Наталія Язорівна Дзюбенко-Мейс — відома українська письменниця, поетеса, публіцистка та громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України (з 1989) та лауреатка літературних премій.
Біографія
Народилася 4 червня 1952 року в селі Київець Миколаївського району Львівської області. Здобула освіту на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка у 1975 році.
Протягом своєї професійної кар'єри працювала кореспондентом у різних газетах, зокрема "Молода Галичина", "Голос України", "День". Також обіймала посади редактора у видавництвах "Каменяр" (Львів, 1982–83) та "Радянський письменник" (нині "Український письменник") (1983–89).
Наталія Дзюбенко-Мейс була дружиною відомого американського та українського історика і політолога Джеймса Мейса, який присвятив значну частину своїх досліджень вивченню Голодомору в Україні. Вона активно продовжує справу свого чоловіка, популяризуючи його напрацювання та передаючи його архівні матеріали до музеїв.
Творчість
Наталія Дзюбенко-Мейс є авторкою численних поетичних збірок, прозових творів та аналітичних статей. Її творчість відзначається глибоким ліризмом, чуттєвістю та осмисленням важливих історичних і духовних тем.
Основні твори:
Поетичні збірки:
"Притча про зорю"
"Перепливти ріку"
"День холодного сонця"
"Та, що біжить по стерні" (присвячена пам'яті Джеймса Мейса)
"Творення чаші"
Проза:
Роман "Андрій Первозванний" (який став помітним явищем в українській літературі)
Вона також є авторкою багатьох аналітичних статей та досліджень з питань Голодомору 1932-1933 років та інших "забутих" сторінок української історії. Наталія Дзюбенко-Мейс виступає упорядницею книг, що містять матеріали історичних досліджень її чоловіка, зокрема "День і вічність Джеймса Мейса" та "Ваші мертві вибрали мене".
За свій внесок в українську літературу та культуру була відзначена Всеукраїнською літературною премією імені Олеся Гончара (2000) та премією Дмитра Нитченка, а також має звання Заслуженого працівника культури України.
