Доповідь на тему: «Проблема професійного самовизначення молоді»

Психологія

Для кого: Дорослі

21.09.2020

460

3

0

Опис документу:
У загальноосвітніх закладах мова йде не стільки про власне професійне самовизначення школярів, скільки про готовність до свідомого вибору професії. Готовність до свідомого вибору професії – це складне структурне утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння і навички, сформовані у відповідності з вимогами суспільства й можливостями навчально-виховного процесу в школі.Підготовка до свідомого виб
Перегляд
матеріалу
Отримати код

КЗ «Яблунівська спеціалізована школа – інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів»

Підготувала:

вихователь 5 групи

Горбач Я.В.

Актуальність проблеми професійного самовизначення учнівської молоді полягає, насамперед, в тому, що випадковий вибір професії призводить до небажаних наслідків:

  • низької продуктивності праці;

  • помилок і браку в роботі;

  • незадоволення і пригніченого стану людини (психічні розлади);

  • економічних втрат на переучування та перекваліфікацію.

Натомість правильний і своєчасний вибір професії у шкільному віці:

  • в 2-2,5 рази зменшує плинність кадрів;

  • на 10-15% підвищує продуктивність праці;

  • в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів.

Особливої актуальності питання професійного самовизначення набуває у підлітковому та юнацькому віці.

Основними факторами професійного самовизначення є :

  • позиція родини;

  • позиція однолітків;

  • позиція шкільного педагогічного колективу;

  • особисті професійні та життєві плани;

  • здібності та їх прояви;

  • орієнтація на суспільне визнання;

  • поінформованість про ті або інші професійні діяльності.

У загальноосвітніх закладах мова йде не стільки про власне професійне самовизначення школярів, скільки про готовність до свідомого вибору професії.

Готовність до свідомого вибору професії – це складне структурне утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння і навички, сформовані у відповідності з вимогами суспільства й можливостями навчально-виховного процесу в школі.

Готовність до свідомого вибору професії включає в себе:

  • моральну готовність – усвідомлення суспільного й особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, здібності у праці, позитивне ставлення до різних видів праці;

  • психологічну готовність – свідомий вибір професії у відповідності з наявними здібностями та можливостями. Стан психологічної готовності включає усвідомлення людиною своїх потреб, вимог суспільства, колективу, поставлених цілей; прогнозування прояву своїх інтелектуальних, емоційних, мотиваційних та вольових процесів, оцінку співвідношення своїх можливостей, рівня домагань і необхідності досягнення певного результату;

  • практичну готовність – загальні та політехнічні знання, загально-трудові та спеціальні вміння й навички.

Компонентами готовності до свідомого вибору професії виступають:

1) загальне позитивне ставлення до праці;

2) знання певного кола професій, їх змісту, вимог, шляхів отримання професії та перспектив професійного росту;

3) сформованість професійних. інтересів;

4) адекватна самооцінка;

5) сформованість мотиваційної сфери;

6) наявність спеціальних здібностей;

7) практичний досвід;

8) збалансованість інтересів, здібностей і нахилів, їх відповідність вимогам професії до особистості;

9) відповідний стан здоров’я;

10) сформованість моральних якостей, які відповідають вимогам професії;

11) професійна придатність – сукупність психолого-педагогічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення задовільних з точки зору суспільства успіхів у праці при наявності спеціальних знань, умінь і навичок, а також отримання власного задоволення від самого процесу праці.

Важливою передумовою успішного професійного самовизначення є також сформованість в особистості професійно-важливих якостей – окремих психічних, психологічних і фізичних властивостей, які відповідають вимогам певної професії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії передбачає активне формування таких психологічних якостей як здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, прагнення, професійні плани, ідеали, переконання.

Міська молодь у цілому є освіченішою, ніж сільська, але результати першого всеукраїнського незалежного тестування (2008 р.) показали відсутність суттєвих відмінностей у якості знань міських та сільських старшокласників. Те саме, як зазначають харківські соціологи, стосується й якості знань студентів з міст і сільської місцевості; разом з тим можна говорити про відносно більшу конкурентоспроможність при вступі до вищих навчальних закладів (ВНЗ) випускників ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл, особливо тих, що розташовані в обласних центрах. Спостерігаються значні гендерні (статеві) відмінності щодо профілю здобутої вищої освіти: до найбільш жіночих сфер треба віднести медицину та педагогіку, суто чоловічою сферою є військова справа; молоді чоловіки надають перевагу також технічним наукам і економіці. Але одна спільна риса є нині характерною для усіх вікових, тендерних, територіальних груп молоді: це зростання престижу освіти після декількох років його падіння.

У сучасному українському суспільстві на початку XXI ст. можна виокремити низку тенденцій, пов'язаних зі сферою освіти та професійним самовизначенням молоді:

  • зростання престижу освіти взагалі й престижу технічної освіти зокрема; професійна освіта нині розглядається як одна з основних цінностей суспільства, без якої рівною мірою неможливі ні становлення особистості, ні подальший розвиток суспільства;

  •  зміна цільових настанов професійної освіти як соціального інституту: від забезпечення потреб держави у фахівцях різного профілю до задоволення різноманітних освітніх потреб особистості заради її розвитку й самореалізації, а також для забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці;

  • зміна характеру попиту на робочу силу: вона має досягти такого рівня кваліфікації, який дозволить їй продуктивно працювати в умовах інформаційного суспільства;

  • внутрішня реорганізація освіти відповідно до вимог ринкової економіки з її кінцевою метою - формування такої структури випуску фахівців, яка б запобігала виникненню масштабного безробіття серед випускників професійних навчальних закладів.

Реорганізація освіти є нагальною потребою сьогодення; адже зростання її престижу в останні роки зумовлено великою мірою сподіваннями молоді уникнути безробіття. Ці сподівання небезпідставні: нині втрачають роботу, передусім, низько- і некваліфіковані робітники, натомість становище висококваліфікованих і високомотивованих фахівців сучасних професій стає дедалі стабільнішим. Також відомо, що існує так звана нульова можливість для молоді реалізуватися в професійній сфері одразу після школи, без професійної освіти.

До основних проблем у цій частині самовизначення молоді можна зарахувати такі:

  • подорожчання освітніх послуг і державних, і приватних освітніх установ;

  •  повільне реформування системи освіти, недостатньо активне переведення її на рейки сучасного діалогового за формою навчального процесу, слабке впровадження інтерактивних методів і форм навчання;

  •  відставання матеріально-технічної бази закладів освіти від світових стандартів, брак комп'ютерного обладнання, недостатнє використання інформаційно-комунікативних (зокрема, дистанційних) технологій у процесі навчання;

  • недостатнє забезпечення студентів гуртожитками та незадовільні умови проживання в них.

  • низький рівень зарплат викладачів і стипендій студентів;

  • виїзд найздібнішої і фахово підготованої частини викладацького складу за кордон;

  • брак правових гарантій працевлаштування випускників-фахівців із базовою і повною вищою освітою;

  •  невиконання статті 61 п. 2 Закону України "Про освіту" щодо бюджетних асигнувань на освіту в розмірі, не меншому від 10 % національного доходу;

  • незадовільні умови проживання студентів у гуртожитках.

Отже, професійне самовизначення особистості пов’язане не стільки з життєвим досвідом, скільки з її уявленням про майбутнє. Важливим показником професійної перспективи, її реалістичності виступає зв’язок життєвих і професійних очікувань, ціннісних орієнтацій і життєвої мети з професійними планами, здатність пов’язати їх зактуальною життєвою ситуацією.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.