Ефективні форми методичної роботи в процесі підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти

Опис документу:
Реформування національної системи освіти в сучасних умовах вимагає осмислення досягнутого рівня, зосередження зусиль і ресурсів на вирішенні нагальних проблем, що уповільнюють розвиток, не дозволяють забезпечити нову якість освіти. Це вимагає постійного підвищення професіоналізму педагогічних працівників відповідно до умов соціально орієнтованої економіки й інтеграції України в європейське і світове освітнє співтовариство

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ефективні форми методичної роботи в процесі підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти

Реформування національної системи освіти в сучасних умовах вимагає осмислення досягнутого рівня, зосередження зусиль і ресурсів на вирішенні нагальних проблем, що уповільнюють розвиток, не дозволяють забезпечити нову якість освіти. Це вимагає постійного підвищення професіоналізму педагогічних працівників відповідно до умов соціально орієнтованої економіки й інтеграції України в європейське і світове освітнє співтовариство.

Проблеми професійної компетентності знайшли відображення у багатьох працях науковців: Л. Васильченко, С. Гончаренка, О. Дубасенюк, М. Дяченко, П. Зеєра, І. Зимньої, Г. Кравченко, А. Смирнова, С. Шишова, Р. Шаповал. Проте однозначного їх розв’язання на сьогодні немає. Це пов’язано з тим, що сам термін ще недостатньо досліджений та остаточно не вивчений і в більшості випадків використовується для визначення рівня кваліфікації й професіоналізму фахівця. Однак базовою характеристикою даного поняття залишається ступінь сформованості у педагогів єдиного комплексу знань, навиків, умінь, досвіду, що забезпечує якісне виконання їх діяльності [1; 3; 5].

Удосконалення рівня професійної компетентності педагогічних працівників – один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. У Законі України «Про освіту» зазначено: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність» [2]. Саме тому особливої актуальності набувають питання підвищення й розвитку професійної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Підвищення рівня професійної компетентності педагогів – це розвиток творчої індивідуальності, формування готовності до педагогічних інновацій, здібностей адаптуватися до змін у педагогічному середовищі [3].

Удосконаленню професійної компетентності на місцевому рівні, формуванню професійно-компетентних педагогів, здатних досліджувати результати своєї праці сприяють наступні форми.

Основною формою науково-теоретичної підготовки вчителів є проблемний теоретичний семінар. На таких семінарах розглядаються питання впровадження психолого-педагогічної теорії у навчальну діяльність, заслуховуються виступи учасників семінару, відбувається обмін думками з проблем сучасної педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, а також шляхів впровадження педагогічних ідей в практику.

Проблемою впровадження науки у практику займаються шкільні, районні, міські методичні семінари-практикуми, де педагогічні працівники мають змогу отримати певні теоретичні знання, дізнатися шляхи виявлення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду, навчитися оцінювати його ефективність, що особливо цінно для зростання професійного рівня педагогічних працівників.

Актуальною формою підвищення компетентності педагогічних кадрів також є психолого-педагогічні консиліуми, на яких здійснюється колективне обговорення результатів навчання і виховання учнів, встановлюються проблеми, що виникли у освітньому процесі та розробляються рекомендації щодо подолання виявлених недоліків.

Стимулом на шляху до самоосвіти, зростання професійної майстерності вчителя є теоретичні конференції, на яких обговорюється наукова література з проблем діяльності закладу загальної середньої освіти. Зазначене допомагає кожному педагогу об’єктивно оцінити роль педагогічної науки і шкільної практики, співвіднести якісні результати своєї діяльності з науковими висновками, глибше осмислити свою професійну діяльність.

З метою популяризації передового педагогічного досвіду проводяться науково-практичні конференції. Проведення науково-практичних конференцій спрямоване на узагальнення, ознайомлення та пропаганду кращого досвіду роботи, формування власної, дослідницької позиції, навичок проведення експериментальної роботи з навчально-педагогічної проблеми тощо.

Орієнтація системи методичної роботи на саморозвиток і самовдосконалення вчителя – необхідна ланка в ланцюзі підвищення кваліфікації, оскільки розширення загальнокультурного рівня вчителя, розвиток рефлексії – це запорука успіху його педагогічної праці. З цією метою організовуються звіти педагогічних працівників з самоосвіти. Ця робота передбачає не просто виклад матеріалу про зроблене, а й вимагає наочної демонстрації продуктів праці педагога, наприклад: розробки уроків, авторських програм, методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів тощо.

Проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, на базі закладів загальної середньої освіти передбачає навчання цілого педагогічного колективу з одного з перспективних напрямків розвитку освітнього процесу відповідно до потреб і проблем закладу освіти. Зазначені заходи мають високу ефективність, оскільки забезпечують швидке впровадження науки в шкільну практику, узгодження індивідуальних цілей діяльності, сприяють формуванню колективної професійної компетентності.

У межах закладу загальної середньої освіти рівень колективної професійної компетентності підвищується у процесі спільного вирішення педагогічних завдань, спільного управління розвитком закладу освіти через систему методичної, науково-методичної, інноваційної діяльності.

Розповсюдженню і впровадженню науки і передового досвіду у практику роботи закладів загальної середньої освіти сприяють педагогічні ради, методичні наради, де педагогічні працівники знайомляться з новинками психолого-педагогічної теорії, аналізують досвід роботи, демонструють систему відкритих уроків з певної тематики тощо.

Ще одною з дієвих форм підвищення професійної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти є професійне обʼєднання педагогів. До таких професійних об’єднань відносяться: предметні методичні обʼєднання, школа професійної майстерності, школа передового досвіду, педагогічна майстерня, майстер-класи, творчі групи тощо.

Проведення виставок-ярмарків авторських наробок також сприяє посиленню творчої діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, індивідуалізації освітнього процесу. Це одна з форм презентації і популяризації новітніх технологій навчання та виховання переможців професійних конкурсів та поширення передового педагогічного досвіду практично кожного вчителя.

Ще одною з важливих форм є вивчення, узагальнення та поширення досвіду роботи досвідчених, висококваліфікованих педагогічних працівників. Така форма роботи спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню вчителів педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег.

Одним із важливих напрямків роботи щодо кадрового забезпечення системи загальної середньої освіти у діяльності як управління освіти, так і закладу загальної середньої освіти є робота з молодими спеціалістами.

Сучасній школі потрібен професійно-компетентний, самостійно мислячий педагог, психологічно і технологічно готовий до реалізації гуманістичних цінностей на практиці, до осмисленого включенню в інноваційні процеси.

Практика роботи з молодими спеціалістами показує, що навіть при досить високому рівні готовності до педагогічної діяльності особистісна і професійна адаптація молодого вчителя може тривати протягом довгого часу. Проблеми виникають у звʼязку з тим, що молодий фахівець на початку своєї роботи має достатні знання, але недостатні вміння, оскільки у нього ще не досить сформовані професійно значущі якості. Тож, як на районному рівні, так і безпосередньо у закладах загальної середньої освіти молодим вчителям надається постійна методична допомога. Адже, чим раніше молодий спеціаліст переконається у правильності вибору професії та чим менше прогнозованих труднощів він зустріне, тим більш кваліфікованим фахівцем він може в підсумку стати.

Одним із найпотужніших та найефективніших засобів стимулювання педагогічних працівників до удосконалення рівня професійної компетентності, до творчої та активної праці є заохочення. Заохочення є закономірним результатом позитивної оцінки дій педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти та результатів його праці. Воно реалізується шляхом публічного визнання заслуг працівника.

Система заохочень педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за успіхи у роботі поєднує у собі матеріальні та моральні стимули.

Матеріальними є заохочення, які пов’язані із наданням педагогічним працівникам будь-яких матеріальних цінностей: виплатою грошових винагород, премій, врученням подарунків тощо.

Моральне заохочення полягає в офіційному та прилюдному визнанні досягнень педагогічних працівників та їх особливої ролі у загальних успіхах. Основними видами морального заохочення є оголошення подяк, нагородження почесними відзнаками, грамотами різних рівнів, присвоєння почесних звань, занесення прізвища педагогічного працівника до Книги пошани, до Книги педагогічної слави України тощо.

Моральне заохочення реалізується у формі визнання та схвалення заслуг педагогічного працівника. Воно ґрунтується на його моральній зацікавленості у результатах своєї праці. Почесне виділення із середовища колег по роботі вже саме по собі дисциплінує, примушує посилити вимогливість до себе, по новому, з позиції «кращого», оцінювати ситуацію та шукати шляхи до самовдосконалення, покращення своєї роботи.

Використання різноманітних форм методичної роботи, матеріальне і моральне заохочення педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти сприяє розвитку їх професійної компетентності, дає можливість зміцнити професійний статус педагога, забезпечити стимулювання його розвитку і реалізацію власного педагогічного потенціалу. А все це, у свою чергу, сприяє підвищенню рівня освітнього процесу сучасного закладу загальної середньої освіти.

Список використаних джерел

  1. Головань М. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. Головань // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – С. 11–17.

  2. Про освіту : Закон України від 5 вересня 2017 р. № 2145-VІІІ // Голос України від 27.09.2017 – / № 178-179.

  3. Кравченко Г. Ю. Розвиток професійної компетентності педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти / Г. Ю. Кравченко // Теорія і методика управління освітою, 2010. – № 3. – С. 56.

  4. Наукові основи управління школою / Навчальний посібник для директорів шкіл та факультетів підготовки i підвищення кваліфікації організаторів народної освіти / Під ред. Г.В. Єльникової. – Харків: ДГП, 1991. – 170 с.

  5. Скворцова С. О. Професійна компетентність вчителя: зміст поняття / С. О. Скворцова // Наука і освіта. – 2009. – № 4. – С. 93–94.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
2
міс.
0
0
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!