Війна, що точиться в Україні, викликала стрес та вплинула на усіх учасників освітнього процесу. З початком воєнних дій психологічна служба у системі освіти отримала виклик на професійність. Під час війни мета та завдання навчання не стільки у засвоєнні нових знань, а в реалізації базових потреб людини у безпеці, спілкуванні, психологічній підтримці. Резильєнтність сьогодні полягає не у тому, щоб вчитися не відчувати біль, а навчитися справлятися з цим болем.
У даний час всі учасники освітнього процесу більш, ніж будь-коли раніше, потребують психологічної підтримки і допомоги, а роль педагогічних працівників, які можуть надавати першу психологічну допомогу та підтримку учасникам освітнього процесу, відповідно до цілей та завдань функціонування системи освіти, за таких умов, істотно зростає. Реалії повномасштабної війни, що триває у країні, вплинули на кожного з нас. Тоді, як дорослі мають достатньо сформовані захисні механізми, то для дітей втрата відчуття безпеки, стабільності, упевненості у завтрашньому дні стали причиною сильного стресу, тривале перебування в якому може
