і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Акція
Вебінарний безліміт
Заощаджуйте понад 5000грн

Замовляйте усі свідоцтва за вебінари (понад 90 вебінарів)

з 12 липня
до 25 липня
199грн
з 26 липня
до 15 серпня
299грн
з 16 серпня
до 31 серпня
399грн
Активуйте «Вебінарний Безліміт» та отримайте
30 днів необмеженого доступу до 90 вебінарів
Предмети »

Етична бесіда як метод морального виховання

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Етична бесіда як метод морального виховання

Етична бесіда  це цілеспрямована і організована розмова вихователя з учнями на відповідну моральну тему, яка передбачає запитання та відповіді.

Етична бесіда є однією з важливих форм етичної освіти молоді й використовується як метод морального виховання. Мета етичної бесіди — систематичне роз'яснення учням норм і правил моралі, допомога учням в усвідомленні морального досвіду, в моральному самовихованні, формуванні громадської думки, розвитку критики і самокритики в учнівському колективі. Учні дуже схильні наслідувати товаришів і дорослих. Завдяки наслідуванню учні оволодівають правилами поведінки, різними видами діяльності.

Наслідування з часом набуває усвідомленого характеру, вони не сліпо копіюють все, що чують і бачать, а вносять в свої дії минулий досвід, набуті враження.

Засвоєнню моральних понять, формуванню оцінювального ставлення до своєї поведінки і поведінки товаришів сприяють етичні бесіди за змістом художніх творів.

Етична бесіда , яка проводиться одразу після читання художнього твору, орієнтує учнів на позитивні зразки поведінки, допомагає диференціювати «хороше» і «погане», визначити, що можна наслідувати, а що треба засуджувати.

Етична бесіда з розумово відсталими дітьми не ставить за мету коригувати невірні моральні уявлення.

Мета вихователя — допомогти учням сформувати своє ставлення до моральної ситуації і зв'язаної з нею проблемою, тому що розумово відсталі учні важко встановлюють причинно-наслідкові зв'язки між фактами і діями.

З учнями необхідно проводити бесіди про конкретні вчинки дитини або групи дітей.

Мета таких бесід — роз'яснити учням суть морального вчинку, допомогти усвідомити власні вчинки, правильно їх оцінити, викликати у вихованців відповідні моральні почуття. Велике виховне значення мають етичні бесіди, що поєднують обговорення змісту художніх творів і поведінки та вчинків учнів.

Розумово відсталому учневі важко відволіктись від тих реальних відношень, які пов'язують його з товаришами і віднести їх з відносинами літературних, кінематографічних героїв. Використання прикладів із життя даного колективу ефективне тим, що розумово відсталі діти легше розуміють вчинки сторонніх, ніж свої особисті. При організації етичних бесід слід враховувати ті життєві спостереження, які мають учні даного віку, той запас слів, термінів, понять, якими вони можуть оперувати.

Велике виховне значення мають етичні бесіди, що поєднують обговорення змісту художніх творів і поведінки та вчинків учнів.

У процесі етичних бесід розв'язують низку завдань морального виховання:

•   формування патріотизму;

•   формування узагальнених моральних уявлень про чесність, правдивість, скромність, дисциплінованість, колективізм та інші моральні категорії;

виховання адекватної оцінки моральних якостей і поведінки героїв літературних творів і кінофільмів, товаришів, своїх власних;

•   формування свідомого ставлення до виконання правил поведінки;

•   спонукати учнів до позитивних моральних вчинків.

Для того щоб вибрати, на яку тему в даний момент необхідно провести бесіду, вихователь повинен бути уважним до моральної сторони життя дитячого колективу і окремих школярів. В іграх, позаурочній роботі можна спостерігати, як діти ставляться до обов'язків, до своїх і чужих успіхів, невдач, чи чесні вони, чи розвинуто почуття товариськості, колективізму. Діти висловлюють свої думки про життя колективу, про прочитане, почуте, діляться спостереженнями стосунки в сім ї, оцінюють вчинки один одного. Все це дає можливість скласти уявлення про те, які моральні риси діти засвоїли і чи діють згідно з ними, які помилки і неточності зустрічаються в їх знаннях. Аналіз фактів допоможе з'ясувати характер взаємовідносин дітей, типові вчинки і у зв'язку з цим, окреслити тему бесіди.

Велике значення для ефективності бесіди має правильний підбір ілюстративного матеріалу: художні твори, публіцистичні та ділові статті в періодичній пресі, кіно і діафільми. Одночасно з підбором ілюстративного матеріалу слід продумати, які педагогічні засоби необхідні, щоб даний матеріал допоміг учням засвоїти знання. Необхідно вчити дітей прийомам аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення моральних явищ.

Під час підготовки до бесіди учні одержують різні завдання. Зміст завдань, його обсяг, залежить від теми бесіди, віку і розвитку учнів. Наприклад, при проведенні бесіди на тему «Про ставлення до навчання і трудових обов'язків» учні повинні знати: які трудові обов'язки вони мають в школі, вдома, підібрати вірші, прислів'я про працю дітей, дорослих, вміти їх розказати; розпитати батьків про їх працю, запитати, що означає вислів «трудова дисципліна», підібрати ілюстрації про працю дорослих. В бесіду повинні бути включені всі діти, але не всі однаково активні й самостійні.

Етичні бесіди мають відбуватися в невимушеній атмосфері, не повинні носити характеру моралі, насмішок, докорів. Учні висловлюють свої почуття, помисли вільно, невимушено. Якщо їх висловлювання невірні, неточні — не можна обривати дітей, а допомогти дітям доповнити; якщо не відчувається належного спілкування, тоді на допомогу прийде дорослий.

В етичних бесідах повинні бути елементи зацікавленості.

В кожній етичній бесіді використовується якесь основне джерело одержання знань про моральні норми, вчинки, поведінку.

Обговорення моральної проблеми починається з аналізу фактів, в ході бесіди до цих фактів приєднуються і інші, які є вже в знаннях, спостереженнях, досвіді учнів.

Колективні бесіди проводяться з усім класом учнів. Приблизною тематикою можуть бути такі бесіди: «Бережне ставлення до громадського майна та особистих речей», «В чому небезпека байдужості», «Твоя життєва позиція», «Чесність і правдивість», «Дружба і товаришування», «Скромність», «Чисто та охайність», «Чуйність і уважність», «Про обов'язок і відповідальність», «У здоровому тілі — здоровий дух», «Бути вихованим. Що це значить? ».

Групові бесіди проводяться тоді, коли виникає необхідність у роз'ясненні норм і правил не всьому класу, а лише групі учнів. Наприклад, помітивши, що деякі учні недодержуються правил особистої гігієни, недбало ставляться до особистих речей, необхідно у вільний час від занять провести етичну бесіду «Будь охайним». Групові етичні бесіди бувають планові і позапланові.

Індивідуальні етичні бесіди проводяться в зв'язку з відповідним вчинком учня і вимагають індивідуального підходу. Успіх такої бесіди значною мірою залежить від того, чи вдається вихователю викликати учня на відвертість. Щоб досягти цього, треба добре знати свого вихованця, риси його характеру, інтереси, запити, рівень морального розвитку. Тематика індивідуальних бесід досить різноманітна: «Твоє ставлення до класу», «Ти і твої товариші», «Твій друг», «Твій обов'язок», «Вчись буди організованим», «Як ти розмовляєш», «Твоя мова» та інші.

Індивідуальні етичні бесіди можна проводити щодня в позаурочний час. Якщо учень систематично не виконує або порушує якесь правило поведінки, то індивідуальні бесіди можна передбачати і в плані вихователя.

Успіх колективної бесіди залежить від правильної її побудови. Етична бесіда складається з трьох частин: початок бесіди, перебіг бесіди {основна частина), кінець бесіди.

Кожна з цих частин має свою мету і будувати її можна по-різному залежно від моральних завдань, які розв'язуються в процесі бесіди. Початок бесіди має на меті викликати в учнів інтерес до певної морально-етичної категорії, зацікавити певним моральним фактом та зосередити на ньому увагу. Етичну бесіду можна розпочати із з'ясування моральних понять.

Наприклад, бесіди про чесність і правдивість можна розпочати із запитань:

Кого ми називаємо чесним? Коли про людину говорять, що вона правдива? Як ви розумієте, що значить бути чесним і правдивим? Як називають тих, хто говорить неправду?

Бесіда про дружбу і товаришування може розпочатись із таких запитань: Кого ми називаємо другом? Що повинен робити друг? Кого ми називаємо товаришем? Про кого говорять, що він хороший товариш, поганий товариш?

Враховуючи образність мислення в розумово відсталих дітей, етичну бесіду можна розпочати із опису конкретного факту чи події або розповіді. Наприклад, була перерва. Учні гралися на вулиці. Пройшов дощ і залишив калюжі. Учениця посковзнулась і впала в калюжу. Хлопці, які стояли поряд, почали голосно сміятись. Дівчинка не змогла сама підвестися, бо дуже забила коліно, на очах сльози, а зовсім недалеко стояли товариші і сміялися. Та раптом до дівчинки підійшов учень, який проходив мимо, і допоміг підвестися, почистити одяг, запитав, чи не боляче. Як вчинив цей учень? Як можна назвати поведінку тих, хто стояв і сміявся?

Бесіду про сміливість, винахідливість і рішучість можна розпочати з читання оповідання В. Осєєвої «На березі річки».

Початком етичної бесіди буває і розповідь дітей про бачене, пережите, про своє життя, поведінку. Наприклад, на початку бесіди про нашу Вкраїну вихователь говорить: «Діти, розкажіть про наше рідне місто. Пригадайте, де ми були на екскурсіях, які підприємства є в нашому місті, чим воно славиться...»

Ефективний прийом активізації минулих вражень учнів — розгляд ілюстрацій, картин, перегляд фільмів на відповідну моральну тему. Так, наприклад, показавши ілюстрацію до оповідання В. Осєєвої «Просто бабуся», можна запитати: «Герой якого оповідання зображений на ілюстрації? Що трапилось з бабусею? Як вчинив хлопчик? Як можна назвати поведінку хлопчика?» Одержавши відповіді, вихователь говорить: «Сьогодні ми і поговоримо з вами про чуйність, турботливість, ввічливість...».

Бесіду на тему «Моя Батьківщина» можна розпочати з розгляду ілюстрації О. Шухвостова до оповідання С. Баруздіна «Країна, де ми живемо». Для початку бесіди можна використати прислів'я: «Вітчизна — мати, умій за неї постояти», і запитання до учнів: «Про що говориться в прислів'ї? Чому Вітчизна порівнюється з матір'ю? Чому в прислів'ї говориться: «Умій за неї постояти? Які ви знаєте прислів'я про Вітчизну?»

Основна частина. Мета цієї частини бесіди — роз'яснити дітям конкретний зміст певної моральної категорії, норми чи правила, викликати в учнів емоційні переживання й відповідне ставлення до явищ і фактів, що обговорюються.

Основна частина передбачає запитання, спрямовані на аналіз і оцінку вчинків літературних героїв та учнів, з'ясування мотивів моральних вчинків.

Залежно від теми бесіди, запитання можуть бути такими:

•   спрямовані на з'ясування розуміння учнями основної ідеї твору (Чому Микитка не думав про подвиг? Чому він не бачив у своєму вчинку «геройства» ? — до оповідання Л. Кассіля «Одна бесіда»; «Чому герой залишився невідомим? — до «Розповіді про невідомого героя» О Маршака);

•   запитання, які передбачають з'ясування ставлення дітей до певного твору, до його героїв, обґрунтування учнями свого вибору (Хто з героїв вам сподобався? Хто не сподобався? Чому? — до оповідання В. Осєєвої «Три товариші»);

•   які вимагають оцінки вчинків і поведінки героїв твору та обґрунтування їх (Чи правильно зробив хлопчик? Якою можна назвати його поведінку7? Чому ти так вважаєш?);

•   спрямовані на встановлення причин і мотивів поведінки окремих вчинків героїв (Чому Ваня заплакав ? — до оповідання Л. Толстого «Кісточка»; Чому Павлику всі відмовляли? — до оповідання В. Осєєвої «Чарівне слово»);

 • які допомагають встановити зв'язок між змістом прочитаного твору і поведінкою учнів вдома, в школі, в громадських місцях (Хто в нашому класі найввічливіший? Як ви дружите один з одним? Хто в нашому класі говорить правду? Як ви допомагаєте дорослим? Меншим?);

•   спрямовані на узагальнення моральних знань і правил (Що значить любити свою Батьківщину? Що означає бути хорошим другом? Що таке ввічливість?);

•   які допомагають учням усвідомити значення додержання норм і правил моралі (Чому завжди потрібно говорити правду? Для чого людині потрібний друг, товариш? Чому треба бути уважним і чуйним до інших?);

•   спрямовані на розуміння взаємовідносин між людьми на основі виконання (чи порушення) норм моралі (Як ставляться до брехливих людей? Як ставляться до уважних і чуйних?);

•   які сприяють розумінню емоційної сфери героїв, їх психологічного стану (Як почував себе хлопчик? Як почувала себе дівчинка? Чому йому стало соромно?).

Використавши прийом порівняння, можна побудувати бесіду на аналізі двох творів. Вихователь говорить: «Я прочитаю вам два оповідання В. Осєєвої «Три товариші» і «Сині листочки». Ви уважно слухайте, а потім скажете, хто вам сподобався: Володя чи Катруся? » Запитання до учнів: «Хто з дітей вам сподобався? Чому сподобався Володя? Як можна назвати вчинок Володі? Чому вам не сподобалась Катруся з оповідання «Сині листочки» ? Чому вона не захотіла поділитися з Оленкою? Як можна назвати її вчинок? Як повинна вчинити Катруся й чому? Як ви думаєте, чому потрібно піклуватись про товаришів, допомагати їм?»

За художніми творами, які знайомі учням, проводять вікторини. Наприклад, у бесіді про ввічливість, вихователь звертається до учнів: «Я зараз прочитаю уривок з оповідання. Послухайте уважно і пригадайте, як називається це оповідання». Корисними для учнів будуть розповіді — загадки, складені самим педагогом і самими дітьми. Наприклад, вулицею йшов дідусь, він був старенький, зігнувся, йшов, дивлячись під ноги. Назустріч йому, піднявши голову до неба, біг хлопчик. Він не помітив дідуся і штовхнув його. Дідусь дуже розгнівався. Але хлопчик нахилився до дідуся і щось йому сказав. Дідусь подобрішав і посміхнувся. Що хлопчик сказав дідусеві, що той перестав обурюватись? »

Аналогічно можна використовувати і моральні завдання, що їх розв'язують учні в ході бесіди. Наприклад, Сашко і Андрій йдуть провідати Євгена, але не можуть знайти будинок, у якому той живе.                   .   ;:

Доведеться когось запитати,: —: міркує Сашко.

Я зараз запитаю, — сказав Андрій і пішов назустріч жінці, яка наближалась до них.

Як повинен звернутись до неї Андрій?

В ході етичної бесіди можна застосувати і такий прийом, як створення життєвих ситуацій для вправляння учнів у певному моральному вчинку. Наприклад, підчас самопідготовки учні готують домашні завдання, а в цей час необхідно зайти до іншого класу за дорученням вихователя і попросити підручник. Як би ти це зробив, Сашко? Вийди за двері і виконай доручення, додержуючись всіх правил ввічливості.

Закінчення бесіди. Мета цієї частини бесіди — підвести учнів до узагальнення морального поняття, вивести моральну позицію чи правило. Це може бути підсумкова розповідь і виведення моральної позиції. Наприклад, бесіда про дружбу закінчується розповіддю вихователя: «Потрібно цінувати дружбу і берегти її. З другом легше живеться. Ви теж повинні бути справжнім другом, якщо хтось називає вас своїм другом».

Деякі бесіди доцільно закінчувати формулюванням правил поведінки, що їх завжди повинні додержуватися учні.

Закінчуючи бесіду про скромність, можна запропонувати учням «Пам'ятку скромності»:

•   не перебільшуй своїх успіхів і можливостей;

•   навчись правильно і чесно оцінювати свою працю і працю інших людей;

•   ніколи не хвались своїми здібностями;

•   не хвали себе сам, нехай тебе інші похвалять;

•   не переоцінюй своїх знань і вмінь;

•   досягнення і успіхи батьків і рідних — це не твої успіхи. Не хвались ними, не приписуй їх собі;

•  не намагайся виділитися серед своїх товаришів одягом, прикрасами. Одягайся просто, охайно.

Можна запропонувати учням в кінці бесіди пригадати відповідну тему прислів'я як моральний висновок. Наприклад: діло майстра величає; сталь гартується в огні, а людина —в труді; без діла псується сила; що посієш, те й пожнеш; не одяг красить людину, а добрі справи.

Отже, правильно побудована бесіда створює основу для моральної поведінки учнів, формує в них свідоме ставлення до окремих моральних вчинків, прагнення додержуватися норм і правил моралі, негативне ставлення до їх порушення. Слід також пам'ятати: ефективність етичних бесід значно підвищиться, якщо вони органічно поєднуватимуться з іншими формами і методами морального виховання.

Передача інформації не повинна бути домінуючим методом як за обсягом, так і за метою. Домінуючими повинна бути гра, творча діяльність, спілкування.

В літературі накопичено достатньо методів, прийомів, форм, творчих вправ, які можна використовувати в бесідах з розумово відсталими.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
790 грн
474 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти