і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Формування національної свідомості на уроках ЛРК

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Формування національної свідомості

на уроках літератури рідного краю під час організації пошуково-дослідницької діяльності учнів

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордитись, що ми українці!

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще й од Байди нам в’ється,

І що ми в Україні - таки ж український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

Теодор Кукурудза

Актуальність досвіду

Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття" визначила, що реформування освіти, її докорінна перебудова «мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні».

Найважливішою громадською рисою є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Виховання національної самосвідомості передбачає усвідомлення молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей, яке починається з раннього періоду життя в сім’ї, з маминої колискової, з бабусиної казки, з участі дитини в народних обрядах, із народної пісні, причетності до народної творчості. У дитинстві формується культ рідного дому, сім’ї, предків, рідного села чи міста. Уроки літератури рідного краю — це специфічна галузь науки про літературу. Сьогодні, як ніколи, саме ця частина курсу літератури може стати тим містком, який поєднає читацьке життя школяра зі світовою літературою, культурою, сприятиме формуванню національної свідомості.

Ідея досвіду

Потреба у формуванні національній свідомості особистості зумовила особливу актуальність нашого досвіду. Тільки зберігши минуле, усвідомивши себе як громадянина своєї країни маємо надію на її розвиток.

Саме тому ми зупинилась на вирішенні проблемного питання «Формування національної свідомості на уроках літератури рідного краю під час організації пошуково-дослідницької діяльності учнів», адже в наш час гостро постає потреба в розвитку літературної освіти школярів, творчої, пошуково-дослідницької діяльності, стимулюванні думок, суджень, мислення, формуванні загальної читацької компетентності, значимості кожної особистості, формування в школярів національної гідності й гордості за свою землю, народ, батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності й державності.

Нормативною базою під час роботи над зазначеним питанням стали Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Закон України «Про інноваційну діяльність», Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна національна програма «Освіта», Концепція мовної та літературної освіти у загальноосвітній 12-річній школі, Концепція профільного навчання в старшій школі, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Методичні рекомендації щодо вивчення української мови, літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання у 2014-2015 навчальному році.

Наукові та практичні дослідження, покладені в основу досвіду

Питання виховання національно свідомої особистості завжди були і є провідними в дослідженнях як зарубіжних, так і вітчизняних педагогів та психологів. Різні аспекти національного виховання розглядали в свій час Г. Іващенко, М. Грушевський, І. Огієнко, К. Ушинський та ін.

Проблема виховання національно свідомої особистості знайшла своє відображення у працяхІ.Зайченка, М. Маркевича, А. Макаренка, В. Сухомлинського, К. Стельмаховича, С. Русової, Г. Ващенка.

І.Огієнко наголошував на тому, аби зберегти свою національну сутність, маємо берегти своє рідне: берегти, щоб не винародитися, щоб не забути народу, з якого ми вийшли і постали, берегли свою віру, історію, звичаї та обряди, свою мову, і тим зберегти національну істоту свою.

Особливу роль у вихованні національно зорієнтованої молоді відіграють дисципліни гуманітарного циклу. М. Стельмахович зазначає: «Звичайно, немає окремо, скажімо, національної хімії, фізики, математики, біології чи кібернетики. Зате національними є ті науки, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, літератури, ментальності (склад розуму, самобутнього способу мислення та світосприйняття)»]. Думку про те, що урокам словесності належить важлива роль у формуванні нового українського менталітету висловлює Ю. Бондаренко. Ним створено алгоритм педагогічної діяльності вчителя-словесника для здійснення національного виховання школярів. Доречним вважаємо зауваження нашого сучасника, науковця, відомого педагога Г. Клочека, який у своїй Концепції реформи літературної освіти констатує потребу «збереження найкращих традицій вітчизняної літературної освіти, які перевірені практикою та відповідають ментальним особливостям нації й мають наукове обґрунтування».

Проблема вивчення літературного краєзнавства в загальноосвітній школі не нова. Загальні проблеми використання краєзнавства на уроках літератури розглядалися А. Абдуллаєвою, Є. Пасічником, О. Фесенко. Проблема морального виховання дітей на основі літературного краєзнавства стала предметом дослідження Г. Веденєєвої, М. Гордої, В. Шуляра. Екзистенціально-діалогічні шляхи проведення уроків позакласного читання, літератури рідного краю, вступних і підсумкових відстежуються в докторському дослідженні Г. Токмань. Методика використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників теоретично обґрунтована та експериментально перевірена А. Лисенко.

Прийоми педагогічної техніки щодо реалізації власного досвіду

Основними напрямами національного виховання на уроках української літератури вважаю:

- формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;

- краєзнавчо-пошукова діяльність;

- ознайомлення з явищами суспільного життя;

- формування знань про історію держави, державні символи;

- ознайомлення з традиціями й культурою свого народу.

На мою думку, літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії рідного краю.

Шкільними навчальними програмами з української літератури передбачено вивчення літератури рідного краю.

Чарівний світ літератури допомагає зовсім по-іншому, через призму бачення письменника, глянути на світ, замилуватися ним і відчути гордість за те, що ти народився саме на цій землі, живеш тут і будуть жити твої нащадки.

Серед організаційних форм навчання є урок, що залишається першоелементом навчального процесу. Але на даному етапі розвитку освіти весь час з’являються нові підходи, методи й технології навчання, тому в сучасних умовах урок може стати своєрідною дослідницькою лабораторією, у якій учень робить для себе відкриття.

Готуючись до проведення уроків літератури рідного краю, залучаю до підготовки увесь клас.

Основними є такі етапи підготовки: визначення теми уроку, його мети; підготовка виставки творів; підбір музичного оформлення; вибір творів для самостійного читання, заучування поезій напам’ять; пошукова робота учнів у бібліотеках, мережі Інтернет; консультація для учнів (виписати образні висловлювання, цитати, афоризми з творів письменника, творчість якого вивчається).

У практиці проведення уроку використовую таку структуру уроку літератури рідного краю: вступне слово вчителя, повідомлення про автора та його твори, інформація про місце твору (творів) у системі творчого набутку автора, читання твору (якщо це можливо), бесіда про композиційно-художній зміст твору, відповіді на запитання учнів, відповіді на проблемні питання твору, зв'язок твору із сьогоденням, нашим селищем, словникова робота, висновки.

Майстерність учителя прослідковується у відсутності стандартного підходу до уроків літератури рідного краю.

У 5 класі під час вивчення оповідання Олексія Кустенка «Взимку», пропоную рольову гру «Переказ оповідання від імені дійової особи»: дівчинки Наталочки, її мами, учителя музики. Специфіка рольової гри полягає в тому , що діяльність учня наповнюється новим змістом: він займає нову позицію.

Старшокласникам пропоную вправу «Займи позицію». Наприклад, ставлю запитання: «Чи можна виправдати від’їзд письменника за кордон?» (урок літератури рідного краю в 10 класі, тема: «Олександр Олесь. Життя і творчість митця. Еміграція за кордон», у 11 класі, тема: «Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях поета, прозаїка, публіциста, політичного діяча. Рання лірика»). Цей метод допоможе під час обговорення питання, надасть можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо аргументи протилежної сторони були переконливими.

По-особливому учні сприймають твір, якщо проводимо паралель із подіями, що відбуваються в селищі. Вивчаючи оповідання А. Давидова «Рятували Конотоп», доречно згадую, у якому стані знаходяться водойми нашої місцевості, яке ставлення до чистоти річок і ставків. На такому уроці ми з дітьми ділимося враженнями про річки Сумка та Гуска, що протікають територією Степанівки, пропоную учням розпитати дорослих про джерельця, у якому стані вони зараз перебувають. І вже обов’язково хтось на наступному уроці розкаже про систему самовитічних джерел «Джерела Юнака», які занесено до реєстру як гідрологічну пам’ятку природи місцевого значення.

Використовуємо основні форми та методи організації пошуково-дослідницької діяльності: роблемне навчання (проблемна лекція, бесіда, проблемні запитання), евристична бесіда, дидактичні ігри, експеримент, дослідження, проекти, дискусія, консультації в групах, групове навчання, самостійна робота, аналіз твору та його компонентів. Ці форми та методи можуть бути використані як елемент уроку, а можуть скласти комбінацію. Відповідно до їх використання на уроці можна назвати форми уроків, що сприяють розвитку пошуково-дослідницьких навичок учнів (урок-дискусія, урок-діалог, урок-дослідження, «круглий стіл», семінар, конференція, урок-подорож, урок-конкурс, брейн-ринг тощо).

Ефективним для формування пошуково-дослідницької компетентності є метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову.

Основними методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної діяльності на уроках літератури рідного краю для 5-8–х класів є:бесіда за змістом книжки, твору;бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь;заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо. У 9-11-х класах:лекція; оглядова лекція тематичного характеру;семінар за творчістю письменника;диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблеми за круглим столом та ін.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи:повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; «оживлення» подій та словесний опис картини; підготовка й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах: виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій, інтерв’ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання словників термінів, понять;виставка учнівських ілюстрацій до твору;сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо.

Сьогодні кожен із нас хоче якомога більше знати про той край, у якому він живе. З цією метою в школах уведено спеціальні курси, факультативи.

Нова навчальна програма для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів від 23.11.2011 р. №1392). Як і програма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів 5 – 12 класів за загальною редакцією Р. В. Мовчан (Перун, 2005), передбачає проведення уроків з вивчення літератури рідного краю упродовж року, у позаурочний час проводяться різноманітні заходи краєзнавчого характеру. Однак обмежитися лише кількома годинами навчального чи позакласного часу зовсім недостатньо.

З метою більш системного, змістово насиченого розширення об’єму вивчення літератури рідного краю, реалізуючи вимоги, зазначені в «Методичних рекомендаціях щодо вивчення української літератури у 2011 – 2012 навчальному році» у 2011 році нами розпочато було роботу над укладанням орієнтовного тематичного планування уроків літератури рідного краю для 5 класу. Воно складене, ураховуючи досвід вчителів-словесників, методистів, а також матеріал навчально-методичної літератури, окремих методичних посібників, схвалених Міністерством освіти і науки України. Тематичне планування схвалене та затверджене до друку засіданням ученої ради СОІППО (протокол від 1 грудня 2011 року №4).

Об’єктом вивчення стали кращі твори письменників Сумщини.

Метою шкільного вивчення літератури рідного краю є залучення школярів до скарбниці літератури Сумщини.

Відповідно до змісту зазначеної тематичного планування укладено читаночку, що буде корисною для вчителів і учнів під час підготовки до уроків.

За цим тематичним плануванням уже четвертий рік у Степанівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 викладаються літератури рідного краю. Можемо сказати, що проводити уроки можна, використовуючи як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи роботи. Доречно буде проведений урок у формі уроку – подорожі. Краще за все, якщо ця подорож відбудеться на узагальнюючому уроці. Тоді учні можуть отримати змогу закріпити знання, які вони набули протягом усіх уроків з літератури рідного краю.  Крім карти, можна використати фотографії письменників та їхніх родин, збірки творів авторів і спогади про них, записи пісень на слова поетів.

Особливо дітям подобається створювали ілюстрації за мотивами прочитаних творів письменників-земляків. За кілька років із кращих дитячих малюнків нами створено альбом, який використовуємо під час актуалізації чи закріплення матеріалу на уроці.

Слід відзначити, що з уведенням літератури рідного краю як структурного елемента до предмета української літератури посилюється один з найважливіших напрямків виховання на прикладі здобутків місцевої, близької дитині культури. Ці уроки поглиблюють літературно-краєзнавчу діяльність школи, активізують позакласну та позашкільну роботу. Для цього створено в навчальному закладі всі умови: організовано учнів на пошук фактів життя та літературної діяльності забутих, репресованих або замовчуваних раніше письменників, працює шкільна музейна кімната, проводяться зустрічі в літературній кав’ярні «Джерело» із запрошенням письменників, працюють дитячі гуртки та об’єднання, де розвиваються творчі здібності учнів.

Вивчення творів української літератури не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі, яка дозволяє учням проводити дослідницьку, пошукову роботу.

Уроки літератури рідного краю спрямовують школярів до власних творчих пошуків, експериментів. Часто пропонуємо учням заримувати слова, скласти акровірш, сенкан, діамант, поетичний чи прозовий твір за поданим початком, відновити деформований вірш. Різноманітність форм, методів, прийомів і засобів навчання дозволяють створити на уроках літератури рідного краю атмосферу зацікавленості, творчості, пошуку, яка не розчиняється після уроку, а знаходить своє логічне продовження в позакласній роботі.

Наші вихованці постійно є учасниками та переможцями різних літературних конкурсів: «Проба пера», «Податки очима дітей», «Ідея соборності України», «Я гордий тим, що українець зроду».

Нами укладена збірочку «Весняний цвіт», альманах шкільної спільноти (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка), збірник віршів учнів .

Керуючи шкільним гуртком юних журналістів «Патріот», сприяли реалізації творчих здібностей школярів, формуванню їх національної свідомості та професійній орієнтації.На сторінках районної газети «Вперед» друкувалися матеріали творчо обдарованих дітей юних журналістів школи. Теми статей гуртківцями обиралися самостійно (діти писали про шкільне життя, видатних людей селища, пам'ятні події, забуті ремесла, цікавилися соціальними проблемами, природоохоронними заходами тощо). Укладено невеличку підбірку наробок найактивніших гуртківців, що має назву «Молодий погляд».

Проблеми та труднощі

Уроки літератури рідного краю – це специфічна галузь науки про літературу, що має свої особливості. Проведення таких уроків має свої проблеми. Планувати їх треба, враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва; добирати літературні твори й мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності; уміло поєднувати вивчення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, релігії, філософії свого краю тощо; забезпечувати формування естетичних смаків, національних переконань, ідеалів школярів. Причинами труднощів літературного краєзнавства як засобу формування національної свідомості є незабезпеченість методичними посібниками з літературного краєзнавства, науковою та художньою літературою.

Власний погляд на форми, методи, прийоми, засоби навчання

Знання, здобуті школярами на уроках літератури рідного краю і в позакласній краєзнавчій діяльності дають позитивний результат.

Значно підвищився інтерес у школярів до вивчення літератури, зокрема літератури рідного краю. Зросла кількість учнів, які вміють використовувати отримані знання на творчому рівні. В учнів активне ставлення до вивчення предмету. Спостерігається підвищення громадянської компетентності. Учні більш серйозно стали ставитися до вибору свого життєвого шляху, до своїх учнівських обов’язків. З’явилась власна думка з багатьох питань громадського життя. Учні беруть участь у підготовці та проведенні таких свят: «День селища», «Зустріч у літературній кав’ярні «Джерело», «Рідній школі-25», у заходах патріотичного спрямування. Після цього в кожного учня виникає почуття гордості за свою школу, за своє селище, почуття причетності до суспільно важливої діяльності.

Я вважаю, що треба використовувати всі можливості для того, щоб допомогти школярам реалізувати потребу стати більш свідомими, стати особистістю, громадянами. Уроки літератури рідного краю істинне джерело виховання національної самосвідомості підростаючого покоління.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
З досвіду роботи

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти