших культів у різдвяній обрядовості українців. Традиція дідуха сягає дохристиянських часів.

Дідуха-велетня створили в Тернополі. На 8-метрову композицію пішло 9 тисяч колосків. Працювали над творінням упродовж 2 місяців і діти, і дорослі. Оскільки відповідного приміщення для такого високого дідуха не знайшли, то поки що розділили його на дві частини. Нижня - символізує чотири пори року, і кожен колосок означає одну годину в році. А верхня містить іще один різдвяний атрибут – павука. Такого велетенського дідуха встановили в Тернополі як альтернативу ялинці. "Дідух в давнину – це була фактично своєрідна ялинка. Так само павук – це заміна ялинці, його прикрашали різними іграшками", - пояснив автор велетенського дідуха Ярослав Осадца.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/tsikavinki/u-ternopoli-stvorili-veletensku-alternativu-novorichniy-yalinci.html

http://www.tv4.te.ua/suspilstvo/2948-didukh-vysotoiu-blyzko-8-metriv-vstanovyly-v-ternopoli-v-foiie-ternopilskoho-dramteatru-pretenduie-na-zvannia-naibilshoho-v-ukraini

Е

ЕМАЛЬ – матеріал, що застосовується у декоративно-ужитковому мистецтві, легкоплавний склад, котрим покривають поверхню, головним чином, металевих виробів.

Ісус Христос (емалева мініатюра папа д’Оро). Пекінська перегород часта емаль

ЕСКІЗ (франц. esquisse) – зображення предмета, об’єкта, виконане від руки.

ЕСКІЗ – підготовлений нарис до твору, що відображає пошуки найкращого втілення творчого задуму. В процесі роботи над картиною, скульптурою і т.д. художник як правило створює кілька ескізів.

Ескіз інтер’єра. Ескіз костюма. Fashion- ескіз.

ЕТЮД – робота, виконана з натури, нерідко має самостійне значення; інколи є вправою для удосконалення професійних навиків художника.

Етюди Грибенюк Оксани.

Ж

ЖАНР - (від франц. genre – рід, вид) – 1) стійкий тип художнього твору, що історично склався. Наприклад у музиці – симфонія, кантата; в літературі – роман, поема; у живопису – пейзаж, портрет, натюрморт, інтер’єр, сюжетна картина; 2) поняття „жанр” узагальнює риси, притаманні групі творів якої епохи, нації або світового мистецтва вцілому. Наприклад, побутовий жанр, історичний, батальний.

З

ЗООМОРФНИЙ ОРНАМЕНТ – орнамент, що складається із стилізованих декоративно перероблених зображень тварин і казкових істот.

Схема вишивки: Два павичі, Т.Крамаренко. Декор Індійських храмів.

повернуті головами один до

одного.

І

ІКЕБАНА – поширене в Японії мистецтво створення букетів з

живих квітів, рослин; і. -букет, складений за правилами такого мистецтва.

Ікебана”, Касамацу, 1960 Школа ікебана.

ІКОНА –у християнстві живописне,мозаїчне або рельєфне

зображення Бога (Ісуса Христа), Божої Матері та інших святих,

а також сцен із Святого писання, яким надають священного характеру.

Казанська ікона Божої матері. Ікона всіх святих.

ІКОНОПИС – в історії мистецтва галузь станкового малярства, твори якого слугували об’єктом культу та поклоніння.

Народний іконопис часів Трансепт. Північний бік. Схема розміщення фресок:

Київської Русі. Софіївського собору.

ІНТАРСІЯ - (італ. intarsio) – вид інкрустації. Зображення або узори, які виконуються способом вирізування шматочків дерева, різних за фактурою і кольором, врівень з поверхнею дерев’яного виробу.

http://kolybanov.livejournal.com/6677305.html Автор робіт Kenn Bennett

ІНКРУСТАЦІЯ - (лат. incrstatio, від incrusto – вкриваю шаром) – техніка виконання творів декоративно – ужиткового мистецтва. Оздоблення виробів або фасадів чи інтер’єрів будівель шматочками твердих матеріалів (дерева, металу, мармуру, слонової кістки, перламутру та ін.), відмінних за кольором і матеріалом від поверхні, в яку їх врізають для надання їм більшої художньої виразності. Розрізняють також І. деревом на дереві ( інтарсія), металом (насічка ), каменем на камені. В Україні, крім названих видів, поширена ще й своєрідна техніка – І. соломкою.

Інкрустація перламутром. Інкрустація соломкою. Інкрустація по дереві.

ІМІТАЦІЯ - (від лат. imitatio - наслідування) – у мистецтві наслідування певному стилю, школі, манері майстра або властивостям якого-небудь матеріалу за допомогою зовсім інших засобів і прийомів.

Імітація шкіри. Імітація фактури дерева. Імітація пластмаси.

К

КАНВА –у техніці вишивання різновид допоміжної тканини з полотняним переплетінням ниток (поякій зручно лічити нитки). К.пришивають до тканини наметувальними стібками, а вишивку виконують одночасно наканві й тканині. Закінчивши вишивання, поперечні та поздовжні нитки К.обережно висмикують, після чого на тканині залишається лише вишивка.

Зразки.

КАНЗАШІ — (яп. ?, зустрічається також напис 髪挿し)  це традиційна японська прикраса для волосся. З’явилися вони близько чотирьохсот років тому. У цей період відбувся "переворот" жіночої зачіски в Японії. Жінки відмовилися від традиційного стилю, коли волосся повинно було не спадати. Стало модним укладати волосся в химерні форми за допомогою гребеня і різних шпильок. У цей час і з’явилися гребені і шпильки канзаші.

Традиційна Hana kanzashi виконана з шовку.

КАНОН – у мистецтві минулих часів: закономірність у пропорціях людського тіла, яка вважається досконалою й виражається простим співвідношенням чисел. Мірою К. слугувала та або інша частина самого тіла (ніс, обличчя, середній палець руки тощо); уширокому розумінні –будь-яка система точних правил та наказів, що існували в галузі образотворчого мистецтва.

Античні канони фігури людини. Канон в іконописі. Канон в музиці.

КАРВІНГ (від англ. carving — «вирізування») — мистецтво художньої різьби по овочам і фруктам, а також по дереву, кризі та камінням.

Зразки робіт.

КІРІГАМІ– це мистецтво виготовлення фігур і листівок з паперу, за допомогою вирізування та склеювання деталей. Паперова архітектура (Origamic architecture) – це форма паперовоого ремесла, заснована і розвинена архітектором Масахіро Чатані (Masahiro Chatani) в 1980 році в Японії. Для виготовлення використовують листки паперу чи тонкого картону, которі надрізають та складають. Наочно, эці моделі в порівнянні з 'pop-up' - листівками. Різниця між традиційними pop-up-листівками, це паперові моделі зазвичай надрізають та складають з одного листкапаперу. Частіше всього разробляють трьохмірні витвори архітектури, геометричні узори та різноманітні повсякденні об’єкти та інше.

Зразки робіт.




Кірігамі – це зовсім молоде мистецтво. Воно народилось в Японії у 1980 році. Його родоначальником вважається архітектор М.Чатані. Для кірігамі використовують папір або тонкий картон, на якому ножицями роблять надрізи, а потім з них складають хитромудрі фігурки.
Мистецтво кірігамі розвиває у дітей безліч навичок - просторову уяву , дрібну моторику рук, акуратність і уважність . Адже шаблон кірігамі треба спочатку обвести , потім вирізати і склеїти. Робити кірігамі дуже просто. Найголовніше – « набити руку » і мати бурхливу фантазію для виготовлення власних фігурок.

КУСУДАМА (яп. 薬玉?, букв. «лікувальна куля») —паперова модель, котра звичайно (але не завжди) формується сшиванням разом багатьох однакових пірамідальних модулів (зазвичай це стилізовані квіти, складені з квадратного листка паперу), так що виходить фігура кулеподібної форми. Інколи, окремі компоненти можуть бути склеєними разом. Інколи, як прикраса. В древній Японії кусудами використовувались для цілющих наборів та аромотерапій.

Зразки модульного орігамі.

75-річна Параска Кушляк – єдина в Україні майстриня, яка вміє плести оригінальні весільні вінки з гусячого пір’я

КВІЛІНГ - (англ. Quilling — рюш. Походить від слова quill — пташине перо, гофрувати, плоїти, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу.

КВІЛІНГ (quilling), паперокручення або паперова філігрань - простий і доступний вид рукоділля.

Зразки робіт.

КЕРАМІКА - (грец. keramiki – гончарство) – вироби і матеріали, які одержують спіканням глини з мінеральними добавками. Крім будівельної (кахлі, черепиця, посуд ,облицювальна плитка) і побутової К. (посуд, сан.-техн. вироби тощо), різні його види здавна використовуються у мистецтві (скульптура, декоративні ви роби, художній посуд тощо). У декоративно-прикладному мистецтві всі різновиди художніх виробів з випаленої глини спеціального складу та приготування (насамперед порцеляна, фаянс, майоліка, теракота, гончарні вироби). Основна сировина К. (глина) має усі скульптурно – пластичні властивості, а техніка її розпису та спеціальні глазурі, ангоби й емалі збагачують своїми кольорами. У найпростіших формах К. існувала ще в доісторичну добу, а найдосконаліші її зразки дійшли до нас вже з часів Стародавнього Єгипту.

КЕРАМІКА - (з грецької –глина) -у декоративно-прикладному мистецтві всі різновиди художніх виробів з випаленої глини спеціального складу та приготування (насамперед порцеляна, фаянс, майоліка, теракота, гончарні вироби).Мистецтво К.-один з основних видів декоративно-ужиткового й декоративного мистецтва. Галузь застосування кераміки дуже широка: це всілякі ужиткові предмети, декоративні скульптури, предмети, що використовуються у будівництві (наприклад, кахлі) тощо.

Кераміка Трипілля. Опішнянська кераміка.

КЕРАМІЧНИЙ –виготовлений з випаленої глини.

Коззак Олена. Керамічні ангели.

КИЛИМ – тканий (а також в’язаний та вишиваний) кольоровий

орнаментований декоративний виріб зі спеціальної пряжі.

Килим гуцульський. Кримський килим. Персидський килим.

КОЛАЖ - (від франц. collage - наклеювання) – 1) прийом в образотворчому мистецтві, що полягає у наклеюванні на будь-яку основу матеріалів, які відрізняються від неї кольром і фактурою; 2) твір, виконаний у такій техніці.

КОЛАЖ–1)технічний прийом в образотворчому мистецтві –

наклеювання на будь-яку основу відмінного від неї кольором

та фактурою зображення з іншого матеріалу у вигляді абстрагованої, асоціативної, орнаментованої або сюжетної

композиції;

2)твір, виконаний цим прийомом.

З капсул ліків. З видань преси. З покидькового матеріалу.

КОМПОЗИЦІЯ - (від лат. composito – складання, зв’язування) – 1) побудова художнього твору, його структура, співвідношення окремих його частин, що складають одне ціле. Композиція – важливий, організуючий елемент художньої форми, що надає твору єдність і цільність; 2) музичний, живописний, скульптурний або графічний твір; 3) твір, що включає різноманітні види мистецтв, наприклад, літературно-музична композиція, або такий, що складається з різних творів та уривків.

Абстракція. Статика динаміка. Ритм.

КРАКЛЕ – у художній кераміці мереживо тонких тріщин на глазурованій поверхні керамічного виробу, утворене для декоративного ефекту. Тріщини К. можуть бути різні за розміром та абрисом і утворювати мереживо різного візерунка.

Кракле батік. Кракле текстура.

КРАШАНКА -куряче яйце, пофарбоване одноколірним барвником.

Зразки.

КУСТАРНИЙ -саморобний (саморобні вироби, іграшки, знаряддя праці тощо).

М

МАЙОЛІКА – вид кераміки, вироби з кольорової пористої обпеченої глини, покрите глазур’ю.

Васильківська майоліка. Італійська майоліка.

МАКРАМЕ - (франц. macramé – нашивка з плетеного шнура) – 1. Мистецтво плетіння художніх виробів (у вигляді вузликів) з товстих ниток, шпагату і т.п. 2. Виріб, виконаний у такій техніці.

Ікона Володимира Денщика. Кольє. Панно технікою макраме.

МАЛЬОВКА –у прикладному мистецтві народного розпису

аркуш паперу з малюнком орнаментованої композиції із

відповідною колористичною особливістю фрагментів та мотивів

настінного розпису.

Розписана хата. Самчиківський розпис – диво Хмельниччини!

МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ПРИМАЧЕНКО, також Приймаченко в деяких документах (народилася 30 грудня 1908 (12 січня 1909) в селі Болотня Іванківського району Київської області — померла 18 серпня 1997 там же) — українська народна художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»en); лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, одна з найвідоміших українських художниць. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця України. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.

Примаченко Ой, підемо на заручини Із заслання Тарас Дарую українську

Марія Оксентіївна папір, гуашь. Григорович паляницю всім

30 грудня 1908 Шевченко людям на землі,

(12 січня 1909) повернувся на 1982

квітучу Україну, 1968

МАРКЕТРІ - (франц. marqueterie) – вид інкрустації. Врізання шматочків різних за кольором і текстурою матеріалів дерева,металу, кістки, перламутру тощо) врівень з поверхнею предмета або наклеювання їх на дерев’яну основу. М. застосовують при виготовленні меблів та ін. побутових речей, а також панно.

Євген Хоменко. Натюрморт з грибами. 1998р. Техніка декору меблів.

МЕРЕЖИВО – текстильний виріб без тканою основи, в якому ажурний орнамент та зображення утворюються в результаті переплетення ниток (шовкових, бавовняних, металевих, вовняних та ін.) М. застосовуються для оздоблення одягу, білизни та ін. До головних особливостей М. як виду декоративно-ужиткового мистецтва, відносяться тонкість, ажурність. За технікою виконання М. поділяється на ручне та машинне.

Мереживо виготовляється для оздоблення одягу, прикрашення тканин інтер’єрного призначення. Мереживо гачком набуло розвитку в Україні з XIX ст. Виділяється мережи­во з геометричними і рослинними мотивами.

Фріволіте. Комір. Україна поч.. ХХ ст. Машинне мереживо.

МІНІАТЮРА (фр. miniature, від лат. minium — кіновар, сурик, якими в давнину оздоблювали рукописні книжки) — твір образотворчого мистецтва невеликого розміру в рукописах, книгах, на полотні тощо, відзначається особливо тонкою технікою виконання.

Військовий табір султана, Федуско (?). Мініатюра

1720 р. Топкапі Сарай музей «Євангеліст Матвій»,

, Стамбул. Пересопницьке євангеліє

(1556 р.)

Українець, який здивував світ

Роботи Миколи Сядристого відомі в усьому світі. Найбільше його творчість вражає ті народи, які мають навички копіткої ручної праці, наприклад японців.

Здебільшого майстра цікавлять природні матеріали, тобто ті, що не окислюються: метали, мінерали, а ще — насіння трав і дерев. Будь-яка насінина, по-перше, є дуже гарною від природи, по-друге, довговічною. У єгипетських пірамідах знайшли зерно, яке чудово збереглося до наших днів, хоч і пролежало там тисячі років. Микола Сядристий любить розмальовувати зернятка яблук і груш, робити композиції в маковій зернині.

Маестро примудрився зробити з половинки макової зернини чудове гніздечко для трьох золотих пташенят. Створив із шматочка вишневої кісточки портрет-барельєф Соломії Крушельницької і розмістив його на мініатюрному метеоритику.

Перед початком роботи майстер мусить добре все пропилососити: деякі його твори такі мізерні, що можуть загубитися серед порошинок. З-поміж створених Сядристим див — найменший у світі годинник, який він поставив замість ока золотій бабці. Цей годинник складається зі ста тридцяти деталей. А ось золотий сервіз на цукровій піщинці навіть не можна покласти на хусточку, бо кавничок і бокальчики проваляться крізь волокна тканини.

О. Лань

У вушці голки: мікромініатюри українця Миколи Сядристого

Золота мельниця, виконана в маковом зерні!

Музей мікромініатюр, Київ

МІШУРА – імітація золотих та срібних ниток, які використовуються для виготовлення парчевих тканин, канителі та ін. прикрас.

Зразки.

МОДЕРН - (франц. modern – новітній, сучасний) – стиль у європейському мистецтві переважно в архітектурі, образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві) кінця ХІХ – початку ХХ ст. Стиль започатковано в Англії у 70- х рр. ХІХ ст. М. завдяки стилізації органічно засвоював риси мистецтва різних епох та стилів, зокрема в архітектурі ,знаходячи ідеї цілісності, принципи взаємозв’язку всіх частин художнього образа. Для М. характерні лаконічність форм, підкреслення структурних елементів, створення незвичайних декоративних ефектів.

Лаврове листя. Альфонс Муха. Вітраж «Життя святих» Альфонс Муха.

МОДЕЛЮВАННЯ – передача зображувальних предметів і фігур в умовах того чи іншого освітлення. В рисунку моделювання здійснюється тоном (світлотінню), при цьому враховується й перспективна зміна форм. У живопису – форма моделювання кольором.

Моделювання з паперу. Моделювання з повітряних кульок. Моделювання з сірників.

МОЗАЇКА – особливий технічний різновид монументального

живопису. М. -зображення або візерунок, викладені зі шматочків

будь-яких різнобарвних матеріалів (смальти, кольорового

каміння, кераміки, скла, кольорових емалей поверх випаленої

глини, паперу тощо),добре підігнаних один до одного і закріплених на певній площині за допомогою цементу, мастики,

клею тощо з подальшим шліфуванням. Мозаїка використовується здебільшого для декоративного оздоблення

архітектурних споруд та творів декоративно-ужиткового мистецтва. Багато цікавих мозаїк можна побачити в Києві та

інших містах України, а також в багатьох інших країнах.

Деталь мозаїки. Софії ХІ ст.

МОТАНКА - (ля́лька-мо́танка, ку́кла) — зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від укр. мотати. Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів.

Ангел. Ляльки – мотанки.

МОНУМЕНТАЛЬНО –ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО безпосередньо пов’язане з архітек­турою. Це декоративні розписи, сграфіто, вітражі, мозаїка, скульптура тощо.

МУЛІНЕ – кручені нитки (шовкові, штапельні тощо), що використовуються у вишиванні, зрідка – для виготовлення невеличких гобеленів.

Зразок.

МОНУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – твори, розраховані загалом на масове сприйняття. Своїм художнім рішенням ці твори завжди пов’язані з архітектурними спорудами або з умовами місця, де цей твір розміщується.

Вікно Софійського собору

в Константинополі

Н

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО – образотворче та декоративно - прикладне мистецтво, створене народом й поширене між ним, яке віддзеркалює його смаки та інтереси.

Примаченко

Марія Оксентіївна

30 грудня 1908

(12 січня 1909)

НАРОДНИЙ МИТЕЦЬ”– найвище почесне звання, що надається діячам образотворчого мистецтва як нагорода за видатну творчу діяльність та особливі заслуги у розвитку живопису, скульптури, графіки, декоративного та прикладного мистецтва.

НАЇВНЕ МАЛЯРСТВО СВІТЛАНИ СТАРОДУБЦЕВОЇ.

Народилася в м.Мелітополь, Запорізької області

НАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ — це організоване виробництво творів де­коративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу.

НАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ – місцеві галузі народного декоративно-прикладного мистецтва, майстри яких об’єднані в артілі, що спеціалізуються на тих або інших художніх виробах.

НАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ – одна із форм народної творчості, виробництво творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених на продаж. Деякі з Н.Х.п. своїм корінням сягають давнини, коли склались хатні промисли та сільські ремесла. В Україні відомі традиційні осередки Н.х.п. : Косів, Дігтярі, Опішня, Решетилівка, Дибинці, Ічня, Вижниця, Кролевець, Петриківка та ін.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва — один з найбільших художніх музеїв України. Розташований на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у приміщенні колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них домової Благовіщенської церкви, які є пам'ятками архітектури XVIII — початку ХХ століть.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва .

Засновано 1899 рік Розташування м. Київ, 01015, вул. Лаврська, 9, корпус 29 Координати 50°26′03″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. Режим роботи з 10 до 18
Вихідний: вівторок Фонд понад 78 тисяч Директор Вялець Адріана Феодосіївна Сайт http://www.mundm.kiev.ua/

О

ОЗДОБЛЕННЯ – загальна назва декоративних,орнаментованих форм у різноманітних видах мистецтва та художній обробці матеріалів (напр., в архітектурі, меблях, тканинах, кераміці тощо); предмети ювелірного мистецтва.

ОРІГАМІ – оригінальний образно-просторовий метод складання із цілого аркуша паперу різноманітних об’ємних форм – тварин, птахів, геометричних фігур тощо.

Орігамі. Манігамі. Мікро орігамі.

ОПІШНЯ - (місцева назва — Опі́шне) — селище міського типу Зіньківського району Полтавської області України. Старовинне козацьке містечко. Розташоване на пагорбах понад річкою Ворсклою. «Найвище» поселення Полтавщини (208 м над рівнем моря). Головний осередок сучасного українського гончарства. Історичне населене місце. За писемними джерелами уперше згадується в 12 столітті. Упродовж трьох останніх тисячоліть на території поселення інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці 19 — на початку 20 століття в містечку працювали близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу. До 1962 року Опішня була районним центром.

Гончарні вироби Опішні.

ОРНАМЕНТ (лат. ornamentum – прикраса) візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. О. є складовою частиною декоративної композиції.

Схема для вишивки.

ОРНАМЕНТ – (з латинської - прикраса) - візерунок, побудований на ритмічному повторенні або чергуванні елементів, які композиційно можуть утворювати орнаментований ряд (де рапорт – частина, що повторюється). Залежно від характеру цих елементів (ступеня їх схематизації та геометризації) О. поділяють на геометричний та зображувальний, а за тематикою –на рослинний,тваринний(зооморфний); орнаментальна композиція буває і з фігурою людини (антропоморфний орнамент).О. є складовою частиною декоративної композиції.

ОФОРМЛЮВАЧ – митець, який спеціалізується в галузі мистецтва оформлення.

ОФОРМЛЮВАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО— це художнє оформлення міст, сіл, експозицій виставок, стендів, вітрин тощо.

ОШИБАНА - (яп. 押し花, англ. oshibana, пресована флористика) — різновид флористики, виготовлення картин з природних матеріалів — листя, квітів, пуху та ін.

Л.Сільченко Пейзаж. Л.Сільченко Пейзаж.

парчмент

технику, которая называется Пергамано (Pergamano). Это искусство возникло в Европе много веков назад, ещё в Средневековье монахини использовали эту технику для создания работ религиозной направленности, оформляли с её помощью закладки для Святого писания. Сейчас эта техника возрождается и укрепляет свои позиции, это не удивительно, ведь прозрачность, ажурность и видимая легкость пленит каждого, кто хоть раз увидел нечто подобное.
Суть Пергамано заключается в тиснении и перфорации по плотной (пергаментной) бумаге. В этой технике можно выполнить различные поздравительные открытки, этикетки, конверты и другие бумажные красивости и сувениры.

ПАННО –1) обрамлена частина стіни, стелі, дверей, заповнена живописним, мозаїчним або рельєфним зображенням; 2) твір живопису, рельєфної скульптуриабо декоративного мистецтва, призначений для оздоблення стіни чи стелів інтер'єрі. Панно може бути виконано також засобами фото або поліграфії.

Панно в інтер’єрі. Декоративне панно.

Полех Наталя «Прогулянка по веселці».

ПАПЕРОПЛАСТИКА –процес створеннянапівоб'ємних та об'ємних форм і художніх, декоративних образів шляхом використання різноманітних прийомів художньої обробки паперу, його трансформації (формотворення). При цьому

папір можна різати, надрізати, склеювати, складати, скручувати, накручувати на олівець, гофрувати, зминати тощо.

Майстрів паперової пластики в Україні всього три. Ася Гонца — знаний майстер паперової пластики не лише на Черкащині, а й в Україні та за кордоном.

Сукня. Паперова скульптура. Тунель.

ПАПЬЄ-МАШЕ. Являє собою склеювання маленьких шматочків паперу в декілька шарів. Для пап'є-маше необхідний папір, який добре вбирає воду і рівномірно приклеюється, такий папір краще рветься. Для ґрунтовки необхідна емульсія, яка заповнює всі нерівності на поверхні форми. Ґрунтовка проводиться декілька разів після попередньої зачистки поверхні наждачним папером.

Процес виготовлення

ПЕЙЧВОРК – пошиття з клаптиків тканини, клаптикова техніка, мозаїка з клаптиків тканини, текстильна мозаїка (також пейчворк, від англ. patchwork — «одіяло, покривало, виріб з різнокольорових клаптиків») — вид рукоділля, при котрому за принципом мозаїки зшивається цілий виріб з клаптиків тканини .В процесі роботи створюється полотно з новим кольоровим рішенням, узором, інколи фактурою. Сучасні майстри виконують також технікою клаптикового шиття об’ємно -просторові композиції. Всі шви в клаптиковому полотні находяться на виворотній стороні.

Одіяло . В інтер’єрі. Панно Оксани Миколаїв.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС, або «петрикі́вка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

Визначальними рисами розпису, що відрізняють його від інших подібних видів малярства (наприклад, від українського опішнянського розпису та від російських хохломського розпису і федоскінської мініатюри), є техніка виконання, візерунки, їх кольори та біле тло.

У 2012 році Міністерство культури України визначило петриківський розпис об'єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України. Також цей розпис було номіновано до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. 5 грудня 2013 року Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Відома техніка малювання перетворилася на бренд. Наприкінці січня 2013 року створили логотип «Петриківка». Його безкоштовно передали майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції.

Зразок петриківського розпису.

ПИСАНКА – яйце розписане різнокольоровими візерунками за допомогою воску і писачка. Розписування яєць пов'язане з християнським святом Великодня. Техніка виконання писанок непроста й трудомістка. її сутність така: «писачками» —тоненькими металевими трубочками —наносять на яйце певне зображення гарячим воском і занурюють його у фарбу (віск захищає колір попереднього тла від фарби). Коли віск вилучають, на його місці зостаються сліди попереднього тла. Таку «операцію» роблять 2—3 рази, кожен раз занурюючи яйце в іншу фарбу. Таким чином яйце виявляється розписаним у декілька кольорів.

Футуристичний проект писанки в Києві. Музей писанки в Коломиї.

ПИСАНКИ – одна із форм українського народного розпису, орнаментовані пташині яйця. П. – своєрідна мініатюра, походження якої сягає сивої давнини. обрядом зустрічі весни. Найпоширеніші способи виготовлення П.: фарбування яйця в один колір (крашанки), нанесення малюнка на пофарбоване в один колір тло яйця гострим предметом (дряпанки або шкрябанки), розписи яйця пензликом олійними фарбами (мальованки), а також восковий розпис. Існує кілька стилів розпису П. – геометричний, рослинний, анімалістичний. А також різновиди, утворені поєднанням різних елементів.

Різнобарвя писанок.

ПЛАСТИКА (грец. plastice – ліплення) – вид образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, твори якого мають об’ємну тривимірну форму й виконуються з твердих або в’язких матеріалів.

ПЛЕТІННЯ — ремесло з виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. В Україні має багаті й давні традиції, особливо на Поліссі.

Художнє плетіння з соломи. Художнє плетіння з лози.

ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО, УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО – мистецтво виготовлення ужиткових речей, що мають призначення і водночас вирізняються естетичними художніми якостями.

ПРИМІТИВІЗМ – одна із багатьох формалістичних течій у сучасному мистецтві, що найбільше розкривається в малярстві та скульптурі. П. характеризується цілковитою відмовою від усіх найкращих досягнень минулого задля спотвореної імітації спрощених форм мистецтва т. зв. “примітивних” епох і творів первісних племен та народів.

ПРОЕКТ –1). технічне рішення (або документ) у вигляді креслень, розрахунків, макетів будівель, споруд, машин, приладів тощо, що передує здійсненню їх у натурі; 2). будь-який план або задум

ПЯЛЬЦЯ – у технології вишивання найпростіший пристрій у вигляді двох колоноподібних або прямокутних рамок відповідного розміру, що входять одна в одну і між якими затискується тканина для вишивання.

Зразки п’яльців.

Р

РІЗДВЯНИЙ "павук" — традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята виготовлена з соломи. Таких "павучків" вважають символом Всесвіту. «Павуків» підвішували в хаті до центрального сволока на довгій волосині з конячого хвоста. Завдяки кругообігу повітря — через вхідні двері та з палючої печі — великий «павук» разом з приправленими до нього близнюками повертався в різні боки.

Різдвяний павук (висить у музеї Гончара). Павуки по-польськи / Spiders in

Немає чіткої форми таких павуків: головне Polish.

правило: їхні деталі мають бути гармонійно

поєднані.

РІЗЬБЛЕННЯ ПО ДЕРЕВУ— вид декоративно-вжиткового мистецтва (також різьблення є одним з видів художньої обробки дерева поряд з випилюванням, токарною обробкою).

Процес різьблення.

РІЗЬБЛЕННЯ ХУДОЖНЄ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, спосіб художньої обробки дерева, каменю, кістки, лаку, теракоти, металу шляхом вирізування. Р. буває як орнаментальним, так і сюжетним, вирізняються такі його види: об’ємне, високорельєфне, плоскорельєфне, виїмчасте, контурне, наскрізне, накладне.

РОЗПИС ДЕКОРАТИВНИЙ – орнаментальні та сюжетні композиції, створені з використанням засобів мистецтва живопису на деяких частинах архітектурних споруд, а також на виробах декоративно-ужиткового мистецтва із кераміки (майоліка, фарфор, фаянс), дерева, метала, скла, тканин. В народному мистецтв Р.Д. самостійна галузь творчості (Петриківський розпис на папері, підлаковий.

РОЗПИС – (декоративно-монументальний живопис) цесюжетно-тематичні або декоративні орнаментальні композиції, виконані фарбами безпосередньо по поверхні стіни, стелі, сволока, склепіння, стовпа тощо по сирій штукатурці або наклеєному на неї полотну (фреска, олійний живопис).

РОЗПИС –(прикладне мистецтво)це сюжетні та орнаментальні

зображення, що наносяться на предмети пензлем (напр.,

петриківський розпис, розписні народні іграшки) або за допомогою розприскувача, аерографа.

Уманьський розпис . Декоративний розпис.

Олена Поліщук. "Птахи в квітах".

Н.І.Шитацька.

РОЗПИС ПО ЕМАЛІ – різновид фініфті. Виконують по глухій

емалі різного кольору. Для розпису портретів, сюжетних

композицій та різноманітних орнаментів використовують художню емаль або керамічні барвники, змішуючи з лавандовою олією або скипидаром.

Виконання розпису.

РОЗПИС СКЛА, РОЗПИС НА СКЛІ – один із видів художньої обробки скла шляхом нанесення на його поверхню сюжетних або орнаментованих композицій за допомогою фарб, золотої та срібної фольги. Існують два способи Р. с.:холодний та гарячий.

Наталя Чубко . Різдвяна казка.

РОСЛИННИЙ ОРНАМЕНТ – у прикладному мистецтві – давній і найпоширеніший різновид орнаменту.

Поетапне виконання.

С

САМОДІЯЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – художня творчість людей, які не є митцями-професіоналами, а займаються мистецтвом у вільний від основної роботи час.

НАЇВНИЙ РОЗПИС СЕСТЕР ГОМЕНЮК Софії та Ярини Гоменюкhttp://rodovid.net/ua/news/homeniuk.html

СМАЛЬТА – кольорове непрозоре скло у формі кубиків або пластинок, призначене для мозаїчних творів, в якості основного

художнього матеріалу.

Палітра зразків.

СОЛОМОПЛЕТІННЯ — одне з найдавніших народних ремесел. Людина здавна навчилася використовувати солому злаків. Соломоплетіння характерне для всіх слов'янських та землеробських народів.

Прийоми плетіння з соломи здавна відомі багатьом землеробським народам. Потреба в речах, сплетених з цього доступного матеріалу, обумовила те, що з покоління в покоління передавалися і вдосконалювалися ремісничі й художні традиції народного соломоплетіння — одного з найдавніших ремесел людства.

Використання соломи злакових рослин для виготовлення предметів домашнього вжитку відноситься до того історичного періоду коли людиною було освоєно землеробство.

З'являлися та зникали народи, виростали та руйнувалися міста, розквітали та занепадали культури, а мистецтво соломоплетіння щоразу виринало із забуття, як тільки на ланах починало сяяти золотом сонця колосся пшениці та жита. Нове бачення знайшли ці традиції в наші дні. Народні майстри збагатили їх новими образами й прийомами. З великою любов'ю і невичерпною майстерністю створюють вони з соломи високохудожні вироби.

Соломоплетіння на Рівенщині. Підбір соломи.

Скрапбу́кінг, скрепбукінг (англ. Scrapbooking, від англ. Scrapbook: scrap - вирізка, book - книга, букв. «книга з вирізок») - вид рукодільного мистецтва, що полягає у виготовленні та оформленні сімейних або особистих фотоальбомів.

Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому.

Т

ТКАНИНИ ХУДОЖНІ – ткані вироби (ручні або машинні), що відзначаються художнім рівнем орнаментів та кольорового рішення; один з видів декоративно-ужиткового мистецтва. Візерунок тканини створюється під час ткання певною системою переплетення кольорових ниток (напр.: гобелени, шпалери), шляхом нанесення на неї фарби “ від руки “ (батик), вишиванням або друкується на готовій тканині (набійка). Т.х. вироблялися ще в Стародавньому Єгипті та в античному світі. Здавна славилися технічною майстерністю та красою китайські Т.х. У ХVШ ст. були популярними французькі шовкові тканини. Збереглися зразки набивних тканин Київської Русі.

ТКАЦТВО – у декоративно – ужитковому мистецтві ручне або машинне виготовлення тканини на ткацькому верстаті. Традиції ручного ткацтва продовжують майстри народних художніх промислів.

ТКАЦТВО – у декоративно-прикладному мистецтві ручне або машинне виготовлення тканини на ткацькому верстаті.

Процес ткання.

ТРАВЛЕННЯ – хімічний спосіб декорування поверхонь скла або металу. Нанесений малюнок обробляється кислотами.

Ф

ФАБЕРЖЕ – вироби славнозвісної ювелірної фірми Карла

Фаберже заснованої у Петербурзі 1842 року. Фірма прославилась високою якістю художнього оброблювання матеріалів, виготовленням ювелірних прикрас із золота, срібла,

дорогоцінних каменів, а також виготовленням сувенірних дорогоцінних пасхальних яєць для імператорської сім’ї.

Зразки пасхальних яєць.

ФАКТУРА – характерні особливості матеріалу, поверхні предметів в натурі та їх зображення у творах мистецтва.

Фактура графіки. Фактура тканини.

ФЕЛТІНГ – вид рукоділля, в якому з шерсті для валяння роблять іграшки, панно, декоративні елементи, предмети одягу або аксесуари.

Мокре валяння.Аксесуар. Іграшки. Предмети одягу.

ФЛОРА –у давньоримській міфології богиня квітів, весни та юності.

ФЛОРИСТИКА –у прикладному мистецтві техніка та технологія викладання зображуваної композиції за допомогою засушених квітів, трав, рослин та кори дерев.

Композиції з квітів.

ФЛЯНДРІВКА – специфічна система орнаментування в українській народній майоліці, яку отримують певним способом при нанесенні фарб на сирий гончарний виріб.

Творчий процес Павла Сахна.

ФРЕСКА – найважливіший різновид монументального живопису, у якому як основна сполучна речовина використовується вапно.

Виконання фрески.

ФРИЗ – орнаментальна композиція у вигляді горизонтальної смуги, що використовується у декоративному живопису, скульптурі, архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві. Наприклад, фриз можна побачити вгорі на стіні (в середині або зовні приміщення), на меблевих виробах, на килимі, як облямівку (бордюр), на підлозі тощо.

Пам’ятник архітектури. Єкатиринбург.

ФРІВОЛІТЕ – техніка оформлювання різноманітних виробів та матеріалів мереживним орнаментом; у вужчому значенні – ручне плетиво мережива на коклюшках довільного орнаменту, часто із використанням бісеру або інших матеріалів.

Зразки робіт.

Х

ХОЛОДНИЙ БАТИК – один із способів розпису по тканині із застосуванням речовини, що резервує.

Надія Копилова. Троянда. Надія Копилова. Маки.. Надія Копилова. Шипшина..

ХУДОЖНІЙ МЕТАЛ. Художнім металом називають декоративно-прикладні й монументально-декоративні твори, виготовлені вручну різноманітними тех­ніками з чистих металів та їхніх сплавів. Усі вироби художнього металу скла­дають вісім найбільших родів: архітектурні елементи, обладнання приміщення, знаряддя праці, посуд і начиння, культові та обрядові предмети, особисті речі і прикраси, дрібна пластика.

Із занепадом у XIX ст. цехового ремесла на чільне місце висувається на­родне металірство. Найбільш відомі його регіони — Подніпров’я, Слобожанщи­на, Гуцульщина. Найвищий розквіт гуцульського металірства припав на кінець XIX — поча­ток XX ст. У той час відбувалися етнографічні виставки у Львові, Коломиї, Тер­нополі, де можна було побачити й оригінальні вироби з металу. У романтичний гірський край ринув потік письменників, художників і багатих туристів. Щоб за­довольнити, попит, художньою обробкою металу стали займатися десятки майс­трів у селах Річка, Соколівка, Яворів та ін.

ХУДОЖНЄДЕРЕВООБРОБНИЦТВО. Художня обробка дерева — найдавніший вид декоративно-прикладного мистецтва, виготовлення оригінальних виробів з дерева різноманітного функціонального призначення. За формотворчими техні­ками художнє деревообробництво поділяється на відповідні галузі: бондарство, деревообробне токарство, столярство та декоративне різьблення.

Наприкінці XIX ст. цеховий устрій був повністю скасований і сільське де­ревообробництво перестало бути виробництвом для забезпечення феодального господарства та почало набувати форм товарного виробництва. Виникали шко­ли, народжувалися нові напрями творчості, формувались і зміцнювалися тра­диції.

Провідними регіонами художніх деревообробних промислів у XIX ст. бу­ли Подніпров’я, Поділля, Карпати. У багатьох місцевостях оздоблювали про­філюванням та пласким різьбленням дерев’яні деталі архітектури, виготовляли транспортні засоби та знаряддя праці, прикрашені різьбленням, випалюванням, рідше розписом. Масово виготовляли на ярмарки предмети хатнього вжитку, зокрема начиння.

ХУДОЖНЄ ПЛЕТІННЯ— це вид декоративно-прикладного мистецтва, що озна­чає процес виготовлення творів із природних рослинних матеріалів, інколи «на ребристій основі».

Плетені вироби умовно утворюють шість родів: меблі, декоративна пласти­ка, побутові предмети, кошики, предмети одягу та іграшки.

Важливим джерелом пізнання плетених речей початку XIX ст., зокрема особливостей їхнього функціонування на Західному Поділлі та в Карпатах, є ак­варелі львівського художника Ю. Глоговського. Малюючи людей у народному одязі та побутові сцени, він водночас зображав як доповнення плетені кошики, брилі, клітки, решета, якими користувалися селяни, іноді й міщани.

Розвитку промислу плетіння з природних матеріалів сприяли засновані у 80-х рр. XX ст. школи і навчальні майстерні. Одна з перших таких шкіл ви­никла у 1879 р. у с. Нижнів, в м. Сторожинець на Буковині.

Ш

ШТУЧНІ КВІТИ – різновид прикладного мистецтва – створення виробів, що імітують природні одиничні квіти або букети з них.

З тканини. З паперу.

Я

Це унікальний випадок у народному декоративному мистецтві України. ЯВОРІВСЬКА ЗАБАВКА (саме забавка, а не іграшка, оскільки походить від забавляти, бавити, заспокоювати) — іграшки, що майструються в основному з осики (здавна вважається, що вона має властивість відганяти усе лихе) та прикрашаються традиційним яворівським розписом — «вербівкою». Всі малюнки, а це квіти і листочки, виконуються у вигляді вербових гілок. Мистецтво створення забавки передаються з покоління в покоління в родині Станьків дотепер.

Для розпису ще на зорі Яворівської забавки використовувалося три кольори: зелений (що символізує траву та листя), червоний (плоди та ягоди), синій (небо та воду), а на початку 20 століття почав використовуватися четвертий колір - жовтий (сонце).

Яворівські забавки не шкодять здоров'ю дітей. А все завдяки тому, що ці забавки зроблені з виключно з деревини, а розписуються лише безпечними акриловими фарбами, що замінили рослинні барвники.

Коники.

ДОДАТОК. Сторінка ерудита.

Тематична атестація «Декоративно-прикладне мистецтво».

(Символи та народні обереги).

Умова допуску до тематичної атестації – виконання практичних робіт.

Письмове індивідуальне опитування.

3 бали 1. Декоративно-прикладне мистецтво як вид образотворчого мистецтва.

6 балів 2. Закони декоративно-прикладного мистецтва.

9 балів 3.Значення оберегової символіки в народному декоративно-прикладному мистецтві.

12 балів 4.Знакові відмінності та спільні ознаки в обереговій символіці вишивки, ткацтва, гончарства, писанкарство.

Тестовий контроль.

1.Як ти розумієш словосполучення «декоративно-ужиткове мистецтво»?

2.Що означає слово «декор»?

3.Знайди помилковий пункт:

Складові декоративно-прикладного мистецтва:

1)народне декоративно-ужиткове мистецтво;

2)професійне декоративно-прикладне мистецтво;

3)сучасне декоративно-прикладне мистецтво;

4)самодіяльна народна творчість.

4.Напиши види декоративно-ужиткового мистецтва, які ти можеш пригадати.

5.Що таке «писанка»?

6.У який колір слід розмальовувати крашанку коли хочеш побажати:

-міцного здоров’я?

-світла, радості?

-великої любові?

-вірності та здійснення мрій?

7.Продовж висловлювання:

Я знаю такі різновиди писанок: писанка,…, …, …, … .

Писанки діляться на: традиційні, …, … .

8.Розмалюй писанку (паперовий шаблон) так.щоб вона містила інформацію про силу, яка б сприяла:

а) рослинам рости, вчасно дозрівати,давати щедрий врожай;

б)тваринам бути здоровими і гарно розмножуватися;

в)людям вірити у покрашення здоров’я, добробуту.

9.Які ти запам’ятав символи для написання писанок. Намалюй їх (не більше 10).

10.Продовж речення:

Керамічні вироби – це вироби з:

а) дерева; б)металу; в)рогу чи кістки; г)глини.

11.Домалюй вишивку.

12.Пригадай осередки кераміки на Україні.

Тематична атестація «Декоративно-прикладне мистецтво. Дизайн».

Умова допуску до тематичної атестації – виконання практичних робіт:

1.Проект розпису керамічної грецької вази (ескізний варіант фарбами).

2.Проект металевої решітки. Ескіз композиції для віконної або дверної решітки (витинанка з темного паперу).

3.Об’ємна композиція. Ліпка з пластиліну «Ювелірні прикраси».

4.Витинанка. Ювелірна прикраса за мотивами скіфської пекторалі.

5.Проект розпису сучасного посуду за мотивами трипільської кераміки у інтер’єрі сучасної кухні (фрагмент інтер’єру).

6.Проект святкового сервізу з елементами стилю бароко.

Письмове індивідуальне опитування.

3 бали 1. Що таке дизайн?

6 балів 2. В яких формах існує дизайн?

9 балів 3.Стилі в дизайні та його розвиток.

12 балів 4.Чим відрізняється предметно-просторове середовище Стародавнього світу від сучасного?

Тестовий контроль.

1.Нумізматика – це колекціонування:

а)марок; б)грошей; в) листівок.

2.Екслібрис – це:

а)малюнок; б)книжкивий знак; в) ребус.

3.На ілюстрації зображена:

а)пеліка; б)амфора; в) кратер.

4.Цей тип орнаменту має назву:

а)пальмета; б)хвиля; в) меандр.

5.Давньогрецька ваза для води називається:

а)лекіф; б)гідрія; в) килик.

6.На ілюстрації зображено:

а)форзац; б)титул; в) ілюстрація.

7.Рапортний орнамент придумав:

а)Г.Якутович; б)Г.Нарбут; в) О.Кульчицька.

8.На ілюстрації зображено костюм із:

а)Полтавщини; б)Волині; в) Закарпаття.

9.Фарфор винайдено в:

а)Індії; б)Китаї; в) Японії.

10.Мистецтво розпису по тканині «батик» походить із:

а)Індіїа; б)Персії; в) Індонезії

11.Мозаїка, виконана одношаровою кольоровою фанерою називається:

а)філігрань; б)інтарсія; в) скань.

12.Карбування – це художня обробка:

а)дерева; б)металу; в) кераміки.

(Декоративно - ужиткове мистецтво)

1 . Декоративний означає ….

А) той, що прикрашає

Б) той, що оздоблює

В) той, що оформлює

2. Позначте правильні відповіді.

Декоративне мистецтво складається з таких напрямів:

А) декоративно-ужиткове

Б) ужитково-монументальне

В)театрально – декораційне

Г)оформлюване

Д) монументально-декоративне

3. Встановіть відповідність.

Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на види та групи здійснюється:

- за матеріалом меблі, посуд, прикраси, одяг, зброя, іграшки

- за технологією

виготовлення дерево,камінь, скло, метал, шкіра, текстиль

- за призначенням різьблення, ткацтво, розпис, плетіння, вишивка, ковка, чеканка

4. За поданими зразками позначте види декоративно-ужиткового мистецтва

1 2 3 4 5

2 Вишивання

3 Художня кераміка

4 Художнє плетіння

1 Килимарство

5 Писанкарство

5. Вироби з кольорової глини, вкриті безбарвною поливою називають..

А) фарфор Б) майоліка В) теракота

6. Скіфська золота прикраса з кургану Товста Могила називають …

А) золота гривна Б) золота пектораль В) золота підвіска

7. Позначте правильні відповіді.

При обробці художнього металу розрізняють такі техніки:

А) гаптування, витинання, карбування, литво

Б) кування, литво, гравіювання, карбування, філігрань

В) випалювання, скручування, кування, карбування

8. Позначте правильну відповідь.

Плахта елемент жіночого українського національного одягу, за призначенням належить до …

А) плечового одягу Б) поясного одягу В) обрядового одягу

9. За технологією виготовлення підвид виробів з художнього скла виготовлених майстром – склодувом біля печі видуванням називають ….

А) накладне Б) візерункове В) гутне

10. Візерунок з певних ритмічно впорядкованих елементів для оздоблення різноманітних предметів, будівель, творів називають

А) Орнамент Б) Декор В)Дизайн

11. Техніка ручного розпису художніх виробів, переважно на тканинах з натурального шовку, бавовни, капрону, віскози ….

А) вибивання Б) батик В) філігрань

Тема 5. Художня культура рідного краю

1. Процес вивчення специфічних особливостей розвитку культури (історії, географії, економіки, мистецтва, етнографії тощо) певного регіону, називається…

А) дослідництво Б) краєзнавство В) пошукова робота

2. Археологічні краєзнавчі джерела це –

А) найдавніші пам’ятки культури

Б) пам’ятки духовної та матеріальної культури

В)пам’ятники, архітектурні ансамблі, культові споруди

3. Етнографічні краєзнавчі джерела це –

А) найдавніші пам’ятки культури

Б) пам’ятки духовної та матеріальної культури

В)пам’ятники, архітектурні ансамблі, культові споруди

4. Пам’ятки архітектури і скульптури це –

А) найдавніші пам’ятки культури

Б) пам’ятки духовної та матеріальної культури

В)пам’ятники, архітектурні ансамблі, культові споруди

5. Зразки живопису, графіки та декоративного мистецтва це –

А) рукописні, друковані джерела

Б) документальні матеріали, кіно – та фото документи

В)картини, ікони, плакати, календарі, листівки, афіші, театральні костюми, ляльки

6. Літературні краєзнавчі джерела це –

А) рукописні, друковані джерела Б) газети і журнали В) книги

7. За поданими зразками народних костюмів встановіть регіон їх походження

1 2 3 4

2. Івано-Франківщина 1. Чернігівщина 4.Закарпаття 3.Волинь

8 . Вкажіть, до якого регіону належать зразки запропонованої кераміки

1 2

_______________________________ _____________________________

1)Опішнянька кераміка 2) Косівська кераміка

9. Народні художні промисли в Україні є невід’ємною складовою української культури. У ряді населених пунктів: Опішня, Решетилівка, Косів, Богуслав, Гавареччина, Петриківка, Діхтярі, Глиняни, Клембівка та інші існували школи ….

А) традиційного народного мистецтва Б) вишивки В)писанкарства

10-11. Складіть коротку розповідь про відомих митців вашої «малої батьківщини».

Використана література

  1. Каменева Е.О. Какого цвета радуга. Издательство «Детская література» Москва 1971.

2.Климова Л.В.

К47 Наочний довідник з образотворчого мистецтва. 5-11 класи. /Л.В.Климова. – Х.: Веста Видавництво «Ранок», 2007. – 112с.

ISBN 978-966-08-2262-7

3.Пасічний А.М. Образотворче мистецтво. Словник – довідник.—Тернопіль: Навчальна книга– Богдан, 2003.- 216с.

ISBN 966-692-147-2

4. Михайло Яремків, Олег Кругляк Мистецтво: види , жанри. Словник-довідник образотворчих термінів.—Тернопіль: Підручники і посьбники, 20006—80с.

ISBN 966-07-0347-3

5. Образотворче мистецтво. Методичні рекомендації для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класи.-Тернопіль: Лідер, 2001.-с. Упорядник Саранчук Наталя Романівна.

6. Історія декоративного мистецтваУкраїни:У5 т. Т. 1/[голов. ред. І-90 Г. Скрипник] НАНУкраїни, ІМФЕ

ім. М. Т. Рильського. – К., 2010. – 680 с.: ілюстр. – 252

с.ISBN 978-966-02-5822-8

Використані джерела

http://uk.wikipedia.org/

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j

http://vk.com/public59195047

http://metodportal.com/node/10350

http://obmys.blogspot.com/p/blog-page.html

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
4
міс.
2
6
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!