Джауфре Рюдель (бл. 1113 – бл. 1170) — видатний провансальський трубадур XII століття. Був князем (правителем) Блайї. Найбільше відомий як творець концепції «далекого кохання» (amor de lonh), оспівуючи графиню Триполійську, яку ніколи не бачив особисто, але закохався за розповідями паломників.
Біографія
Походження: Належав до знатного роду з Аквітанії. Володів землями у Південній Франції.
Легенда про кохання: Згідно із середньовічною відою (біографією), натхненний чутками про вроду та чесноти графині Годієрни Триполійської, Рюдель зробив її музою своєї поезії.
Хрестовий похід: Прагнучи зустрітися з «Прекрасною Дамою», у 1147 році приєднався до Другого хрестового походу. За легендою, під час морської подорожі до Святої Землі він тяжко захворів. Корабель пристав до берегів Тріполі, і графиня, дізнавшись про вмираючого поета, відвідала його. Рюдель помер на її руках, після чого вона прийняла чернечий постриг.
Творчість
Головні мотиви: Головна тема творчості — куртуазне кохання. Його лірика відрізняється меланхолією, щирістю та містичністю.
Новаторство: Ввів у літературу мотив «далекого кохання» (amor de lonh) — відчуття нездоланної духовної та фізичної відстані між закоханими, що робить почуття піднесеним та недосяжним.
Збережена спадщина: До нашого часу дійшло лише кілька його канцон (пісень), найвідомішою з яких є «Мене під час травневих днів…» (Lanquan li jorn son lonc en mai). У цьому вірші яскраво виражена туга за коханою на відстані, що робить його поезію вершиною лицарської лірики.