При всій різноманітності компонентів, що виступають як образно-смисловий центр фразеологізмів, їх можна звести до кількох груп: субстантиви, ад’єктиви, числівникові компоненти, дієслова. Образи-символи як об’єкти і способи позначення дійсності можуть бути як ізоморфними так без еквівалентними, оскільки тісно пов’язані з історичними особливостями конкретної мовної спільноти.





















