Етнопедагогіка, як засіб становлення особистості дитини

Опис документу:
В даній статті описується багатогранність етнопедагогіки , що стимулює розвиток творчої особистості, забезпечує не лише оволодіння знаннями в галузі мистецтва, а й формування національних почуттів дітей та учнівської молоді, художньо-творчого потенціалу; сприяє вибору професії.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Етнопедагогіка, як засіб становлення

особистості дитини

Актуальність проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді обґрунтовується зростаючими вимогами суверенної України щодо побудови громадянського демократичного суспільства, здійснити яке неможливо без національно свідомої творчої особистості.

Для розв’язання такого завдання важливого значення набуває етнопедагогіка, що реалізує глибоке і всебічне пізнання рідного народу, його історії, культури, духовності і на цій основі пізнання самого себе як індивідуальності і як частки своєї нації, усього людства. Багатогранність етнопедагогіки та різноманітні форми прикладної діяльності, що стимулюють розвиток творчої особистості, забезпечують не лише оволодіння знаннями в галузі мистецтва, а й формування національних почуттів дітей та учнівської молоді, художньо-творчого потенціалу; сприяють вибору професії.

Проблеми національного виховання відображені в науково-педагогічних працях вітчизняних і зарубіжних дослідників (О. Биковська, І. Бех, В. Вербицький, Т. Гавлітіна, В. Коваль, В. Корнієнко, О. Литовченко, В. Моляко, О. Найден, І. Огієнко, М. Павленко, М. Скуратівський та ін.).

На сучасному етапі аспекти національно-патріотичного виховання визначено в працях вітчизняних учених, а саме: теоретико-методологічні основи проблеми в умовах державотворення (П. Щербань, О. Вишневський, П. Ігнатенко, І. Підласий, Б. Ступарик); громадянська складова національного виховання (К. Чорна, Ю. Руденко, О. Сухомлинська,Л. Крицька, Н. Косарєва, В. Поплужний, Ю. Завалевський, Л. Пічуркіна-Шумейко); роль патріотизму в національному вихованні (В. Каюков,В. Кіндрат, Б. Кобзар, В. Коваль, М. Павленко, Р.Петронговський,); особливості народознавчого підходу до виховання підростаючого покоління (М. Стельмахович, Г. Васякович, П. Черніков, Н. Лисенко, В. Лаппо, О. Будник); пошуки сучасного виховного ідеалу (В. Москалець, Г. Софінська, І. Підласий).

Грунтовний аналіз наукової, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури дозволяє стверджувати, що в наукових дослідженнях недостатньо висвітлені питання національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах позашкільного навчального закладу, потребує більш детального дослідження проблема організації процесу національно-патріотичного виховання в процесі відродження культурної і духовної спадщини українського народу.

Досвід у навчально-виховному процесі Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук учнівської молоді показує, що формування етнокультурної особистості  має великий вплив на виготовлення дитячих робіт за тематикою народних  та релігійних свят. Займаючись виготовленням виробів,  гуртківці отримують знання з національної культури, у них утворюється емоційно-цінностне відношення до рідного краю, народу, сім’ї, культури.

З методичної точки зору у зв’язку з цим відбуваються:

-      розвиток здатності вихованця формувати власний погляд на питання становлення й розвитку національної культури;

-      розвиток творчої особистості на підгрунті досвіду народних традицій;  

-      формуван ня почуття гідності .

У сучасному естетичному вихованні до основних постулатів етнопедагогіки   можна віднести:

-      знання й слідування заповітам пращурів;

-      вивчення історії  і культури  свого народу;

-      вірність народним традиціям, звичаям, обрядам;

-      повага до національних символів;

-      проявлення гуманізму, відповідальності, толерантності;

-      проявлення  працьовитості.

Етнопедагогіка за своїм змістом тісно пов’язана з етнографією – звідси особлива увага до знань відмінностей, особливостей  народних традицій  і культури різних районів України, тобто національно-регіональна етнопедагогіка.

Окремим дуже важливим напрямком етнопедагогіки  є  опанування надбання  народного мистецтва, пов’язаного з тематикою  релігійних свят, зокрема Великодня. Так,  українські писанки відомі в усьому світі, звичай розписування їх походить ще з дохристиянських часів. Досвід розписування передавався з покоління в покоління, удосконалювалась техніка виконання, вносились нові елементи, створювались оригінальні композиції. Зараз  мистецтво  писанкарства існує  як  з традиційною символікою і орнаментами, так і з використанням новітніх сучасних технологій. Розширились і стають популярними такі форми цього традиційного виду народного мистецтва, як писанки керамічні, виготовлені зі скла, у спосіб різьблення, виточені з сухого дерева м’якої породи, пофарбовані у різні кольори з нанесеним на них орнаментом, а також апліковані папером, тканиною, соломою, крупою, нитками, бісером, зроблені у техніках квілінгу, декупажу, валяння, тощо. Тобто, фантазування досить широке .

Таким чином, національно-патріотичне виховання в умовах позашкільного навчального закладу – система, що оперативно реагує на національні, освітньо-культурні, суспільні та інші потреби особистості; забезпечує її культурне і професійне самовизначення; здійснює активний вплив на саморозвиток молодих громадян патріотів держави. Позашкільний навчальний заклад як освітньо-виховна система має широкі можливості щодо підвищення ефективності національного виховання дітей та учнівської молоді в процесі використання засобів етнопедагогіки.

Тому, національно-патріотичне виховання підлітків у позашкільному навчальному закладі є ефективним за таких умов:

− спрямування змісту національного виховання на формування відповідних ціннісних ставлень у дітей та учнівської молоді;

− запровадження форм і методів національно спрямованої діяльності дітей та учнівської молоді;

− удосконалення організаційно-технологічних умов національного виховання дітей та учнівської молоді.

Однією з важливих частин етнопедагогіки є народна творчість, як однин із засобів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в системі позашкільної освіти є залучення їх до пізнавально-творчої діяльності в процесі вивчення та відродження народних мистецтв, що є важливою умовою формування національно-патріотичних почуттів, творчого ставлення до навколишнього світу, світоглядних уявлень, самовираження. Тому залучення дітей до знайомства з різноманітними напрямками народного мистецтва не втрачає своєї актуальності, скоріше навпаки  має у сьогоденні особливе значення.  Через вивчення творчої народної спадщини, досягнень минулого і досконале стеження за мистецькими процесами сьогодення, проходить шлях пізнання від традицій до новацій. Встановлено, що сприятливим соціокультурним середовищем для виховання національної свідомості в підростаючого покоління є гуртки декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів.

Декоративно-ужиткове мистецтво, як складова народної творчості, має глибинні звязки з історичним минулим, яке передається з покоління в покоління та збагачує його новими елементами. Заняття мистецтвом впливають на духовне становлення людини, формування її національної свідомості, виявлення художньої обдарованості, сприяють розвитку культурного потенціалу суспільства, його художньо-творчої еліти.

Однією з умов формування національно свідомої особистості є організація навчально-виховного процесу, що передбачає більш детальне вивчення духовних витоків народного мистецтва, його звязків із природою, побутом, фольклором тощо.

На розв’язання проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді спрямована державна освітня політика, що відображено в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»; Концепції позашкільної освіти і виховання, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, у яких вказується на важливість побудови ефективної системи національно-патріотичного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей; забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу; підготовлення молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності.

На мою думку мета досвіду полягає у створенні ефективної системи навчально-виховної роботи в контексті національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в процесі відродження культурної та духовної спадщини українського народу, ураховує соціальну потребу у створенні ефективного освітньо-мистецького простору, спрямованого на створення організаційно-технологічних, психолого-педагогічних умов для виховання національно свідомої особистості в процесі навчально-творчої діяльності в гуртках декоративно-ужиткового мистецтва.

Для її реалізації важливим є визначення змісту, форм і методів навчально-виховної роботи позашкільного навчального закладу, що забезпечують формування духовних і моральних цінностей вихованців у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва.

Для досягнення поставленої мети педагогічний колектив ОМЦПО-МАН будує свою роботу відповідно до розробленої організаційно-методичної моделі, зорієнтованої на формування національно-патріотичних цінностей вихованців під час спільної діяльності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу з урахуванням форм і методів навчально-виховної роботи за патріотичним напрямом. Така діяльність передбачає використання масових (виставки робіт, фестивалі, конкурси), групових (проекти, творчі завдання), індивідуальних (індивідуальні творчі проекти, підготовка до участі в заходах різних організаційних рівнів) форм роботи, виховує національно свідому особистість з притаманними їй патріотичними якостями.

Групові форми роботи згуртовують вихованців, розвивають у них почуття колективізму, навчають досягати мету спільної творчої діяльності оволодіння вміннями і навичками різноманітних технік вишивки, технікою української писанки (крапанки, дряпанки, мальованки), художнього розпису, ткацтва, кераміки, килимарства, в’язання, лозоплетіння тощо.

Для стимулювання творчої активності дітей та учнівської молоді педагоги гуртків «Українська народна іграшка», «Виготовлення сувенірів», «Народна творчість», «Креативне рукоділля», «Бісероплетіння», «Український сувенір», «Клаптикова пластика», «Гончарство», «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво», «Вишивка» спрямовують діяльність вихованців на планування та конкретизацію завдання їхньої пізнавально-творчої діяльності; забезпечують оволодіння вміннями та навичками самоорганізації, саморегулювання; самоаналізу результатів діяльності.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«ZOO-психологія: як навчитися розуміти тварин»
Левченко Вікторія Володимирівна
36 годин
590 грн