Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Формування навичок ефективного читання молодших школярів.

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №DK593075
За публікацію цієї методичної розробки Петриченко Алла Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №DK593075
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Формування навичок ефективного читання молодших школярів

Актуальність досвіду

Читання є найбільш поширеним засобом організації освітньої автономії учня. Його вплив на формування інформаційної культури молодшого школяра важко переоцінити. Тому від того, як моделюється початкова робота з формування читацьких навичок і вмінь, значною мірою залежить успішність усього подальшого навчання.

Прихід до школи шестирічних учнів вимагає від дидактів, лінгвістів, методистів і вчителів пошуку нових підходів до навчання грамоти, які б ураховували вікові, фізіологічні й психологічні особливості дітей цього віку.

Для успішної організації навчально-виховного процесу у початковій школі потрібно врахувати, що шестирічні першокласники за рівнем свого психофізіологічного розвитку залишаються дошкільниками:

  • продовжується ріст і формування кісток та м’язів;

  • нервова система недостатньо зміцніла, дуже вразлива;

  • легко перевтомлюються від систематичного нервового та психічного навантаження;

  • швидко стомлюються від одноманітної роботи;

  • є потреба в ігровій діяльності;

  • навчальна діяльність ще не є провідною;

  • недостатньо сформований механізм регуляції діяльності, режим авторитаризму є травмуючим.

Тому, складний процес оволодіння грамотою потрібно зробити для дітей якомога природнішим, який хоча б у загальних рисах був би подібний до засвоєння рідного мовлення у ранньому віці.

Питання навчання грамоти молодших школярів здавна турбувало вітчизняних і зарубіжних педагогів (М.Бунаков, В.Вахтеров, С.Дорошенко, В.Золотов, Д.Ельконін, В.Мельничайко, М.Монтессорі, М. Корф, Т.Лубенець,

М. Львов, І. Паульсон, Т. Рамзаєва, Н. Светловська, Н. Скрипченко, Д. Тихомиров, К.Ушинський, Я.Чепіга та ін.).

Теоретико-лінгвістичним осмисленням проблеми методики навчання грамоти займалися К. Д. Ушинський, Д. І. Тихомиров, В. П. Вахтеров. Серед сучасників значний внесок у вдосконалення методики рідної мови та адаптації до вимог сьогодення звукового аналітико-синтетичного методу зробили наші українські методисти: М. Вашуленко, Н. Скрипченко, О. Вашуленко, Л. Варзацька, І. Гудзик, В. Мельничайко, К. Пономарьова, К. Прищепа, О. Хорошковська та інші.

Хоча звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти і зазнав удосконалення відомими методистами та лінгвістами, але пошук нових підходів до процесу формування читацьких навичок молодших школярів, на основі даних сучасної педагогічної психології, триває.

Ведуча педагогічна ідея досвіду

Чому деякі учні не розуміють змісту тексту? Чому їх читання вголос технологічно недосконале, невиразне? Чому у дітей виникають труднощі у розумінні змісту і запам’ятовуванні умови задачі, граматичного правила, завдання, навіть після неодноразового прочитування? Чому багато дітей неохоче і мало читає, а уроки читання для них стають нудними ?

З цілого ряду причин на перше місце слід поставити недосконалість навчання читанню, відсутність системи цілеспрямованого формування читацької діяльності школярів на початковому її етапі.

Навичка читання може бути представлена у загальному вигляді такою схемою :

Уцілому навичка читання складається з двох сторін смислової , яка забезпечується процесом розуміння прочитаного, і технічної, підпорядкованої першій та обслуговуючої її.

Технічна сторона читання (техніка читання) включає в себе всі інші компоненти навички читання: спосіб читання, правильність, швидкість (темп) читання, виразність. Кожен з компонентів має свої особливості:

І. Спосіб читання - важливий компонент техніки читання, який впливає на інші її сторони.

  1. Побуквений

3.Плавний складовий

2.Відривний складовий

4.Плавний складовий з цілісним причитуванням окремих слів

5.Читання цілими словами і групами слів

Перші два способи є перехідними. Тому авторська система роботи мінімізує їх використання, адже головне завдання вчителя – навчити дітей бачити склад.

ІІ. Темп (швидкість) читання знаходиться в прямій залежності від способу читання і розуміння .

ІІІ. Правильність читання виражається в тому, що учень не допускає :

а ) заміни; б) пропусків; в) перестановок ; г) спотворення; д) повторів (букв (звуків), складів, слів у тексті); читає з дотриманням норм орфоепії та наголошування.

ІV. Виразність читання включає в себе вміння проникати в емоційний настрій твору, правильно використовувати паузи, робити логічний наголос, знаходити потрібну інтонацію, тобто, розуміти завдання читання: що саме в першу чергу потрібно донести слухачам.

Отже, цілеспрямований вплив на усі компоненти читацької діяльності, починаючи з етапу навчання грамоти, повинен сформувати навички ефективного читання молодших школярів. Але, оскільки, психологічною основою методики навчання грамоти є добір таких методичних прийомів, які б враховували особливості дитячого сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, сприяли б усебічному їхньому розвитку, то потрібно враховувати ще і цей аспект роботи.

Зважаючи на те, що читання – це процес сприйняття і переробки інформації, закодованої за нормами відповідної мови, то не можна не враховувати психологічних основ цього виду діяльності. Наукові праці психологів засвідчують, що сприйняття в кожного індивідуальне, його забезпечують класичні органи чуттів: зір, слух, нюх, дотик, смак. Одні з найбільш важливих каналів, за допомогою яких людина відбирає з інформації, що надходить до неї ззовні, потрібну – це:

1) візуальний – те, що ми бачимо – образи, картинки;

2) аудіальний – те, що ми чуємо – мовні і немовні звуки, інтонації, тембр, висота голосу;

3) кінестетичний (від кінес – «рух») – те, що ми відчуваємо (шкірна чутливість, внутрішні (м'язові) відчуття, емоції, запах, смак).

Від того, який канал у дитини ведучий, залежить засвоєння багатьох важливих навичок, наприклад, навички читання. Саме тому кожна особистість по-різному сприймає одну і ту ж інформацію.

Так, знаки нової інформації, на які реагує візуал у процесі сприйняття й обробки інформації - яскравість, розмір, колір, його насиченість, контрастність, фактура, форма і симетрія. Більшість дітей візуального типу мають бачити те, що вивчають, інакше вони просто не сприймуть інформацію. Через високий відсоток таких учнів у класі автор досвіду працює на основі візуальних передумов (текстові матеріали, відеоматеріали). Читання як пізнавальна діяльність, легко засвоюється носіями зорового каналу сприйняття.

Учні, що сприймають на слух (аудіали), у процесі отримання й обробки нової інформації реагують переважно на висоту тону або звуку, темп, голосність, ритм, тембр, резонанс, на своє власне мовлення вслух.

Моторосприймаючі учні (кінестетики) спираються на рух (наприклад, використовуючи рухи ніг, рук, пальців) і почуття (емоції). Найбільш важливі для них, у взаємодії з новою інформацією, це - частота, тиск, тривалість дії й інтенсивність уваги. Кінестетики сприймають світ через почуття.

м подобається почувати близькість і тепло інших людей, доторкатися під час розмови до руки або плеча.

Діти кінестетичного типу часто здаються повільними. Це тому, що їм потрібно «схопитися» за інформацію, а потім «відчути» її, перш ніж прийняти рішення. Найчастіше, такі діти найкраще працюють, якщо можуть користуватися руками. Такий спосіб емоційної обробки інформації займає багато часу і, звичайно, діти візуального й аудіального типів випереджають кінестетиків.

Більшість учнів має різне поєднання каналів сприйняття, а у чистому вигляді аудіали, візуали або кінестетики зустрічаються рідко. Невелика кількість дітей не має переваг, і для них усі канали сприйняття або навчання однаково добрі. Труднощі у процесі засвоєння знань виникають в учнів з яскраво вираженим каналом сприйняття, якщо він не відповідає способам і стилю викладання вчителя.

Об’єднання трьох каналів сприйняття інформації під час уроку не тільки прискорює засвоєння більшої кількості інформації за той самий час, а й позитивно впливає на якість засвоєння. Переконані, що навчання грамоти слід розглядати як взаємозалежність від провідних каналів сприйняття.

Технологія досвіду

Процес удосконалення техніки читання надзвичайно складний. Щоб сформувати синтетичну навичку читання, яка характеризується злиттям техніки читання і розуміння тексту, потрібен тривалий час: спочатку дитина опановує знакову систему мови, потім вчиться читати з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук, далі освоює читання поєднанням слів (синтагмами). Автор досвіду будує процес навчання грамоти на основі аналітико-синтетичного методу, який передбачає реалізацію принципу «від звука до букви». Під час знайомства з новою літерою потрібно знайомити дітей з алфавітною назвою, але при цьому наголошувати, як її читати. Для цього використовуються таблиці складів. Вміння читати склад як одну мовну одиницю дасть можливість легко прочитувати навіть багатоскладові слова. Ми вважаємо, що саме цьому аспекту роботи потрібно приділити особливу увагу, оскільки, дослідження показують, що при швидкому читанні увага спрямовується не на процес читання, а на сприйняття змісту прочитаного. При повільному ж читанні учень іноді губить початок фрази, не дійшовши до її кінця і для розуміння прочитаного змісту йому доводиться повертатися до початку. Повільне читання перешкоджає успішному засвоєння навчального матеріалу з усіх предметів як у початковій школі, так і у подальшому навчанні.

Враховуючи вищесказане та недоліки традиційного методу навчання читанню, автором досвіду була створена система вправ для формування навички ефективного читання на етапі навчання грамоти. Пропоновані вправи спрямовані на усунення недоліків у процесі сприйняття текстового матеріалу учнями шестирічного віку.

Вправи для удосконалення техніки мовлення (дихання, голосу, дикції, орфоепії)

  1. Для розвитку керованого дихання можуть бути з успіхом використані

різноманітні вправи: «Насос», «Повітряні кульки», « Ввічливий уклін », «Свічка» і т.д.

  1. Для роботи над розвитком голосу можна рекомендувати вимову голосних і приголосних звуків у різних поєднаннях :

  • і, е , а, о , у, и , е , я , є, ю

  • і -е , і - а , і -о , і-у , е-о , е- у, е - а , е- і

  • іеаоуи ( під наголосом перший звук )

  • іеаоуи ( під наголосом другий звук )

  • іеаоуи ( під наголосом третій звук) і т.д. до шостого звуку

  • Мі, ме , мА , мо, му , ми

  • Ні , нє , на , але , ну , ни ,

  • Лі , ле, ла , ло , Лу , ли

  • Мммімм , мммемм , мммамм , мммомм , мммумм , мммимм

  • Нннінн , ннненн , нннанн , нннонн , нннунн , нннинн і т.д.

  1. Для виразності та чистоти дикції велику користь дають вправи в активному вимовлянні наступних таблиць :

  • Пі , пе, па , по , пу , пи

  • Іп , еп , ап , оп , уп , ип

  • Бі , бе , ба , бо, бу , би

  • Іб , Еб , аб , об , уб, Иб і т. д.

Окрім того, можуть бути використані скоромовки і чистомовки, які читаються спочатку без участі голосу, за допомогою одних лише рухів губ і язика, а потім вголос по кілька разів поспіль, в різному темпі. Важливо, щоб вправи в читанні таблиць і скоромовок поєднувалися з правильним диханням. Для цього необхідно добирати повітря після кожного прочитаного рядка або скоромовки.

Вправи на розвиток антиципації (здогадки):

  • утвори прислів'я;

  • віднови слово;

  • читання речень з пропущеними словами;

  • читання «відлуння»;

  • читання «спринт» та ін.

Цей вид роботи сприяює прискоренню темпу читання, поглибленому сприйняттю змісту прочитаного.

Вправи для опанування поскладового читання

Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літературної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв’язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики навчання грамоти. В основі української графіки лежить складовий принцип, за яким звукове значення букв, які позначають приголосні звуки, може бути виявлене тільки в складі, оскільки воно залежить від наступної букви голосного звука. Автор досвіду створює і використовує у роботі різні види таблиць (використовуючи колір і різну структуру), головне завдання яких – навчити дітей вірно та швидко впізнавати і прочитувати склад (додаток 2).

М

м

а

ма ам ама мама

о

мо ом омо мамо

у

му ум уму маму

е

ме ем еме ме

и

ми им ими ми

і

мі ім імі мамі

Завдання до складових таблиць:

1.Читати склади у горизонтальному й вертикальному напрямках, по порядку.

2.Читати склади вибірково, у будь – якому порядку. Бажано за вказівкою.

3.Проспівування складів під певну мелодію, добре знайому дітям.

4.Змагання в парі: хто швидше прочитає заданий рядок. Змагаються діти з приблизно рівними можливостями.

5.Змагання між парами, трійками, четвірками. Береться до уваги наскільки дружно й злагоджено читала група.

6.Знаходження заданого складу.

7.Знайти склади заданого слова.

8.Утворення слів із складів таблиці.

9.Під час читання складів плескати в долоні, якщо в складі є згаданий звук.

10.Гра «Заборонений звук». Не читати склад із згаданим звуком.

11.Напівголосне читання. Учні читають вголос, не заважаючи товаришам.

12. Читання зі зміною темпу за певним знаком чи командою.

13.Вимова складів: пошепки-повільно-швидко.

14.Читання складів «голосом» казкового героя.

15.Читання хором по черзі хлопчики, дівчатка.

Сучасні психологічні дослідження доводять, що коли дитина напружена, то вся її енергія, яка мала б іти на засвоєння нового, йде на вгамування цього напруження. І навпаки, зниження напруження звільняє мимовільну пам'ять, асоціативне запам'ятовування. Тому у роботі використовуємо спів складових таблиць. Граючись, проспівавши пісеньку про потрібні склади за таблицею, навіть недосвідчений читач з легкістю впізнає і прочитає їх у слові. Вправа-співанка враховує полісенсорне сприйняття текстового матеріалу.

Вправи для розширення поля читання

Очі вправного читця вміють ухопити більші відрізки тексту, і зробити це значно швидше, ніж очі читача з середньою чи слабкою технікою читання. Так, учень, який робить лише перші кроки в опануванні грамоти, напружено вдивляється в кожну букву, а вправний читач, торкнувшись оком якоїсь точки на сторінці, встигає побачити одразу кілька букв та знаків (5-10 і більше). Саме периферичний зір містить неабиякі резерви для розширення поля читання. Вправи полягають у тому, щоб навчити дітей, не зводячи очей з певної точки, намагатися побачити те, що поруч з нею (букви, цифри та ін.).

Для індивідуальної роботи корисно застосовувати:

1. Вправи з картками - пірамідками.

2. Вправи з числовими та буквеними таблицями Шульте

3.Вправи зі складовими таблицями і таблицями слів.

Спочатку проводиться робота над розширенням поля зору, а потім олівцем обводять склади слів, речень.

Лимон, панама . У Олі лимон. У Колі панама.


Л
І


А

МА


ПА


О


КО


НА


КА


У


МОН

4.Вправи на тренування сприйняття.

  • У рядку слів пропонується швидко знайти слово, ідентичне тому, яке розташоване на початку рядка і виділене жирним шрифтом:

віл / мовляв мул віл вовк стовп віл тол ось

мак / маг мак мат малий смак бак лак мак рак гак

ручка / хмаринка купка рубка ручка чарка річка

маска / манка марка каска паска маска миска

  • У рядку слів пропонується швидко знайти два однакових слова:

каркас карась карат каркати карниз карниз карст

катер кратер катет катет катіон катод каток

Вправи на розвиток уваги

Увага – це психічний процес, що організує інші форми відображення (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уяву, емоції). Тому учням пропонуються завдання. що дозволяють підвищити рівень уваги:

1 . Для розширення обсягу та розподілу уваги використовується вправа «Коректурна проба». Потрібно підкреслити в рядку певні літери.

м -а / мсаиумамауисуоносаміуо

у-и/мсаусипамлеиіуиаодтжір

2 . Для розвитку вибірковості уваги використовується методика Мюнстерберга . Серед буквеного матеріалу знайти слова, підкреслити їх.

кносликпрслонтдкволкмитпрщукатькарасьтпсомтдн

3 . Вправи на знаходження помилок у тексті.

Я вчора буду гратися.

Ми завтра були у школі.

Робота з виучуваним звуком і буквою проводиться не лише за «Букварем» (авт. М. С. Вашуленко) , а і за, створеним автором досвіду, зошитом з навчання грамоти «Мій букварик», у якому відображена система роботи з формування навичок ефективного читання шестирічних першокласників.

Авторському посібнику характерно:

  • наявність принципу розгортки (діти на уроках працюють за двома сторінками);

  • текстовий матеріал (речення, зв’язні тексти, слова в колонках та таблицях);

  • ілюстративний матеріал: предметні та сюжетні малюнки, які можна розфарбовувати;

  • цікавий матеріал пізнавального характеру (скоромовки, ребуси, анаграми, загадки та ін.).

Завдання «Мого букварика» сприяють свідомому засвоєнню матеріалу, створюють позитивну мотивацію навчання. Зошит надає широкі можливості для творчості дітей, їх пізнавального розвитку, враховує різні канали сприйняття інформації та різну дошкільну підготовку учнів шестирічного віку (додаток 3).

У формуванні навичок читання важливою є функція контролю. Результати щомісячної перевірки техніки читання автор досвіду відображає на стенді за допомогою смайликів (1 смайлик - 5 слів)(додаток 4).

Творчо розкуті та емоційно налаштовані діти глибше відчувають і розуміють навчальний матеріал. Важливість і значимість такої роботи очевидна.

Результативність досвіду.

Запропонована автором досвіду система роботи дозволяє працювати над розвитком навичок читання не тільки на уроках навчання грамоти, а і на інших уроках, у будь-якому класі, з застосуванням ІКТ. Ці завдання не займають багато часу, а дидактичний та роздатковий матеріал, підготовлений для формування навичок читання, можна використовувати для вирішення інших навчальних завдань.

Читання мотивоване допитливістю, цілеспрямованим інтересом, педагогічно особливо значиме, тому що стає для дітей заняттям приємним, бажаним, корисним, є свідченням активної пізнавальної роботи розуму і серця, інтересу до світу в цілому. Адже, читання дітей це не тільки предмет і засіб навчання, а і показник інтелектуального, морального, культурного, творчого потенціалу особистості.

У результаті роботи над проблемною темою автором досвіду було підготовлено до друку:

  • зошит з навчання грамоти «Мій букварик»;

  • збірник «Складові кросворди»;

  • набір карток для відпрацювання швидкого правильного поскладового читання.

Перевірка техніки читання у першому і наступних класах довела результативність створеної методики для формування навичок ефективного читання молодших школярів.

1. Вашуленко М.С. Буквар: підруч. для 1 кл. загальноосвіт. навч. закл. /

М.С. Вашуленко, О.В. Вашуленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 152с.: іл.

2. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі:

[методичний посібник] / Вашуленко М. С. – К.: Освіта, 2006. – 270 с.

3. Власова О. І. Педагогічна психологія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – 2011. – № 18 (594) травень. – С. 5-39.

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. Закл. Із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.

6. Пальченко І.Г. Про навчання дітей швидкочитання та каліграфічного письма //Початкова школа. - 1993. - № 4. - С. 15-18.
7. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручн. – К.: Грамота, 2012. –  504 с.

8. Сарапулова Є.Г. Швидкочитання для першокласників //Початкова школа. - 1993. - № 4; 8. - С. 25; 17.

Список використаної літератури

Додатки

Додаток 1. Конспект уроку навчання грамоти

Тема : Звук [ф], буква «еф».

Мета:

*ознайомити учнів з новою буквою, її назвою та звуковим значенням;

* вчити правильно артикулювати звук [ф], формувати навички літературної вимови;

* розвивати творчу уяву та зв'язне мовлення учнів, кругозір дітей;

* вчити любити природу, оберігати оточуючий світ.

Обладнання:

* індивідуальні картки зі складами;

* фланелографи;

* картки з буквою «еф»;

* картки – розмальовки;

* картки для читання.

Тип уроку :

комбінований урок

І.Організація класу

- Візьміться за руки, усміхніться один одному, передайте тепло своїх сердечок.

- Любі діти, у наш клас завітали люди щирі.

Повернімося обличчям до гостей

І лагідно промовимо: «Добрий день!»

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро Вас,

Та запрошуєм ласкаво

На урок у перший клас!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Очікування».

  • Яким ви хочете, щоб був наш урок?

  • А ви мені допоможете?

ІІІ. Фонетична розминка

1.Артикуляційна зарядка.

А де ж наш пустун язичок?

Давайте його розбудимо:

  • Поплескаємо губками.

  • Поклацаємо зубками.

  • Посичали гускою: с-с-с.

  • Похрюкаємо поросятком: хрю-хрю-хрю.

  • Подирчимо, як трактор: др-др-др.

  • Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.

IV. Робота з карткою №1

1.Односкладове читання із заданим темпом.

Рядок № 10.

2.Читання спареними складами вчителем – учнями. Рядок № 11.

3.Утворення слів з першого складу.

Рядок № 12.

4. Спів – читання складами на певну мелодію. Мелодія пісні «У лісі, лісі темному..».

V. Актуалізація опорних знань учнів.

- Діти, на яке свято ви співали цю пісеньку?

- А в яку пору року ми святкуємо Новий рік?

- Подивіться, будь ласка, на дошку і знайдіть де записані зимові місяці?

- Прочитаємо їх.(Хором).

- Знаходження ілюстрації та її розміщення над зимовими місяцями.

- Нещодавно було свято «Стрітення». Підкажіть мені, будь ласка, з ким зустрічалася Зима?

- Отже, на зміну холодній, морозній … (зимі) приходить тепла, лагідна, квітуча …( весна).

- Знайдіть на сторінці букварика загадку про весну. Прочитайте її.

- Знаходження ілюстрації та її розміщення над весняними

місяцями. Читання весняних місяців.

Відгадування загадки. Коли це буває?

Теплий, довгий – довгий день, . Повна миска черешень,

Достигає жовтий колос.

Демонструє коник голос,

І суничка дозріває -

То ж коли це все буває? (Влітку)

Знаходження ілюстрації та її розміщення над літніми місяцями.

-У нас залишилася ще одна ілюстрація?

- Яка пора року зображена на ній?

Читання вірша, якого пошкодив Буквоїд

Спустіли по….. .

Мокне зем……. .

Дощ поли…….. .

Коли це бу…... .

VІ. Фізкультхвилинка

VІІ. Сприйняття нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності.

1.Казочка про « Язичка і Їжачка».

Жив у лісі Язичок. Одного дня він зустрів на лісовій стежині Їжачка. Схотілося йому Їжачка погладити. Та тільки він торкнувся Їжачка то вколовся і почув:

(- Що міг почути Язичок? – Який звук вимовив Їжачок?)

«Ф-Ф-Ф». Цікавий звук. Ану ж і я так спробую, я ще ніколи не співав пісеньку Їжачка – сказав собі Язичок. Нижню губу він підняв угору , притиснув до верхніх зубів, пустив вітерець і тихо без голосу заспівав: « Ф-Ф-Ф». Гарна пісенька у Їжачка.

  • Давайте і ми спробуємо заспівати її. 2.Характеристика звука [ ф].(Приголосний твердий)

3.Загадка.

У Фросини і Наталки

Розцвіли в саду ………(фіалки).

  • Який звук починає слово? – Який він? (Приголосний м'який.)

4. Гра « Впіймай звуки і утвори склади».

«ва» -«фа» «ву» - «фу» «во» - «фо»

5.Гра « Впіймай звуки і утвори слово.»

Впіймай звуки → Утвори слово → Тихенько скажи вчителю → Промов у горнятко → Вимов протяжно → Склади звукову схему.

( Шафа, фірма.)

6. Закріплення звукового значення букви «еф».

* читання складів у таблиці на карточках;

* читання схеми;

* читання слів в колонках(ланцюжкове);

* читання скоромовки.

7.Ознайомлення з буквою, її алфавітною назвою, аналіз графічної форми.

VІІІ. Фізкультхвилинка

ІХ. Опрацювання тексту

Визначення ступеня усвідомленості прочитаного.

Смисловий та структурний аналіз тексту.

Х. Закріплення нового матеріалу

1.Вікторина

- Урок на якому діти виконують фізичні вправи, граються в ігри.

- Яблука, груші, сливи – це….. .

- Фантастична істота здатна творити чудеса.

- Укріплений пункт з міцними спорудами, призначений для оборони від ворога.

- Найулюбленіша гра хлопчаків.

2. Робота з карткою.

Уважно придивися і скажи, де яка буква?

  1. Робота за сюжетним малюнком.

  2. Друкування нової літери, складів і слів з нею.

ХІ. Підсумок уроку

  • Яку нову букву ми вивчили на сьогоднішньому уроці?

  • За те, що ви так старанно працювали, я дарую вам розмальовки до букви «еф».

Ф

ф

а

фа аф афа фарба

о

фо оф офо фото

у

фу уф уфу футбол

е

фе еф ефе фея

и

фи иф ифи скіфи

і

фі іф іфі фірма

Додаток 2. Різні види складових таблиць

Картки з кольоровими складами

Картки з кольоровими складами

Картка «Встав пропущену букву»

Картка «Встав пропущену букву»

Картки «Прочитай склади і утвори слова»

Додаток 3. Сторінки зошита «Мій букварик»

Аа Оо Уу Ее Ии Іі

Кк Нн Гг Зз Хх Вв Пп Рр

Лл Дд Мм Сс Тт Бб Ґ Ґ ь

Ялинка , ясними вогнями

Яскраво світиться й сія.

Якраз до свята цими днями

Усю абетку вивчу я .

Н.Забіла

А

НА

СА

ЛА

ТА

ДА

ЗА

Я

НЯ

СЯ

ЛЯ

ТЯ

ДЯ

ЗЯ

ННЯ

ССЯ

ЛЛЯ

ТТЯ

ДДЯ

ЗЗЯ

ЯР ЯДРО ДЯТЕЛ ЗНАННЯ

ЯВІР ЯСЕН ЯСТРУБ ВОЛОССЯ

ЯРИНКА ЯРЛИК ЗОЗУЛЛЯ БАГАТТЯ

Відгадай загадки

1.Усвятковому залі стоїть, як картинка,

Велика , зелена красуня…… .

2.Коли потрібен – викидають ,

Не потрібен – підіймають.

3.Живе у лісі у норі ,

Шипить і повзає по землі.

4.На березі стоїть , моргає –

кораблям шлях повідомляє.

Вивчи колядку

Коляд , коляд . колядниця,

Добра з медом паляниця ,

А без меду не така ,-

Дайте , дядьку , п'ятака!

А п'ятак не такий ,

Дайте дядьку золотий!
Встав вивчену літеру у слова

Вал* Над* Марі* Зо* Софі*

Віт* *ків Волод* *рема *рослав

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Читання є найбільш поширеним засобом організації освітньої автономії учня. Його вплив на формування інформаційної культури молодшого школяра важко переоцінити.
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Різне
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    300
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    DK593075
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
190 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №DK593075
За публікацію цієї методичної розробки Петриченко Алла Миколаївна отримав(ла) свідоцтво №DK593075
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти