Формування ключових компетенцій учнів
на уроках зарубіжної літератури та російської мови
як умови їх ефективної самореалізації
Шановні колеги! Ми сьогодні стоїмо перед головною проблемою: чому більшість учнів, здобувши в школі академічні знання, практичні уміння та навички, пасують перед життям.
Після закінчення школи випускники часто не здатні знайти гідну роботу, створити щасливу сім'ю, потрапляють у складні життєві обставини. За статистикою, серед молоді віком від 16 до 25 років більше половини тих, хто хотів би залишити Україну, і тільки 46 % тих, хто хотів би залишитися її громадянами.
В умовах трансформації українського суспільства, коли відбувається злам усталених стереотипів, зміна ціннісних координат, простежуються складні колізії у внутрішньому світі особистості, зростає роль педагогіки життєтворчості, спрямованої на плекання людини як творця свого життя. Саме педагогіка життєтворчості, яка визначатиме стратегію розвитку освіти в Україні у XXI столітті, свою головну місію вбачає у тому, щоб «дати широкий, вільний розвиток усім духовним силам і здібностям дитини, який піднімає її особисту вартість і дасть майбутній людині змогу бути корисною для малого чи великого кола громадянства»
(С. Ф. Русова).
Людство вступає у час постійних змін. Здатність сприймати зміни і творити їх — це найважливіша характеристика життя людини в XXI столітті. І звідси постають нові завдання перед освітою. Освіта має набути інноваційного характеру.
Головне завдання школи сьогодні полягає не в тому, щоб адаптувати дитину до суспільних негараздів і навчити її почуватися комфортно серед злиднів, і беззаконня, бездуховності. Ні, наше завдання в тому, щоб дитина зрозуміла та осмислила своє життя, навчилася самостійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і складні проблеми, тобто стала життєво компетентною, життєстійкою, життєздатною. Тільки тоді вона зможе змінити своє життя, боротися з бездуховністю, байдужістю, безвідповідальністю, які руйнують життя окремої людини та суспільства.
Сьогодні школа повинна і може допомогти дитині правильно зрозуміти життя, бо життя школи, на відміну від сім'ї, є більш діловим, конкурентним середовищем. Школа — це передусім простір життя дитини, тут вона не готується до життя, а живе. І тому важливо вибудувати виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями, школою і родиною.
Майбутнє України — за поколінням, котре сьогодні в шкільних стінах опановує життя, якість якого залежить від рівня сформованості життєвої компетентності.
Компетентність людини — це загальна життєздатність, що базується на:
• знаннях,
• досвіді,
• ціннісних орієнтаціях,
• здібностях.
Бути компетентним означає вміти мобілізувати власний творчій потенціал у конкретній життєвій ситуації.
У сьогоднішньому світі, коли швидким І темпом змінюється система цінностей та світоглядних позицій, особистість дитини потребує адекватного керівництва і щодо просування до поставленої мети, і досягнення належного рівня сформованності життєвої обізнаності.
Особистість не народжується з розвиненою, досконалою життєвою компетентністю. Розвиток життєвої компетентності людини відбувається в її онтогенезі, в процесах пізнання, спілкування, діяльності, у відносинах з іншими людьми, світом. Сукупність цих процесів можна означити поняттям «життєдіяльність». Поза життєдіяльністю життєву компетентність розвинути не можна, і вона не потрібна. Це так само стосується життєстійкості та життєздатності людини.
Життєва компетентність — це чинник та результат розвитку життєдіяльності особистості.
Питання про мету освіти є сьогодні питанням про те, якою має бути людина майбутнього. В регіональній програмі «Формування самоосвітньої компетенції учнів» передбачається набуття нею певних життєвих компетентностей:
1. Соціальна компетентність — готовність брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень.
2. Полікультурна — передбачає вихованість, повагу до чужих думок, мови, культури релігії.
3. Комунікативна — опанування усного і писемного спілкування, оволодіння кількома мовами.
4. Інформаційна — вміння здобувати, осмислювати та використовувати різноманітну інформацію.
5. Діяльніснотворча — вміння розв’язувати навчальні і життєві проблеми.
6. Здатність до самоосвіти та саморозвитку — готовність постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому житті — це сьогодні найважливіша із компетентностей.
Як же організувати роботу на уроці щодо формування ключових компетенцій учнів?
Вчені пропонують, щоб сформувати соціальну компетентність, треба:
• створювати та розв'язувати проблемні ситуації; !!!
• давати й періодично змінювати громадські доручення, обговорювати їх виконання, підводити обов'язково підсумки роботи;
• проводити виховні заходи патріотичного змісту, здійснювати правове та морально-естетичне виховання;
• проводити інноваційні уроки громадянської освіти;
• створювати ситуації морального вибору на основі прочитаних творів або життєвих ситуацій; !!!
• учити дітей висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша, узгоджувати їх та доходити до порозуміння !!!
Щоб розвивати в учнів полікультурну компетентність, треба проводити такі заходи:
• проведення зустрічей з цікавими людьми, відомими художниками, поетами, композиторами;
• проведення тематичних вечорів, міжнародних фестивалів, заочних подорожей країнами світу;
• відвідування виставок, музеїв, проведення екскурсій;
• проведення бесід з етичної тематики; !!!
• читання та обговорення історичних творів; !!!
• здійснення пошукової роботи.
Щоб розвивати комунікативну компетентність, пропонується:
• інсценування казок; !!!
• усний опис картин; !!!
• проведення нестандартних уроків, ділових та інтелектуальних ігор, круглих столів, дискусій; !!!
• на уроках використання інтерактивних технологій та прийомів педагогічної техніки;
• написання запрошень, привітань, оголошень, випуск газет, стіннівок;
• листування з ровесниками;
• проведення бібліотечних уроків взагалі постійний зв'язок з бібліотекою.
Інформаційна компетентність здійснюється через:
• уроки російської, української, іноземної мови, уроки української та зарубіжної літератури, математики, географії, біології та інші, на яких діти працюють з підручниками, словниками, вчаться опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо; вчаться користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями, картинами, таблицями, малюнками, діаграмами, складають маршрутні листи; вчаться користуватися таблицями, схемами, згортати інформацію; !!!
• проведення усних журналів, зустрічей з цікавими людьми, організація інтелектуальних ігор, екскурсій, відвідування музеїв, персональних та художніх виставок, творчих майстерень; !!!
• знайомство учнів з дитячою періодикою; !!!
• стимулювання учнів до роботи з комп'ютером. !!!
Розвиток компетентності творчої діяльності можна реалізувати через:
• участь у конкурсах і олімпіадах; !!!
• дослідницьку діяльність учнів; !!!
• складання казок, віршів; !!!
• проведення інтелектуальних ігор, конкурсів; !!!
• створення кросвордів, ребусів; !!!
• побудову генеалогічного дерева своєї родини;
• випуск стіннівок, конкурси малюнків; !!!
• залучення дітей до роботи гуртків, студій за інтересами;
• залучення до самоврядування.
Компетентність саморозвитку та самоосвіти реалізується через:
• залучення дітей до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах; !!!
• проведення розливальних пізнавальних ігор; !!!
• залучення учнів до гурткової роботи;
• складання та реалізація програми самоосвітньої та самовиховної діяльності учнів.
Практично всі перелічені методи формування життєвих компетенцій впроваджую на своїх уроках.
Духовну моральну особистість не можна виховати без вчителя-наставника, тобто без людини, яка є поводирем для дітей та молоді у світ духовності. І головним завданням класного керівника є виховання громадянина України, патріота своєї держави, який зможе успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій культури.
Час об'єктивно потребує зміни ролі та місця вчителя в навчально-виховному процесі. Авторитарну педагогіку треба залишити в минулому, а спів відносини будувати на партнерстві.
Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу