Дослідження складу атмосферних опадів та їх вплив на ріст і розвиток рослин

Опис документу:
У нове тисячоріччя людство вступає в умовах екологічної кризи. В останній чверті XX століття три глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару Землі, що прогресує; потепління її клімату та кислотні дощі — зробили цілком реальною погрозу самознищення людства. Для успішного вирішення планетарних екологічних криз необхідні розуміння й усвідомлення цих кризових проблем. Мета роботи – проаналізувати причини виникнення та шляхи вирішення однієї з екологічних проблем – кислотних опадів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Заставнівська районна державна адміністрація

Відділ освіти, молоді та спорту

Вікнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Районний конкурс:

«Мій рідний край, моя земля»

Напрямок:

«Загальна екологія»

«Дослідження складу кислотних дощів та їх вплив на ріст і розвиток рослин»

Виконавець:

учениця 6 класу

Вікнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Верстюк Анастасія

Керівник:

вчитель біології, екології

та природознавства

Іщенко К.В.

с. Вікно

2014 р.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО КИСЛОТНІ ДОЩІ.

    1. Що таке кислотні дощі?

    2. Як утворюються кислотні опади?

    3. Чим шкідливі кислотні дощі?

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

2.1. Дослідження впливу кислотних дощів на ріст і розвиток рослин.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У нове тисячоріччя людство вступає в умовах екологічної кризи. В останній чверті XX століття три глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару Землі, що прогресує; потепління її клімату та кислотні дощі — зробили цілком реальною погрозу самознищення людства. Ще наприкінці минулого століття Фрідріх Енгельс попереджав: «Не будемо, однак, занадто зваблюватися нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона нам мстить. Кожна з цих перемог має, щоправда, у першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, що дуже часто знищують наслідки перших». Знайомство з проблемою кислотних дощів підтвердить нам правоту цих слів.

Для успішного вирішення планетарних екологічних криз і подальшого розвитку людської цивілізації необхідні розуміння й усвідомлення цих кризових проблем, щоб направити свою діяльність на зміну структури суспільного і господарського пристрою, формування екологічного світогляду, відповідального за стан будинку, у якому ми усі живемо, — нашої планети Землі. Сферою життя людини стала практично вся планета. Попередні екологічні кризи були лише передумовою для сучасної загальнолюдської трагедії. Причинами ж сучасної глобальної екологічної кризи є: нераціональне, споживацьке ставлення людства до природи.

Старий тип відносин суспільства з природою на сьогодні себе повністю вичерпав. Людство постало перед альтернативою — або перейти до якісно нового етапу взаємодії з природою, або ж, знищивши природу, знищити і саму себе. Але до практичної реалізації цієї вимоги, на жаль, ще далеко.

Безперечно, вирішальна роль у розвитку суспільства майбутнього й гармонізації відносин між людиною й природою належить сучасній молоді, тому вкрай необхідним для неї є підвищення рівня екологічної освіти, осмислення можливих шляхів розвитку суспільства й природи у XXI ст., засвоєння складних, але надзвичайно важливих екологічних законів, принципів функціонування екосистем і біосфери, життєствердних зв'язків людства зі світом, що оточує його.

Об’єктом дослідження є стан довкілля та рослинного світу в селі Вікно.

Предмет дослідження складає система заходів поліпшення екологічного стану середовища.

Мета роботи – проаналізувати причини виникнення та шляхи вирішення однієї з екологічних проблем – кислотних опадів.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО КИСЛОТНІ ДОЩІ

    1. ЩО ТАКЕ КИСЛОТНІ ДОЩІ?

Кислотні опади в кінці ХХ і на початку XXI ст. стали істотними компонентами атмосфери. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.

До кислотних дощів зазвичай відносять всі види опадів, які відрізняються підвищеним вмістом оксидів азоту і оксидів сірки. Чому це відбувається і що взагалі являють собою кислотні дощі?

Підвищується вміст кислотних оксидів в результаті промислових викидів, які насичені шкідливими випарами. Кислоти володіють низькою питомою вагою, внаслідок чого вони легко піднімаються на висоту 1,5 - 2 км від поверхні землі і, концентрується в шарах атмосфери, випадають назад на поверхню землі у вигляді опадів (найчастіше, у вигляді дощу).

До певного роду викидів можна віднести також вихлопні гази автомобілів. Їх концентрація відбувається нижче, іноді на висоті 10 м від землі, утворюючи своєрідний шар. Звичайний дощ, проходячи через такий шар, набуває властивості кислотного дощу.

Як розпізнати такий дощ? Якщо ви потрапляєте під нього, то, як стверджують знаючі люди, у вас з'являється кислий присмак у роті. У цьому випадку обов'язково промивання носоглотки підсоленою водою.

    1. ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ КИСЛОТНІ ОПАДИ?

Кислотний дощ утворюється в результаті реакції між водою і такими забруднюючими речовинами, як діоксид сірки (SO2) і різних оксидів азоту (NOx). Ці речовини викидаються в атмосферу автомобільним транспортом, у результаті діяльності металургійних підприємств і електростанцій, а також при спалюванні вугілля і деревини. Вступаючи в реакцію з водою атмосфери, вони перетворюються в розчини кислот: сірчаної, сірчистої, азотистої й азотної. Потім, разом із снігом чи дощем, вони випадають на землю.

Природними джерелами надходження діоксиду сірки в атмосферу є головним чином вулкани і лісові пожежі. Тим часом природні надходження в атмосферу оксидів азоту зв'язані головним чином з електричними розрядами, при яких утвориться NO, згодом — NO2. Значна частина оксидів азоту природного походження переробляється в ґрунті мікроорганізмами, тобто включена в біохімічний колообіг.

Діоксид сірки, що потрапив в атмосферу, перетерплює ряд хімічних перетворень, що ведуть до утворення кислот. Частково діоксид сірки в результаті фотохімічного окислювання перетворюється в триоксид сірки (сірчаний ангідрид) SO3:

2SO2 + О2 → 2SO3,

який реагує з водяною парою атмосфери, утворюючи аерозолі сірчаної кислоти:

SO3 + Н2О → H2SO4.

Основна частина діоксиду сірки, що викидається у вологому повітрі утворить аерозоль сірчистої кислоти, її зображують умовною формулою Н2SO3:

SO2 + H2O → H2SO3.

Сірчиста кислота у вологому повітрі поступово окисляється до сірчаної:

2H2SO3 + O2 → 2H2SO4.

Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг). При спалюванні палива утворяться тверді мікрочастинки сульфатів металів (в основному при спалюванні вугілля), легко розчинні у воді, що осаджуються на ґрунт і рослини, роблячи кислотними роси. Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот складають близько 2/3 кислотних опадів, інше приходиться на частку аерозолів азотної й азотистої кислот, що утворяться при взаємодії діоксиду азоту з водяною парою атмосфери:

2NO2 + H2О → HNO3 + HNO2.

Існують ще два види кислотних дощів, що поки не відслідковуються моніторингом атмосфери. Хлор, що знаходиться в атмосфері, при з'єднанні з метаном (джерела надходження метану в атмосферу: антропогенний — рисові поля, а також результат танення гідрату метану у вічній мерзлоті внаслідок потепління клімату) утворить хлороводень, що добре розчиняється у воді з утворенням аерозолей соляної кислоти:

Cl + СН4 → CH3 + HCI, СН3 + Cl2 → СН3Cl + Cl.

Механізм утворення кислотних опадів. Джерела кислотостворюючих викидів: теплові електростанції, автотранспорт, металургійні і хімічні підприємства, авіація.

Однією з причин кислотних опадів є також тваринництво. Справа у великій кількості відходів, що залишають тварини. У гною міститься аміак, який переробляють бактерії у кислоту, яка, випаровуючись, з'єднується з окисом азоту, що є в добривах, а це сприяє випаданню кислотних дощів.

Об'єкти впливу: люди, тваринний і рослинний світ, водоймища, ґрунт, будівлі, пам'ятки культури, вироби з металу.

    1. ЧИМ ШКІДЛИВІ КИСЛОТНІ ДОЩІ?

В екології пильно увагу приділяють проблемі кислотних дощів.

Найбільш часто кислотні опади випадають в індустріально розвинених регіонах. Кислотні дощі небезпечні тим, що завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу і можуть переноситься на тисячі кілометрів. Кислотні дощі є причиною загибелі лісової та водної екосистеми, скорочення тропічних лісів . Ерозія грунту, уповільнення росту дерев, скорочення кількості диких тварин, зниження врожайності в сільськогосподарській галузі є наслідком кислотних опадів.

Окислення грунту призводить до знищення поживних речовин, необхідних рослинам, деградації флори і фауни.

З гірських порід вимивається свинець, ртуть і алюміній, які потрапляють в поверхневі води. Ці важкі метали викликають онкологічні патології, серйозні захворювання печінки, нервової системи, нирок і шлунка.

Розвиток астми та захворювань дихальних шляхів також може бути наслідком кислотних опадів. Діоксид азоту взаємодіє з гемоглобіном крові, який є переносником кисню до тканин, що викликає респіраторні та серцеві захворювання.

Кислотні дощі небезпечні не тільки для живої природи, а й для багатовікових пам'яток архітектури, металевих і бетонних конструкцій. Міцні будівельні споруди також схильні до впливу кислотних дощів, так як оксид азоту і оксид сірки вступає в реакцію з магнієм і кальцієм, які входять до складу будівельних сумішей.

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

2.1 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КИСЛОТНИХ ДОЩІВ

НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

Дуже часто я чую від дорослих, що згинуло багато розсади та рослин, бо пішов поганий дощ!? Мене це зацікавило, що ж це за дощ такий? Чи може це впливати на хвороби рослин відкритого грунту. Опрацювавши вдосталь літературних джерел і джерел інтернету, я довідалася про сумнівні наслідки випадання кислотних опадів і вирішила випробувати себе як науковця-дослідника. Я спробувала самостійно визначити чи випадають кислотні дощі в моїй місцевості і як вони впливають на живі організми. Це будуть мої перші кроки в світ науки. Можливо, в майбутньому я оберу одну із найбільш потрібних людству в наш час професію – професію еколога.

Напередодні моїх досліджень, ми вирішили дізнатися, чи випадають кислотні дощі у нашій місцевості. Для цього ми опади збирали в широкі посудини під час дощу в різних місцях села. Потім 600 мл опадів упарювали у фарфорових чашках на водяній бані, постійно підливаючи нові порції рідини. Після упарювання в чашку додавали краплями дистильовану воду і ретельно розтирали осад скляною паличкою, зливаючи все в пробірку. Три рази змивали чашку дистильованою водою. Об'єм рідини в пробірці повинен складати 6 мл (концентрація збільшується в 100 раз). Використовували 1 мл рідини з пробірки. РН визначали при допомозі лакмусового папірця. Результати були різними рН сягало від 4-5 до 5-7 . Це означає, що один дощ був нейтральним, а один слабо кислим.

Через мою надмірну допитливість, вчителька запропонувала провести дослід у лабораторних умовах методом мікрокосмів - визначити вплив кислотних дощів на будь-яку рослинку, яка мені подобається. Я обрала баклажани, так як цьогоріч займалася їх вирощуванням.

Для цього ми розрізали навпіл пластикову бутилку на 5 літрів. В кришечці проробили отвори і перевернули бутилу вверх дном, закріпивши у банечці. У нижню частину помістили баклажан з частиною грунту в якому він ріс, а іншою частиною бутилки, де пророблений отвір, прикрили. Аналогічні дії виконали для контрольного зразка.

Вчителька зробила спеціальний розчин кислоти (0, 5 %) і щодня я приходила і спостерігала за тим , як міняється рослина внаслідок дії кислотного дощу. Дослід з кислотним розчином проводила вчителька, пояснивши мені, що це небезпечно, а я була лише слухняним опонентом і пильним наглядачем. Я помітила, що вже на п’ятий день забарвлення листків у дослідному зразку міняється. За дії кислотних опадів спостерігались певні відмінності у зовнішньому вигляді контрольних і дослідних рослин. У рослин, які не піддавались дії досліджуваного чинника спостерігався ріст бічних гілок, листки були темно-зеленого кольору. Натомість у рослин, які знаходились у дослідних мікрокосмах вже протягом перших двох тижнів поливу кислотним дощем відмічалось незначне побуріння молодих листків, яке з часом переходило у верхівковий некроз, помічено незначне опадання листків та відставання у рості головного пагона.

Я спробувала обчислити відсоток ураженої тканини листків.

Для цього зібрані листки розпрямила, поклала на квадрат кальки, у якого довжина й ширина відповідають розмірам листка. Кальку зважилакв), листок обкреслила, за контурами на кальці вирізала його силует. Цю частину кальки також зважилал). Визначаю площу листка (Sл) за формулою:

Застосування кальки обумовлено її прозорістю, що необхідно для подальшої роботи. Контури листка на кальці сумістила із листком і обкреслила всі пошкоджені зони, вирізала, зважила . Обчислила відсоток пошкодженої тканини по формулі:

Усього з рослини я зібрала 7 листків. Обчисливши відсоток ураження листків, виявили, що на 15 день вражено в середньому 4% листка, з 16 по 18 день - 8%, на 19 день – 12%, 20 – 21 дні – 19%, 22- 23день – 28%, 24 день – 36%, 25 день – 43%, 26- 28 дні – 59%, 29 день – 63%, 30-31 дні дослідження – 72%.

Тепер я розумію, що бурі плями на листках і стеблах рослин, можуть бути не тільки ознакою бактеріозу, а й наслідком дії кислотних дощів. Як же з ними боротися? Я думаю, що після кожного дощу треба полити рослини мильним розчином. Так як мило луг, то можливо, він нейтралізує дію кислоти.

Мене зацікавило, чи може впливати кислотний дощ на проростання насіння. Я досліджувала насіння редиски. Для цього у одну чашку Петрі на дно помістила вату зволожену розчином кислоти і розмістила насінини. У контрольному зразку вату змочила дистильованою водою. В результаті дослідження я виявила, що насіння у контрольному зразку почало швидше проростати і кількість пророщених насінин більша, а в досліджуваному зразку сходів було менше і проросли вони пізніше. З 20 насінин (100%) проросло лише 12 (60 %) – у дослідній чашці, у контрольному зразку проросло 17 насінин, що становить 85 %. Крім того, проростки у дослідженому зразку мали ознаки ураження – подекуди бурі проростки.

ВІДСОТОК ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ

Я довідалася, що деякі трав’янисті рослини є біоіндикаторами чинників, які причетні до утворення кислотних дощів. Вдома я і моя подруга, яка живе у протилежному кінці села, посадили горох у дощовий період. Спостерігали півтора місяця за сіянцями. В результаті виявили, що в мене на листках значно менше некрозів ніж у неї. Можливо, це пов’язано з тим, що вона живе біля центральної дороги, де їздять багато машин. Звичайно, викидів шкідливих речовин у такому місці більше.

Мене завжди цікавило питання про те, які ж іони і в якій кількості випадають з кислотними дощами на території нашого села.

Наша школа вже кілька років поспіль бере участь у проекті «Етноекологічні особливості та дослідження екологічного стану Буковини», що започаткований кафедрою екології ЧНУ ім. Ю. Федьковича. В цьому проекті ми беремо участь у досліджені екологічного стану малих річок, грунтів, досліджуємо NPC цикли локальних екосистем. Цьогоріч ми взяли участь у експериментальному дослідженні атмосферних опадів. Мені випала нагода провести дослідження дощової води на вміст різних іонів. Задля експерименту я зібрала воду у двох точках села: в центрі і на окраїні. У воді визначали наступні іони: нітрати (NO3 - ), нітрити (NO2 - ), аміак (NН4 + ), фосфати (РO4 - ), карбонати (СO2 - ) і гідрокарбонати (НСO3 - ). Нітрати, нітрити, аміак і фосфати визначали якісними реакціями, після чого вимірювали оптичну густину на фотоелектроколориметрі. Далі за формулою визначали вміст даних іонів у дощовій воді в мг/л.

Гідрокарбонати і карбонати ми визначали методом титрування. Потім за формулами визначали їх вміст у мг/л. Як не дивно кількість цих іонів у воді дещо відрізнялася у різних точках села. Робили по 3-4 повтори для достовірності результатів.

Вміст нітратів (NO3 - ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Нітратів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

45

2

2

2

2

2

Окраїна

45

2

2

2

2,4

2,1

Вміст нітритів (NO2 - ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Нітритів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

3,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

Окраїна

3,3

0,18

0,18

0,2

0,175

0,18

Вміст фосфатів (РO4 - ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Фосфатів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

3,5

0,3

0,28

0,41

0,33

Окраїна

3,5

0,2

0,27

0,3

0,256

Вміст аміаку(NН4 + ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Аміаку у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

2

0,03

0,02

0,03

0,036

0,029

Окраїна

2

0,016

0,02

0,019

0,02

0,018

Вміст карбонатів (СО2- ) у дощовій воді

Місце збору опадів

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

176

180,4

184,8

189,2

182,6

Окраїна

101,2

92,4

88

110

97,9

Вміст гідрокарбонатів (НСО3- ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

гідрокарбонатів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

140-300

61

42,7

30,5

30,5

41,2

Окраїна

140-300

134,2

79,3

61

73,2

86,9

Як видно з результатів дослідження всі показники знаходяться в межах норми. Проте, відрізняються дані дощової води взятої в центрі, від води, що на окраїні.

В центрі в опадах спостерігаємо підвищену кількість нітритів, аміаку, фосфатів і карбонатів. Це пояснюється тим, що саме в центрі розміщена лікарня, місцевий бар-ресторан, 5 магазинів. Крім того центром проходить головна дорога до 5 сусідніх сіл. По-перше, підвищений рух автомобілів вплинув на кількість вуглекислого газу в повітрі і, відповідно, на вміст карбонатів. По-друге, велика кількість житлових будинків знаходиться в центрі. Можливо, вода із засобами побутової хімії, пральними порошками, каналізаційна вода з місцевих підприємств, безпосередньо, можуть вплинути на вміст нітритів, аміаку і фосфатів у грунті, воді річки Кізя, що протікає центром, ну і, відповідно, на їх вміст в атмосферних опадах.

На окраїні села розміщено поля приватних агропідприємств, сільські городи та пасовище. Можливо, саме це вплинуло на дещо підвищений вміст нітратів у дощовій воді. Довго ми роздумували над тим, що могло вплинути на підвищений вміст гідрокарбонатів на окраїні в порівнянні з центром. На окраїні села знаходиться урочище «Копанка». Старші люди нам підказали, що колись саме там хоронили коней і велику рогату худобу. Я думаю, що підвищена кількість органіки могла відзначитись на вмісті гідрокарбонатів.

Як зробити повітря чистим і уникнути кислотних дощів? Я пропоную такі альтернативні рішення:

1) Озеленення міст і сіл.

2) Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілі, встановлення на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ.

3) Для відновлення втрачених екологічних умов на озерах і в ґрунтах застосовувати вапнування. У водоймища, які постраждали від кислотних дощів, нове життя може вдихнути невелика кількість фосфатних добрив; вони допомагають планктону засвоювати нітрати, що веде до зниження кислотності води.

ВИСНОВКИ

За результатами нашого дослідження можна зробити такі висновки:

1. Основна причина виникнення кислотних опадів – це утворення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислоти, внаслідок сполучення окисів сірки та азоту з атмосферною вологою.

2. Негативні наслідки проявляються на всій екосистемі. Руйнується ґрунт, у водоймах гинуть цінні види промислових риб, зникає унікальна рослинність. Сильно руйнуються цінні історичні пам’ятки. Якщо людина потрапляє під кислотний дощ, подразнюється її шкіра і слизові оболонки.

3. Кислотні дощі впливають на ріст бічних і головного пагонів, вражають листки рослин. Ступінь враження листкової пластинки на 31 день дослідження сягає 72 %.

4. Кислотні опади приблизно на 40 % зменшують кількість проростків насіння і явно впливають на їх якість.

5. В різних точках місцевості ступінь дії кислотних дощів дещо відрізняється. Зокрема, в опадах, що зібрані в центрі ми виявили більшу кількість нітритів, аміаку, фосфатів і карбонатів у порівнянні з окраїною села. А на окраїні більше нітратів і гідрокарбонатів, що пов’язано з агропромисловістю села, та розміщенням колишнього кладовища тварин.

6. Засоби по запобіганню негативного впливу кислотних опадів – це боротьба із забрудненістю атмосфери, яка має проводитися комплексними заходами об’єднанням країн.

Кислотні опади – глобальна екологічна проблема людства, причиною якої і стала сама людина. Будь-хто має нести відповідальність за наслідки своїх дій, тому люди просто зобов’язані зробити все можливе, щоб зменшити негативні наслідки кислотних опадів і запобігти їм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Знциклопедия для детей. Том 19. Зкология /Глав.ред.В.А.Володин.- М.:Анатна+, 2001.

  2. Зкологические очерки о природе и человеке /Под ред. Б.Гржимека. - М.: Прогресе, 1988.

  3. Скотт Майкл. Природа. М.: «РОСМЗН », 1995.

  4. Планета Земля. Друкується за виданням Епсусіоресііа оґ Оиг ЕаПЬ / Д. Кларк, Д.Флінт, Т.Хеар та ін.-К.: "Махаон-Україна", 2000.

  5. Великий довідник школяра: 5-11 класи. - Харків: ВД „Школа", 2003,- С.570-571.

  6. ГайнріхД., Гергт М. Екологія: ску-АіІаз Пер. з 4-го нім. вид. / Наук, ред. В.В.Серебряков. - К.: Знання - Прес, 2001.

  7. Руденко С.С., Лазарєва С.В. Уроки екології. Урок перший: кислотні дощі. – Чернівці, 2004.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
9
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!