і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

ФОРМУВАННЯ ПОШУКОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Впровадження активних дидактичних методів навчання пошукового характеру на уроках української мови

Педагоги повинні збудити в дитині

дослідника, збагатити її фантазію,

думку, світогляд.

Софія Русова

Розвиток сучасної освітньої системи становить безліч питань щодо змісту і організації навчання рідної мови, методичного забезпечення її викладання.

Сучасна школа має бути зорієнтована на використання педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання і уміння учнів, а й розвивалися такі їх якості, як пізнавальна активність, самостійність, вміння творчо розв'язувати навчальні й практичні завдання, вправи, вироблялися б уміння практичного та творчого застосування здобутих знань. Отже, є потреба не лише в оновленні змісту мовної освіти, а й у визначенні нових підходів до організації навчального процесу. Реалізація цього завдання можлива за умови впровадження активних дидактичних методів навчання пошукового спрямування. Серед активних дидактичних методів навчання пошукового характеру особливого значення сьогодні набувають інформаційно-проблемний виклад, проблемно-пошуковий та дослідницький методи. Дослідницька учнівська робота з мови, коли заходить мова про цей дуже важливий аспект навчального процесу у колі викладачів, часто можна почути: "А що досліджувати з учнями та ще й у межах програми? Тут, дай Боже, щоб учні засвоїли програмний матеріал. Та й що там досліджувати, коли й так усе зрозуміло". Забули ми, що дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує уміння і навички, бажання самоосвіти, самовдосконалення.

Отож і хочу поділитися з колегами тим невеликим досвідом організації дослідницької роботи учнів.

Візьмімо хоч би правопис заперечної частки НЕ.

Учні 5-7 класів зустрічаються з правописом заперечної частки НЕ майже при вивченні кожної частини мови. Витрачається чимало навчального часу, проте результативність від цієї роботи невелика. Те, що частка НЕ або заперечує лексичне значення слова, або утворює нове значення, а відтак пишеться окремо, чи разом очевидно. Думка ця, безперечно, звучить на уроці у кожного вчителя, але певна що все ж не усвідомлюється учнями вповні. Ще у 6-му класі при вивченні теми "Іменник" корисно було б провести невелике колективне дослідження цього явища, створити модель правила. Таку модель можна використати й при вивчені іменника, й прикметника, й займенника, й дієслова тощо, бо вона універсальна, зрозуміла всім учням, оскільки вони ж самі брали участь у її створенні.

Кожне явище мови - це велика проблема з своїми законами, правилами, винятками, а для методики - це багатоваріантне дійство учителя й учнів.

Окрім правопису НЕ з різними частинами мови на уроках мови, можна повести мову й про стилістичне забарвлення НЕ.

Так, семикласникам було запропоновано запитання, чи може частка НЕ лише заперечувати, чи ще й стверджувати? Відповідь на це запитання учні дали на одному з уроків розвитку мовлення. Оскільки учні сьомого класу уже мають певні навички дослідження тем граматики, то, використавши запропоновану літературу, вони принесли на урок з розвитку зв’язного мовлення такі, наприклад, випадки вживання НЕ:

      1. Цей гай не великий. В ньому немає деяких порід дерев.

      2. Я не можу не виступити з пропозицією на цих зборах.

      3. Що б він не зробив, все було досконалим й привабливим.

На основі підготовлених учнями прикладів колективно формулюємо

висновок: стилістична роль НЕ неоднозначна - окрім заперечення воно може й стверджувати.

Кілька учнів, зацікавившись цією темою, беруться продовжити дослідження. Такі учні на час дослідження звільняються від деяких домашніх робіт здебільшого технічного плану. Наслідком дослідження має бути картка (листок креслярського паперу) з певним поясненням до неї, щоб його можна було зберігати й використовувати при нагоді на інших уроках. Про це використання знають учні, а тому й докладають зусиль аби виконати роботу на належному рівні. До уваги - приклад картки одного із дослідників (додаток № 1).

Оскільки якусь тему досліджують, як правило, декілька учнів то є можливість порівнювати, уточнювати, доповнювати. Так у наведеній картці були уточнені й змінені окремі приклади на більш яскраві. Треба сказати, що з більшим інтересом діти працюють над темами не обмеженими правилами граматики, коли досліджується якесь явище. Так, у 6 класі під час вивчення числівників учні досліджували відтінки значень, які набувають в контексті слова один, сотня, десяток та ін. (додаток №2)

Окрім прикладів з творів українських митців слова, учні складали свої приклади, що свідчило про глибину матеріалу, вводили їх у свої зв'язні тексти.

Подібні дослідження корисні і для учнів старших класів. Бо ж широке узагальнення певного мовного явища та й ще з прикладами та поясненнями до них допомагає висвітлювати його цілісно. Картки дослідників виявляються доречними й активно використовуються під час підготовки до іспитів, до написання контрольних робіт.

Найпоширенішим на уроках мови ї частково-пошуковий метод, який дає змогу вирішувати проблеми з допомогою вчителя. Сам педагог створює й формулює проблему, намічає шляхи її розв'язання, допомагає перевірити правильність висновків.

Наведу приклад застосування цього методу у власній педагогічній практиці.

Так, вивчаючи тему "Вживання апострофа" у 5 класі, у формі бесіди повторюємо з учнями правила вживання апострофа, засвоєнні у молодших класах, ілюструємо їх прикладами. Потім навожу дітям приклади слів, у яких апостроф не вживається (цвях, свято, медвяний, тьмяний) і ставлю перед ними проблему: чому всупереч правилу у цих словах апостроф не ставимо? Для цього пропоную п'ятикласникам зробити спостереження: чи є перед грубими б, п, в, м, ф у цих словах ще літери (крім Р), і які вони, голосні чи приголосні? Порівняємо їх із словами п'ята, в'язати, любов'ю - і робимо висновок: коли апостроф не вживається? Далі провіряємо зроблений висновок учнями із правилами в підручнику.

Вивчаючи тему "Подвоєння приголосних", пропоную п'ятикласникам провести дослідження. Для цього створюю проблемну ситуацію: з молодших класів вам, діти відомо, що якщо корінь слова закінчується, а суфікс починається таким же приголосним, то ці звуки подвоюються (стіна - стінний, осінь - осінній, день - денний). Але чому немає подвоєння в таких словах як зелений, юний, синій? Як вирішити проблему? Ці прикметники не мають суфіксів, оскільки вони утворюються не від іменників, а навпаки, іменники зелень, синь, юнь, походять від них.

При застосуванні дослідницького матеріалу учні самостійно виконують поставленні перед ними проблемні завдання. Учитель на такому уроці не повинен бути пасивним спостерігачем, а постійно спонукати школярів до висловлення власної думки, створювати ситуації успіху, прагнути, щоб діти відчували себе в ролі дослідників, яким під силу зробити певне "відкриття". Такі форми роботи, як круглі столи, ігрові дебюти, мозкові штурми, уроки захисту знань, уроки-дослідження допомагають запалити вогник думки, активують розумові здібності, розвивають мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності. Найбільший ефект принесуть ті уроки, на яких учні роблять власні відкриття. Робота із спеціальною додатковою літературою, словниками, дає можливість дитині зазирнути в глиб явища, розповісти про нього своїм однокласникам. Так, у цьому ж 5 класі, вивчаючи з розділу "Лексикологія" теми "Однозначні та багатозначні слова", "Омоніми", пропоную сильнішим учням дослідити явище омонімії та полісемії у "Тлумачному словнику української мови"; шестикласникам - провести самостійне дослідження на тему "Синтаксична роль дієслівних форм", а семикласникам - встановити відсоток використання слів тих чи інших частин мови у різних стилях мовлення.

Звичайно, особливої актуальності проблемно-пошуковий принцип навчання набуває в старших класах (9 – 11), оскільки більшість старшокласників висловлюються на користь активних і самостійних форм діяльності з використанням елементів науково-дослідницької роботи. Велика можливість для таких форм роботи є у класах з поглибленим вивченням української мови. Я таку можливість мала у минулому році: учні 9 класу поглиблено вивчали рідну мову. Вже на першому вступному уроці, розглядаючи тему "Українська мова у світі", запропонувала зробити самостійне дослідження на тему: "Мова - невід'ємний і таємничий компонент людського буття". Опрацювавши ряд додаткової літератури, наукових праць, учні прийшли до цілого ряду міні-висновків:

  • Мова - це не просто набір звуків;

  • Мова - це мислення, темперамент, почуття, емоції;

  • Мова - це багата скарбниця і найдорожчий скарб;

  • Мова - це узагальнення людського досвіду.

Отже, із знищенням мови, роблять загальний висновок школярі, зникає сам народ.

Дослідницька праця учнів є творчою діяльністю. Цей метод, безумовно, створює умови для розвитку пізнавальної активності школярів, сприяє розвитку мисленєвих здібностей. Цьому методу характерні такі види робіт, як: дослідження-пошук, дослідження фрейм-проблеми, дослідження-творче моделювання, досліджіення-творче конструювання, дослідження-реконструювання, дослідження-спостереження та ін.

Картка дослідження учениці 6 класу (Додаток №1)

Тема «Стилістика числівника ОДИН»

              1. Модель стилістичного вживання даного слова:

Числівник

Іменник

Займенник

ОДИН

Прикметник

Прислівник

Частка

Приклади до теми взято з творів Тараса Шевченка.

                  1. Як кількісний числівник.

А у вдови один син, Та й то якраз під аршин («Сова»)

                  1. У значенні займенників САМ, САМА.

Ой, одна я, одна, Як билиночка у полі («Ой, одна я, одна…»)

                  1. Тавтологічне сполучення в значенні займенника. …

Одне однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині («І золотої, й дорогої»)

                  1. У значенні прикметника ЄДИНИЙ.

І він один на цілім світі, Один мене любить («Гайдамаки»)

                  1. У значенні прислівника ШВИДКО.

І поставець одним духом Залізняк черкає («Гайдамаки»)

Картка дослідження учениці 6 класу (Додаток № 2)

Тема: «Вживання частки НЕ в усному та писемному мовленні»

Мотиви дослідження даної теми

Переглянувши сторінки підручника від третього по сьомий класи, де мовиться про вживання частки НЕ, роблю висновок, що в усіх підручниках частка НЕ подається лише як заперечувальна. Хоча можна відшукати безліч прикладів вживання цієї частки з іншими відтінками значень. Звернімося до прикладів.

Частка НЕ виступає як заперечна

  1. Не ходи, не нуди, не залицяйся. Не сватай, не піду, не сподівайся (Т. Шевченко)

  2. Ой п’є Байда мед, горілочку та не день, не нічку та не годиноньку (Нар. творчість)

  3. Не велику, й не малу діжку купив дядько для чорта (Нар. творчість)

Частка НЕ виступає як стверджувальна

  1. Цієї книжки не можна не читати.

  2. Що Боже, ти мій Господи! Чого тільки не продається на тій ярмарці! (М. Гоголь).

  3. Перебендя старий, сліпий, Хто його не знає (Т. Шевченко)

Частка Не лише стверджує, але й має відтінок підсилювальної

якості вищого ступеня дії

  1. Тут Іван-богатир як не замахнеться мечем та як не вдарить змія по голові (Нар. творчість)

  2. Чи я тобі не козак, не козак? Чи я тебе не люблю, не люблю? Чи я тобі черевичків не куплю, не куплю? (Т. Шевченко)

НЕ поряд з твердженням має й певні відтінки впевненості

або невпевненості

    1. Що не кажіть, а правди ніде діти (Л. Глібов)

    2. Такі скрині з ясеня були чи не найкращими сховищами для одягу (В. Скуратівський)

    3. Щоб ти не взяв, скрізь потрібно людської праці.

*******************************************************

Активні дидактичні методи навчання пошукового характеру

1. Дослідження-пошук

Знайдіть складнопідрядні речення:

  1. З однорідною підрядністю

  2. З неоднорідною підрядністю

  3. З послідовною підрядністю.

  4. З комбінованою підрядністю

Заповніть таблицю, накресліть схеми речень.

Вид складнопідрядних

речень

Речення

Схема

Види

складнопідрядних речень з кількома підрядними

Складнопідрядні речення з однорідною підрядністю

Складнопідрядні речення з неодно- рідною підрядністю

Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю

Складнопідрядні

речення з комбінованою підрядністю

1. Мати, припадаючи до сина, так охопила його, як охоплювала в грозу, коли він ще був маленький. 2. Вам здається, що ви їдете, що вас хитає. 3. Проїжджаючи мостом, ви ще раз глянули на чисту річку, де ви купалися, на зелену долину, де ви вилежувалися. 4. Ще вересень мало думав про осінь, бо під старими придорожніми липами гаряче пашать золоті корони дев'яти-силу, а в дупла лип не вселилися вітри. 5. Він (Нестор) мало не плакав, бо не міг розпізнати, хто з них Довбуш. 6. Коли тануть сніги, коли можна було на повні груди вдихнути цілющого повітря, молодого чумака нестримно вабила мандрівка. 7. Оксана хотіла віджартуватися, як не раз віджартовувалась вів паруботи, але раптом відчула, що десь поділись у неї і жарти, і голос, а щось полохливе і солодке хвилями почало захоплювати її.

2. Дослідження-конструювання

    1. Вставте у складнопідрядні речення з кількома підрядними засоби зв'язку (підрядні сполучники чи сполучні слова). Визначте тип конструкцій та з'ясуйте види підрядних речень:

1. Козаки обрали наказним гетьманом Івана Богуна, ... вживає всіх заходів, ... перетворити козацький табір на неприступну фортецю.

2. Надвечір, між тополями, .. затінок тримається цілий день, ... степова трава хвилястими рунами лежить по землі, стоять столи на честь льотчика.

3. Вважали, ... лише у тих місцях, ... аїр виростав, можна воду пити і коней напувати, не ризикуючи нічим.

    1. Доповніть складнопідрядні речення ще одним підрядним. Визначте тип, накресліть схеми.

Звернімо увагу, що майбутній поет читав у дитинстві, ...

Ще в дитинстві Тарас слухав «Енеїду» Котляревського, бо цей твір ширився Україною і друком, і в списках, був на язиці у багатьох, ...

Якщо зважимо на надзвичайні природні здібності Тараса в малярстві й поезії, рано розвинуту самосвідомість та непокірність вдачі, зможемо збагнути, ...

3. Пригадайте відомі вам художні твори про дитинство Т. Г. Шевченка. Випишіть із них по одному реченню з кількома підрядними.

3. Дослідження - творче спостереження

1. Виразно прочитайте текст. З'ясуйте, чи є в ньому складнопідрядні речення з кількома підрядними. З якою метою, на вашу думку, автор використовує їх у тексті?

Примкнувши вії, стоїть у задумі осінній ранок, прислухається, як на городах мерехтять постарілі соняхи і маківки, яку садах гупають яблука, як на річці й луках тривожиться перелітна птиця. Та що тепер пташина тривога супроти людської?! Хіба для того батьки виховували дітей, щоб вони снопами лежали на полях чи стікали сльозою і кров'ю в катівнях?! І як земля, що родить святий хліб, жіночу привабу, красну яблуню, золотого соняха, може породити таких людожерів як Гітлер? (М.Стельмах)

2. Визначте основну думку тексту і дайте йому заголовок. З'ясуйте стиль і тип мовлення. Випишіть з тексту складнопідрядне речення з кількома підрядними і дайте йому характеристику за схемою:

    1. Із скількох частин складається конструкція;

    2. Яке місце займає головне речення по відношенню до підрядних;

    3. За допомогою яких засобів зв'язку приєднуються підрядні частини до головної?

4. Дослідження фрейм* проблеми

?

Кома в складнопідрядному реченні з кількома підрядними на межі двох підрядних сполучників

Є почуття такі прозорі, що, коли б із них відлити зорі, вони б світились.

Вони думають, що як вона дурна баба, то вже нічого не тямить.

!

Як ви вважаєте, від чого залежить наявність коми між двома підрядними сполучниками?

Спостерігаючи над пунктуацією у поданих реченнях, з’ясуйте закономірність постановки коми в конструкціях типу що коли, що мов, що поки, бо хоч та ін.

Кома на межі двох підрядних сполучників ставиться тоді, якщо після підрядного речення немає другої частини парного сполучника то

Коли...

[ ], (що, (поки…), …)

Якщо …

Коли …

[ ], (що (поки…), то …).

Якщо …

Визначте, чи потрібна кома на межі двох підрядних сполучників у складнопідрядних реченнях з кількома підрядними. Свій вибір обґрунтуйте. Сонце уже стояло в полудні і припікало так що поки вийшли за вал у поле добряче впріли і потомилися. Вірно казав тут доповідач що як за ними піти то не минути нам невільного життя. Соломія міркувала що коли брати у ліву руку плавні мусять швидко скінчитися

Спробуйте самостійно вивести правило постановки коми між сурядними і підрядними сполучниками в ССК

* Фрейм – від англійськогоframe- структура, рамка

5. Дослідження – творче конструювання

Побудуйте складнопідрядні речення з кількома підрядними із поданих простих. При конструюванні слідкуйте за тим, щоб не повторювалися спільнокореневі слова і займенники.

І. 1. Я слухав рідну пісню, рідну мову.

2. Мова лилася, наче річний струмок.

3. У струмку переплелись запахи калини, чебрецю,

лепехи.

ІІ. 1. Я пив рідну мову.

2. П'є спрагло подорожній воду з струмка.

3. Мова моїх земляків наповнювала мене невідомою

радістю й силою.

4. У цій силі чувся трепіт зірок у небі.

ІІІ. 1. Людині визначено Богом місце народження, країну.

2. Людина не може нічого того поміняти.

3. Не може поміняти саму себе.

4. Чуже ніколи не буває кращим за своє.

(За Ю. Мушкетиком)

  • Прочитайте уважно побудовані речення.

  • Подумайте, чи є вони зв'язним висловлюванням.

  • Обґрунтуйте свою думку.

  • Доповніть текст розповіддю про те, що означає для вас поняття «рідний край», використовуючи складнопідрядні речення з кількома підрядними

Творче завдання

      1. Напишіть твір-казку «Зустріч з царицею Лексикологією»

      2. Уявіть себе поетом. Складіть 1-2 строфи, використовуючи окремі слова антоніми.

Дидактичні ігри у формуванні пошукових здібностей школярів

Окремо хочу зупинитися на ролі дидактичних ігор у формуванні пошукових здібностей школярів. Різноманітні дидактичні ігри з творчим завданням пожвавлюють урок, викликають зацікавлення в учнів, збагачують їх словниковий запас, розвивають мовлення, логічність мислення та уяву.

1. Гра «Знайди «зайве» слово»

        1. Говорить, розмовляє, регоче, базікає, мимрить,

гомонить.

        1. Цікавий, інтересний, допитливий, непохитний.

        2. Дорога, шлях, путь, траса, діброва, шосе.

        3. Безмірний, гарний, прекрасний, хороший,

чудовий, чарівний.

        1. Гарно, чудесно, марно, прекрасно, добре.

        2. Небосхил, небозвід, горизонт, пуща, крайнебо.

        3. Зарозумілий, гордовитий, пихатий, гонористий,

тихий, бундючний.

        1. Славнозвісний, знаменитий, бундючний, відомий, видатний.

Завдання творчого характеру 1. Складіть і запишіть речення з однією групою синонімів. 2. Напишіть монолог на тему «Синонимічне багатство української мови»

2. Гра «Будь уважним і кмітливим»

На картках записано початок фразеологізмів, учням потрібно дописати їх, а також розподілити за тематичними групами.

            1. Не терши, не м'явши, ... (їсти калача).

            2. Без труда ... (нема плода).

            3. Гора з горою не сходиться, а ... (людина з людиною

зійдеться).

            1. Працювати не розгинаючи ... (спини).

            2. Грошей мало - не біда, як ... (є друзів багато).

            3. Щоб рибу їсти, треба ... (в воду лізти).

            4. Не краса красить, а ... (розум).

            5. Близько лікоть, та ... (не вкусиш).

            6. Діло майстра ... (величає).

10. Наука не в ліс веде, а … (з лісу виводить)

11. Хто знання має, той і … (мур ламає)

12. Без роботи день … (роком стає)

Творче завдання

1. Уявіть себе журналістом. Напишіть статтю до шкільної газети, використовуючи окремі прислів'я та приказки. 2. Уявіть, що ви художник. До однієї з тематичних груп створіть ілюстрації.

3. Гра-пошук «А де ж моя пара»

Відшукайте потрібні слова до першої колонки, щоб утворилися фразеологізми.

Ахіллесова

Точити

Кліпати

Носа

Богатирський

Голівонька

Задирати

Слід

Робота

Очима

Брехні

Сон

Буйна

Шлях

Вигравати

Кипить

Гарячий

Вік

Життєвий

П'ята

Золотий

Час

Відповіді:

ахіллесова п'ята; кліпати очима; богатирський сон; задирати носа; робота кипить; брехні поточити; буйна голівонька; вигравати час; гарячий слід; життєвий шлях; золотий вік.

Творча робота

          1. Із трьома стійкими сполученнями слів складіть речення.

          2. Розкрийте в письмовій формі зміст приказки «Задер носа, що й кочергою не достанеш».

Отже, не можна формувати в учнів основної школи мовленнєво-комунікативні вміння без завдань дослідницького характеру, які включають школярів у процес самостійного творчого пізнання, сприяють розвитку творчої діяльності, мовної й комунікативної особистості

***************************************************************

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн
245 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти