ФОРМУВАННЯ МЕДІАТВОРЧОСТІ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЇХ ДО МЕДІАДІЯЛЬНОСТІ

Опис документу:
У статті описується досвід роботи вихователя – медіапедагога з дітьми середнього дошкільного віку з формування в них медіатворчості через проектну медіадіяльність. За мету маємо теоретично обгрунтувати і практично реалізувати засоби формування медіатворчості, розвитку зв’язного мовлення у дітей середнього дошкільного віку шляхом використання друкованих і аудіовізуальних медіа , активне застосування медіа в освітній діяльності та освоєння технології створення медіарепрезентації.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Чашка Тетяна Михайлівна вихователь І категорії

Куп’янського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Орлятко»

комбінованого типу

Куп’янської міської ради

Харківської області,

ФОРМУВАННЯ МЕДІАТВОРЧОСТІ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЇХ ДО МЕДІАДІЯЛЬНОСТІ

Медіасередовище є невідємним фактором впливу на дитину дошкільного віку, а оволодіння дитиною вмінням використовувати пізнавальний, соціокультурний потенціал медіа має величезне значення. Однією з форм впливу медіасередовища на розвиток дітей дошкільного віку є перенесення і відображення інформації про оточуючий світ та унаочнення її в доступному форматі для дітей. Це означає, що сприйняття світу дитиною значною мірою залежить від того, як його подають медіа. У такому медіасередовищі наразі зростають сучасні діти, тому медіасередовище є альтернативною можливістю організації діяльності дітей в умовах дошкільного закладу. Воно може бути допоміжним засобом роботи з дошкільниками в пошуку та поданні інформації за умови розумного використання медіазасобів. Отже, медіа надають різнобічну інформацію про світ та практичні наочні зразки певного стилю життя і діяльності людини, формують життєві цінності дитини дошкільного віку. Виходячи з цього, особливим аспектом формування медіаграмотної особистості дитини стає медіаосвіта – вивчення вихованцями закономірностей масової інформації.

Специфіка медіаосвіти з точки зору педагогіки полягає в тому, що вона виникає для формування сприйняття і інтерпретації інформації і має на увазі, що усі учасники педагогічного процесу рівноправні перед отримуваною інформацією. Проте педагог не учить, а допомагає осягнути світ, пропонуючи аналізувати отриману інформацію на різних рівнях осмислення.

Головним завданням медіаосвіти є «сприяння формуванню рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції і саморегуляцію взаємодії з медіа на основі… осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання наданої інформації…»[ 1, електронний ресурс ].

Дитина в сучасному медіасередовищі спілкується зі світом і пізнає його, не застосовуючи вербальних засобів в спілкуванні. І це створює певні труднощі у безпосередньому спілкуванні з іншими людьми у реальному світі: дитина не може сформулювати свою думку, виникають труднощі в побудові зв’язного повідомлення в усній формі; спостерігається фізична «скутість» в процесі спілкування. Здолати ці бар’єри можна тільки через формування у дошкільнят медійних навичок та розвиток творчості шляхом залучення їх до медіадіяльності. «Дошкільна медіаосвіта є принципово інтегрованою і спрямована на збалансований естетичний та інтелектуальний розвиток особистості дитини, забезпечує її захист від агресивного медіасередовища…» [1, електронний ресурс]. Таким чином, медіаосвіта стає логічним фрагментом сучасного освітнього середовища, проте педагогічні концепції медіаосвіти ширші за вузькопрофесійні. Це на думку А.А. Журина, «ідеологія педагогічної діяльності», стратегія формування базових інформаційних умінь особистості дитини на матеріалі медіа [1,електронний ресурс].

Розвиток дитини дошкільного віку в умовах медіасередовища представлено в роботах О. Петрунько, К. Ворснюк, В. Лях. Вплив медіасередовища на дітей дошкільного віку розкриває серія експериментів, проведених Джоном Флейвеллом, які довели, що саме в середньому дошкільному віці (діти 4-5 років) формується здатність дитини розрізняти медіа від реальності [6, електронний ресурс].

Медіасередовище передбачає використання медіатехнологій у традиційному навчанні, зміну структури та організації освітньо-виховного процесу, формування нових методологічних та дидактичних основ, розробку нових педагогічних інноваційних технологій навчання. Використання медіатехнологій з метою формування медіатворчості у дітей середнього та старшого дошкільного віку, збагачення їх пізнавальної сфери дозволяють розширити можливості вихователя, створюють базу для активізації дітей, що в свою чергу дозволяє дошкільнику проявити себе, ширше розкрити власний творчий потенціал, дає педагогу змогу постійно взаємодіяти з дітьми, доводити інформацію на доступному для них рівні, підвищувати ефективність сприйняття інформації за рахунок наочності матеріалу, здійснювати інтерактивні взаємозв’язки, одночасно використовувати різного типу інформацію (текстову, аудіовізуальну, графічну тощо). В основі використання медіатехнологій лежать ідеї С. Пейперта про «саморозвиток дітей в умовах певного соціального середовища, що формує інтелект», …персональному відкритті світу дитиною природною цікавістю» [7, електронний ресурс].

Творчу діяльність дитини вчені (І.В. Волков, Т. С. Комарова, Н. П. Сакуліна) визначають як один з важливіших засобів становлення та розвитку пізнавальної активності, творчості дошкільника. В творчості дитина передає свої думки, почуття, стан, настрій через мовленнєву й образотворчу діяльність. Наразі уся творчість дошкільника пов’язана із медіа, тому актуально використовувати поняття «медіатворчість», адже медіа – це все, що оточує людину, що створено людиною, що сприймається людиною й передається людям за допомогою сучасних медіазасобів.

Серед значущих шляхів розвитку пізнавальних можливостей та творчої діяльності у багатьох дослідженнях (І. Я. Лернер, Г. В. Сирота) підкреслюється необхідність використання в роботі з дітьми творчих завдань, що сприяють вихованню самостійності дитини, розвивають у неї якості особистості, що є необхідними для навчання. Коло творчих завдань є широким за складністю, але суть його полягає в одному: під час їх розв’язання відбувається акт творчості, створюється щось нове.

Процес формування медіатворчості у дітей дошкільного віку є довготривалим, проходить певні етапи навчання та опанування медіазасобами.

І етап – навчання сприймати інформацію з екрана починається вже з молодшого дошкільного віку (діти четвертого року життя).

ІІ етап – навчання оцінювати якості інформації починається з середнього дошкільного віку (діти п’ятого року життя).

ІІІ етап – навчання емоційного сприйняття медіатексту починається в середньому дошкільному віці, а навчання критичного сприйняття продовжується в старшому дошкільному віці (діти шостого року життя).

ІV етап – оволодіння технічними засобами медіа можна починати з молодшого дошкільного віку ( опанування найпростіших медіазасобів – натиснути кнопку на фотоапараті, знайомство з мікрофоном), продовжувати в середньому дошкільному віці (озвучування кадрів за допомогою мікрофону та комп’ютера, опанування мобільним телефоном тощо) та закінчується на рівні старшого дошкільного віку (створення діафільмів, мультфільмів за допомогою різних медіазасобів та інструментів за участю педагога).

V етап – розкриття технологій створення інтерпретацій інформації відбувається на рівні старших дошкільнят (створення медіарепрезентацій).

Медіа чинять суттєвий вплив на розвиток особистості дитини, тому слід зазначити, що взаємодія дошкільнят із медіазасобами та процес їх виховання на медіаматеріалі формує новий тип відносин дітей з медіасередовищем, а відтак перш за все необхідно:

  1. Організовувати діяльність дітей таким чином, щоб сприяти комунікаційної взаємодії, обговоренні тих чи інших медіапроцесів.

  2. Враховувати естетичні, технічні вимоги та вимоги щодо умов безпеки використання медіа для розвитку медіаграмотної особистості дитини.

Досвід показує, що однією з найбільш важливих умов успішного розвитку дитячої медіатворчості і медійних навичок є різноманітність і варіативність форм роботи дошкільнят з медіаматеріалом. Тому виникла ідея створити в дошкільнят особливий, ні з чим незрівняний настрій, викликати сильні почуття і бажання спілкуватися через взаємодію з книгою, мультфільмом, ілюстраціями – зробити так, щоб ці види медіа стали засобом емоційного занурення дітей в область комунікації і пізнання. А із приходом медіатехнологій виявилося, що можна зробити так, щоб малюнки, фото, вироби з пластиліну або улюблені іграшки «ожили», почали рухатися і жити своїм власним життям.

За мету маємо теоретично обгрунтувати і практично реалізувати засоби формування медіатворчості, розвитку зв’язного мовлення у дітей середнього дошкільного віку шляхом використання друкованих і аудіовізуальних медіа (книга, мультфільм, фото, газета, журнал, картина і ілюстрація тощо), активне застосування медіа в освітній діяльності та освоєння технології створення медіарепрезентації.

Завдання:

1.Ознайомити дітей з деякими поняттями й видами медіа: фото,преса, газета, журнал, відеокнига, мультиплікація, мобільний зв’язок, озвучування, декорації, кадр, монтаж, зйомка тощо.

2. Сприяти формуванню у дошкільнят комунікативних навичок за допомогою медіадіяльності, вміння виділяти проблему, планувати майбутню роботу, співвідносити задум і результат.

3. Розвивати ініціативне творче начало, дати емоційний поштовх до озвучування медіатекстів власного виготовлення.

4. Вправляти в умінні ототожнювати себе з роллю.

5. Створити умови для виявлення культурно-пізнавальної цікавості, а також використання отриманих знань і умінь для створення власного медіапродукту.

6. Вправляти дошкільнят в роботі з обробкою інформації.

7. Формувати здатність до сприйняття, оцінки і створення медіатекстів.

8.Виховувати бажання самовиражатися і радіти результатам своєї медіадіяльності.

Медіадіяльність – це структурний компонент медіасередовища, який складає її практичну основу. Структура медіадіяльності :

1. Візуалізація (створення, пізнання різного рівня і змістовного наповнення зразків реальності).

2. Актуалізація (забезпечення доступу, розробка засобів подання інформації).

Головна педагогічна цінність медіадіяльності полягає передусім в можливості комплексного розвиваючого навчання дошкільнят. Найбільший інтерес викликає механізм засвоєння дошкільниками сприйнятої інформації з медіасередовища, який відбувається на основі систематичної спільної медіадіяльності дітей та дорослого. Систематична цілеспрямована робота з формування медіатворчості у дітей є ефективною за реалізації таких педагогічних умов:

1.Ознайомлення дітей з медіазасобами і медіатехнологіями починаючи з середнього дошкільного віку.

2.Збагачення уявлень дітей про сучасний медіапростір засобами екранізованих та літературних творів.

3.Ігорова й творча медіадіяльність на матеріалі медіа.

4.Забезпечення розвивального медіасередовища, яке спонукає дитину до постановки проблеми, самостійного розв’язання й критичного самоаналізу, рефлексії.

Методика дошкільної медіаосвіти інтегрована у різні освітні лінії Базового компонента дошкільної освіти, спирається на ключові поняття медіаосвіти, базується на вивченні тематичних розділів, пов’язаних із процесом створення медіапродуктів ( діафільм, відео, коротке кіно, мультфільм, рекламний відеоролик тощо), їх видами та жанровими особливостями, структурою, ідеями, та ґрунтується на концентричному вивченні медіаматеріалу. Вона дозволяє реструктурувати традиційні форми занять у вільні тематичні блоки, базується на реалізації різноманітних творчих завдань, спрямованих на розвиток вмінь аналізувати, «декодувати» медіатексти. У межах дошкільної медіаосвіти поєднуються акценти на творче сприймання медіа і розвиток здатності створювати власну медіапродукцію

( міні-книжка, відеокнига, журнал, газета, відеоролик рекламної тематиці, реклама у вигляді плакату, афіша,, телерепортаж, медіарепрезентація, діафільм з озвучуванням і таке інше). Створення власного медіапродукту з метою його подальшого використання (наприклад, навчальний діафільм, відеокнига, газета або журнал) сприяє формуванню в дітей дошкільного віку продуктивної мотивації медіаосвітнього процесу. Участь дошкільнят у створенні медіапродукції дозволяє заохотити спільний вибір теми, змісту, концепції майбутнього медіапродукту, шляхів практичної реалізації зі створення .

Мною розроблена методика навчання взаємодіяти з медіа через проекти на медіаматеріалі для дітей середнього дошкільного віку, яка дає учасникам освітньо-виховного процесу свободу творчості і організації освітньо-виховного процесу. Такий вид медіадіяльності підпорядкований спільній меті і тематиці, вирішує завдання з формування медійної компетенції та медіатворчості дошкільнят комплексно і невимушено. Освітній процес будується згідно логіки медіадіяльності, що підвищує мотивацію дітей до пізнання. Акт творчості в проектній медіадіяльності відрізняється від інших форм навчання тим, що в результаті такої діяльності дитина не просто отримує певний обсяг знань, а віддає свій досвід і знання – репрезентує його через створення власного медіапродукту.

В ході проектів діти середнього дошкільного віку пізнають деякі види, типи й жанри медіа, опановують такі поняття як ілюстрація, преса, книга, мультфільм, інтерв’ю, фрагмент, кадр, озвучування. Медіадіяльність здійснюється шляхом організації навчальних проектів, результатом яких є створення дітьми під керівництвом педагога медіапродуктів (мультфільм/діафільм, афіша, реклама, ментальна карта, медіарепрезентація ) https://www.youtube.com/watch?v=i_DJcup5hGc

Осмислення дітьми результатів проектної медіадіяльності відбувається шляхом презентації медіапродукту:

  • Медіарепрезентація – створення дітьми власного медіапродукту за мотивами відомого мультфільму або твору з використанням малюнків, іграшок, фрагментів мультфільмів тощо. Приклади тут:

https://www.youtube.com/watch?v=1Ae6D_EhZis

https://www.youtube.com/watch?v=Bi864YYGYLY

  • Ментальна карта – це інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі. Для її створення необхідно:

1. Прочитати казку або подивитися мультфільм.

2. Виявити героїв і охарактеризувати їх.

3. Намалювати або наклеїти персонажів.

4.Знайти додаткову інформацію про тварин, предмети, що представляють героїв казки або мультфільму.

5. Створити карту спільно з дорослими.

Як працювати з ментальною картою можна подивитись на прикладі заняття в середній групі за посиланням (заняття подано російською, тому що садочок до 2019 року був російськомовним):

https://www.youtube.com/watch?v=X4AaoQhZ9SE

Існує багато методів роботи з медіа, однак для роботи з дітьми дошкільного віку обираємо декілька основних, так званих специфічних, методів вивчення медіа, та дидактичних, загальних для навчання.

Таблиця 1 «Методи медіаосвіти»

Специфічні методи

вивчення медіа

Дидактичні методи

вивчення медіа

1.Заморожування кадру

1.Проблематичний

2. Звук й зображення

2.Євристичний

3.Місце і кадр

3.Дослідницький

4.Початок і кінець

4.Ігрові завдання

5.Залучення аудиторії

5.Співробітництво у групах

6.Видові трансформації

6.Колективна дискусія, полілог

7.Порівняння медіатекстів

7.Залучення додаткового інформаційного матеріалу

8.Імітації

8.Експериментування.

За формою медіадіяльності використовуємо такі методи медіаосвіти:

  • Творчі завдання з розвитку умінь аналізувати медіатексти https://www.youtube.com/watch?v=aah26smQggE

  • Літературно - імітаційні завдання, в ході яких дошкільники створюють сценарії або варіанти медіатекстів на основі відомих дітям. При створенні самотужки медіатексту (газета, журнал, коротке відео, реклама тощо) відбувається відповідний «рольовий» розподіл на «режисера», «операторів», «репортерів», «ведучого» та інші медіа професії https://www.youtube.com/watch?v=FyC4GsJk4cM; https://www.youtube.com/watch?v=CF7uH0bIEMA;

  • Театралізовано-ситуативні творчі завдання (інтерв’ю, рекламна агенція, газетний кіоск тощо).

Для вивчення мови медіатексту використовуються навчальні ігри практичного змісту:

  • Кадрування зображень;

  • Зйомка відеокамерою/фотоапаратом під різними кутами;

  • Обговорення кодів зображення типових характерів та ситуацій (світло, колір, форма, розмір, план).

Усі вправи й завдання максимально практичні, мають за мету розвиток певних навичок з медіаграмотності, є універсальними, розраховані на дітей середнього та старшого дошкільного віку. Використання творчих завдань та ігор на матеріалі медіа забезпечує єдність пізнання, творчості і сприяє:

  • Освоєнню різноманітної інформації;

  • Розвитку пізнавальних процесів ти мислення;

  • Розвитку медіатворчості, ігрової та дослідницької діяльності.

В середньому дошкільному віці використовуємо такі ігри для формування медіатворчості:

1.Словесна гра «Складаємо історію за картинками»

Мета: Сприяти розвитку фантазії, активізації мовлення, логічного мислення, вправляти у встановленні причинно-наслідкових зв’язків, утворенні сюжетної лінії на основі опорних слів або зображень (малюнки, світлини тощо).

Методичний орієнтир:

Діти переглядають створений дітьми старшого дошкільного віку медіапродукт (наприклад, діафільм), який складається з серії кадрів (фото або малюнків), а потім за пропонованим алгоритмом створюють історію. Алгоритм такий: Що, де, коли відбувається? З ким що трапляється? Чим закінчується історія?

Можна розділити дітей на 3 підгрупи, які домовляючись між собою складають історію. Група сама вирішує з якого слова можна починати розповідь. Після виконання завдання обирається найцікавіша на думку всіх дітей історія й записується як текст до діафільму. Потім йде озвучування кадрів за обраним текстом (від автора, по ролях, в діалогах).

2.Вправа «Поєднай»

Мета: вчити аналізувати й синтезувати малюнки або картинки за певними ознаками, об’єднувати в групи, пояснювати свій вибір.

Методичний орієнтир:

Педагог пропонує дітям поєднати малюнки/картинки/предмети :

  • Герої і предмети з одного медіатексту;

  • Малюнки/ картинки за певною темою (наприклад, «Вода та її стани», «Птахи чарівні», «Зима, радість, подарунки» і таке інше).

Завдання може бути індивідуальне або групове, діти працюють певний час самостійно, виставляють малюнки, які об’єднали в групи. Потім відбувається вигадування сюжету з певною групою малюнків на основі відомих дітям медіатекстів й кадрування.

3.Мовленнєва гра «Салат із казок»

Обрані групи малюнків після вправи «Поєднай» можуть бути опорними для нової казки або історії, яку діти мають придумати і створити в певному виді медіатексту..

4.Мовленнєво-творча гра «Нова казка»

Педагог пропонує дітям змінити відомий медіатекст (казка, мультфільм), додавши до нього:

  • Нового героя чи героїв;

  • Нову подію.

5.Мовленнєво-творча гра «Одного разу…»

На основі запропонованих дітям іграшок або на власний вибір дітей скласти історію про них, відзняти фотоапаратом кадри отриманих сцен, а потім розкадрувати їх. За допомогою програми Power Point разом з вихователем зробити діафільм. Продумати діалоги, відтворити їх, озвучити (записати на диктофон), в програмі відеоредактора (наприклад, Movavi Suit) змонтувати відео. Таким чином створюється медіарепрезентація.

6.Мовленнєво-творча гра «Біном фантазії»

Мета: вчити за допомогою друкованих медіа (наприклад, казки К. Чуковського) створювати відеокнигу з новим змістом.

Методичний орієнтир:

Педагог пропонує згадати всі казки, де є наприклад слово «крокодил», «дерево» та пов’язати ці слова, щоб вийшла цікава історія для відеокниги. https://www.youtube.com/watch?v=gs-sT4ur8iY

На своєму досвіді я переконалася, що медіадіяльність – вершина словесної творчості дітей, тому що у дошкільнят формується здатність зрозуміло, чітко, послідовно викладати свої думки.

Зрозуміло, що в дошкільному віці робота з медіазасобами має свою специфіку (обмежені можливості в роботі з медіатехнологіями в силу вікових особливостей дітей), але вона має величезну розвиваючу функцію: діти намагаються зрозуміти, пізнати і осмислити інформацію і вчаться з нею працювати, створювати й презентувати власний медіапродукт.

Таким чином шляхом залучення дітей середнього дошкільного віку до медіадіяльності ми формуємо в них медіатворчість – здатність створювати власний медіапродукт на основі аналізу й синтезу медіатекстів.

ДОДАТОК

План організації медіадіяльності дітей через проект

Тема: «Найкращий ведмедик у світі»

Вид проекту: інформаційно-практико-орієнтований

Термін реалізації: 10 днів

Мета: Створення педагогічних умов для формування медіатворчості дітей середнього дошкільного віку в контексті медіаосвіти.

Завдання:

1.Створити умови для прояву культурно-пізнавального інтересу, а також використання отриманих знань і умінь для створення власного медіапродукту.

2.Вправляти дошкільнят в роботі з обробкою інформації.

3.Развивати творчі здібності, комунікативні та дослідницькі вміння.

4.Формувати у дітей емоційно-естетичне ставлення до іграшок.

5.Развивати емоційну чутливість, комунікативні навички, творчі здібності у спільній медіадіяльності.

6.Вчити долати скутість, соромязливість, вчити вільно триматися перед аудиторією, відеокамерою.

Очікуваний результат: в результаті проектної діяльності у дошкільнят сформується уявлення про іграшки та взаємовідносини людини з ними, діти навчаться сприймати медіатекст (мультфільм і книгу) і елементарно їх аналізувати. Діти будуть відтворювати діалоги героїв, заучувати пісеньки плюшевого ведмедика, придумувати нові історії про друзів Віні Пуха. Таким чином ми будемо розвивати комунікативно-мовленнєві здібності, формувати медіатворчість у дітей середнього дошкільного віку, слухову і зорову пам’ять, асоціативне, образне і логічне мислення, творчу фантазію і уяву.
Учасники проекту: діти середнього дошкільного віку, вихователі середніх груп, батьки вихованців.

Попередня робота:

Збір інформації про історію твору А. Мілна.

Перегляд мультфільмів «Пригоди Віні Пуха» (1977, Дісней); мультфільмів про Віні Пуха ( «Союзмультфільм»), «Заєць Коська і джерельце», «Умка». Підбір наочного матеріалу: Інтернет-ресурс

Підбір іграшок: ведмедик, інші «ймовірні друзі» Віні Пуха

Створення презентації: «Слідами Віні Пуха», «Найвідоміший ведмедик у світі»

Результат медіадіяльності дітей середнього дошкільного віку: відкрите заняття для вихователів закладів дошкільної освіти міста Куп’янськ Харківської області – демонстрація деяких медіапроцесів зі створення медіапродукту дітьми. https://www.youtube.com/watch?v=1Ae6D_EhZis

Поетапний план проектної медіадіяльності

Етап

проекту

Мета.

Завдання

Організація проектної медіадіяльності з дітьми

Мотиваційний

1 день

1. Виявити обсяг знань і уявлень дітей про плюшевого ведмедика Віні Пуха та його друзів.

2.Сформувати мотиви участі дітей у проектній медіадіяльності.

3.Залучити до роботи батьків: пояснити мету проектної медіа діяльності.

4. Підготовка дітей до сприйняття медіапродукту.

1.Інтерв’ю з дітьми «Хто такий Віні Пух?»

2. Виставка іграшок «Парад плюшевих ведмедиків»

3.Домашнє завдання для батьків: спільний перегляд мультфільму «Пригоди Віні Пуху» (1977).

4. Заняття «В гості до книги: А. Мілн «Віні Пух і всі-всі-всі» (художня література

5. СХД: друг Крістофера Робіна (малювання ведмедика поролоном)

Інформаційний

4 дні

1Викликати у дітей радісний настрій від зустрічі з казковим і мультиплікаційним персонажем.

2.Развивати вміння емоційно сприймати образний зміст казки, мультфільму, послідовність подій.

3.Освоєння простих логічних дій (логіко-математичний розвиток), формування уявлень про ігри, іграшки, активізація мовленнєвої діяльності через вміння формулювати повні відповіді (розвиток мови), уточнення і розширення уявлень про навколишній світ (ознайомлення з соціумом, природою)

4. Сформувати систему знань, умінь і навичок, необхідних для реалізації проекту та прояву творчості і фантазії.

1. Жартівливий тест для батьків «Кого з героїв мультфільму нагадує ваша дитина?» (По мультфільмом У.Диснея 1977).

2.Літературнагра за книгою А. Мілна «Як стати другом Віні Пуху?»

3.Конкурс «Оповідач» (розвиток мови: закінчи речення, розкажи що було далі ...)

4.Занятія з логіко-математичного розвитку:

 «В гостях у Віні Пуху», «Математичні ігри від Віні Пуху».

5.Занятія з ознайомлення з соціумом:

 «Слідами Віні Пуху»

(З елементами медіаосвіти), «Допоможемо друзям Віні Пуху стати здоровими».

6.ХПД (ліплення) «Горщик для Віні»

7. ХПД (аплікація) «Баночка варення»

8. ХПД (малювання) «Чарівний ліс»

9.Читання глав з книги А. Мілна, перегляд мультфільму «Віні Пух і день турбот».

Репродуктивний

2 дні

Дати дітям можливість практично застосувати набуті знання, вміння та навички.

1 Заняття з мовленнєвого розвитку «Розкажи про друзів Віні Пуху» (з використанням мнемотехніки).

2.Дідактічні ігри:

 «Чим схожі, чим відрізняються» (герої медіатекстів),

«Збери картинку», «Візьми те, що я назву», «Відгадай на смак», «Визнач на слух».

3.Заняття з розвитку мовлення (художня література) «Пісеньки плюшевого ведмедика: пихтілки, пісеньки» (заучування і розповідання на пам’ять).

4. Відтворення діалогів героїв з казки.

5. СРІ «В гостях У Крістофера Робіна».

6. Гра-інтерв’ю «А у вас був плюшевий ведмедик?» (У дорослих діти беруть інтерв’ю).

Узагальнення, систематизація й аналіз знань

1 день

1.Виясни, які зміни відбулися в розвитку кожної дитини, проаналізувавши результати контрольно-діагностичних зрізів, спостережень.

2.Сістематизувати отриману на попередніх етапах інформацію.

3.Підготувати дітей до творчої медіадеятельності.

1.Заняття з пізнавального розвитку (інтегроване) «Чому Віні Пух - найулюбленіший ведмедик на світі?»

2.Заняття«Добре ведмедем бути» (ознайомлення з природним оточенням).

3.Інтегріроване заняття «Хто малює картинки в книзі, в мультфільмі?»

Творчий

2 дні

1.Робота над вербальними компонентами мови (інтонація, сила і висота голосу) і невербальними (міміка, жести).

2.Развивати творчу уяву, вміння придумувати нові епізоди медіатексту, формувати

Медіа творчість удітей середнього дошкільного віку.

3. Створення власного медіапродукту: вправляти в озвучуванні персонажів.

1.Заняття з розвитку мовлення «Нові історії про Віні Пуху».

2.Заняття з елементами медіатворчості «Віні Пух і день турбот: нова версія» (придумування сценарію, розподіл ролей, озвучування)

Рефлексивно-оцінювальний

1 день

Усвідомлення дітьми результатів проектної медіа діяльності..

Презентація готового медіапродукту: «Віні Пух і день турбот» в соціумі, на каналі Орлятко в YouTube

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Крутій К.Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв’язного мовлення дошкільників – dspace.tnpu.edu.ua›bitstream/123456789…KRUTIY.pdf

  2. Казки і фарби: парціальна програма розвитку творчих здібностей дітей 4-6 років на заняттях із малювання з використанням елементів медіаосвіти / Т.М. Чашка; за заг. ред. О.В. Волошенюк, Г.А. Дегтярьової, В.Ф. Іванова. – Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2018. – 204 с.

  3. Медіасвіт для дошкільнят : парціальна програма для дітей старшого дошкільного вікуВасилюк С. М., Алєксєйчик О. В., Проценко О. В., Абаляєва Л. Ю., Чашка Т. М., Стєніна Л. В., Шелкова С. В.; за заг. ред. О. В. Волошенюк, Г. А. Дегтярьової, В. Ф. Іванова. – Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2019. – 98 с.

  4. Немирич А. А. Современная мультипликация и дошкольники: к вопросу о медиаграмотности//Молодежь и медиа. Цели и ценности: материалы I Всероссийской научно-практической конференции – Москва, 2011 с.230-235

  5. Челышева И.В. Ребѐнок в мире современной медиакультуры / И. В.Челышева // Начальная медиашкола: электронный научно-педагогический и культурно-просветительский журнал. 2012. - No1. URL: http://www.mediashola-plus.ru

  6. http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/3.2/11.pdf

  7. https://niss.gov.ua/doslidzhennya/informaciyni-strategii/mizhnarodniy-dosvid-vprovadzhennya-mediagramotnosti-dlya

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»