Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Форсована індустріалізація в УСРР

Історія України

Для кого: 10 Клас

15.04.2020

1126

25

0

Опис документу:
Розкрити причини, етапи здійснення і наслідки форсованої індустріалізації; розвивати в учнів уміння аналізувати, співставляти, порівнювати історичні факти; формувати і вдосконалювати навич¬ки роботи з різними типами джерел; уміння аргументовано висловлювати свою думку; виховувати в учнів інтерес до історії своєї країни, гуманізм, розуміння недопустимості порушення прав людини, репресій в державі
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Форсована індустріалізація в УСРР.

Мета: розкрити причини, етапи здійснення і наслідки форсованої індустріалізації; розвивати в учнів уміння аналізувати, співставляти, порівнювати історичні факти; формувати і вдосконалювати навички роботи з різними типами джерел; уміння аргументовано висловлювати свою думку; виховувати в учнів інтерес до історії своєї країни, гуманізм, розуміння недопустимості порушення прав людини, репресій в державі.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати хронологічні межі періоду в Україні та співвідносити їх із подіями і процесами в країнах Європи та світу;

  • аналізувати позитивні та негативні результати перших п’ятирічок; 

  • обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалізації;

  • показувати на карті основні індустріальні об’єкти.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник з історії України для 10 класу О.І.Пометун, Н.М. Гупан (рівень стандарту), дидактичні завдання з візуальними та текстовими джерелами; навчальне відео https://www.youtube.com/watch?v=xiYfuBI_EtM

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда
1. Назвіть активних провідників політики «українізації» в УСРР Яка їх доля?

2. У чому вони вбачали завдання українізації?

3.У чому, на вашу думку, полягає історичне значення політики «українізації»?

4. Виконати онлайн тест «НЕП. Політика українізації» за посиланням https://naurok.com.ua/test/nep-politika-ukra-nizaci-29014.html

III. Мотивація навчальної діяльності

Згадайте складові політики НЕПу в УСРР? Які основні причини згортання НЕПу? У якому стані була промисловість у період НЕПу? Отже, давайте проаналізуємо які процеси відбувалися в промисловості у постнепівський період.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Перехід до форсованої індустріалізації

У ч и т е л ь . У грудні 1925 р. XIV з’їзд ВКГІ(б) прийняв рішення прискорити розвиток промисловості, розпочати так звану індустріалізацію. Навесні 1929 р. був затверджений план першої п’ятирічки, яка почалась 1928 року. Головне завдання – розвиток важкої промисловості. Планувалося подвоїти випуск валової продукції в народному господарстві. У сільському господарстві на кінець п’ятирічки планувалося колективізувати 30 % селянських господарств.

Запис у зошит

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в промисловості, що веде до соціальних і культурних змін способу життя населення.

Метод «Мозковий штурм». Як ви розумієте термін «форсована індустріалізація»?

Запис у зошит

Форсована індустріалізація – намагання радянського керівництва прискорити темпи індустріалізації шляхом виконання економічно необгрунтованих планів.

Перегляд відеофрагменту https://www.youtube.com/watch?v=xiYfuBI_EtM

Джерела індустріалізації

  • залучення коштів із сільського господарства;

  • підвищення норм виробітку і збереження розцінок за вироблену продукцію;

  • подовження робочого дня;

  • запровадження примусових державних позик (облігацій).
    Робота над діаграмами. Зверніть увагу на наведені діаграми, подумайте, яку роль відігравала Україна у планах першої п’ятирічки.

2. Перехід до директивної економіки

У ч и т е л ь. Наприкінці 1929 р. у ЦК партії перемогла сталінська лінія на форсовану індустріалізацію і прискорену колективізацію, що прискорило зростання економічного потенціалк республіки. Розбудова промисловості в Україні здійснювалась відповідно до централізованих державних програм. Із кінця 1929 р. почалася реорганізація управління промисловістю. Центральні органи влади визначали нижчим інстанціям параметри виробництва, розподілу та споживання. Відбувся перехід до директивної економіки.

Запитання. Як би ви пояснили термін «директивна економіка»?

Запис у зошит

Директивна економіка – економічна система, у якій підприємства виробляють і використовують ресурси на підставі директив (спеціальних постанов) центральних владних структур.

У директивах зазначалось, скільки і чого треба виробляти. В основу директивного господарювання було покладено п’ятирічне планування розвитку народного господарства. Радянське керівництво могло використовувати ресурси, як вважало за потрібне. Індустріалізацію країни воно здійснювало в інтересах військово-промислового комплексу та галузей, що його обслуговували. Директивний характер радянської економіки так впливав на перерозподіл національного доходу, що на народне споживання залишалися досить обмежені ресурси, не спроможні забезпечити людям належного рівня проживання.

Перегляд відеофрагменту https://www.youtube.com/watch?v=xiYfuBI_EtM

У ч и т е л ь. Радянське керівництво почало шукати шляхи інтенсифікації виробництва. Було вирішено розгорнути соціалістичне змагання трудових колективів.

Соціалістичне змагання – рух за досягнення показників продуктивності праці, стимульований комуністичною партією, як штучна заміна природної мотивації людини до праці; соцзмагання здійснювалися переважно поза матеріальним заохоченням працівників.

У 1929 р. на Луганському паровозобудівному заводі висунули ідею дострокового виконання п’ятирічного плану. Почалось соціалістичне змагання за перевиконання планів«П’ятирічку за чотири роки!».

Розгорнулися стаханівський рух, ізотовський рух тощо.

Перегляд відеофрагменту https://www.youtube.com/watch?v=xiYfuBI_EtM

Запитання 1. Роздивіться уважно плакати. З якою метою, на вашу думку, вони створювались?

Запитання 2. Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської влади? Чи виникло б гасло «П’ятирічка – за чотири роки!», наприклад, у США?

Робота учнів з історичною інформацією.

Завдання. Випишіть міста, де було зведено новобудови першої п’ятирічки, та знайдіть їх на карті.

Результати першої п’ятирічки               

За роки першої п’ятирічки в УСРР було збудовано близько 400 нових заводів, фабрик, електростанцій та інших підприємств.

У Донбасі було введено в експлуатацію 53 великі шахти. Було збудовано 12 доменних і 24 мартенівські печі.

 У 1930 р. почали випускати труби у Харцизьку, Маріуполі.

У 1930 р. почалося спорудження в Маріуполі заводу «Азовсталь», у Запоріжжі — «Запоріжсталі»; 1931 р. у Кривому Розі — «Криворіжсталі».

Обсяг продукції машинобудування за роки п’ятирічки збільшився у 4,5 раза. Почали випуск продукції Запорізький комбайновий, Новокраматорський завод важкого машинобудування. Реконструйовано Луганський паровозобудівний завод. Частка імпорту у внутрішньому споживанні машин скоротилась у 2,4 раза.

Обсяг продукції хімічної промисловості в Україні за роки п’ятирічки збільшився в 4,3 раза. Було збудовано найбільші в Європі Донецький содовий завод «Донсода», Рубіжанський комбінат із виробництва анілінових барвників. У 1933 р. у республіці вже не було жодного приватного підприємства.

У ч и т е л ь. У січні 1933 р. Сталін заявив, що план п’ятирічки було виконано протягом 4 років і 3 місяців, програму загального промислового виробництва виконали на 93 %, а у важкій промисловості — на 108 %.

Робота з історичною інформацією.

Заходи щодо стимулювання виробництва (1932 р. )

1.          За один прогул на місяць звільняли з роботи, через що, відповідно, позбавляли квартири і продовольчих карток.

2.          Обмежувався фонд заробітної плати. Не було стимулювання якісної роботи.

3.          Запроваджено політичні відділи на підприємствах.

Запитання. Чи можна назвати такі дії заходами адміністративно-бюрократичного управління?

Друга п’ятирічка.

У ч и т е л ь. Друга п’ятирічка для УРСР була затверджена у Москві. XVII з’їзд КІІ(б)У у січні 1934 р. схвалив тези про другу п’ятирічку і прийняв рішення перенести столицю республіки з Харкова до Києва. Із загальної суми капіталовкладень в народне господарство країни на другу п’ятирічку, що становила 133,4 млрд крб (у цінах 1933 р.), в економіку України планувалося вкласти 16,9 млрд крб, або 12,7 %. Протягом другої п’ятирічки в Україні було побудовано 1000 нових великих промислових підприємств. На кінець п’ятирічки 80 % всієї продукції давали нові або реконструйовані підприємства. Перегляд відеофрагменту https://www.youtube.com/watch?v=xiYfuBI_EtM

Запитання. Чи можна стверджувати, що друга п’ятирічка за результатами виконання була вдалішою, ніж перша?

Саме у роки Другої п’ятирічки було встановлено рекорд з видобутку вугілля О. Стахановим (переглянули раніше). У ніч на 31 серпня за 6-годинну зміну він нарубав відбійним молотком 102 т вугілля, виконавши 14,5 норми.

Запитання.

1. З якою метою було вирішено поставити цей рекорд?

2. У чому полягала суть стаханівського руху? Чи можна вважати стахановський рух різновидом соціалістичного змагання?

3. Здобутки і ціна індустріалізації в УСРР

Робота з підручником.

  1. На основі тексту підручника заповнять таблицю.

Здобутки індустріалізації

Прорахунки

2. Яким було життя і побут українців за часів індустріалізації?

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

  1. Коли було взято курс на індустріалізацію? Що це було за явище?

  2. Які були джерела індустріалізації?

  3. Що таке п’ятирічка?

  4. Що таке «соціалістичне змагання» та яка роль відводилась йому в індустріалізації?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати с. 145 – 150 підручника, відповідати на питання до параграфу. Письмово виконати завд. 12 на с. 150.

Дібрати радянські плакати, карикатури до теми, пояснити їх зміст.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.