Самооцінка визначається у психології як «цінність, значимість, якою індивід наділяє себе в цілому і окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки» [112, с.343]. Самооцінка є відносно стійким структурним утворенням (компонентом Я-концепції), що формується у процесі самооцінювання із урахуванням особистісних смислів і визначає переконаність індивіда у своїй самоцінності, значущості (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, І.С.Кон, С.Л.Рубінштейн, П.Р.Чамата, І.І.Чеснокова та ін.).












