Просторове мислення — це специфічний вид розумової діяльності, спрямованої на виконання завдань, що потребують орієнтації в практичному просторі (як у реальному, так і в уявному). У своїх найбільш розвинених формах це мислення образами, в яких фіксуються просторові ознаки й відношення. Уміння орієнтуватись у просторі — це одна з умов успішної соціально-побутової адаптації дитини. Оперування просторовими образами є тим умінням, що забезпечує належний рівень різних видів ігрової, навчальної та трудової діяльності школярів.

