Джерела турецької прози. Історіографія. Конспект

Орхонські написи являють собою одне з найбільш ранніх досі написаних турецькою мовою. Ці написи з'являються на двох пам'ятках, побудованих на початку 8 століття н.е. на півночі Монголії. Інша рання турецька писемність включає поезію в турецько-арабському словнику Махмуда Кашгарі та Kutudgu bilig ("Знання, що призводить до щастя") Юсуфа Хасса Гаджіба, який використовує поетичні форми з арабської та перської літературної традиції. Протягом пізнього 13 століття те, що стало відомим як турецька література, вироблялось насамперед у підконтрольній Монголі Анатолії. Серед численних тюркських династій Центральної Азії, Південної Азії, Близького Сходу та Кавказу, лише постмонгольські анатолійські держави, а потім Османська імперія зберігали турецьку мову як літературну. З 14 по початку 20 століття писемність по-турецьки процвітала в Османській імперії, а згодом продовжувалась і в Турецькій республіці. Незважаючи на зміни мови та культури від монгольського та османського періодів до виникнення сучасної Туреччини, турецька література залишається важливим засобом вираження для турецькомовних народів Анатолії та прилеглих районів Балкан. Значна частина літературної діяльності цього регіону зосереджена на Стамбулі, його центральному міському мегаполісі з середини 15 століття.