і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Фінансова мотивація до конкурентоспроможності педагогів в умовах модернізації освіти: програма спецкурсу

Фінансова мотивація до конкурентоспроможності педагогів в умовах модернізації освіти: програма спецкурсу

Передплата на журнал
Свідоцтво про публікацію матеріала №GB043031
За публікацію цієї методичної розробки Степанюк Наталія Анатоліївна отримав(ла) свідоцтво №GB043031
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів

Міністерство освіти і науки України

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра філософії, економіки та менеджменту освіти

Н.А. Степанюк

ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

«ФІНАНСОВА МОТИВАЦІЯ ДО

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ»

Рівне - 2017

УДК 37.014.543:371.13(07)

С79

Степанюк Н.А. Фінансова мотивація до конкурентоспроможності педагогів в умовах модернізації освіти: програма спецкурсу / Наталія Анатоліївна Степанюк. – Рівне: РОІППО, 2017. – 38 с.

Рецензент:

Скрипчук П.М. доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту Національного університету водного господарства та природокористування

Гавлітіна Т.М. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, проректор з науково-педагогічної роботи, відмінник освіти України

У посібнику викладено зміст програми спецкурсу з питання впливу фінансової мотивації на роботу педагога, розвитку практичних умінь вчителя щодо використання в професійній діяльності фінансової грамотності для підвищення своєї конкурентоспроможності. Опрацювання данного матеріалу може суттєво вплинути на імідж та статус вчителя, як в освітньому середовищі так і особистому житті.

Спецкурс розраховано на керівників освітніх закладів і педагогів, які відчувають потребу підвищувати свою конкурентоспроможність за рахунок розширення знань про фінансову мотивацію.

УДК 37.014.543:371.13(07)

С79

Рекомендовано рішенням Вченої ради РОІППО (протокол №3 від 08.06.2017)

© Н.А. Степанюк, 2017

©РОІППО, 2017

ЗМІСТ

ВСТУП …………..…………………………………..……………….…....4-6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СПЕЦКУРСУ……………………………………..7

ЗМІСТ ТА ПЛАНИ АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ТЕМАМИ

СПЕЦКУРСУ……………………………………………………………..8-31

ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ……………………………..31-33

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………..…33-37

ВСТУП

Актуальність спецкурсу. Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Незважаючи на те, що якісна освіта була проголошена національним пріоритетом, а в Україні розгорнуті реформи освітньої галузі, серйозних зрушень у цій сфері до цього часу не відбулося. У кожній із ланок системи освіти виникли нові, ще складніші проблеми, породжені спонтанними змінами в освітніх пріоритетах, недостатнім фінансуванням та безсистемністю здійснюваних реформ. Більшість проблем є принципово новими та не можуть бути розв’язані на основі попереднього досвіду, що ускладнює управлінську діяльність. Одним з найбільш проблемних питань в управлінні навчальним закладом є мотивація до підвищення конкурентних переваг серед педагогічного персоналу.

Традиційно надії на покращення мотивації праці покладають на матеріальне стимулювання, оскільки саме в оплаті праці науково-педагогічного персоналу держава з початку незалежності не виконувала задекларованого двократного розміру від оплати праці в промисловості. Це уявлення про панацею матеріальних, грошових стимулів базується на традиціях класичного раціоналістичного підходу до управління (Ф. Тейлор, А. Файоль, М. Вебер та ін.), які визначали економічні стимули як найбільш бажані для працівника. Але мотивація ніколи не вичерпується одним фактором. Тим більше, у навчальному закладі, де специфіка управління педагогічним колективом обумовлена творчим характером роботи, підвищеними навантаженнями на емоційну сферу, високим ступенем комунікації, автономністю, невеликою чисельністю первинних колективів.

Факторами нематеріальної мотивації праці педагогічного персоналу є правові основи праці, можливості кар’єрного просування, соціальні гарантії та ін. Так, існування трудових договорів з обмеженим строком дії може бути як стимулом підвищення конкурентоспроможності, так і антистимулом, що знижує впевненість у завтрашньому дні педагогічних працівників і підвищує ймовірність зловживань з боку адміністрації. Мотивацією є також чинник престижу професії.

Досить дієвою в плані мотивації визнання педагогічного персоналу є практика проведення внутрішніх конкурсів, спрямованих на дослідження проблем освітнього рівня (ефективна організація навчального процесу, психологічне забезпечення інновацій, розробка відповідних методичних матеріалів, проведення відкритих уроків тощо).

Отже, можна зробити висновок про те, що ефективна мотивація і стимулювання праці дозволяють одержати ефект не тільки за рахунок економічних, а і правових та соціально-психологічних механізмів.

Мета спецкурсу: дослідження впливу фінансової мотивації на підвищення конкуренції керівних педагогічних кадрів та вчителів.

Завдання спецкурсу:

  • підвищити рівень фінансової грамотності керівників освітніх установ та вчителів;

  • сформувати розуміння необхідності фінансової мотивації в умовах модернізації освіти;

  • розкрити теоретичні та практичні принципи фінансової мотивації та підвищення конкурентоспроможності керівних педагогічних кадрів та вчителів для розвитку навчального закладу;

  • обґрунтувати необхідність та методи підвищення конкурентоспроможності керівних педагогічних кадрів та вчителів.

Спецкурс має міждисциплінарний характер. Він інтегрує знання в галузі економіки, права, педагогіки й психології. Його теоретичними засадами стали концептуальні положення економіки, права та педагогічного менеджменту.

Після опанування спецкурсу слухач повинен усвідомлювати:

  • сучасні тенденції в розвитку економіки і освіти в Україні;

  • необхідність досідження мотивації, в. т.ч. фінансової, як рушійної сили конкурентоспроможності в освіті;

  • ефективність застосування фінансової грамотності;

  • зв’язок між методами фінансової мотивації діяльності педагогів і результатами роботи;

  • потребу в підвищенні рівня власного фінансового добробуту.

Слухач повинен знати:

  • економічні підходи до сучасної освіти в Україні в умовах реформування;

  • сутність понять «конкуренція», «конкурентоспроможність», «конкурентоздатність», «економіка», «модернізація освіти», «фінанси», «фінансова мотивація», «фінансова грамотність»; «благодійний фонд», «фандрайзинг»;

  • підходи до визначення конкурентних переваг вчителя;

  • особливості роботи благодійного фонду;

  • можливості застосування фандрайзингу у роботі керівника навчального закладу та вчителя;

  • прийоми й методи, які застосовуються у фінансовій грамотності.

Слухач повинен уміти:

  • адаптуватися до змін, зважаючи на швидкозмінність економічних правил і підходів;

  • створювати умови для розкриття та реалізації потенціалу конкурентоспроможного педагога;

  • переносити набуті знання в повсякденну практику;

  • застосовувати набуті знання з фінансової грамотності на практиці;

  • володіти навичками аналізу економічних процесів, фінансових технологій та підходів до визначення конкурентних переваг вчителя;

  • сприяти трансформуванню здобутих знань з фінансової мотивації в педагогічний простір.

Спецкурс розраховано на 22 годин та призначено для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Матеріали спецкурсу можна використовувати для проведення практичних занять із викладачами Інституту післядипломної педагогічної освіти, керівниками ЗНЗ, їхніми заступниками, головними спеціалістами відділів освіти, методистами РМЦ, вчителями у міжкурсовий період.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СПЕЦКУРСУ

«ФІНАНСОВА МОТИВАЦІЯ ДО

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ»

з/п

Тема

Форма навчання

Усього

Лекція

Практичне

заняття

Самост.

робота

1

Сучасний стан освіти в Україні в умовах реформування: економічний аспект

2

(2)

2 (2)

2

Особливості підходів до визначення конкурентних переваг вчителя

2

2

4

3

Фінансова мотивація в освіті

2

2

4

Благодійний фонд як додаткове джерело фінансування школи

2

2

(2)

4 (2)

5

Фандрайзинг як метод залучення додаткових ресурсів для розвитку школи

2

2

(2)

4(2)

6

Діяльність школи в умовах часткової фінансової самостійності

2

(2)

2 (2)

7

Міні-тренінг “Фінансова грамотність”

2

2

8

Підсумкове заняття

2

2

Усього

12

10

(8)

22 (8)

ЗМІСТ ТА ПЛАНИ АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ТЕМАМИ СПЕЦКУРСУ

ТЕМА №1

Вступна лекція до спецкурсу: «Сучасний стан освіти в Україні в умовах реформування: економічний аспект»

Мета лекції: дослідження сучасного стану освітніх процесів та вплив на них реформування. Формування уявлення про освітні реформи в Україні. Економічний аналіз освітніх процесів в навчальних закладах.

Тези

Трансформаційні процеси в освіті в Україні. Сучасні чинники розвитку суспільства якісною характеристикою яких є рівень знань. Економічний аналіз освітніх процесів: проблеми та перспективи. Суб’єкти освітніх послуг. Фінансування освітніх закладів України та Європи. Ключові проблеми економічних відносин у сфері освіти України.

Ключові слова: освіта, модернізація, реформування освіти, суб’єкти освітніх послуг, економічний аналіз, економіка, фінанси.

Короткий зміст

Трансформаційні процеси в Україні, що зумовлені формуванням нової соціально-економічної системи, одночасно зазнають впливу процесів глобалізації. Важливою умовою такої широкомасштабної перебудови нашої країни є модернізація вітчизняної системи освіти, необхідність якої продиктована зростаючим значенням її для економіки України. Адже, серед сучасних чинників розвитку суспільства на перший план виходить людський капітал, якісною характеристикою якого є рівень знань, що стає ключовим елементом у забезпеченні розвитку будь-якої країни.

Тому стабілізація та подальше соціально-економічне зростання України багато в чому залежать від якісної підготовки учнів, рівень знань яких дозволить їм бути конкурентоспроможними на ринку та забезпечить сталий розвиток країни. Забезпечити цей рівень може висококомпетентний педагог. Неодмінною умовою забезпечення такого інтелектуального рівня в Україні є відповідність вітчизняної системи освіти сучасним економічним умовам українського суспільства, які можуть сприяти або гальмувати її розвиток. Ці умови мають неоднозначний вплив на розвиток системи освіти і потребують постійного дослідження взаємозв’язків між економічною трансформацією та системою освіти. Отже, для прийняття адекватних рішень та ефективного процесу реформування системи освіти важливо постійно враховувати зміну економічних умов.

Освіта — один із видів економічної діяльності, результати якої ураховуються у ВВП країни. Частка валової доданої вартості за цим видом у ВВП в Україні у 2001 р. склала 4,35 %; 2005 р. — 4,7 %; 2010 р. — 5,0 %; 2014 р. — 5,4 %. Переважну частку вироблених і наданих закладами освіти послуг оплачує держава: у 2000 р. питома вага державних коштів становила 85,9 %; 2005 р. — 88,4 %; 2010 р. — 85,5 %; 2014 р. — 91,7 %. У 2005—2014 рр. частка державних витрат на освіту в Україні у відсотках до ВВП склала 6,7 % проти 5,0 % у Німеччині, 5,2 % у США, 5,3 % у Канаді, 5,7 % у Франції, 4,9 % у Польщі [1, с. 173-183].

Головними суб’єктами, що формують попит на освітні послуги, виступають здобувачі освіти, або їх батьки чи особи, які їх замінюють. Протягом 1990-2015 рр. загальна кількість здобувачів освіти зменшилась з 11,7 до 7,0 млн. Особливо це стосується кількості учнів у загальній середній, професійно-технічній та вищій (І-ІІ рівня акредитації) освіті. Водночас кількість студентів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації зросла в 1,6 раза, аспірантів — більш ніж у два рази; докторантів — майже у 3,5 раза. За показниками формального освітнього рівня громадян та валового охоплення населення освітою Україна знаходиться на рівні найрозвиненіших країн світу, а то й перевершує їх. Показник охоплення населення України вищою освітою становив 79 % проти 62 % у Сполученому Королівстві, 71 % у Німеччині, 72 % у Франції, 73 % у Польщі. Проте за показником тривалості навчання за роками Україна відстає від розвинених країн: у 2014 р. в Україні 11,3 р. проти 12,9 р. у США, 13,0 р. у Канаді, 13,1 р. у Німеччині та Сполученому Королівстві, 11,8 р. у Польщі.

Другими за важливістю суб’єктами економічних відносин у сфері освіти, які формують пропозицію освітніх послуг, є заклади освіти. Кількість дошкільних навчальних закладів в Україні у 2015 р. порівняно з 1990 р. зменшилась на 40 %, загальноосвітніх навчальних закладів — на 21 %, професійно-технічних навчальних закладів — на 36 %, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації — на 49 %.

Ураховуючи, що кількість здобувачів освіти в них також зменшилась майже на половину, доступність освіти в Україні в основному задовільна. Кількість вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації за вказаний період зросла удвічі; організацій, що мають аспірантуру, — в 1,7 раза, а докторантуру — утричі.

За показниками освітнього рівня громадян, розрахованими за Програмою розвитку ООН, Україна знаходиться на рівні відповідних показників найрозвиненіших країн світу. Так, 93,6 % населення України у віці 25 років і старше мало у 2005-2014 рр., як мінімум, середню освіту, випереджаючи, зокрема, такі країни, як Нідерланди (89,0 %), Швеція (86,9 %), Японія (86,4 %), Ізраїль (85,8 %), Польща (82,3 %), Франція (80,5 %), Італія (75,7 %), Іспанія (69,8 %).

Кількість працівників освіти з-поміж зайнятого населення України займає одне із провідних місць серед видів економічної діяльності — близько 9 %. Це перевищує показники як у цілому по країнах ЄС, так і окремих країн, зокрема Німеччини, Італії, Польщі.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників освіти України є нижчою за середню за видами і підвидами економічної діяльності і за розмірами поступається більшості з них. Водночас у розвинутих країнах середня зарплата освітян перевищує середню заробітну плату за видами економічної діяльності.

Ключовою проблемою економічних відносин у сфері освіти України є невідповідність діючого економічного механізму засадам ринкової економіки (Україна офіційно отримала статус країни з ринковою економікою у 2006 р.). Як і за часів планової радянської економіки, державні кошти на освіту виділяються на «утримання державних і комунальних навчальних закладів», а не на оплату вироблених і наданих закладами освіти конкретних видів освітніх послуг з урахуванням їх якості. Перш за все, такий механізм фінансування освітньої діяльності обмежує громадянам України можливість здобувати освіту за державні кошти за своїм вибором у навчальних закладах незалежно від місця їх розташування та форм власності і, отже, позбавляє можливості впровадити принцип «гроші ходять за здобувачем освіти». Крім того, діючий механізм фінансування освіти не дає змоги впровадити такий інструмент підвищення ефективності економічної діяльності, як конкуренція між закладами освіти, у результаті якої заклад освіти як суб’єкт господарювання може отримати додаткові кошти за більш якісні результати своєї освітньої діяльності.

Інша не менш важлива і гостра проблема — статус державних і комунальних закладів освіти як бюджетних установ. Перебування усіх державних і комунальних навчальних закладів у статусі «бюджетна установа» унеможливлює розширення економічної (у тому числі і фінансової) автономії. Розподіл державних видатків «на утримання» закладів освіти сприяє виникненню умов для корупційних явищ.

Суттєвою методологічною проблемою для реформування економічного механізму сфери освіти є відсутність унормованого визначення результату основної діяльності закладів освіти — освітнього продукту (тотожне поняття — освітня послуга) та науково обґрунтованої методики визначення вартості освітнього продукту (освітньої послуги).

ПИТАННЯ та ЗАВДАННЯ для самоконтролю

  1. Що є ключовим елементом у забезпеченні розвитку будь-якої країни?

  2. Хто є головними суб’єктами, що формують попит на освітні послуги?

  3. Який показник освітнього рівня громадян України, що розрахований за Програмою розвитку ООН?

  4. Коли Україна офіційно отримала статус країни з ринковою економікою?

  5. Опишіть головні проблеми освітніх процесів в Україні.

сПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В. Г. Кремень (голова), В. І. Луговий (заст.го лови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)]; за заг. ред. В. Г. Кременя. — Київ : Педагогічна думка, 2016. — 448 с. — Бібліогр.: с. 21. — (До 25-річчя незалежності України).

              1. Реформування освіти в Україні: державно-управлінський аспект: навч.-наук. вид. / Н. Г. Протасова, В. І. Луговий, Ю. О. Молчанова та ін. ; за заг. ред. Н. Г. Протасової. – К.; Львів : НАДУ, 2012. – 456 с.

              2. Беззуб І. Реформа середньої освіти в Україні [Електроний ресурс] / І. Беззуб. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2367:reforma-serednoji-osviti-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350

ТЕМА №2

Лекція з теми: «Особливості підходів до визначення конкурентних переваг вчителя»

Мета лекції: проаналізувати основні принципи для визначення конкурентоспроможності вчителів. Дослідити зміст конкурентоспроможності сучасного вчителя. Розглянути теоретико-методологічних аспекти формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця.

Тези

Сутність понять «конкуренція», «конкурентоспроможність», «конкурентоздатність». Підходи до підвищення рівня педагогічної майстерності вчителя, рівня його інтелекту, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації. Система формування конкурентоспроможності вчителя.

Ключові слова: конкуренція, конкурентні переваги, конкурентоспроможність, конкурентоздатність, мотивація.

Короткий зміст

Проблема формування конкурентоздатності майбутнього вчителя є багатоаспектною і актуальною, тому що пов'язана з виявленням внутрішніх можливостей людини, її самореалізацією в житті, а також соціально-психологічними характеристиками середовища, в якому формується особистість учителя.

Конкурентоспроможність як багатовимірна характеристика, залежить від зовнішніх і внутрішніх умов: від розвитку професійних тенденцій, особливостей особистісних якостей та професійних компетенцій, особливостей досвіду особистості, її мотивації, орієнтації, переваг, поведінкових стратегій.

Конкурентоздатність - це динамічне, системне, багаторівневе особистісне утворення, що забезпечує внутрішню впевненість у собі, гармонію з собою і навколишнім світом, характеризується вищим рівнем прояву здібностей як можливостей людини для досягнення конкурентних переваг в конкретній соціальній сфері.

Проектована нами модель системи формування конкурентоспроможності вчителя має ознаки технології. Її технологічність обумовлюється концептуальністю (методологічним і теоретичним підґрунтям), системністю (цілісністю мети, змісту, засобів, результатів), процесуальністю (формами і методами педагогічного процесу, його діагностикою), технологічним арсеналом, так званим, інструментарієм.

Аналізуючи професійно-педагогічну діяльність вчителів за останні роки можна зробити висновок, що ті чесноти, які були необхідні людині раніше, не завжди дозволяють їй адаптуватися до сьогодення.

Потрібні не просто знання, а прагнення до нових знань, цілеспрямованість в їх отриманні та використанні; необхідна не просто виконавська дисципліна, а вміння працювати в команді, проявляти толерантність стосовно міркувань і думок інших осіб.

Необхідними стають компетентність у розв’язуванні проблем (визначення проблеми, її аналіз, синтез), гнучкість у використанні знань у нових умовах, спритність і впевненість під час зустрічі з відкритими проблемами, що мають декілька варіантів розв’язання з несподіваними результатами. Важливими стали вміння працювати з різними джерелами інформації, зокрема іноземними та електронними (для цього необхідне знання комп’ютера та хоча б однієї іноземної мови), критично аналізувати ці джерела перед використанням. Крім названих якостей учитель повинен бути порядною людиною, громадянином України, який живе і працює на користь суспільству, власній родині, собі.

Щоб підвищувати рівень конкурентоспроможності, педагогічної майстерності вчителя, підняти рівень його інтелекту, навчити переосмислювати сучасні процеси, допомогти в саморозвитку, самовдосконаленні та самореалізації потрібно модернізувати науково-методичну роботу.

Процес набуття вчителем конкурентоспроможності оцінюється суб’єктами педагогічної взаємодії, серед яких визначаємо: учнів, колег, адміністрацію школи, батьків учнів, а також державні установи, що представляють суспільний фактор. Оцінка кожного із цих суб'єктів активно впливає на ступінь усвідомлення вчителем своєї реалізованості у професії, однак активність його реагування на оцінку конкретного суб'єкта може бути неоднаковою, а вибір найбільш значущого із них виявляє вид педагогічної спрямованості вчителя. Так, якщо для нього найважливішою є оцінка учнів, у ситуації вибору між авторитетністю серед учнів та вимогами адміністрації, які можуть знизити цей авторитет, учитель надасть перевагу моральним зобов'язанням перед учнями, тим самим його конкурентоздатність серед інших колег в очах адміністрації знизиться, а серед учнів та їхніх батьків — підвищиться.

Розглянемо детальніше компоненти представленої системи (рис. 1.).

Рис.1. Система формування конкурентоспроможності вчителя

Зазначимо, що формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця забезпечується наступними педагогічними умовами:

  • наявність позитивної мотивації щодо розроблення інноваційної технології навчання і спрямованість вчителя на інноваційну діяльність, тобто розуміння необхідності використання інноваційних ідей, інноваційних методів та технологій навчання, прагнення досягти успіху в інноваційній діяльності тощо;

  • внутрішнє бажання вчителя до розроблення і впровадження інноваційних технологій навчання (професійна компетентність педагога щодо розуміння теоретичних і дидактичних засад педагогічної інноватики, практичної реалізації її завдань та ін.);

  • урахування інноваційного потенціалу навчально-виховного закладу (наявність відповідної матеріальної і навчально-методичної бази,

  • відображення засадничих ідей щодо використання педагогічних інновацій у методиці викладання навчальних дисциплін, підготов-леність учнів до вивчення навчального предмета з використанням інноваційної технології навчання тощо);

  • чітке цілепокладання і планування щодо впровадження запропонованої моделі (розроблення навчальної програми, підготовка блоку практичних завдань, вибір методів, прийомів, засобів і форм організації навчання, вибір форм, методів і видів контролю, передбачення видів діяльності учнів, організація самостійної роботи учнів та ін.);

  • моделювання інноваційного середовища у процесі вивчення навчальних предметів (дотримання вимог щодо впровадження інноваційної технології з урахуванням специфіки предмета, класу, ступеня школи, учнівського колективу, індивідуальних особливостей учнів, залучення їх до активної діяльності в умовах інноваційного навчання та ін.);

  • аналіз і коригування моделі інноваційної технології навчання [1, с.8].

Це далеко не повний перелік складових до визначення конкурентоспроможності вчителя. Школа потребує вчителя-майстра, вчителя-професіонала, який володіє знаннями педагогіки і психології, має необхідні вміння для здійснення ефективного управління учнівським і батьківським колективом тощо.

Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, зумовлюють необхідність поєднання інноваційних програм з наявними державними навчальними програмами, співіснування різних педагогічних концепцій. Окрім того, інновації потребують принципово нових методичних розробок, нових якостей педагогічного новаторства. Саме тому, важливою рушійної силою є готовність вчителя до інноваційної професійної діяльності. Формування конкурентоспроможного вчителя, його готовності до інноваційної діяльності можна визначити як особистісний стан мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості та рефлексії. Структуру готовності до інноваційної педагогічної діяльності розглядають як сукупність мотиваційного, когнітивного, креативного, рефлексивного компонентів, які пов’язані між собою [2; 3].

Саме готовність учителя до впровадження нових технологій навчання є важливим фактором інноваційних змін в організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. Зауважимо, що технологіч-на культура вчителя сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, створює умови ефективного впровадження інновацій. Практика впровадження інноваційних технологій досить різноманітна, тому активно використовується поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, які включають сукупність проблемних, частково-пошукових і дослідницьких методів навчання [4, с.73, 5, с.8].

Рис. 2. Зміст конкурентоспроможності сучасного вчителя

Таким чином, у процесі дослідження теоретико-методологічних аспектів проблеми формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця ми переконалися, що сьогодні педагогу необхідні такі якості, які відповідають інтеграційним критеріям: педагогічній майстерності; комунікативному мистецтву; володінню новими педагогічними технологіями; інноваційній педагогічній діяльності; творчому пошуку нових підходів до навчання і виховання учнів. Педагог повинен бути здатний вкласти “частину своїх духовних сил в іншу людину, зробити її кращою, бачити у ній як у дзеркалі себе, свої моральні риси, творчі здібності, майстерність” [2].

Набуття вчителем конкурентоспроможності можливо, якщо буде досягнута сформованість професійного, особистісного та поведінкового компонентів особистості вчителя, що спричиняють як можливість відповідати вимогам суб’єктів оцінювання, так і активність життєвої позиції щодо власної професійної реалізованості.

Практичне заняття з теми: «Особливості підходів до визначення конкурентних переваг вчителя»

Мета заняття: об'єднання теоретичних знань, набутих в ході систематизації і засвоєння лекційного матеріалу, а також розв'язання практичного завдання.

ЗАВДАННЯ:

  1. Поясніть розуміння визначення “конкуренції”.

  2. Розробіть перелік власних критеріїв, які ва жливо включити до визначення конкурентних переваг вчителя.

  3. На основі теоретичного матеріалу запропонуйте свою систему оцінювання конкурентних переваг педагога.

Питання ТА ЗАВДАННЯ для самоконтролю

  1. Розкрийте сутність понять «конкурентоспроможність» та «конкурентоздатність»?

  2. Опишіть основні підходи до підвищення рівня педагогічної майстерності вчителя, рівня його інтелекту, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації.

  3. Що в себе включає система формування конкурентоспроможності вчителя?

  4. Якими педагогічними умовами забезпечується формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця?

  5. Розкрийте зміст конкурентоспроможності сучасного вчителя.

сПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Євдошенко Г. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи / Г.Євдошенко // Директор школи. - 2013. - № 45. - С.8-9.

    2. Гриньова М.В. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / Марина Вікторівна Гриньова. - Харків: Основа, 1998. - 300 с.

    3. Дёмин М.В. Проблема ценности и ценностного отношения / М.В. Дёмин // Вестник МГУ Серия «Философия». - М., 1974. - 58 с.

    4. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя / Надія Василівна Кічук. - К.: Либідь, 1991. - 217 с.

    5. Кість М. В. Гуманізація вищої освіти як сучасна тенденція / М.В.Кість // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матеріали конференції. - Суми, 2008. - С. 49-50.

ТЕМА №3

Лекція з теми: «Фінансова мотивація в освіті»

Мета лекції: проаналізувати основні підходи для визначення фінансової мотивації вчителів. Дослідити зміст поняття “фінансова мотивація”. Фінансова мотивація вчителів: преміювання, винагороди, доплати та надбавки.

Тези.

Ознайомитись із сутністю фінансової мотивації персоналу, методикою вивчення потреб прпацівників, механізмом здійснення внутрішнього та зовнішнього впливу на фінансовий мотиваційний механізм; розглянути фактори впливу на процес фінансової мотивації, порядок формування системи мотивації, ключові принципи системи мотивації.

Ключові слова: фінансова мотивація, преміювання, індивідуальні потреби, система мотивації, конкурентні переваги.

Короткий зміст.

Для сучасного стану управління персоналом в українських закладах освіти є характерною система децентралізації, тобто передача ряду функцій і повноважень від вищих органів управління нижчим.

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті серед основних напрямів модернізації процесу управління школою наголошується на необхідності підготовки та перепідготовки управлінців [1].

В рамках вивчення цього питання слід визначити, що мотивація – це готовність працівника докладати певних зусиль для досягнення цілей організації і в результаті задовольняти конкретні індивідуальні потреби. Мотивація працівників впливає на їх продуктивність, тому завданням керівника є направлення зусиль людей на досягнення цілей організації через мотивацію їх праці.

Важливо з’ясувати, що методика мотивації залежить від її виду. Так, розрізняють зовнішню, внутрішню мотивацію та самомотивацію.

До основних видів мотивації відносять і такі, як матеріальна та нематеріальна мотивація.

Фінансова мотивація – це фінансовий вплив на працівника для збільшення ним зусиль для досягнення чітких цілей і в результаті задоволення власних потреб.

Забезпечення ефективної фінансової мотивації праці в освіті призводить до підвищення якості трудового життя. Головним чином на цей процес впливає організаційно-економічний механізм, структурні елементи якого представлені на рис. 3.

Рис. 3. Структурні елементи організаційно-економічного механізму забезпечення ефективної фінансової мотивації праці [2, c. 7]

Преміювання – як одна з форм винагороди. Найчастіше винагорода працівників за певні досягнення виступає у формі преміювання, інших доплат і надбавок.

Преміювання виконує функції забезпечення зацікавленості працівників у результатах праці. Важливими елементами організації преміювання є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорій персоналу, яким виплачують премії, порядку їх виплати.

Поряд з показниками (основними і додатковими) для багатьох категорій працівників установлюються основні й додаткові умови преміювання. До перших належать важливі вимоги, невиконання яких є підставою для позбавлення премії взагалі; до других — менш важливі вимоги, у разі невиконання яких премія знижується до 50%.

Застосування показників та умов преміювання залежить від специфіки підприємства та функціональних особливостей різних груп і категорій працівників.

Розрізняють індивідуальне та колективне преміювання робітників.

Великого значення для стимулювання праці персоналу набуває його участь у прибутках, тобто розподіл певної частини прибутку підприємства, організації між працівниками. Такий розподіл може здійснюватися у формі грошових виплат. Як свідчить зарубіжний досвід, частка працівників у прибутках визначається за результатами загальної діяльності підприємства або на основі відносин власності.

В освіті є важливим залучення додаткових фінансових ресурсів, які і можуть бути розподілені між учасниками виконання замовлення.

Фінансова складова формування та забезпечення ефективної мотивації праці складається з оплати праці, витрат на мотивацію працівників та фінансового забезпечення системи мотивації, створюючи сприятливі умови швидкого та достатнього реагування на зміну зовнішніх чинників.

Дієвим інструментом впливу на професійний розвиток педагогічних працівників є контрактна система наймання та оплати праці, що включає фінансову мотивацію.

Узагальнення наукового доробку та законодавчих положень дозволяє характеризувати контракт як різновид трудового договору, що укладається в письмовій формі на певний термін на основі взаємних зобов’язань і являє собою угоду між найманим працівником і роботодавцем, згідно якої одна сторона зобов’язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою або з певними результатами, а інша — виплачувати заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.

Контракт, на відміну від трудового договору, укладається в тих випадках, коли виконувана робота за своїм характером та очікуваними результатами вимагає від виконавця особливих професійних якостей, здібностей, ініціативи та самостійності.

На формування ефективної фінансової мотивації праці суттєво впливає економічна ситуація в країні, чинна нормативно-правова база регулювання соціально-трудових відносин, стан регіонального ринку праці, показники якості життя населення. Важливим економічним підґрунтям формування ефективної мотивації праці є регуляторний вплив держави, що здійснюється за різними напрямами: політика зайнятості, соціальна, гендерна, податкова політика, політика у сфері науки та освіти. Заходи державної політики зайнятості можуть істотно впливати на мотивацію до трудової діяльності та, як наслідок, на формування ефективної мотивації праці. Значні наслідки для формування ефективної фінансової мотивації праці має реалізація соціальної політики держави, адже заходи соціальної політики напряму впливають на трудові мотиви населення.

Питання ТА ЗАВДАННЯ для самоконтролю

1. Розкрийте сутність понять «мотивація» та «фінансова мотивація»?

2. Опишіть структурні елементи організаційно-економічного механізму забезпечення ефективної фінансової мотивації праці.

3. Охарактеризуйте особливості зовнішньої, внутрішньої мотивації та самомотивації.

4. Поясніть відмінності матеріальної та нематеріальної мотивації.

5. Як впливає на фінансову мотивацію контрактна система наймання та оплати праці?

6. Обгрунтуйте вплив підвищення оплати праці на ефективність роботи вчителя.

7. Що включає в себе фінансова складова формування та забезпечення ефективної мотивації праці?

сПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богоявленська Ю. В. Ефективні механізми мотивації праці / Ю. В. Богоявленська // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ. - 2004. - Вил. 195: в 4 т. Том II. - С. 528-539.

            1. Тужилкіна О. В. Забезпечення ефективної мотивації праці в контексті підвищення якості трудового життя : автореферат дисертації на здобуття наук. ст. к. е. н. / О. В. Тужилкіна. – К. : Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, 2013. – 20 с.

            2. Гольда А.В. Зарубіжний досвід мотивації праці трудового потенціалу в умовах ринкової економіки // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип. 2 (33). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2008.–С. 94-97.

            3. Кендюхов О. Мотивація творчої інтелектуальної праці: дослідження основних підходів //Економіка України. - 2005. - № 3. - C. 49-56.

            4. Зленко А. М. Сутність мотивації праці та її роль в забезпеченні ефективного управління трудовими ресурсами / А. М. Зленко // Економічний вісник університету. – 2010. − № 2. – С. 204.

            5. Агапцов С. А. Мотивация труда как фактор повышения эффективности производственно-хозяйственной деятельности предприятия / Агапцов С.А., Мордвинцев А.И., Фомин П.А., Шаховская Л.С. – М.: Высшая школа, 2009. – 344 с.

ТЕМА4

Лекція з теми: «Благодійний фонд як додаткове джерело фінансування школи»

Мета лекції: визначити правові норми та процедури заснування благодійного фонду, особливості діяльності фонду.

Тези

Правові норми та процедури заснування благодійного фонду. Особливості діяльності фонду. Статут благодійного фонду. Державні органи реєстрації Благодійного фонду. Відкриття банківського рахунку. Основні напрями та форми (види) здійснення благодійної діяльності. Правила управління ресурсами фонду. Особливості оподаткування благодійної організації. Бухгалтерський облік фінансів та майна фонду. Поняття «благодійний внесок». Звітність неприбуткових організацій. Взаємовідносини між школою та Благодійним фондом. Аналіз основних аспектів функціонування фонду.

Ключові слова: благодійний фонд, статут благодійного фонду, реєстрація благодійного фонду, напрями здійснення благодійної діяльності, благодійний внесок, звітність неприбуткових організацій.

Короткий зміст

Благодійна організація – юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах.

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20% доходу у поточному році.

Набувачами благодійної допомоги є фізичні особи, неприбуткові організації або територіальні громади, також будь-які юридичні особи.

Благодійна допомога може подаватися набувачам (бенефеціарам)у вигляді:

  • безоплатна передача коштів та майна;

  • безоплатне надання послуг, виконання робіт;

  • безоплатна передача права користування майном;

  • благодійна спільна діяльність.

Співпраця школи з Благодійним фондом :

  • угода між фондом і школою про благодійну діяльність;

  • благодійні програми діяльності фонду;

  • штатний розпис працівників фонду;

  • плановий кошторис;

  • подання від школи, заяви співробітників школи на отримання благодійної допомоги;

  • формалізація взаємодії фонду та його інвесторів: заяви про наміри, про членство у фонді ;

  • формалізація взаємодії фонду та Батьківського комітету або інших шкільних громадських організацій: угоди про співпрацю, протоколи спільних засідань тощо;

  • протоколи періодичних загальних зборів, засідань правління фонду та наглядової ради;

  • договір зберігання документації (при необхідності).

Напрямки забезпечення Фондом статутної діяльності школи:

  • дофінансування забезпечення навчальних кабінетів ТЗН;

  • дофінансування відновлення шкільними меблями, інвентарем класів та кабінетів;

  • дофінансування утримання медичного кабінету, харчоблоку, бібліотеки, спортивних споруд;

  • дофінансування ремонту та модернізації шкільних споруд, комунікацій, пришкільної території;

  • дофінансування утримання засобів пожежогасіння, сигналізації;

  • дофінансування канцелярських та господарських витрат, комунальних видатків;

  • фінансування шкільних свят, конференцій, шкільної символіки.

Практичне заняття з теми: «Благодійний фонд як додаткове джерело фінансування школи»

Мета заняття: об'єднання теоретичних знань, набутих в ході засвоєння і систематизації лекційного матеріалу, а також самостійного вивчення з практикою створення та реєстрації благодійного фонду.

ЗАВДАННЯ:

1 ) визначення послідовності етапів створення благодійного фонду;

  1. визначення порядку дій під час реєстрації благодійного фонду;

  2. здійснення розрахунків витрат на створення та реєстрацію благодійного фонду.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Назвіть перелік документів, які необхідно підготувати для реєстрації Благодійного фонду.

  2. У яких державних органах реєструється Благодійний фонд?

  3. Що потрібно для відкриття рахунків у банках?

  4. Якими нормативно-правовими документами регулюється діяльність Благодійного фонду?

  5. Чи може школа надати юридичну адресу Благодійному фонду?

  6. Які контролюючі органи перевіряють діяльність Благодійного фонду?

  7. Який механізм взаємодії школи та Благодійного фонду?

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Про гуманітарну допомогу : Закон України від 22.10.1999 р. № 1192-XIV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.

  2. Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 8 квітня 2014 р. № 1190-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T125073.html.

  3. Про затвердження Порядку реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги: Постанова Кабінету міністрів України від 30.01.2013 р. № 39 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/39-2013-%D0%BF

  4. Про громадські об’єднання. Закон України від 22 березня 2012 р. № 5073-VI [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

  5. Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги : Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.99 р. № 298 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. rada.gov.ua

  6. Погорєлова Н. Облік гуманітарної допомоги, отриманої неприбутковою організацією в іноземній валюті / Н. Погорєлова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://charity.org.ua/library/files/Oblik.doc.

  7. Мархлєвський В Шкільний бюджет: навч-метод, посіб для кер освіти / В.Мархлєвський, Ю.Шукевич, Л.Паращенко та ін. - K Таксон, 2011 - 156 с.

  8. Шукевич Ю.В. Шкільний бюджет у сучасних умовах: практико-орієнтований посіб. для директора школи / Ю.В. Шукевич. - K : Факт, 2009 - 144 с.

ТЕМА 5

Лекція з теми: «Фандрайзинг як метод залучення додаткових ресурсів для розвитку школи»

Мета лекції: сформувати у слухачів поняття «фандрайзинг», освоїти найбільш поширені технології пошуку додаткових ресурсів.

Тези.

Суть і зміст поняття фандрайзинг. Фандрайзинг як галузь наукових знань. Ресурси навчального закладу. Фінансові ресурси. Інструменти фандрайзингу. Найбільш поширені технології пошуку додаткових ресурсів. Гранд як інструмент фандрайзингу. Заявка на гранд. Розділи та критерії заявки. Бюджет ірантової заявки. Структура фандрайзингової діяльності школи.

Ключові слова: фандрайзинг, ресурси навчального закладу, фінансові ресурси, грант, заявка на отримання гранту, структура фандрайзингової діяльності школи.

Короткий зміст

Фандрайзинг (від англ. Fundraising - збір фондів) - це комплекс різних методів і процедур пошуку ресурсів для реалізації соціально-значущих проектів. До ресурсів навчального закладу відноситься все те, що має школа, те, що дас їй можливість існувати, розвиватись та здійснювати власну діяльність. В природі не існує навчального закладу, що не мав би жодних ресурсів. Це і гроші, і майно, яке йому належить (від канцелярського приладдя до будинку), і люди, які в ньому працюють. Це і інформаційна база, бібліотека і, нарешті, зв'язки, що є у вашого навчального закладу, вплив, що він має у суспільстві, сформована громадська думка про школу, її імідж.

Грошові ресурси є найважливішими. Це можуть бути:

  • благодійні внески приватних осіб;

  • фінансування конкретних програм з місцевого бюджету;

  • доходи від підприємницької діяльності школи;

  • доходи від проведення спеціальних заходів: благодійних концертів і аукціонів і т.д );

  • пожертви від комерційних структур;

  • приватні пожертвування;

  • членські внески;

  • фанти, що їх надають вітчизняні чи закордонні державні чи міжнародні організації, фонди тощо.

Фандрайзинг передбачає залучення ресурсів і не в грошовій формі, наприклад, у вигляді безоплатно переданих школі витратних матеріалів (папір, картриджі тощо), канцелярських товарів, обладнання, надання приміщення або безкоштовних послуг. Особливо варто зауважити на залученні людських ресурсів, зокрема волонтерів, які працюють в освітніх установах як члени піклувальних рад, штатні і тимчасові працівники, консультанти, експерти тощо.

Фандрайзинг як галузь наукових знань має міжпредметний статус, він розвивається на стиКу двох наук: менеджменту й психології Знання основ менеджменту й специфіки освітніх послуг дозволить вам розробляти успішні фандрайзингові стратегії з використанням одного або декількох методів залучення додаткових ресурсів у школу, а основи психології - безпомилково вибрати потенційного донора й знайти оптимальні підходи до встановлення з ним партнерських відносин.

Фандрайзинг як галузь знання вчить, що в центрі всього процесу перебуває людина (фандрайзер) - від її компетентності, енергії, здатності встановлення особистих стосунків залежить успішність залучення ресурсів для шкільних проектів. Людина працює в команді однодумців Всі члени організації повинні вносити свій внесок у фандрайзинг.

Навіть успішні зв'язки, зав'язані в процесі фандрайзингу, можуть обірватися на завершальній стадії, якщо колектив навчального закладу і його керівництво не перейнялися цими досягненнями й не відчули своєї персональної відповідальності за досягнення успіху.

Одним з інструментів фандрайзингу, що має найбільше розповсюдження в Україні за останні 10 років, є написання заявки на грант. Грант - це безоплатне виділення коштів цільового призначення, тобто спрямованих на фінансування конкретного проекту. Це кошти, що передаються на безоплатній основі та без повернення дарувальником для виконання конкретної діяльності, роботи, що має, з точки зору грантодавця, наукову, культурну, соціальну значущість.

Для одержання фанту необхідно грамотно скласти заявку - звернення за підтримкою, що має переконати потенційного донора (особу чи організацію, яка надає грант) надати необхідні кошти на здійснення вашого проекту.

Заявка має включати такі розділи: загальні відомості або вступ; постановка проблеми; мета і завдання проекту; заходи і методи (механізми) реалізації проекту; календарний план; оцінка результатів проекту; бюджет і обґрунтування бюджету.

Критерії заявки.

  1. Заявка адресована конкретній особі.

  2. Інструкції й рекомендації сторони, що надає грант, ретельно дотримані.

  3. Всі проблеми грунтовно описані й проаналізовані.

  4. Наведено конкретний і докладний опис проекту.

  5. Бюджет проекту розумний, обґрунтований, відповідає вимогам сторони, що надає грант.

  6. Бюджет відповідає проектному опису.

  7. Ви зберегли екземпляр для себе.

  8. Заявка потрапляє в комісію з розгляду за один день до закінчення терміну подання.

Визначною частиною грантової заявки є бюджет, його деталізація і достовірність. Найменування статей витрат і вартість цих витрат повинні бути адекватні сформованій системі цін і виплат, з одного боку, і завданнями, що розв’язуються, з іншого.

Щоб залучити додаткові ресурси, шкільна адміністрація повинна мати навички фандрайзингової активності і здійснювати таку діяльність постійно. Це означає, що представники адміністрації вміють переконувати донорів і залучати їх до вирішення шкільних проблем, мають механізми обліку і легального одержання коштів та матеріальних ресурсів від донорів, а також вміють керувати отриманими від фандрайзингової активності ресурсами. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є вивчення, адаптація і використання міжнародного досвіду залучення додаткових ресурсів у школу, який можна звести до чотирьох основних складових процесу фандрайзингу.

Фонд розвитку освіти в школі має статус НГО (неприбуткової громадської організації) і на постійній основі займається фандрайзингом для школи. Використовуючи різні фандрайзингові методи, Фонд залучає кошти донорів із місцевих і міжнародних організацій, а також від приватних осіб для розвитку конкретної школи.

  • За рахунок цих джерел можуть покриватися витрати школи на: будівництво;

  • ремонт і придбання додаткового навчального обладнання;

  • додаткову зарплату вчителям за особливий внесок у підвищення якості освіти і впровадження інновацій у навчання та виховання учнів;

  • оплату відряджень учителів для участі у семінарах, тренінгах, конференціях, «круглих столах» і інших заходах, пов’язаних із підвищенням їхньої кваліфікації;

  • створення спеціальних фондів для підтримки освіти обдарованих дітей із малозабезпечених сімей.

Робота з волонтерами та випускниками здійснюється на постійній основі з метою залучення колишніх випускників та інших членів місцевої громади у діяльність школи, у вирішення її проблем, волонтерську активність розширення корисних контактів.

Роботи, проведені школою на платній основі, - це надання платних освітніх послуг, випуск і продаж шкільної газети, вистави шкільних театрів, робота в гуртках. Ці ресурси можуть використовуватися на реалізацію проектів, які ініціюються самими школярами.

Пошук спонсорських або донорських коштів - це спеціальна робота фандрайзера з пошуку спонсорів або донорів, проведення переговорів, підготовки проектів і звітування за ними, спрямованими на розвиток школи.

Як показують результати проекту «Поширення і впровадження американського досвіду по залученню додаткових ресурсів у загальноосвітні школи», керівники цих закладів вже сьогодні готові шукати альтернативні джерела поповнення шкільних ресурсів. Крім того, існує достатньо багато благодійних фондів і грантоЬавальних організацій як міжнародного, так і місцевого рівнів, метою яких є допомога розвиткові якісної освіти в школі.

Отже, залучення додаткових ресурсів у школу є невід’ємною частиною підвищення якості освіти, а децентралізація управління школою, що обов’язково супроводжує фандрайзингову діяльність, є невід’ємною частиною демократизації освітнього процесу в Україні.

Практичне заняття з теми «Фандрайзинг як метод залучення додаткових ресурсів для розвитку школи»

Мета заняття: засвоїти технологію підготовки грошової заявки. Навчитись складати бюджет до заявки.

Практична робота: підготовка та заповнення фінансової заявки. Розробка бюджету грантової заявки.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Які існують додаткові джерела фінансування в освіті?

  2. У чому полягає суть здійснення спонсорства в освіті?

  3. Чи може благодійництво використовуватись як один з інструментів маркетингу та реклами?

  4. З якою метою залучаються волонтери для реалізації проекту?

  5. Які ви знаєте урядові агенції з міжнародного розвитку?

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755VІ. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

  2. Соколовська А. М. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду [Текст] / [А. М. Соколовська, Т. І. Єфименко, І. О. Луніна]: за заг. ред. А. М. Соколовської. – К.: НДФІ, 2006. – 320 с.

  3. Тулуш Л. Д. Податкові важелі та механізми стимулювання інновацій [Текст] / Л. Д. Тулуш // Фінанси України. – 2006. – № 4. – С. 62-70.

  4. Авраменко А. Фандрайзинг: искусство добивать и отдавать деньги / А. Авраменко, Г.Аксенов. - K.: Планета людей, 2001. - 332 с.

  5. Тюріна О. Маслич Б. Пошук та залучення ресурсів для реалізації цільових програм розвитку громад: матеріали семінару / О. Тюріна, Б.Маслич. - K.: Гурт, 2001. - 112 с.

  6. Яременко О. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективності соціальних проектів / О.Яременко, О. Артюх, О. Балакірєва та ін. - K.: Державний центр соціальних служб для молоді; Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. - 233 с.

  7. Як залучити додаткові ресурси для розвитку навчального закладу?: порадник сучасного директора: навч.-метод. посібник. - Тернопіль: Астон, 2006. - 120 с.

ТЕМА 6

Лкція з теми «Діяльність школи в умовах часткової фінансової самостійності»

Мета заняття: визначити стан та перспективи переходу школи до фінансової самостійності; визначити «плюси» та «мінуси» фінансової самостійності.

Тези

Школа в умовах децентралізації як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня. Самостійного ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку. Державна реєстрація школи. Органи державної реєстрації. Шкільна бухгалтерія. Реєстраційна картка. Фінансово-господарська діяльність директора як розпорядника бюджетних коштів. Взаємодія з держказначейством та іншими державними фондами.

Ключові слова: децентралізація школи, державна реєстрація школи, суб'єкт господарювання, бухгалтерський облік, свідоцтво юридичної особи .

Короткий зміст

На початку навчального бюджетного року заклад отримує кошторис, план асигнувань, які розробляються головним розпорядником з урахуванням запланованих надходжень до бюджету на поточний рік. Попередньо заклад складає та подає бюджетний запит головному розпоряднику, в якому зазначає необхідні обсяги фінансування на наступний бюджетний рік з розподілом їх на KEKB (коди економічної класифікації), передбачає всі види послуг та робіт, придбання товарів, необхідних для виконання функцій, покладених на заклад освіти та його господарське утримання.

За умов недостатнього фінансування децентралізація дає можливість меншими ресурсами підтримувати господарство в належному стані Це досягається, в першу чергу, раціональним використанням наявних ресурсів, покрашенням якості послуг та робіт, які виконуються у закладі, адже замовником виступає безпосередньо споживач послуги. По- друге, окрім коштів основного загального фонду, заклад отримує власні позабюджетні надходження, які формують спеціальний фонд

У випадку, коли за рішенням засновника заклад переводиться на умови самостійного ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку, він набуває статусу суб’єкта господарювання, діяльність якого регламентується Господарським кодексом України. Державна реєстрація суб’єкта господарювання передбачена ст.58 цього кодексу.

Органами державної реєстрації є виконавчі комітети міських і районних рад депутатів, районні, міські державні адміністрації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію юридичної особи до відповідних органів необхідно подати наступні документи:

  1. установчі документи:

  2. рішення про створення юридичної особи; статут закладу, затверджений засновником.

  3. довідку про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка видається Державним комітетом статистики України.

На підставі створених документів заповнюється реєстраційна картка, яка є одночасно і заявою про включенні відомостей про юридичну особу встановленого зразка, в якій зазначаються ідентифікаційний код, назва та місцезнаходження юридичної особи, інформація про керівника- код виду економічної діяльності (КВЕД), повна інформація про засновника юридичної особи.

Печатки та штампи загальноосвітніх навчальних закладів замовляються та виготовляються відповідно до інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.99 р. №17 та згідно з вимогами додатка до наказу Міністерства освіти України від 22.12.99 р. №434.

Особливу увагу слід звернути на п.4 вищеназваного додатка, в якому наголошується, що напис на печатках і штампах повинен відповідати назві, яка зазначається в статуті та в свідоцтві про державну реєстрацію.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Як ви оцінюєте перспективи впровадження фінансово-господарської автономії загальноосвітніх навчальних закладів?

  2. Чому потрібна державна реєстрація шкіл в умовах децентралізації?

  3. Що означає «кошти йдуть за дитиною»?

  4. Назвіть джерела фінансування загальноосвітнього навчального закладу.

  5. Які існують форми фінансування державою закладів системи освіти?

  6. Скільки рахунків повинна відкрити школа у Держказначействі, яка має власну бухгалтерію?

  7. Яку роль, на Вашу думку, виконують приватні заклади освіти в державі?

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Господарський кодекс України від 2003 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15

  2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» // Офіційний вісник України. - 2010. - №67. -С.71.

  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів » // Директор школи, 2010. - №9 (585). -С.21.

  4. Курець В. С. Напрями вдосконалення системи фінансування закладів шкільної освіти в Україні / В. С. Курець // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. —2010. —№ 1. —С. 187-192.

  5. Паращенко JI.I. Приватна школа як чинник демократизації освіти України // Освіта і управління. - 2009. - №3. - С.70-78.

  6. Паращенко Л.І. Державне регулювання запровадження автономії загальноосвітніх навчальних закладів // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (Науковий журнал). -2009. -№4. -С.253-260.

  7. Тягушева О. Г. Державне управління фінансового забезпечення розвитку освітньої системи України [Електронний ресурс] / О. Г. Тягушева. —Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/du/2009_3/files/DU309_49.pdf.

  8. Шукевич Ю.В. Шкільний бюджет у сучасних умовах: практико-орієнтований посіб. для директора школи / Ю.В. Шукевич. - K.: Факт, 2009. - 144 с.

  9. Цуканова Т.О. Організаційно-педагогічні засади управління загальноосвітніми навчальними закладами приватної форми власності: дис. канд.пед.наук: 25.00.05. / Т О. Цуканова. - K.: Інститут педагогіки, 2000. - 288 с.

ТЕМА 7

Міні-тренінг з теми «Фінансова грамотність»

Мета заняття:

  • вивчити звички, характерні для фінансово грамотних людей,

  • обговорити п'ять законів грошей навчитися правильно розподіляти доходи, вести фінансовий облік своїм коштам та перешкодити власному марнотратству,

  • дослідити фінансові інструменти, що доступні в Україні та як скористатися ними для створення пасивного доход,

  • зясувати, що таке фінансова свобода і які кроки до її досягнення.

План міні-тренінгу

Гроші для розумних людей є засобом, для дурнів - метою.

Адріан Декурсель

Початок тренінгу. Мета: привітання та знайомство з учасниками, озвучення навчальних цілей, очікувань, а також встановлення правил роботи.

Блок 1, який має назву «Картина світу». Картина світу – це набір переконань про нашу державу, фінанси, оточення.

Блок 2, який має назву «Час та планування».

Блок 3, який має назву «Фінансовий баланс».

Фінансова грамотність – це сукупність знань, умінь, навичок, які допомагають громадянам приймати свідомі рішення і здійснювати ефективні дії з метою управління своїми коштами на даний час і в майбутньому. Мета фінансової просвіти – покращення знань, розуміння фінансових ризиків при прийнятті економічних і фінансових рішень.

Головна мета тренінгу – навчити вчителя правильно розпоряджатися власними фінансами, планувати свій особистий бюджет і захищатися від ризиків, приймати зважені та вірні фінан сові рішення щодо:

  • можливостей розширення джерел власних доходів;

  • планування і коригування власних видатків;

  • формування особистих фінансових резервів і здійснення заощаджень;

  • використання кредитних ресурсів і здійснення власних інвестицій;

  • проведення SWOT та PEST аналізу для визначення стратегії подальшої фінансової мотивації в діяльності педагога.

ПІДСУМКОВЕ Заняття №8.

Мета: закріпити й систематизувати набуті знання, уміння та навички, які були засвоєні на лекціях, практичних заняттях та в результаті самостійного вивчення курсу з питань використання мотивації в професійній діяльності педагогів; визначити загальні рекомендації щодо формування конкурентоспроможного педагога.

ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Визначите суть функції мотивації:

  1. визначає регламент діяльності;

  2. спонукує працівника до діяльності;

  3. коректує діяльність.

2. Визначіть суть поняття «процесний підхід»:

1) підхід у керуванні, у якому організація складається із взаємозалежних по цілям підсистем, а сама є відкритою системою, взаємодіючої із зовнішнім середовищем;

2) керування є процесом, що складається із серії безупинних і взаємозалежних по цілям дій;

  1. керування з урахуванням обставин, у яких в даний момент перебуває підприємство.

3. Менеджер відрізняється від підприємця тим, що він:

1) найманий управляючий;

2) ризикує власним капіталом;

3) переважно працює у внутрішньому середовищі.

4. Назвіть характеристики поведінкового менеджменту:

  1. енергетичний підхід до працівників, ставка на індивідуальну працю;

  2. ставка на колективну працю, переважно матеріальна винагорода;

  3. психологічний підхід до працівників, переважно не матеріальна винагорода, стимулювання творчості.

5. Назвіть методи психологічного впливу:

1) соціологічні дослідження;

2) формування малих груп;

  1. гуманізація праці.

6. Чинники внутрішнього середовища організації:

1) місія, цілі, люди, технологія, структура;

2) конкуренти, постачальники, споживачі, профспілки;

3) цілі, завдання, структура, люди, технології.

7. Прийняття управлінських рішень це:

1) максимілізація прибутку;

2) досягнення місії фірми, зростання іміджу фірми;

3) вибір оптимального рішення з декількох альтернатив.

8. Перелічіть думки Герцберга щодо мотивації персоналу:

1) потреби розподіляються на первинні та вторинні.

2) потреби розподіляються на гігієнічні фактори та мотиватори.

3) мотиватори активно впливають на поведінку людини.

9. У чому відмінність раціональних рішень і рішень заснованих на судженнях:

1) рішення засновані на судженнях, мають тільки 1 альтернативу;

2) раціональний підхід дозволяє будь-яке питання вирішити об’єктивно;

3) рішення, засновані на судженнях, приймається тільки на основі судження, що воно правильне.

10. Який з наведених принципів не відноситься до принципів організаційних відносин?

  1. обмеженість норми управляємості, єдиноначальність;

  2. система матеріального стимулювання;

  3. сполучення централізації та децентралізації.

  1. В благодійній організації розмір адміністративних витрат не має перевищувати:

1) 10 % доходу у поточному році;

2) 20 % доходу у поточному році;

3) 50 % доходу у поточному році.

12. Фандрайзинг передбачає залучення:

  1. лише фінансових коштів;

  2. лише людських ресурсів;

  3. усіх доступних ресурсів.

  1. На початку навчального бюджетного року навчальний заклад отримує:

1) кошторис;

2) баланс;

3) фінансовий план.

  1. Децентралізація управління школою передбачає:

1) використання коштів батьків за чітким призначенням;

2) створення позабюджетних надходжень;

3) створення фінансового плану.

  1. Приватні навчальні заклади в Україні:

1) створюють конкуренцію у сфері освіти;

2) підвищують вартість освіти для держави;

3) стимулюють відтік для навчання за кордоном.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Господарський кодекс України від 2003 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15

  2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755VІ. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

  3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» // Офіційний вісник України. - 2010. - №67. -С.71.

  4. Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 8 квітня 2014 р. № 1190-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T125073.html.

  5. Про громадські об’єднання. Закон України від 22 березня 2012 р. № 5073-VI [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

  6. Про гуманітарну допомогу : Закон України від 22.10.1999 р. № 1192-XIV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.

  7. Про затвердження Порядку реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги: Постанова Кабінету міністрів України від 30.01.2013 р. № 39 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/39-2013-%D0%BF

  8. Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги : Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.99 р. № 298 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. rada.gov.ua

  9. Авраменко А. Фандрайзинг: искусство добивать и отдавать деньги / А. Авраменко, Г.Аксенов. - K.: Планета людей, 2001. - 332 с.

  10. Агапцов С. А. Мотивация труда как фактор повышения эффективности производственно-хозяйственной деятельности предприятия / Агапцов С.А., Мордвинцев А.И., Фомин П.А., Шаховская Л.С. – М.: Высшая школа, 2009. – 344 с.

  11. Артемьева Т.В. Фандрейзинг. Привлечение средств на проекты и программы в сфере культуры и образования / Т.В. Артемьева, Г.Л. Тульчинский. — СПб.: Изд-во "Лань", 2010. — 286 с.

  12. Беззуб І. Реформа середньої освіти в Україні [Електроний ресурс] / І. Беззуб. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2367:reforma-serednoji-osviti-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350

  13. Богоявленська Ю. В. Ефективні механізми мотивації праці / Ю. В. Богоявленська // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ. - 2004. - Вил. 195: в 4 т. Том II. - С. 528-539.

  14. Гольда А.В. Зарубіжний досвід мотивації праці трудового потенціалу в умовах ринкової економіки // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип. 2 (33). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2008.–С. 94-97.

  15. Гриньова М.В. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / Марина Вікторівна Гриньова. - Харків: Основа, 1998. - 300 с.

  16. Дёмин М.В. Проблема ценности и ценностного отношения / М.В. Дёмин // Вестник МГУ Серия «Философия». - М., 1974. - 58 с.

  17. Євдошенко Г. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи / Г.Євдошенко // Директор школи. - 2013. - № 45. - С.8-9.

  18. Зленко А. М. Сутність мотивації праці та її роль в забезпеченні ефективного управління трудовими ресурсами / А. М. Зленко // Економічний вісник університету. – 2010. − № 2. – С. 204.

  19. Кендюхов О. Мотивація творчої інтелектуальної праці: дослідження основних підходів //Економіка України. - 2005. - № 3. - C. 49-56.

  20. Кість М. В. Гуманізація вищої освіти як сучасна тенденція / М.В.Кість // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матеріали конференції. - Суми, 2008. - С. 49-50.

  21. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя / Надія Василівна Кічук. - К.: Либідь, 1991. - 217 с.

  22. Курець В. С. Напрями вдосконалення системи фінансування закладів шкільної освіти в Україні / В. С. Курець // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. —2010. —№ 1. —С. 187-192.

  23. Мархлєвський В Шкільний бюджет: навч-метод, посіб для кер освіти / В.Мархлєвський, Ю.Шукевич, Л.Паращенко та ін. - K Таксон, 2011 - 156 с.

  24. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В. Г. Кремень (голова), В. І. Луговий (заст.го лови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)]; за заг. ред. В. Г. Кременя. — Київ : Педагогічна думка, 2016. — 448 с. — Бібліогр.: с. 21. — (До 25-річчя незалежності України).

  25. Паращенко JI.I. Приватна школа як чинник демократизації освіти України // Освіта і управління. - 2009. - №3. - С.70-78.

  26. Паращенко Л.І. Державне регулювання запровадження автономії загальноосвітніх навчальних закладів // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (Науковий журнал). -2009. -№4. -С.253-260.

  27. Погорєлова Н. Облік гуманітарної допомоги, отриманої неприбутковою організацією в іноземній валюті / Н. Погорєлова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://charity.org.ua/library/files/Oblik.doc.

  28. Реформування освіти в Україні: державно-управлінський аспект: навч.-наук. вид. / Н. Г. Протасова, В. І. Луговий, Ю. О. Молчанова та ін. ; за заг. ред. Н. Г. Протасової. – К.; Львів : НАДУ, 2012. – 456 с.

  29. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів » // Директор школи, 2010. - №9 (585). -С.21.

  30. Соколовська А. М. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду [Текст] / [А. М. Соколовська, Т. І. Єфименко, І. О. Луніна]: за заг. ред. А. М. Соколовської. – К.: НДФІ, 2006. – 320 с.

  31. Степанюк Н.А. Антикризове управління: досвід Польщі / Н.А. Степанюк. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – 2013. - №10 (259), серія: міжнародні відносини. – С. 213 – 218. ISSN 1729-360Х.

  32. Степанюк Н.А. Вища освіта за кордоном: критичний огляд / Н.А. Степанюк. Збірник наукових праць Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту: економічні науки, 2015. - №9. – С. 543 – 545.

  33. Степанюк Н.А. Дотримання принципів освітнього менеджменту – основа управління навчальним закладом / Н.А. Степанюк. Інноваційні стратегії неперервної освіти педагогів в системі післядипломної освіти: матеріали Всеукр. науково-практ. конф., 14-15 травня 2014 року. – Ч. І. / уклад. Н. А. Поліщук, В. В. Камінська. – Луцьк: ВІППО, 2014. – С. 108-111.

  34. Степанюк Н.А. Імідж сучасного педагога та його професійна компетентність / Н.А. Степанюк. Управління розвитком професійної педагогічної культури сучасної школи : матеріали регіон. інтернет-конф. (Рівне, 24 листопада – 09 грудня 2016 р.) – Режим доступу: http://roippo.org.ua/activities/research/conferenc.php/772/, вільний. – Назва з екрана.

  35. Степанюк Н.А. Концептуальні засади процесно-структурового менеджменту / Н.А. Степанюк, Т.Б. Процюк, Р.М. Скриньковський. - Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. − 2013. − Випуск 7. − С. 101-107. ISSN 2224-8609.

  36. Степанюк Н.А. Некоторые аспекты управления качеством образования в Украине / Н.А. Степанюк. Тезисы докладов VI Международной научно-практической конференции молодых исследователей. 19-20 мая 2010 г. Г. Барановичи. Республіка Беларусь. В 2 ч. / редкол. А.В. Никишова (гл. ред.), Ю.В. Башкирові (отв. ред.) [и др.]. ― Барановичи: РИО БарГу. 2010. Ч. 1. – С. 57-59.

  37. Степанюк Н.А. Особливості ринку освітніх послуг / Н.А. Степанюк. Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в контексті Євроінтеграції: тези доповідей ІVМіжнародної науково-практичної конференції молодих науковців, аспірантів та студентів, м. Рівне, 23-24 квітня 2015 р. – Рівне: НУВГП, 2015. – С. 126-127.

  38. Степанюк Н.А. Формування іміджу сучасного викладача та його професійна компетентність / Н.А. Степанюк. Освіта Закарпаття. Науково-методичний журнал. – Ужгород: ТОВ «Спектраль», 2014. – №20. – С. 87-90.

  39. Тужилкіна О. В. Забезпечення ефективної мотивації праці в контексті підвищення якості трудового життя : автореферат дисертації на здобуття наук. ст. к. е. н. / О. В. Тужилкіна. – К. : Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, 2013. – 20 с.

  40. Тулуш Л. Д. Податкові важелі та механізми стимулювання інновацій [Текст] / Л. Д. Тулуш // Фінанси України. – 2006. – № 4. – С. 62-70.

  41. Тюріна О. Маслич Б. Пошук та залучення ресурсів для реалізації цільових програм розвитку громад: матеріали семінару / О. Тюріна, Б.Маслич. - K.: Гурт, 2001. - 112 с.

  42. Тягушева О. Г. Державне управління фінансового забезпечення розвитку освітньої системи України [Електронний ресурс] / О. Г. Тягушева. —Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/du/2009_3/files/DU309_49.pdf.

  43. Цуканова Т.О. Організаційно-педагогічні засади управління загальноосвітніми навчальними закладами приватної форми власності: дис. канд.пед.наук: 25.00.05. / Т О. Цуканова. - K.: Інститут педагогіки, 2000. - 288 с.

  44. Шукевич Ю.В. Шкільний бюджет у сучасних умовах: практико-орієнтований посіб. для директора школи / Ю.В. Шукевич. - K.: Факт, 2009. - 144 с.

  45. Як залучити додаткові ресурси для розвитку навчального закладу?: порадник сучасного директора: навч.-метод. посібник. - Тернопіль: Астон, 2006. - 120 с.

  46. Яременко О. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективності соціальних проектів / О.Яременко, О. Артюх, О. Балакірєва та ін. - K.: Державний центр соціальних служб для молоді; Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. - 233 с.

СТЕПАНЮК НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

« «ФІНАНСОВА МОТИВАЦІЯ ДО

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ»

32028 м. Рівне

Вул. Чорновола, 74

Тел. (0362)64-96-60

Факс (0362) 22-22-02

e-mail:roippo.rv@ukr.net

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У посібнику викладено зміст програми спецкурсу з питання впливу фінансової мотивації на роботу педагога, розвитку практичних умінь вчителя щодо використання в професійній діяльності фінансової грамотності для підвищення своєї конкурентоспроможності. Опрацювання даного матеріалу може суттєво вплинути на імідж та статус вчителя, як в освітньому середовищі так і особистому житті.
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Економіка
  • Клас
    10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    8007
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    GB043031
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Змішане навчання - ключ до змін
2 академічні години
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання