https://docs.google.com/presentation/d/1LghHTkX3WjoO8XJszcP-uIVktaYZD4KDX9byk-NxReE/edit?usp=sharing
Епігенетична теорія розвитку особистості Еріка Еріксона — це психологічна концепція, яка пояснює формування особистості через послідовність стадій, що охоплюють усе життя людини. Теорія заснована на ідеї, що розвиток відбувається поетапно і кожен етап будується на попередньому.
Основні положення:
Епігенетичний принцип — кожен етап розвитку має свій «правильний час». Якщо певна стадія не буде пройдена належним чином, це може вплинути на подальший розвиток особистості.
Вісім стадій психосоціального розвитку, де на кожному етапі особа стикається з конфліктом, вирішення якого веде до формування важливих якостей. Наприклад:
Довіра vs. недовіра (немовлята)
Автономія vs. сором і сумнів (раннє дитинство)
Ідентичність vs. рольова плутанина (підлітковий вік)
Цілісність vs. відчай (похилий вік)
Культура та соціальне середовище мають важливу роль у проходженні цих стадій.
Еріксон розширив психоаналітичну теорію Фрейда, додавши соціальний вимір та зробивши акцент на розвитку протягом усього життя, а не тільки у дитинстві.
