Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Формування пізнавальної активності учнів на уроках географії шляхом впровадження нестандартних форм та методів навчання.

Формування пізнавальної активності учнів на уроках географії шляхом впровадження нестандартних форм та методів навчання.

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JV227037
За публікацію цієї методичної розробки Гаталевич Ірина Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №JV227037
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Формування пізнавальної активності учнів

на уроках географії

шляхом впровадження нестандартних форм

та методів навчання.

Автор проекту: Гаталевич Ірина Миколаївна

План

  1. Вступ.

  2. Визначення терміну «Нестандартний урок».

  3. Ознаки нетрадиційного уроку.

  4. Форми нетрадиційних уроків.

  5. Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями.

  6. Три основні етапи нестандартних уроків.

  7. Основні дидактичні принципи, на які слід спиратися при проведенні нетрадиційних уроків.

  8. Інформаційно-комунікативні технології, як складова нестандартних форм та методів проведення уроку.

  9. Переваги використання нестандартних уроків.

  10. Складності і недоліки використання нестандартних уроків.

  11. Висновки.

Література.

1. Вступ.

Урок – основна форма організації навчання. Урочна система дозволяє правильно нормувати працю й відпочинок учнів, забезпечувати керівну роль педагога в навчальному процесі строге виконання кожним учнем своїх учбових обовязків. Все це дає можливість внести організаційну чіткість у навчальну роботу.

Формування пізнавальної активності - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю. Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності. Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.

З метою активізації пізнавальної діяльності, я на кожному уроці застосовую нестандартні форми та методи, елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

Пізнавальний інтерес - це один із важливих мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Пізнавальний інтерес за умов правильної організації педагогічної діяльності учнів та системності повинен впливати на розвиток дитини.

Пізнавальний інтерес - це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

2. Визначення терміну «Нестандартний урок»:

  • «Нестандартний урок- це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру.» А.Бородай

  • «Нетрадиційні форми уроку- інтерактивні форми уроку, які характеризуються суб’єкт-суб’єктною позицією в системі «Учитель-учень», різноманітністю видів діяльності, які базуються на активних методах навчання.» О.Трофимова

  • «Нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше – завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.» О.Митник і В.Шпак

  • «Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне, що має нестандартну структуру.» Н.Є.Мойсеюк

  • «Нестандартний урок – це урок, який не вкладається в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи.» Л.Лухтай

  • Отже, нетрадиційний урок ми визначаємо як урок, що характеризується нестандартним підходом до відбору змісту навчального матеріалу, поєднання різних методів навчання, зовнішнього оформлення.

3. Ознаки нетрадиційного уроку:

  • Наявність елементів нового, зміна місця проведення та зовнішніх рамок.

  • Використання позапрограмного матеріалу, організація колективної діяльності в поєднанні з індивідуальною.

  • Залучення до організації уроку людей різних професій.

  • Емоційний підйом учнів через оформлення кабінету, дошки, музики, використання компютерних технологій.

  • Обовязковий самоаналіз у період підготовки до уроку, на уроці та після його проведення.

  • Обовязкове створення тимчасової ініціативної групи з учнів для підготовки уроку.

  • Обовязкове планування уроку заздалегідь.

  • Чітке визначення трьох дидактичних цілей уроку.

  • Спрямування творчості школярів на їхній розвиток.

4. Форми нетрадиційних уроків.

У педагогічній літературі вирізняють різні типи нетрадиційних уроків. Найбільшого поширення набули нетрадиційні уроки за такими формами:

1) урок-вистава;

2) урок-змагання;

3) урок-естафета;

4) урок взаємного навчання;

5) урок із груповою формою роботи;

6) урок, який проводять самі учні;

7) урок-«наукове дослідження»;

8) урок творчих звітів (урок творчості);

9) урок конкурсів;

10) урок-вікторина;

11) урок фантазії;

12) урок-конференція;

13) урок-семінар;

14) урок-рольова гра (урок-ділова гра);

15) урок-експериментальне дослідження;

16) урок-«гонка-марафон»;

17) урок-ода;

18) урок-диспут (урок-діалог);

19) інтегрований (міжпредметний) урок;

20) урок-подорож;

21) урок-казка;

22) театралізований урок;

23) урок-гра у формі інтерв'ю, прес-конференції, суду тощо;

24) урок-гра, що є імпровізацією популярних телепередач (КВК, «Полі чудес», «Що? Де? Коли?»).

Одним з найефективніших засобів, що поєднує навчальну, розвиваючу і виховну функції, є дидактична гра. До участі в такій грі обов'язково залучаються всі учні класу. Суттєвою ознакою дидактичної гри є наявність чітко визначеної мети навчання й відповідного педагогічного результату. Основними структурними компонентами дидактичної гри є ігровий задум, правила гри, ігрові дії, пізнавальний зміст (дидактичні завдання), обладнання та результати гри.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів та ситуацій, реалізація яких відбувається за такими основними напрямами:

·        дидактична мета ставиться у формі ігрового завдання;

·        навчальна діяльність учнів підпорядковується правилам гри;

·        до навчальної діяльності вводиться елемент змагання, який перетворює дидактичну задачу в ігрову;

·        успішність, виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

5. Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями

1.

Інформаційно-комунікативні технології

Урок-лекція, урок-семінар, урок-твір, урок-конференція, уроки-творчі звіти, урок-консиліум, урок-залік, урок-експромт-екзамен, уроки-взаємонавчання, урок-інформації, інтегрирований урок

2.

Ігрові технології

Змагання: KBK, турнір, аукціон, вікторина, конкурс, інтелектуальний хокей, "Щасливий випадок".

Ділові, рольові ігри: Імпровізація, імітація, "Суд", захист дисертації, "Слідство ведуть знавці", "Поле чудес", ерудит, ланцюжок, бізнес-гра.

Драматизація: Драматична гра, пантоміма, драматична розповідь, ляльковий театр.

3.

Дослідницькі технології

Кооперативне навчання: Діалог, усний журнал, роздуми, диспути, прес-конференції, репортаж, урок-протиріччя, урок-парадокс, пошук, розвідка, лабораторні дослідження, заочна подорож, експедиція, наукові дослідження, коло ідей.

Колективно-групове навчання: Робота в парах, змінювані трійки, 2-4 разом, карусель, малі групи, акваріум.

Ситуативне моделювання: Мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, "Навчаючи - вчуся", мозаїка, вирішення проблем, дерево рішень.

Імітаційні ігри: "Суд", громадські слухання, рольова гра.

4.

Інтерактивні технології

Опрацювання дискусійних питань: Метод прес, займи позицію, зміни позицію, континуум, дискусія, дебати, ток-шоу, оцінювальна дискусія

5.

Психотренінг

Тренінг уваги, уяви, пам'яті, "Пізнай себе", "Пізнай свої здібності", "Твоя воля", "Твій характер", "Сам себе виховую".

6. Три основні етапи нестандартних уроків:

  1. Підготовчий – період, в якому активну участь беруть і вчитель, і учні.

  2. Власне урок – складається з трьох етапів:

Перший етап є передумовою формування мотиваційної сфери – висуваються проблеми, виявляється ступінь готовності до знаходження шляхів досягнення цілей уроку.

Другий етап повідомлення нового матеріалу, формування знань учнів у різних «нестандартних» формах організації їхньої розумової діяльності.

Третій етап присвячений формуванню вмінь та навичок. Контроль зазвичай не виділяється, а «розчиняється» в кожному з попередніх етапів.

  1. Аналіз уроку – оцінюються як підсумки навчання, виховання, розвитку учнів, так і картина спілкування – емоційний тонус уроку.

7. Основні дидактичні принципи, на які слід спиратися при проведенні нетрадиційних уроків:

  • Принцип індивідуального підходу до учнів.

  • Принцип звязку теорії з практикою.

  • Принцип свідомості й активності діяльності школярів.

  • Принцип вибірковості.

  • Принцип добровільності участі школярів у діяльності.

  • Принцип цікавості.

8. Інформаційно-комунікативні технології,

як складова нестандартних форм та методів проведення уроку.

Англійське прислів'я говорить: «Я почув – і забув, що я побачив – запам'ятав». За даними вчених людина запам'ятовує 20% почутого і 30% побаченого, і більше 50% того, що він бачить і чує одночасно. Таким чином, полегшення процессу сприйняття і запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів – це основа будь-якої сучасної презентації.

Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передавання й подання інформації, що розширює знання людей розвивають їхні можливості з управління технічними й соціальними процесами.

Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології.

Нестандартні уроки  з використанням технологій ІКТ дозволяють урізноманітнювати форми і методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей,розширюють функції вчителя, дають можливість враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Класифікація засобів ІКТ:

  • Навчальні (знання, уміння, навички)

  • Інформаційно-пошукові та довідникові

  • Демонстраційні (візуалізація об’єктів, явищ, процесів)

  • Імітаційні (наявність певного аспекту реальності)

  • Моделюючі (моделювання об’єктів, явищ, процесів з метою їх дослідження, вивчення)

  • Навчально-ігрові (кросворди, ігри, вікторини, тести)

  • Тренажери (відпрацювання умінь та навичок)

      Використання  під час уроків географії  ІКТ сприяє:

  • формуванню пізнавальних інтересів учнів;

  • безпосередньо дітям брати участь у процесі навчання;

  • засвоєнню і учнем і учителем нових важливих знань, умінь, навичок;

  • самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;

  • ідеально підходять для вивчення й викладання географії;

  • можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної діяльності.    

За допомогою ІКТ на уроці можна створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість географічної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості. 

До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться Інтернет-технології. Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання.

Інтернет ресурси використовуються за наступними напрямками:

позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях.

використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.

• тестування знань учнів з певних розділів курсу.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння і узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів. Ефективність нестандартних уроків  з елементами ІКТ забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі у поєднанні з традиційними формами роботи.

 

9. Переваги використання нестандартних уроків:

  • Інтенсифікація навчального процесу.

  • Формування пізнавальних інтересів учнів.

  • Підвищення творчо-пошукової активності дітей.

  • Розкриття резервних можливостей особистості.

  • Створення атмосфери співпраці, взаєморозуміння.

  • Формування власних поглядів на проблеми.

  • Формування вміння зіставляти, узагальнювати, систематизовувати, аналізувати.

  • Розвиток функції спілкування як умови забезпечення взаєморозуміння.

  • Створення психологічного комфорту, відчуття емоційного задоволення та зниження стресогенного фактору.

  • Формування внутрішніх мотивів навчання.

10. Складності і недоліки використання нестандартних уроків:

  • Затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків.

  • Не всі учні в рівній мірі активні.

  • Організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки).

  • Ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання.

  • Забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання.

  • Знаходження певного місця таких уроків у навчально-виховному процесі.11. Висновки.

Використання нетрадиційних методів навчання веде до активізації пізнавальної діяльності на уроках, збагачує, систематизує і закріплює знання, сприяє до їх усвідомленого застосування. Школяр стає активним, зацікавленим, рівноправним учасником навчання. У нього відбувається відхід від стандартного мислення, стереотипу дій, що дозволяє розвинути прагнення до знань, створити мотивацію до навчання. Така робота на уроці і позаурочний час має велике освітнє, виховне, а також розвиваюче значення. При застосуванні нетрадиційних методів і прийомів навчання у дітей розвивається образне, систематичне і логічне мислення. Використання нетрадиційних підходів у викладанні географії є важливим засобом для формування особи, гуманного відношення до всього живого, творчого виховання і розвитку. Як зробити так, щоб учення проходило із захопленням, щоб важкий матеріал став зрозумілішим і доступнішим для учнів, а уроки цікавішими? Рішенню цих задач сприяло включення нетрадиційних методів і форм навчання на різних етапах уроку. Нетрадиційні, проблемно–розвиваючі, особово–орієнтовані уроки припускають швидке включення учнів в пізнавальну діяльність, активізацію їх мислення через управління, рефлексії, початком уроку. Рішенню цих задач сприяють нетрадиційні форми і методи навчання. З цією метою використовують на уроках такі прийоми: опорні схеми, діалог, “мозковий штурм”, постановка проблемних питань, і, як наступний етап, переклад їх в проблемні ситуації, ігрові моменти. Застосовують на уроках і позакласній роботі таку ефективну властивість, як цікавість, яка викликає у учнів відчуття здивування, загострює увагу і, впливаючи на емоції учнів, сприяє створенню у них позитивного настрою до учення і готовності до розумової діяльності.

Найбільш інтенсивний розвиток особи в шкільні роки відбувається при організації їх активної пізнавальної діяльності. Для здійснення пізнавальної діяльності необхідне формування мотивів діяльності. Самим значущим мотивом учення є пізнавальний інтерес. Активізацію пізнавальної діяльності потрібно почати з пробудження пізнавального інтересу за допомогою спеціально підібраних форм і методів. Для подальшої активізації пізнавальної діяльності необхідно враховувати те, що для того, щоб активізувати пізнавальну діяльність, необхідно забезпечити розуміння учнями матеріалу. На найвищому рівні активізації пізнавальної діяльності учнів, при якому вже розвивається творче мислення можна використовувати проблемне навчання, а також частково–пошукові завдання з урахуванням різноманітних форм і засобів активізації. Системна робота в цьому напрямі на уроках географії дозволяє добитися зростання якості знань, відсутності неуспішних з предмету, зростає інтерес до вивчення географії.

Література:

  1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

  2. Кондратюк О. Рекомендації з організації групової роботи // Початкова освіта. – 2007. - № 4. – С. 3 – 7.

  3. Досяк І. М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1 – 4 класи. – Х.: Основа, 2007. – 160 с.

  4.  Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетент- ностей вчителя інформатики / О. М. Спірін // [Електронний ресурс] Сайт Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, 2007-2009. Режим доступу: http://eprints. zu.edu.ua/3733/2/09somtio.htm.

  5. http://collectedpapers.com.ua/problems_teaching_geography_schools/12-1-aktivizaciya-piznavalnoyi-diyalnosti

  6. http://www.myshared.ru/slide/1135286/

  7. http://www.myshared.ru/slide/1107941/

  8. https://www.slideshare.net/lanalana63/ss-32928156

  9. https://www.slideshare.net/ssusercb09ba/ss-60412477

  10. http://lenakogyt.blogspot.com/p/blog-page_9003.html

  11. http://www.startpedahohika.com/sotems-638-2.html

  12. http://www.radomyshl-school4.edukit.zt.ua/Files/downloads/ІКТ

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Використання нетрадиційних методів навчання веде до активізації пізнавальної діяльності на уроках, збагачує, систематизує і закріплює знання, сприяє до їх усвідомленого застосування. відбувається відхід від стандартного мислення, стереотипу дій, що дозволяє розвинути прагнення до знань, створити мотивацію до навчання. Використання нетрадиційних підходів у викладанні географії є важливим засобом для формування особи, гуманного відношення до всього живого, творчого виховання і розвитку.
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Географія
  • Клас
    6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    619
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    6
  • Номер матеріала
    JV227037
  • Вподобань
    1
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JV227037
За публікацію цієї методичної розробки Гаталевич Ірина Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №JV227037
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти