Формування часових уявлень у молодших школярів

Опис документу:
У процесі спілкування з навколишнім світом діти знайомляться з новими поняттями. Одним з основних понять є поняття часу. Мета дослідження полягає у розкритті особливостей формування часових уявлень у молодших школярів згідно з Концепцією «Нова українська школа», підборі засобів та методів формування часових уявлень та перевірці їх ефективності в практичній діяльності під час вивчення математики.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

46

КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання математики

ФОРМУВАННЯ ЧАСОВИХ УЯВЛЕНЬ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….……3

РОЗДІЛ 1…………………………………………………………….………………6

1.1.Програмні вимоги до формування часових уявлень………………….……….6

1.2.Формування часових уявлень у молодших школярів згідно Концепції «Нова українська школа»…………………………………………………….. …………..10

РОЗДІЛ 2…………………………………………………...………………………16

2.1. Методика формування часових уявлень молодших школярів……………...16

2.2.Використання інформаційно-комунікаційних технологій для формування часових уявлень……………………………………………………………...……..22

2.3.Нестандартні завдання для формування уявлень про час…………………...25

ВИСНОВКИ………………………………………………………….…….………29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….31

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….33

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку освіти початкова школа перейшла на нові

структуру і зміст. Зросли вимоги до якості початкової освіти, створено

сприятливі умови для посилення практичної спрямованості навчання та

творчого розвитку дитини.

У процесі спілкування з навколишнім світом діти знайомляться з новими поняттями. Одним з основних понять є поняття часу. Все життя людини безпосередньо пов’язане з часом, умінням вимірювати, розподіляти, заощаджувати час.

Сучасні умови розвитку суспільства жадають від людини зосередженості, цілеспрямованості, динамічності, здатності організовувати свою діяльність у часі. Тому дітей потрібно поступово знайомити із поняттям часу.

З проблемою часу людина стикається щоденно, відриваючи листок

календаря, дивлячись на годинник. В повсякденному житті час –

це те, що відокремлює одну подію від другої. Як відомо, наше сприймання

часу недосконале: нам здається, що час збігає то швидше, то повільніше

залежно від того, чим заповнений той або інший проміжок часу .

Час сприймається школярами опосередковано, через конкретизацію

часових одиниць і відношень, які постійно повторюються в житті. Більшою

точністю сприйняття відзначаються уявлення дітей про такі проміжки часу,

навички розрізнення яких формуються на основі особистого досвіду. Учнів

слід знайомити з такими проміжками часу, якими можна вимірювати і

визначати тривалість, послідовність, ритмічність їх дій, різноманітність їх

видів діяльності [12].

Перші уявлення про час діти отримують із власних спостережень: зміна дня і ночі, зміна пори року, повторюваність певних моментів у житті дитини-

все це формує тимчасові послідовності подій. Однак, як тимчасова послідовність подій, так і особливо поняття про тривалість подій засвоюється дітьми з великими труднощами.

Актуальність теми, її практичне значення зумовили вибір теми курсового дослідження : «Формування часових уявлень молодших школярів». На даний час відбуваються реформи в галузі освіти, ухвалено Концепцію «Нова Українська Школа». Ця концепція вносить зміни у всі навчальні предмети і математика не є виключенням. Ми вирішили детальніше розглянути особливості формування часових уявлень у молодших школярів. А саме послідовність та теоретичні основи формування часових уявлень. Вирішили створити та підібрати завдання, інтерактивні вправи, презентації та відеоматеріали що допоможуть формувати уявлень про час в молодших школярів.

Об’єктом дослідження є процес формування в учнів початкових класів часових уявлень.

Предмет дослідження – особливості, засоби та методи формування часових уявлень в учні початкових класів.

Мета дослідження полягає у розкритті особливостей формування часових уявлень у молодших школярів згідно з Концепцією «Нова українська школа», підборі засобів та методів формування часових уявлень та перевірці їх ефективності в практичній діяльності під час вивчення математики.

Завдання дослідження:

  1. Обґрунтувати порядок формування часових уявлень в школярів згідно Концепції НУШ.

  2. Вивчити особливості формування часових уявлень в молодших школярів.

  3. Описати методику формування часових уявлень.

  4. Підібрати методи , засоби та завдання для формування часових уявлень в учнів початкових класів.

  5. Виготовити наочні посібники для формування часових уявлень.

У курсовій роботі використано такі методи науково-педагогічного дослідження:

  • вивчення та аналіз літературних джерел,

  • аналіз і синтез,

  • узагальнення,

  • порівняння,

  • систематизація,

  • вивчення передового педагогічного досліду,

  • педагогічний експеримент.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури ( 17 джерел) і чотирьох додатків. Загальний обсяг курсової роботи – 46 сторінок.

РОЗДІЛ 1

    1. Програмні вимоги до формування часових уявлень

Час є важливим фактором у житті людини. Формування уявлень про час слід розпочинати ще в молодшому шкільному віці. Оволодіння часовими уявленнями допомагає дітям повніше і точніше сприймати навколишній світ, розвиває в них образне і абстрактне мислення[12].

Сучасні умови праці вимагають від людини уміння стежити за перебігом часу в процесі діяльності, розподіляти її в часі, реагувати на різні сигнали з певною швидкістю і через задані часові інтервали, прискорювати або уповільнювати темп своєї діяльності, раціонально використовувати час. У всіх видах діяльності людини так чи інакше потрібна орієнтація в часі, відчуття часу. Відчуття часу спонукає людину бути організованою, зібраною, допомагає берегти час, більш раціонально його використовувати, бути точним. Отже час це особлива величина, яка супроводжує людину впродовж життя.

Дітям необхідно навчатися самим орієнтуватися в часі: визначати, правильно позначати, відчувати його тривалість, міняти темп і ритм своїх дій залежно від наявності часу. Уміння регулювати і планувати діяльність в часі створює основу для розвитку таких якостей особистості, як організованість, зібраність, цілеспрямованість, точність, пунктуальність необхідних дитині при навчанні і в повсякденному житті.

Разом з тим специфічні особливості часу як об’єктивної реальності утруднюють його сприймання дітьми. Час завжди в русі, перебіг часу завжди здійснюється в одному напрямі - від минулого до майбутнього, воно необоротне, його не можна затримати, повернути і показати.

В педагогічній практиці постає питання як дитині продемонструвати час. Час сприймається дитиною опосередковано, через конкретизацію часових одиниць і відносин в явищах життя і діяльності, що постійно повторюються. Більшою точністю відрізняються уявлення дітей про такі проміжки часу, навичка розрізнення яких формується на основі особистого досвіду[5].

У навчальній програмі подано вимоги, щодо формування часових уявлень у молодших школярів кожного класу.

Таблиця. Державні вимоги до рівня засвоєних знань, умінь та навичок із теми «Час», 1-4 клас.

Клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

Одиниці вимірювання часу – година, доба, тиждень.

Визначення часу за годинником

Учень/учениця:

знає назви днів тижня та їх послідовність;

знає, що доба, тиждень, година – одиниці вимірювання часу;

визначає час за годинником з точністю до годин, записує його результати;

використовує у записах скорочене позначення одиниць вимірювання часу (год);

використовує знання про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач

2

Одиниці вимірювання часу. Місяць, рік. Хвилина. Визначення часу за годинником.

Співвідношення між одиницями часу

Учень/учениця:

знає якими одиницями вимірюється час (рік, місяць, доба, година, хвилина) та скорочене позначення години і хвилини (год, хв );

знає співвідношення між добою і місяцем, місяцем і роком; годиною і хвилиною;

визначає час за годинником з точністю до 5-ти хвилин;

використовує знання про час та одиниці його вимірювання при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач

3

Одиниці вимірювання часу – тисячоліття, століття. Одиниця вимірювання часу – секунда.

Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Визначення часу за годинником.

Календар.

Визначення тривалості події, часу початку, закінчення події.

Учень/учениця:

знає, якими одиницями вимірюється час (тисячоліття, століття, десятиліття, рік, місяць, доба, година, хвилина, секунда) , скорочене позначення години, хвилини і секунди (год, хв, с ),

знає співвідношення між одиницями вимірювання часу;

визначає час за годинником та записує його значення;

перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань;

додає і віднімає іменовані числа з одиницями часу (без переходу через одиницю вимірювання);

визначає тривалість події, дату (час) початку, закінчення події, використовуючи відповідно або календар, або годинник

4

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 3-й клас

Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба, місяць, рік, століття, тисячоліття.

Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Учень/учениця:

знає, якими одиницями вимірюється час (с, хв, год), співвідношення між одиницями часу;

перетворює більші одиниці вимірювання величини у менші і навпаки;

порівнює іменовані числа;

виконує додавання і віднімання, множення і ділення на одноцифрове число іменованих чисел, виражених в одиницях часу;

застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин при розв’язуванні практично - зорієнтованих задач

Отже, формування часових уявлень у молодших школярів проводять за лінійно-концентричним принципом. Учні розпочинають знайомитися із найпростішими одиницями вимірювання часу, знайомляться з годинником і з кожним роком поглиблюють і систематизують знання [14, 15, 16, 17].

    1. Формування часових уявлень у молодших школярів згідно Концепції «Нова українська школа»

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо[1].

Ми можемо побачити це на основі аналізу наступної таблиці:

Таблиця. Зміни у формуванні часових уявлень молодших школярів.

Було

Нововведення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учня

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учня

1 клас

Одиниці вимірювання часу — година, доба, тиждень.

Визначення часу за годинником.

-знає назви днів тижня та їх послідовність;

-має уявлення про добу;

-визначає час за годинником із точністю до годин.

Одиниці вимірювання часу – година, доба, тиждень.

Визначення часу за годинником.

-знає назви днів тижня та їх послідовність;

-знає, що доба, тиждень, година – одиниці вимірювання часу;

-визначає час за годинником з точністю до годин, записує його результати;

-використовує у записах скорочене позначення одиниць вимірювання часу; знання про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач.

2 клас

Одиниці вимірювання часу, пов’язані з обертанням небесних тіл – доба, місяць, рік.

Визначення часу за годинником. Співвідношення між одиницями часу.

-знає одиниці часу (доба, тиждень, місяць, рік) та співвідношення між ними; -визначає час за годинником;

Одиниці вимірювання часу.

Місяць, рік. Хвилина. Визначення часу за годинником.

Співвідношення між одиницями часу

-знає якими одиницями вимірюється час (рік, місяць, доба, година, хвилина) та скорочене позначення години і хвилини (год, хв);

-знає співвідношення між добою і місяцем, місяцем і роком; годиною і хвилиною;

-визначає час за годинником з точністю до 5-ти хвилин;

-використовує знання про час та одиниці його вимірювання при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач

3 клас

Одиниці вимірювання часу: година, хвилина, секунда. Співвідношення між одиницями вимірювання часу. Визначення часу за годинником. Календар. Визначення тривалості події, часу початку, закінчення події.

-знає одиниці вимірювання часу (тиждень, доба, година, хвилина, секунда) та співвідношення між ними;

-знає, яку частину складає менша одиниця часу від більшої;

-визначає час за годинником з точністю до хвилин; -користується календарем; -записує скорочено одиниці вимірювання часу (год, хв, с); замінює більші одиниці вимірювання часу меншими і навпаки; -перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань; -виконує додавання і віднімання іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання часу;

Одиниці вимірювання часу – тисячоліття, століття. Одиниця вимірювання часу – секунда.

Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Визначення часу за годинником.

Календар.

Визначення тривалості події, часу початку, закінчення події.

нає, якими одиницями вимірюється час (тисячоліття, століття, десятиліття, рік, місяць, доба, година, хвилина, секунда), скорочене позначення години, хвилини і секунди (год, хв, с),

-знає співвідношення між одиницями вимірювання часу;

-визначає час за годинником та записує його значення;

-перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань;

-додає і віднімає іменовані числа з одиницями часу (без переходу через одиницю вимірювання);

-визначає тривалість події, дату (час) початку, закінчення події, використовуючи відповідно або календар, або годинник.

4 клас

Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба; проміжки часу: місяць, рік, століття. Співвідношення між одиницями вимірювання часу. Розв’язування задач на обчислення тривалості події, дати початку, закінчення події.

-знає назви і позначення одиниць часу (с, хв, год), співвідношення між одиницями часу;

-застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв’язування пізнавальних і практично зорієнтованих за- дач;

Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба, місяць, рік, століття, тисячоліття.

Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Одиниці вартості: гривня, копійка. Співвідношення між одиницями вартості.

Порівняння іменованих чисел.

Дії з іменованими числами

-знає, якими одиницями вимірюється час (с, хв, год), співвідношення між одиницями часу;

-перетворює більші одиниці вимірювання величини у менші і навпаки;

-порівнює іменовані числа;

виконує додавання і віднімання, множення і ділення на одноцифрове число іменованих чисел, виражених в одиницях, часу;

-застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин при розв’язуванні практично - зорієнтованих задач.

Проаналізувавши таблицю можна сказати, що збільшено обсяг матеріалу, який мають засвоїти учні. Проте увага акцентується на практичному застосуванні знань. Складність навчального матеріалу збільшується поступово, а процес навчання побудований за принципом концентричності.

Збільшено обсяг знань, умінь та навичок якими мають оволодіти учні, проте це не має викликати проблем. Адже учні не повинні завчати правила, а мають навчитися свідомо використовувати ці знання під час практичної діяльності [13, 14, 15, 16, 17].

РОЗДІЛ 2

2.1. Методика формування часових уявлень молодших школярів

Внаслідок вивчення теми «Час» в учнів повинні бути сформовані уявлення про таку одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Учні повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році. Вони повинні вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання та віднімання над ними; визначати час за годинником, використовувати календар та модель годинника. Важливо навчити учнів розв’язувати задачі, пов’язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця і року.

Конкретне уявлення про добу, годину і хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година — це приблизно тривалість уроку і перерви.

Хвилина — це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань.

На цьому ж уроці учні записують співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 год,

1 год = 60 хв,

1 хв = 60 с.

Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником.

Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов’язані із:

  • рухом планети Земля навколо Сонця,

  • рухом Місяця навколо Землі,

  • обертанням Землі навколо власної осі.

Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий — високосним. У високосному році 366 днів.

За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків — 12 місяців.

Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі — доба ділиться на 24 рівні частини — години. 1 год. — це 1/24 доби.

Година поділяється на 60 рівних частин — хвилин, а хвилина — на 60 секунд, 1с — це 1/60 хвилини.

Вивчені учнями одиниці вимірювання часу систематизуються у вигляді таблиці, яка складається самими учнями :

Одиниці часу

Позначаються скорочено

Співвідношення між одиницями часу

Секунда

с

Хвилина

хв

1хв=60с

Година

год

1год=60хв

Доба

1доба=24год

Місяць

міс.

1міс=30 або 31 день (у лютому28 або 29)

Рік

р

1звичайний рік– 365 1 високосний — 366

Століття

ст.

1століття—100 років

Як і при вивченні інших мір, учні розв’язують вправи на розроблення і перетворення іменованих чисел, виражених мірами часу і дії над ними.

Розглядаються текстові задачі трьох типів, які становлять систему взаємно–обернених задач:

1)на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і кінець;

2)на визначення тривалості події, якщо відомо її кінець і тривалість

3)на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і тривалість

Окремі з текстових задач розв’язуються за допомогою календарів та стрічки часу [6].

Важливо, щоб при виконанні дій, діти усвідомлювали не десяткові співвідношення між різними мірами часу і не спиралися на десяткові співвідношення які притаманні мірам довжини й маси.

Щоб попередити такі помилки слід на тривалий час вивішувати таблицю мір часу.

Для загального інтелектуального розвитку дитини — важливо навчити її користуватися годинником і визначати час.

Працюючи з годинником, слід забезпечити учнів моделями циферблата годинника (в тому числі виготовити саморобну).

Учні повинні запам’ятати:

1) велика стрілка називається хвилинною, а маленька — годинною;

2) велика стрілка протягом доби здійснює 24 оберти, а мала — 2 оберти;

3) циферблат годинника являє собою шкалу у вигляді круга, яка поділена на 12 рівнів частин великими поділками, великі поділки позначають години і біля кожної з них написані відповідні числа;

4) відстань між двома сусідніми поділками мала годинникова стрілка проходить за 1 годину, а велика стрілка — зробить повний оберт; відстань між двома сусідніми великими поділками велика стрілка проходить за 5 хвилин, тому відстань між двома сусідніми поділками розділяють на п’ять рівних частин. Зрозуміло, що 5 * 12 = 60, тобто вся шкала, що становить повний оберт містить 60 хвилин.

Зручно використовувати циферблат годинника, шкала якого містить подвійне зображення: від 1 – до 12 і від 12 до 24.Однак на практиці користуються дванадцятковим відліком, уточнюючи, якої пори доби визначена година (6 год. вечора, 6 год. ранку).

Слід навчити правильно визначати час в межах години і хвилини [5].

1 клас

Учні знайомляться із поняттям «тиждень», вивчають дні тижня.

Учні знайомляться із поняттям «доба».

Доба- це проміжок часу, протягом якого планета Земля здійснює один оберт навколо своєї осі.

Доба поділяється на такі частини: ніч, ранок, день, вечір.

У тижні 7 діб.

Проходить знайомство із годиною і хвилиною.

Назви по порядку настання частини доби: вечір, ранок, день, ніч.

Прочитай пояснення про годину і хвилину.

Година і хвилина — одиниці вимірювання часу.

В 1 добі 24 години. 1 доба = 24 год

В 1 годині 60 хвилин. 1 год = 60 хв

Учні вчаться визначати час за годинником [7].

2 клас

Учні узагальнюють і систематизують матеріал вивчений в 1 класі.

Ознайомлюються із поняттям «рік», вивчають місяці, вчаться працювати з календарем [8].

Рік — основна одиниця вимірювання часу, пов’язана з рухом Землі навколо Сонця. Рік поділяють на 12 місяців.

Є 4 пори року: зима, весна, літо й осінь.

Зимові місяці — грудень, січень, лютий; весняні — березень, квітень, травень; літні — червень, липень, серпень; осінні — вересень, жовтень, листопад.

Учні практикуються у визначенні часу за годинником.

Час визначають за годинником.

За добу годинна стрілка робить два повних оберти. Хвилинна стрілка робить повний оберт за 1 год, а секундна — за 1 хв.

1 доба = 24 год

1 год = 60 хв

1 хв = 60 с

3 клас

Учні узагальнюють і систематизують матеріал вивчений в 2 класі.

Учні порівнюють одиниці вимірювання часі та встановлюють співвідношення між ними.

Назви одиниці вимірювання часу від найбільшої до найменшої: година, доба, століття, місяць, рік, тиждень, секунда, хвилина.

За чим визначають час?

1 секунда — це час, за який вимовляємо назву двоцифрового числа.

1 доба = 24 год 1 год = 60 хв 1 хв = 60 с

Скільки обертів за добу робить годинна стрілка годинника?

За скільки часу робить повний оберт хвилинна стрілка годинника?

Учні визначають час використовуючи годинник[9].

4 клас

Учні узагальнюють і систематизують матеріал вивчений в 3 класі.

Учні знайомляться з новими одиницями вимірювання часу .

Одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної

осі. Земля робить повний оберт навколо Сонця приблизно за 365 діб і 6 год. Це - один рік. Для зручності лічби з давніх часів прийнято, що три роки налічують по 365 днів, а четвертий - високосний - 366 днів. Проміжок часу в 100 років має назву століття.

Рік поділяють на 12 проміжків - місяців.

Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі - доба. Доба поділяється на 24 рівні частини - години. 1 год - це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин - хвилин, а хвилина - на 60 секунд. 1 с – це 1/60— хвилини.

1 ст. = 100 р.

1 р. = 12 міс.; 365 (або 366) діб.

1 міс. = З0 (або 31) д. (у лютому - 28 (або 29) д.).

1 доба = 24 год 1 год = 60 хв 1 хв = 60 с

Слова година, хвилина, секунда біля чисел пишуть скорочено, без крапки (9 год 25 хв З0 с).

Учні вдосконалюють вміння встановлювати співвідношення між одиницями часу, вчаться правильно записувати одиниці часу, застосовують знання для розв’язання практично зорієнтованих завдань.

Працюють над закріпленням вміння визначати час з допомогою годинника. Закріплюють навички роботи з календарем[10].

В цьому розділі ми детально розглянули методику формування часових уявлень молодших школярів. Можна зазначити, що формування уявлень про час здійснюється на основі спостережень за природою, на основі власних спостережень учнів за навколишнім світом. Для продуктивної роботи на уроці радимо використовувати наочні матеріали: таблиці, годинники; презентації, відеоматеріали.

2.2. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для формування часових уявлень

У сучасному світі мабуть немає галузі, де б не використовувався комп’ютер і освітня галузь не є виключенням. Інтерес до вивчення предмету багато в чому залежить від того, як проходять уроки. Застосування комп'ютерної техніки на уроках дозволяє зробити урок нетрадиційним, яскравим, насиченим, наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що перетворюють математику з об'єкту вивчення в засіб отримання нових знань.

Використання ІКТ на уроках математики полегшить процес формування часових уявлень. Урок із використанням ІКТ буде насиченим, цікавим і продуктивним. Тому ми вирішили виділити матеріал, який можна використати під час формування часових уявлень молодших школярів.

Презентації та відеоматеріали можна використовувати для повідомлення теми та мети уроку, для перевірки домашнього завдання та корекції знань, для пояснення та закріплення нового матеріалу (Додоток 3).

У відео-презентації (№1) «Формування часових уявлень…» коротко, цікаво та доступно подано матеріал про те звідки походять місяці, дні тижня, роки, як одну іменовану величину часу переводять у переводять в іншу. І в цьому відео підібрано завдання для закріплення нового матеріалу. Дане відео можна застосувати на уроці в учнів 4 класу.

З відеоролика (№2) «Годинник» діти дізнаються про різні види годинників, зручність та незручність користування такими годинниками. Діти спостерігають за розмовою кота та дівчинки, які цікаво та зрозуміло розповідають про історію виникнення годинників. Цей відеоролик зручно застосувати на уроці математики в 2-3 класі.

Відео (№3) «Одиниці вимірювання часу» раджу використовувати для корекцій знань, повідомлення теми та мети уроку і для мотивації навчальної діяльності на уроках в учнів 2-3класу. У цьому відео кіт та дівчинка пропонують дітям вирішити цікаве завдання про одиниці вимірювання часу, і цим же мотивують роботу дітей, підводять учнів до теми уроку.

У мультсюжеті (№4) «Історія годинників» робот Сателіт розповідає про розвиток годинників, від найпростіших до сучасних. Під час вивчення теми час і роботи з годинником учням буде цікаво пригадати чи вивчити історію годинників. Даний мультфільм буде цікавим для учнів 2-4 класів, адже матеріал подано доступно, з яскравими ілюстраціями, цікавим оформленням, але одночасно повчально.

Відео-сюжет (№5) «Вивчаємо дні тижня» призначений для учнів 1 класу. В даному відео у формі віршика учні першого класу знайомляться із днями тижня, вивчають їх порядок, виділяють робочі та вихідні дні. Діти люблять вивчати маленькі віршики і розглядати ілюстрації до них. Такий віршик можна запропонувати вивчити дітям.

Попрактикуватися у визначенні часу учням допоможе мультсюжет (№6) «Котра година? Вивчаємо час з разом з Гавою…» У цьому мультсюжеті звірі проїжджають поблизу великого годинника і запитують в Гави «Котра година?». Після запитання учні отримують можливість глянути на годинник, дати відповідь і порівняти свою відповідь і відповідь Гави. Учні 1-4 класів можуть практикуватися за допомогою даного мультфільму у визначенні часу, розвивають математичне мовлення.

Мультфільм (№7) «Місяці і пори року» можна використати на уроці математики в 2 класі. Учні ознайомляться із 4 порами року і з кожним місяцем окремо, отримають цікаву інформацію про особливості та характеристики кожного місяця.

Цікавим та повчальним для учнів 1-2 класу буде мультфільм (№8) «Фіксики. Годинник». В цьому мультфільмі коротко описано призначення, історію, та будову годинників; пояснено, що час від годинника не залежить, якщо ми перекрутимо стрілки годинника вперед чи назад, то подорожі у часі не здійснимо і час зупинити не зможемо.

Відео-презентація (№9) «Доба. Година. Хвилина. Секунда» призначена для уроку математики в 3 класі. У презентації подано завдання для корекції знань, усної лічби, подано навчальний матеріал який учні повинні засвоїти під час уроку, підібрано творчі завдання до теми.

Презентацію (№10) «Подорож до замку Часу» можна використовувати на уроці математики в 2 класі. В даній презентації подано цікаві завдання для усної лічби, ребуси, завдання із годинниками, завдання для розвитку логічного мислення та математичного мовлення.

У 1-2 класі на уроках математика можна використовувати презентацію (№11) «Як навчити дитину розуміти годинник». У цій презентації подана коротка історія розвитку годинників, будова годинника, основні міри часу, завдання для визначення часу.

Для формування часових уявлень учнів 3 класу і узагальнення та систематизації знань учнів 4 класу зручно використати презентацію (№12) «Одиниці вимірювання часу». Діти знайомляться з поняттями «день», «ніч», «доба», «секунда», «ера», «місяць», «рік», «тиждень», «хвилина», «година», закономірностями зміни дня і ночі, місяців та років.

Радимо використовувати відеоматеріали та мультсюжети на уроках математики, особливо під час формування часових уявлень. Адже використання ІКТ полегшить роботу на уроці, зацікавить учнів до активної роботи та урізноманітнить урок.

2.3. Нестандартні завдання для формування уявлень про час

Творчі завдання на розвиток продуктивного мислення до теми «Час»

1. Скільки місяців у році містять 30 днів?

2. Скільки місяців у році містять 31 день?

3. Що більше 1/4 чи 1/3 години? На скільки хвилин більше?

4. Яку частину року становлять літні канікули?

5. Закінчити речення: зараз … рік, і в лютому цього року … днів.

6. Скільки місяців триває зима і яку це становить частину від року?

7. Скільки місяців триває рік і яку частину від року становить останній місяць року?

8. Назвати четвертий місяць року і скільки в ньому днів?

9. Яка пора року найкоротша і скільки місяців вона триває?

10. Назвати п’ять днів тижня не користуючись назвами днів тижня.

11. Яку частину від тижня становлять робочі дні?

12. Яку частину від тижня становлять вихідні дні?

13. Чи правильне твердження: якщо завтра вівторок, то сьогодні середа?

14. Назвати другий місяць осені. Яку частину він становить від пори року?

15. Чи правильне твердження: якщо завтра п’ятниця, то сьогодні понеділок?

16. Назвати «сусідів» другого місяця літа?

17. Що буде «завтра», а було «вчора»?

18. Скільки разів за тиждень стрілка годинника проходить через цифру 6?

19. Якщо об 11 годині йде дощ, чи можлива через 48 годин сонячна погода?

20. Сьогодні середа. Який день тижня буде через5 днів?

21. Чи завжди вірно, що один з місяців року має 28 днів?

22. Скільки місяців мине від початку року до 1 червня?

23. Скільки днів триває осінь у високосному році?

24. 5 століть зберігалася пам’ятка. Скільки років пам’ятці?

25. Скільки секунд триває перерва?

26. Коли закінчується весна?

27. Чому дорівнює сума цифр року, коли ви пішли у перший клас?

28. Скільки днів залишилося до кінця місяця?

29. У скільки разів доба триває довше, ніж 4 години?

30. Коли стрілки годинника утворюють вертикальну пряму?

31. Коли стрілки годинника утворюють горизонтальну пряму?

32. Назвати найбільшу одиницю часу?

33. Скільки днів тижня починаються літерою «с»?

34. Назвати найменшу одиницю вимірювання часу. Яку частину вона становить від години?

35. Який рік закінчив друге тисячоліття?

36. Який рік почав третє тисячоліття?

37. Назвати зимові місяці. Яку частину від року вони становлять?

38. Назви яких дерев походять від назв місяців?

39. Які дні тижня починаються літерою «п»?

40. Скільки назв днів тижня належать до жіночого роду?

41. Скільки назв днів тижня належать до чоловічого роду?

42. Назвати середній день тижня.

43. Який рік настане через дванадцять років?

44. Якщо до трьох годин додамо 60 хвилин, що одержимо?

45. Чому дорівнює сума цифр року, що триває зараз?

46. Чому дорівнює сума цифр року, коли ви народилися?

47. Яка з календарних пір року – весна, літо, осінь, зима – найкоротша?

48. Чи завжди зима найкоротша пора року?

49. Мати старша за дочку у 3 рази, а дочка молодша за матір на 24 роки. Скільки років кожній?

50. Брата запитали, скільки йому років. Він відповів: «Мені разом із сестрою 19 років, а 5 років тому я був удвічі старший за неї». Скільки років йому тепер?

51. Якого місяця народився Микола, якщо точно через півроку після свого дня народження він скаже: «Два місяці тому ми святкували День космонавтики». Знайди правильну відповідь серед поданих назв місяців: квітень, червень, листопад, грудень, січень.

52. Скільки годин є у половині від третини від четвертої частини доби?

53. Хлопчик допомагав батькові пиляти колоду. Вони розпиляли її на 5 частин. Одне розпилювання тривало 3 хв. Скільки часу вони витратили, щоб розпиляти колоду?

54. У сім’ї четверо дітей: Сергійко, Іринка, Івась та Галинка. Їм 5, 7, 9 і 11 років. Скільки років кожному з них, якщо один з хлопчиків ходить у дитячий садок, Іринка молодша за Сергійка, а сума років дівчаток ділиться на 3?

55. Братові 7 років, а сестрі 5 років. Скільки років виповниться сестрі, коли брату стане 10 років?

56. Оксанка гостювала у бабусі 5 тижнів, а Надійка – на 5 днів довше. Скільки днів гостювала у бабусі Надійка ?

57. Дідові 64 роки, його синові 40 років, а онукові – 12. Через скільки років вік діда дорівнюватиме сумі років сина й онука? (Через 12 років)

58. Сергій на запитання, скільки йому років, відповів, що йому разом з Петриком тепер 36 років, а 6 років тому він був старший за Петрика утричі. Скільки років Сергієві тепер? (24р.)

59. Батькові 46 років, а синові – 10. Через скільки років батько буде втричі старший за сина ? (Через 8 років)

60. Галині і Олені разом 26 років, а 3 роки тому Олена була старша від Галини в 4 рази. Скільки років Галині тепер? (19р.)

61. Марії і Олені разом 16 років, а через 4 роки Олена буде втричі старша за Марію. Скільки років кожній дівчині тепер?(2р., 14 р.)

62. Дідусеві 53 роки, а онукові – 3. Через скільки років дідусь буде в 6 разів старший за онука? ( Через 7 років)

Робота з годинником

Вкажіть час:

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі досліджувалась проблема формування часових уявлень у молодших школярів. На основі опрацьованої методичної та наукової літератури, проведених досліджень можна зробити такі висновки:

  1. Обґрунтували порядок формування часових уявлень в школярів згідно Концепції «Нової Української Школи». Шляхом аналізу, синтезу і порівняння дослідили позитивні та негативні сторони нової програми. Виділили основні зміни в формуванні часових уявлень школярів, які полягають у зміщенні акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб вчителі зможуть реалізовувати диференційований підхід до учнів з різними навчальними можливостями. При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, значну увагу приділяють для формування навичок користуватися годинником.

  2. Виявили необхідність формування часових уявлень у дітей молодшого шкільного віку. Адже час- це специфічна величина, яка не залежить від інших величин і супроводжує нас впродовж усього життя. Час не можна побачити, спробувати чи відчути, проте ми постійно ним керуємося. Час – величина необхідна для кожної людини, адже часом вимірюється життя.

  3. Вивчили особливості формування часових уявлень в молодших школярів. Час – величина абстрактна, яку ми визначаємо відносно дії. Час сприймається школярами опосередковано, через конкретизацію

часових одиниць і відношень, які постійно повторюються в житті. Тому учням досить складно зрозуміти що таке час і як його визначати. Формувати часові уявлення в учнів потрібно на основі певних дій, з використанням наочних матеріалів та ІКТ.

  1. Описали методику формування часових уявлень. Детально по класово описали методику формування часових уявлень, розглянули 3 типи задач, описали роботу над формуванням понять : «день», «ніч», «доба», «секунда», «місяць», «рік», «тиждень», «хвилина», «година», роботу з таблицею співвідношення одиниць вимірювання часу.

  2. Підібрали творчі завдання та задачі на розвиток продуктивного мислення до теми «Час», завдання для визначення часу за годинником.

  3. Підібрали ІКТ для формування часових уявлень: презентації, мультфільми та відеосюжети до теми «Час».

  4. Виготовили наочний матеріал: годинник- тренажер для визначення часу, таблиця «Співвідношення величин вимірювання часу», збірник завдань і задач до теми «Час».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс]: [ Веб-сайт].- Електронні дані.- Київ: МОН України, оn/zagalna –serednya/ua – sch-2016/ konczepczsya.htm (дата звернення 3-.09.2017) –Назва з екрана. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи.

2. Закон України «Про Загальну середню освіту» (редакція від 19.02.2016. – Стаття №5.

3. Державний стандарт початкової середньої школи. -2011.

4.Проект Державного Стандарту початкової загальної освіти .- 2017.

5.В.Ковальчук. Формування часових уявлень в учнів початкових класів: метод. посіб. [на допомогу вчителям початкових класів]// Ковальчук В.- Дрогобич.- Коло, 2008- 51 с.

6. М.В. Богданович. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник./ Богданович М.В. , Козак М.В., Король Я.А. — 3-є вид., перероб. і доп. — Тернопіль: Навчальна книга—Богдан, 2006. — 336 с.

7. М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. Математика: підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Богданович М.В., Лишенко Г.П.- Київ: Генеза, 2012. -160с.

8. М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. Математика: підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Богданович М.В., Лишенко Г.П.- Київ: Генеза, 2012. -160с.

9. М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. Математика: підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Богданович М.В., Лишенко Г.П.- Київ: Генеза, 2014. -176 с.

10. М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. Математика: підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Богданович М.В., Лишенко Г.П.- Київ: Генеза, 2015. -177 с.

11.Методичні рекомендації МОН України про викладання навчальних предметів у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів України у 2016/2017 навчальному році.

12.М. Немировська. Розвиток почуття часу: психоаналітична точка зору/ Немировська М.// Практична психологія і психоаналіз. – 2003 - №6 - ст.15-19.

13. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. –К:МОН України. – 2014.

14.Навчальні програми. 1 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально- виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Х: Вид-во «Ранок», 2016.

15.Навчальні програми. 2 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально- виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Х: Вид-во «Ранок», 2016.

16.Навчальні програми. 3 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально- виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Х: Вид-во «Ранок», 2016.

17.Навчальні програми. 4 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально- виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Х: Вид-во «Ранок», 2016. -176 с.

ДОДАТКИ

Конспект уроку математики

для 1 класу

Тема. Одиниці вимірювання часу – година, доба, тиждень. Визначення часу за годинником

Мета: ознайомити з одиницями вимірювання часу: година, доба, тиждень, співвідношенням між добою й тижнем, із частинами доби; формувати обчислювальні навички і вміння розв’язувати прості задачі; розвивати вміння орієнтуватися в часі, визначати час за годинником, розвивати пам’ять, логічне мислення, математичне мовлення; виховувати самостійність, охайність, працьовитість.

Обладнання: матеріал для усної лічби, годинник тренажер, таблиця співвідношення величин вимірювання часу, відеоматеріал.

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

Дзвоник всім нам дав наказ —

До роботи швидше, клас.

Попрацюєм всі старанно,

Щоб пройшов урок немарно.

ІІ. Контроль, корекція і закріплення знань

1.Гра «М’яч»

– Діти а ви любите грати в ігри? Давайте ми з вами пограємо в гру. Ось я маю такий м’ячик, кому в руки він потрапить той повинен дати відповідь на моє запитання і повернути м’ячик мені. Будьте уважні!

5 – 2 3 + 1 6 – 2 9 – 1

4 + 1 7 + 2 3 – 1 5 + 2

– Молодці, діточки!

2.Розв’язання віршованої задачі.

Двадцять вісім комарів

Юрко у п’ятницю зустрів.

У битві вісім полягло.

А скільки від Юрка втекло?

(Двадцять.)

3.Складіть і розв’яжіть задачу на віднімання

-Розгляньте малюнок.

-Що ви можете побачити?( зайчика і капусту)

-Діти, скільки всього капустин? (4)

-А скільки забрав зайчик? (1)

-А зараз гарно подумайте і складіть задачу на віднімання за малюнком. Спочатку продумайте умову задачі, а потім запитання.

-Отже, яку умову задачі ви склали? (На грядці росло 4 капустини. Одну капустину зайчик зірвав.)

-А яке запитання ви поставили?( Скільки капустин залишилося на грядці?)

Було – 4 капустини

Забрали – 1 капустину

Залишилося - ?

-Отже, скільки капустин залишилося? (3)

-Ми будемо об’єднувати чи вилучати елементи? (вилучати)

-Якою дією ми розв’яжемо задачу? (дією віднімання)

-Що від чого будемо віднімати? (4-1=3)

(Учень записує приклад на дошці)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

–Діти, сьогодні ми вивчатимемо час і його вимірювання.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Робота над задачею 97 (усно)

У маршрутному таксі їхало кілька пасажирів. Коли 4 пасажири вийшли, в салоні залишилось 20 пасажирів. Скільки пасажирів було в салоні спочатку?

-Про що ця задача?

-Яка умова задачі?

-Яке запитання задачі?

-Що нам відомо?

-Що потрібно дізнатися?

-Чи можемо одразу дати відповідь на запитання задачі?

-Якою дією будемо розв’язувати задачу?

-Що до чого будемо додавати?

-То який розв’язок задачі?

-Скільки пасажирів було в салоні спочатку?

-Яка відповідь до задачі?

2.Перегляд мультфільму «Вивчаємо дні тижня»

-Діти, а які дні тижня ви знаєте?

-Хто може самостійно назвати всі дні тижня?

-А зараз перегляньте мультфільм про дні тижня.(відео №5)

-Про які дні тижня ви почули віршики?

-Що можна робити в понеділок, вівторок…

-Що ми зазвичай робимо в суботу?

-А чим ми займаємось в неділю?

3.Пояснення «Що таке доба?»

Перший урок у школі починається в один і той самий час. Від початку першого уроку сьогодні до початку першого уроку завтра минає одна доба.

Доба – це проміжок часу, протягом якого планета Земля здійснює один оберт навколо своєї осі.

Доба поділяється на такі частини: ніч, ранок, день, вечір.

У тижні 7 діб.

-Що таке доба?

-На які частини поділяється доба?

-Скільки діб у тижні?

-Погляньте на ілюстрації в підручнику яка частина доби зображена на малюнку?

4.Перегляд відеопрезентації «Як навчити дитину розуміти годинник» (відео №11)

-Якими годинниками користувалися люди?

-З чого складається годинник?

-На що вказують стрілки годинника?

5.Хвилинка - релаксації

V. Первинне закріплення вивченого

1.Завдання 100

Дощ ішов 2 дні й 2 ночі. Скільки діб ішов дощ? (2 доби)

2.Завдання 101

1) Сьогодні вівторок. Який день був учора? (понеділок) Який день буде завтра?(середа)

2) Позавчора була середа. Який день буде завтра? (субота)

3.Завдання 102

На канікулах Ніна гостювала в бабусі тиждень і 3 дні. Скільки всього днів гостювала Ніна в бабусі? (10 днів)

-Скільки днів у тижні?

-Отже Ніна гостювала в бабусі 7днів і 3 дні. А разом це? (10 днів)

4. Гра «Котра година?»

-Ви знаєте, що маленька стрілка годинника вказує на годину. В мене є годинник, велика стрілка вказує на 12, а маленьку стрілку я крутитиму. Ваше завдання сказати котра година, дивлячись на маленьку стрілку годинника.

5.Гра «Хто уважніший?»

-Сьогодні середа. Який день тижня буде через5 днів?

-Скільки днів тижня починаються літерою «с»?

- Які дні тижня починаються літерою «п»?

-Назвіть сусідів неділі.

VІ. Підсумок уроку

-Що таке доба?

-Скільки днів є у тижні?

-Назвіть дні тижня?

-З яких частин складається доба?

-Що нового ви навчилися?

-Що було для вас цікавим?

-Що було найлегшим?

-Що було найважчим?

Конспект уроку математики

для 4 класу

Тема. Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба, місяць, рік, століття, тисячоліття. Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Мета: систематизувати уявлення учнів про одиниці вимірювання часу; закріплювати уміння учнів переходити від одних одиниць вимірювання величин до інших; розвивати вміння орієнтуватися в часі, розвивати пам’ять, логічне мислення, математичне мовлення; виховувати самостійність, охайність, працьовитість, зацікавлення до уроку математики.

Обладнання: матеріал для усної лічби, годинник тренажер, відеоматеріал.

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

Добридень тим, хто любить пізнавати!

Добридень тим, хто вчиться повсякчас!

Вам пропоную дійство розпочати,

Бо безліч знань чекають вже на нас.

ІІ. Контроль, корекція і закріплення знань

1.Перевірка домашнього завдання

2.Усна лічба

6*9+6= 20*4-40=

144-54= 364-124=

17*3= 8*9-22=

-Молодці, ви добре впорались із цим завданням.

3.Гра «Хто швидше?»

-Що буде «завтра», а було «вчора»?

-Скільки разів за тиждень стрілка годинника проходить через цифру 6?

-Якщо об 11 годині йде дощ, чи можлива через 48 годин сонячна погода?

-Сьогодні середа. Який день тижня буде через5 днів?

-Чи завжди вірно, що один з місяців року має 28 днів?

-Якщо до трьох годин додамо 60 хвилин, що одержимо?

-Чому дорівнює сума цифр року, що триває зараз?

-Чому дорівнює сума цифр року, коли ви народилися?

-Яка з календарних пір року – весна, літо, осінь, зима – найкоротша?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

–Сьогодні на уроці ми пригадаємо, що ви вивчали про час.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Самостійна робота

-Опрацюйте матеріал, який подано у ваших підручниках на сторінці 55-56.

Пригадай! Одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить повний оберт навколо Сонця приблизно за 365 діб і 6 год. Це - один рік. Для зручності лічби з давніх часів прийнято, що три роки налічують по 365 днів, а четвертий - високосний - 366 днів. Проміжок часу в 100 років має назву століття.

Рік поділяють на 12 проміжків - місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі - доба. Доба поділяється на 24 рівні частини - години.

1 год - це 1\24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин - хвилин, а хвилина - на 60 секунд. 1 с – це1\60 хвилини.

-Що ви пригадали із цієї статті?

-Скільки діб у році?

-Скільки годин у добі?

-Скільки хвилин у годині?

-А скільки секунд у хвилині?

2.Перегляд презентації «Одиниці вимірювання часу» (№12)

-Уважно перегляньте презентацію, прослідкуйте, які одиниці вимірювання часу не згадані у статті.

-Що ви запам’ятали з презентації?

3.Робота з таблицею, робота в парах

-Розгляньте табличку у вашому підручнику.

1 ст. = 100 р.

1 р. = 12 міс.; 365 (або 366) діб.

1 міс. = З0 (або 31) д. (у лютому - 28 (або 29) д.).

1 доба = 24 год 1 год = 60 хв 1 хв = 60 с

-Скільки років у столітті?

-Скільки діб у році?

-Скільки місяців у році?

-Скільки днів у місяці?

-Скільки діб у тижні?

-24 години – це?

-Скільки в годині хвилин?

-60 секунд- це?

4.Завдання 351

-Запвмятайте! Слова година, хвилина, секунда біля чисел пишуть скорочено, без крапки (9 год 25 хв ЗО с).

Запиши цифрами: десять годин сімнадцять хвилинсорок дві секунди.

Юнак пробіг 1 км за 3 хв 7 с. Запиши час у секундах.

5.Хвилинка - релаксації

V. Первинне закріплення вивченого

1. Робота в групах. Завдання352

-Перевір, чи можна за 10 с назвати 10 двоцифрових чисел; пройти 10 м.

-Перевір за табелем-календарем, чи є місяці, які мають 30 днів, «сусідами» травня або жовтня.

-Назви всі місяці, що мають 31 добу.

2.Коментоване письмо

1)1982 р. святкували 1500-річчя столиці

України - міста Києва. Скільки століть існує Київ?

-Що відомо?

-Що потрібно дізнатися?

-Яким чином шукатимемо відповідь на запитання?

-Який зараз рік?

-Скільки років тому святкували 1500-річчя?

-То скільки років додаємо до 1500?

2) За поданими в дужках датами життя видатних діячів України скажи, у яких століттях вони жили.

Богдан Хмельницький Тарас Шевченко Леся Українка

(1595-1657) (1814-1861) (1871-1913)

3.Самостійна робота

-Самостійно виконуєте завдання 354.

Запиши в секундах: 2 хв; 3 хв 12 с; у хвилинах: 4 год; 300 с; у годинах: 3 доби; 180 хв.

4.Завдання 355

1)За 1 год турист пройшов 4 км. За скільки хвилин він проходив 1 км?

-Про що задача?

-Яка умова задачі?

-Як звучить запитання?

-Що відомо з умови задачі?

-Що потрібно дізнатися?

-Чи можемо одразу дати відповідь на запитання?

-Яким чином?

2) Хлопчик пробіг З0 м за 6 с. Скільки метрів він пробігав за 1 с?

-Про що задача?

-Яка умова задачі?

-Як звучить запитання?

-Що відомо з умови задачі?

-Що потрібно дізнатися?

-Чи можемо одразу дати відповідь на запитання?

-Яким чином?

5. Завдання 356 (усно)

Котру годину показує кожний годинник? Котру годину покаже кожний годинник через 42 хв?

6.Завдання 357(усно)

1)Учні були на екскурсії 1 год 20 хв. Скільки всього хвилин тривала екскурсія?

2) Годинник показує пів на десяту вечора. Скільки годин і хвилин минуло від початку доби?

7. Гра «Хто кмітливіший?»

-Самостійно виконуєте завдання 358. Ми перевіримо хто кмітливіший і швидший.

2408 - х = 957

х - 5450 = 9758

10 - х > 5

8.Задача 359

Три в'язи за 6 місяців поглинають з повітря 360 г шкідливих газів. Скільки грамів шкідливих газів поглинає один в'яз за 8 місяців?

-Про що задача?

-Яка умова задачі?

-Як звучить запитання?

-Що відомо з умови задачі?

-Що потрібно дізнатися?

-Чи можемо одразу дати відповідь на запитання?

-Чому ні?

-Що спершу потрібно дізнатися?(Скільки поглинають 3 в’язи за 1 місяць)

-Яким чином визначимо скільки поглинають 3 в’язи за 1 місяць?

-Що на що будемо ділити? (360: 6= 60)

-А чи після цього можемо дати відповідь на запитання задачі ? Чому ні?

-Що потрібно дізнатися? (Скільки один в’яз поглинає за 1 місяць?)

-Яким чином визначимо це?

-Що на що будемо ділити? (60:3=20)

-А чи тепер можемо дати відповідь на запитання задачі? (Так)

-Яким чином?

-Що на що будемо множити? (20*8=160г)

-Яка відповідь до задачі? (160г шкідливих газів поглинає 1 в’яз за 8 місяців)

-Чи можна цю задачу розв’язати другим способом? Як?

VІ. Підсумок уроку

-Що нового ви навчилися?

-Що було для вас цікавим?

-Що було найлегшим?

-Що було найважчим?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

-Завдання 360,361.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи комунікативної компетентності молодшого школяра. Практичні матеріали»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн
395 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.