Дослідження казкотерапії у психолого-педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

Опис документу:
Психолог досліджує твори Сухомлинського для дошкільнят - матеріал, що розкриває дітям загальнолюдські цінності й високу мораль не у вигляді нудних і сухих повчань та наказів, які надто часто викликають природне прагнення чинити навпаки, а в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить їх до самостійних висновків: чому саме потрібно поводитись гарно, чому лише позитивні вчинки викликають справжню радість і задоволення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

В.О. Сухомтшський - дітям.

Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського має різноплановий, багатогранний характер. Ми торкаємось лише деяких її аспектів. Робота з художніми творами великого педагога є одним із основних засобів не лише засвоєння дошкільниками знань про навколишній світ, місце людини в ньому, а й формування всебічно розвиненої особистості, яка здатна в сучасних умовах висловлювати власні думки, судження, відстоювати свої позиції. Художні твори для дітей В.О. Сухомлинського допомагають формувати життєву позицію маленького громадянина сучасної незалежної України.

Роль середовища у розвитку особистості

Робота з творами В.О. Сухомлинського стає особливо актуальною в наш час, позначений гуманізацією навчально-виховного процесу в дитячих навчальних закладах. Вдало добираючи твори, вихователі повинні навчитись доступно доводити до свідомості дітей ідею оповідання чи казки, що допоможе їм прийняти зміст серцем. Але позитивний вплив творів на процес виховання буде лише тоді, коли середовище, в якому мешкає дитина, відповідатиме сучасним вимогам щодо її розвитку як особистості. Найперше моральне виховання починається з атмосфери, яку вихователь створює в групі. Працюючи з дітьми, слід керуватись насамперед їхніми інтересами, потребами, нахилами, враховувати індивідуальні особливості розвитку кожної дитини. Педагог повинен створювати й підтримувати у своїх стосунках з дітьми атмосферу особливої доброзичливості, щирості, поваги до особистості вихованця. Тож у процесі виховання дітей дошкільного віку особливе значення має емоційний комфорт дитини, оскільки практика свідчить, що саме він є однією з головних умов гармонійного розвитку творчої особистості в сучасних умовах.

Художні твори - засіб різнобічного розвитку і виховання дошкільника

Твори В.О. Сухомлинського (казки, оповідання) - надзвичайно багатий матеріал, що розкриває дітям загальнолюдські цінності й високу мораль не у вигляді нудних і сухих повчань та наказів, які надто часто викликають природне прагнення чинити навпаки, а в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить їх до самостійних висновків: чому саме потрібно поводитись гарно,

чому лише позитивні вчинки викликають справжню радість і задоволення. Ефективною формою організації роботи з дошкільниками є заняття, на яких діти вперше зможуть познайомитися із творами. Групові заняття з художньої літератури доцільно проводити один раз на місяць, крім того, враховуючи особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку, педагогам необхідно закцентувати більшу увагу на підгрупових та індивідуальних заняттях. Продовжуючи роботу в повсякденному житті, вихователь повинен пам'ятати, що процес засвоєння моральних принципів має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя дітей. У казках та інших творах з м'яким гумором і тонким психологічним розрахунком висміюються такі негативні якості та риси, як жадібність, лінощі, хвалькуватість тощо.

Твори В.О. Сухомлинського і система роботи з ними допомагають педагогам у вихованні важливих рис особистості: чуйності, доброзичливості, милосердя, співчуття, порядності.

Вихователь мусить завжди заздалегідь ознайомитись із текстом, обміркувати, як подати зміст оповідання чи казки. Треба старанно готуватися ло читання певного оповідання, чітко усвідомлювати, де і як потрібно розставити паузи, акценти, інтонації. Важливо якнайточніше відтворити душевний стан героїв, емоційне ставлення автора до подій, які він описує. Можна запланувати додаткове читання найважливіших епізодів твору або всього тексту (за умови його невеликого розміру). Необхідно пояснити дітям значення вжитих автором слів і висловів, розкрити засоби художньої виразності твору. Треба чітко формулювати запитання до дітей. Вони не повинні містити готову відповідь. Не мають дидактичної цінності запитання, на які можна дати гднозначну відповідь (так чи ні). Наприклад: Сестри гуляли в садочку?

Слід зазначити, що на заняттях з художньої літератури за творами В.О.Сухомлинського особливо важливим стає використання пошуково-дослідницьких та проблемних запитань, які сприяють розвитку творчого й нестандартного мислення, змалечку спонукають дітей до роздумів і пошуку самостійних висновків. Це викликає їх бажання давати відповіді на складні життєві ситуації, сприяє розвитку власної думки.

Наприклад, до оповідання В.О. Сухомлинського «Петрик, собака й кошеня» доречні такі запитання:

  1. Як ви думаєте, чи соромно злякатись великого собаки? (незнайомого місця?)

  2. Чому того, хто боїться, називають лякливим? Чи всі діти лякливі?

  3. Як ви гадаєте, дорослі можуть чогось боятися?

  4. Що таке «розумний страх»?

  5. Як би ви вчинили у такому випадку: товариш пропонує вам стрибнути з високого паркана, ображаючи боягузом. Чи потрібно стрибати, щоб довести

свою хоробрість? (Можна поставити інші запитання чи створити ситуацію, близьку до умов життя дітей конкретної групи.)

Такі оповідання сприяють виникненню активного пізнавального ставлення до оточуючого світу, внутрішньої зацікавленості, за допомогою яких формуються доказовість та критичність мислення, а моральні ситуації, що лежать в основі творів, викликають у дітей гуманні почуття доброти, співчуття, які слід формувати з дошкільного віку, Деякі оповідання ("Чого синичка плаче?". "Чого це дідусь такий добрий сьогодні") вже своєю назвою спонукають дітей до самостійних висновків, свідомого розуміння ідеї твору. Слово - могутній засіб впливу на вихованців.

В.О.Сухомлинський, обґрунтовуючи тезу про виховне значення слова, вказував на недооцінку його ролі у практичній роботі значної частини вихователів. Він застерігав не допускати у виховному процесі „словесного перевантаження", закликав пам'ятати про почуття міри, категорично виступав проти механічного заучування і проголошування дітьми незрозумілих їм пишнш „красивих" слів. „Бережіть слова!... Не вкладайте в уста дитини слів, смисл яких вона ще не може збагнути!" [В.А.Сухомлинский. Как воспитать настоящегс человека. - К.: Радянська школа, 1975. - С. 164],

Під час читання треба навчати дітей вести спостереження за мовою твору пояснювати порівняння, зіставлення, метафори, синоніми та антоніми Вихователь на основі текстів має нагоду працювати над збагаченням лексичноп запасу дітей. Відповідаючи на питання, дошкільники вчаться знаходиті правильні слова та образні вирази. Роботу над текстом рекомендовано будуваті так, щоб вихователь засобами художньої виразності допоміг дітям усвідомиті зміст твору, викликати певні почуття та емоції.

Чільне місце відведено словниковій роботі. У кожному запропонованом; занятті вона визначена як обов'язковий компонент програмового змісту. Ал» вибір необхідних слів для збагачення словника дітей, їх активізації залишені на розсуд вихователя. Безумовно, кожному педагогу необхідно, структуруючі заняття, враховувати рівень розвитку конкретної дитини, групи дітей, їх знані місцевих умов.

Методичні прийоми добираються залежно від мети заняття та особливосте жанру твору (див. "Орієнтовні моделі занять за художніми творами").

Усі твори Василя Олександровича спрямовані на виховання у дітей почуті гуманізму, патріотизму, любові до Батьківщини. Для маленької людин Батьківщина починається з рідного дому й вулиці, вишень у садку, луків і гаїї ставочка чи річечки. Мистецьке слово має чудову властивість емоційн освітлювати звичне й буденне, тому важко переоцінити його значення можливості у вихованні любові до рідного краю, поваги до живої природі бажання берегти її і захищати.

В.О.Сухомлинський закликав використовувати навколишнє середовище, особливо природу рідного краю, як могутній засіб виховання. Роботу пропонував пов'язувати з безпосереднім спілкуванням з природою, даючи їм змогу почути, як дихає тепла земля, шелестять трави, шепоче листя, гудуть соколи, дзюрчить струмок чи річка, побачити, як зі сходом сонечка пробуджується все живе. Чим більше подібних емоційних вражень матиме дитина, тим багатшою стане її душа, щедрішим і теплішим — серце, міцнішими — здоров'я і психіка. Вченими доведено, що дитячі позитивні враження не зникають, а назавжди лишаються тією опорою, основою, силою, до якої звертається людина у важкі хвилини свого життя.

Казки та оповідання про природу можна розподілити на декілька видів.

Наприклад, при читанні дітям творів, що мають пізнавальне значення («Хлопчик хотів приголубити сніжинку», «Фіалка та бджілка», «Як котові соромно стало» та інші), треба використовувати власні спостереження дошкільників, які доповнять та нададуть можливість уточнити прочитане.

При ознайомленні дітей з пейзажними творами («Осінь принесла золоті стрічки», «Як метелик плавав у ставку») важливу роль відіграє словесне Малювання", яке застосовується для збудження творчої уяви, формування зв'язного мовлення дітей, збагачення їх словника фразеологічними та образними виразами.

Зміст творів про пори року поглиблює знання дітей про сезонні явища, привчає їх через художнє слово бачити неповторний образ кожної пори року, вчить з'ясовувати взаємозалежність природних явищ, виховує любов до рідної природи, розвиває образне мислення, творчу уяву, формує естетичні почуття, дає змогу вихователеві пробуджувати паростки любові до краси природи.

У виховному аспекті є значні можливості для формування у дошкільників бережливого ставлення до всього живого. Так, оповідання «Щоб метелик не поколовся» розкриває моральну проблему, перед якою опинилась дівчинка. Вони починають розуміти, що навіть колюча акація може мати колючки. І не можна захищати метелика, кривдячи її. Слухаючи оповідання «Камінь», «Смітник» та інші, діти мають нагоду з допомогою дорослого скласти правила індивідуальної поведінки в природному оточенні.

Потрібно пам'ятати, що не кожен літературний твір великого педагога має прямий екологічний зміст. Часто в самому змісті твору є конкретні приклади екологічних зв'язків, на які досить лише акцентувати увагу дошкільників («Як бджілка знаходить квітку конвалії», «Як Андрійко врятував Сонечко»). Однак є твори з прихованим екологічним змістом («Перший льодок» та «Зайчик і місяць»), який виявляється уже в процесі осмислення тексту. Як довела практика, роботу зі змістом таких творів доцільно проводити за певним планом. Розглянемо його на прикладі оповідання «Перший льодок»:

1. Евристична бесіда перед читанням. Проводиться з метою виявлення
ступеня розуміння дошкільниками взаємозв'язків у природі та впливу змін у
неживій природі на життя тварин:

  • Де живуть риби? Чи можуть вони жити без води?

  • Розповідь про те, як дихають риби.

  • Коли рибам незручно жити в річці?

  1. Читання оповідання.

  2. Бесіда на осмислення змісту твору, основна мета якої - встановлення зв'язків, що існують у природі:

  • Хто живе в річці?

  • Що трапилося з річкою, коли її скував мороз?

  • Чому лід заважав карасикові?

  • Як йому можна допомогти?

Під час бесіди доцільно використовувати додаткові питання, які б допомогли дітям дати правильні й повні відповіді на заплановані запитання. Не можна нехтувати запитаннями «Чому?», «Як?», бо відповідь саме на них вимагає від дошкільників самостійності мислення, зокрема аналізу, узагальнення, формування висновку тощо. Ці ж відповіді дають можливість виявити ступінь розуміння, орієнтації дитини в даному питанні. У ряді запропонованих конспектів занять автори залишили місце вияву творчості вихователя щодо проведення евристичних бесід.

Важливе значення мають твори, в яких розповідається про рід, родину, матір.

У системі моральної етики В.О.Сухомлинського вказано, що маленька зернина, посіяна в душі у роки раннього дитинства, обов'язково проросте могутнім деревом з чудодійними плодами. Чи не тому художні твори для дітей мають часті діалоги батька й сина, матері та доньки, бабусі чи дідуся і онуків. Мудрість старших дає відповіді на запитання дитини, а іноді відповіді немає і дитині треба замислитися самій, шукаючи її у своєму серці.

Любов до матері - одна з найсильніших емоцій людини, основа для моралі й етики, тому потрібно не пропустити жодного з творів, духовною серцевиною яких є справжня материнська і батьківська любов. Методичні завдання до таких творів спрямовані нате, щоб допомогти педагогу створити сприятливу емоційну атмосферу для виховання глибокого почуття любові та вдячності до батька-матері. Вихователю треба пам'ятати, що до дітей потрібно донести просту думку про те, що любов до матусі слід не просто висловлювати, а доводити гарними вчинками, безпосередньою допомогою в її численних щоденних турботах.

Саме так дитина навчається бути чуйною, поважати й допомагати рідним, любити їх. Твори В.О. Сухомлинського спрямовані на те, щоб в емоційній пам'яті Дитини назавжди лишилося уявлення про родинне вогнище як

найтепліше і найласкавіше місце на Землі, а мама стала символом добра, ніжнос­ті, порядності й віри у справедливість.

Слід зазначити, що у творах «Кому ж іти по дрова?», «Сиві волосинки», «Яблуко в осінньому саду», «Сьома дочка» та інших тема любові до матері розкривається дуже глибоко.

Добирати різноманітні методичні завдання треба так, щоб вони зміцнювали почуття любові й вдячності до матері. Наприклад, до оповідання «Яблуко в і осінньому саду» можна запропонувати такі проблемні запитання:

  1. Чи часто ти пригощаєш матусю? Коли це відбувається?

  2. Як би ти вчинив у такому випадку: тебе пригостили цукерками, а одну передали для матусі.

В.О. Сухомлинський часто присвячував свої твори темі дружби між дітьми. Він учив цінувати й розвивати дружбу. Вихователь мусить пам'ятати, що дітей слід учити товаришувати, коригувати стосунки малят між собою, виховувати юброзичливе ставлення один до одного. Дорослий дбає про те, щоб ігри та спілкування виховували у дітей вміння відчувати настрій іншої людини, доброту, прагнення допомогти слабшому, розуміння необхідності позитивних стосунків з ровесниками, бажання шукати й підтримувати дружбу з ними.

Художня література - це особливий, могутній засіб виховання. За умови вмілого використання творів вихователь, опираючись на власний досвід дитини, може допомогти малюку розібратись у стосунках, подаючи приклади дружби, спонукаючи до порівнянь і власних висновків. Оповідання великого гуманіста про дружбу висвітлюють дітям складність їх взаємин і вчинків. Емоційний фон і моральний зміст художніх творів мають надзвичайну виховну силу, бо легко й міцно фіксуються у пам'яті дитини, служать матеріалом для переживань і роздумів вищого порядку, порівнянь літературних героїв із собою, що підносить дитячу свідомість на новий рівень («Ніна та гусак», «Як котові соромно стало», «Мед в кишені»).

Велика роль у засвоєнні моральних правил поведінки належить вихователеві. Разом з дітьми можна посміятись над невдахою-котом, але іронія та добра посмішка не повинні ставати злими, жорстокими. Ознайомлюючи дітей з цими оповіданнями, корисно пропонувати такі проблемні запитання:

  1. Що означає вислів: «Не роби іншому того, чого для себе не бажаєш»?

  2. Як ти думаєш, чи справедливо те, що горобці сміялися з кота-невдахи?

  3. Пригадайте, чи траплялися з вами такі випадки?

В.О.Сухомлинський вважав головною метою гуманістичної педагогіки виховання дитини як особистості, громадянина. Він наголошував, що слід своєчасно формувати у дитини такі важливі риси, як упевненість у собі, вміння й бажання захищати свої думки й переконання. Без цього особа буває надто пасивною, легко дозволяє іншим керувати собою. Впевнена в собі людина, як

правило, має гідність, усвідомлює свою неповторність і не дає іншим безкарне і легко здійснювати несправедливі вчинки. Така людина вільно висловлює свої думки і почуття, активна й енергійна, ставиться не тільки до себе, а й до інших з необхідною повагою («Петрик, собака й кошеня», «Ніна й гусак», «Як Миколка став хоробрим»). Працюючи з цими оповіданнями, доцільно провести вибіркове повторне читання з метою посилення вражень дітей щодо позитивних вчинки героїв твору. Дошкільникам треба допомогти знайти слова, які характеризують поведінку учасників подій, відображених у творі, активізуючи при цьому особисті враження і думки, вчити їх висловлювати.

Приділяючи велику увагу розповідям як методу навчання В.О. Сухомлинський надає цілий ряд рекомендацій. Це своєрідні вимоги де іі розповіді педагога:

- дуже важливо дотримуватися міри в розповіданні; не можна перетворювати дітей у пасивний об'єкт сприймання слів; словесне перенасичення - одне з найшкідливіших перенасичень;

  • розповіді вихователя повинні бути яскравими, образними, невеликими; не можна нагромаджувати велику кількість фактів, давати дітям масу вражень - у такому випадку чутливість до розповідей притупляється і дитину нічим уже не зацікавиш; впливайте на почуття, уяву, фантазію дітей, відкривайте віконце ї і безмежний світ поступово, а не відразу, не перетворюйте його в широкі двері. через які, поза вашим бажанням, захоплені думками про предмет розповіді І полинуть малюки, викотяться, як кульки... Вони спочатку розгубляться перед безліччю речей, потім ці речі, по суті, ще незнайомі, набриднуть дітям, стануть для них пустим звуком, не більше;

  • не обрушуйте на дитину лавину знань, не намагайтеся розповісти про предмет вивчення все відразу, що ви знаєте, - під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і зацікавленість;

  • треба вміти відкривати перед дитиною в навколишньому світі щось одне! але відкрити так, щоб частинка життя заграла перед дітьми всіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоказане, щоб дитині захотілося ще і ще раз повернутися до того, про що вона дізналася. [А.М. Богуш, Н.П.Орланова, Н.І.Зеленко, В.К.Лихолєтова. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення навколишнім у дошкільному закладі. - К.: Вища школа, 1992. - С.59-60].

У роботі з казками та оповіданнями В.О.Сухомлинського варте використовувати репродукції художніх картин, платівки із записом відповідної музики, інші технічні засоби навчання (ТЗН).

Найбільш корисно їх застосовувати під час роботи з творами природознавчого змісту. Це надає змогу поглибити почуття від спостереженого та почутого.

Наприклад, при ознайомленні дітей з творами осінньої тематики можна використати репродукції художніх картин І, Левітана «Золота осінь», М.П. Глущенка «Київська осінь», С. Шишка «Осінь», платівки з музикою П.І. Чайковського «Пори року» тощо.

При вивченні творів зимової тематики можна звернутися до репродукцій картин В. Полєнова «Ранній сніг», З.Одайника «Зимові розваги», М. Глущенка «Зимовий день» та музики М. Лисенка про цю пору року.

Весною доцільно розглянути репродукції картин В. Непийпива «Березневий промінь», В. Яцека «Рання весна», а влітку - С. Григор'єва «Тихий ранок», грамзапис народної пісні «Вечірня пісня» на слова В.Самійленка та інші.

До кожного з творів В.О. Сухомлинського можна пропонувати завдання з образотворчого мистецтва, які не тільки розвивають творчу уяву дошкільників, в вчать їх фантазувати, спостерігати за характерними особливостями явищ природи, стосунків між людьми («Намалюй сніжинки», «Намалюй грозу», «Намалюй мамине тепло», «Виклади барви літнього неба» тощо).

"Екологічні" бесіди - джерело розвитку активності дитини

Робота з творами В.О. Сухомлинського екологічного напряму допоможе вкласти в душу дітей кращі людські почуття, стане світлим джерелом духовності.

Пропонуємо орієнтовні "екологічні" бесіди за казками та оповіданнями В.О. Сухомлинського, які можна використовувати як на занятті, так і поза ними.

Орієнтовні "екологічні" бесіди за казками та оповіданнями

В.О.Сухомлинського

Назва твору

Евристична бесіда перед читанням

Бесіда на осмислення

екологічного змісту

твору

Фізхвилинка

Дидактичні ігри та вправи

"їжачок"

Мета: ознайомлення дітей із

закономірностями відносин між різноманітними тваринами в одному ареалі проживання. Питання до дітей: Де найчастіше оселяється їжак? Як називається його житло?

Чим харчується їжак?

Мета: підвести до розуміння залежності поведінки тварини від пори року, уточнити знання дітей про умови існування певних тварин. Розкрити засоби художньої виразності твору В.О. Сухомлинського. Питання до дітей: Чому їжак обрав собі хатинку в дуплі старої липи?

Йшов по лісу

їжачок.

В нього шубка з

голочок.

Ніс багато

грушечок,

Аж болів йому

бочок.

Раз, два, три,

чотири, п'ять!

Зупинився

спочивать.

Піклувався

їжачок

"Хто в лісі живе?"

Як у природі склалися б відносини між лисицею та мишею? Що заставило б лисицю покинути мишачу нору? Що означає вислів "лисиця мишкує"? Чим живиться мишка?

Чи є у них спільна їжа?

Як поводила себе лисиця, полюючи на мишку?

Як могли б насправді налякати лисицю вовк, мисливець з рушницею? Хто для неї

найстрашніший і чому? Що довелося вигадати мишці, щоб вижити? Як ви думаєте, навіщо В.О. Сухомлинський розповів нам таку пригоду?

Раз, два

дерева.

Три,чотири -

вийшли звірі.

П'ять, шість -

пада лист.

Сім, вісім -

птахи в лісі.

Дев'ять, десять -

це сунички

підняли червоні

личка.

"Знайди

хвіст";

візьміть

інтерв'ю в

мишки,

лисиці.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
2
2
дн.
1
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!