Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Використання наскрізної інтеграції святкових днів та пам’ятних дат в освітньому процесі
»
Взяти участь Всі події

ДИТИНА З АУТИЗМОМ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Інклюзивна освіта

Для кого: Дорослі

26.01.2022

233

20

0

Опис документу:

Аутизм – одне з найскладніших порушень психічного розвитку, за якого спостерігаються передусім розлади процесів комунікації, неадекватна поведінка, труднощі формування емоційних контактів із зовнішнім світом, що призводить до порушення соціальної адаптації.Сучасний дошкільний навчальний заклад відкритий для всіх дітей включаючи дітей з особливими потребами.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Попович Євгенія Сергіївна

асистент-вихователя

Юрївського навчально-виховного

комплексу: загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів – дошкільного навчального закладу

«Сонечко» Новослобідської сільської ради

Конотопського району, Сумської області

ДИТИНА З АУТИЗМОМ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Аутизм – одне з найскладніших порушень психічного розвитку, за якого спостерігаються передусім розлади процесів комунікації, неадекватна поведінка, труднощі формування емоційних контактів із зовнішнім світом, що призводить до порушення соціальної адаптації. Основна ознака аутизму, неконтактність дитини, виявляється зазвичай рано, вже на першому році життя, але особливо чітко у віці 2-3 років в період першої вікової кризи.

На сьогоднішній день дитячий аутизм розглядається не тільки як клінічна, але і як психолого-педагогічна проблема у зв’язку із потребою суспільства щодо введення дітей з даною проблемою до освітнього процесу. Це загострює актуальність проблеми для наукового дослідження. Масштаби поширення аутизму в усьому світі змушують уже зараз замислитися, бо рік у рік дітей, хворих на аутизм стає дедалі більше, і вони більше потребують корекційної - педагогічної допомоги.

Причини аутизму в дітей ще недостатньо досліджені. Є багато думок, але вони мало обґрунтовані. Проблема дитячого аутизму привернула увагу таких вчених як Г. Аспергер, Я. Багрій, О. Баєнська, В. Башина, О. Блейлер, В. Каган, Л. Каннер, І. Ковалишин ,К. Лебединська, В. Лебединський, М. Ліблінг, О. Нікольська, С. Миронова та інші.

Сучасний дошкільний навчальний заклад відкритий для  всіх дітей.  Включення дітей з особливими потребами в освітній процес дошкільного навчального закладу змінює передусім установки педагогів на розуміння особливостей розвитку дітей та врахування їхніх особливих потреб та потенційних можливостей розвитку в навчально - виховній роботі. Необхідно враховувати особливості дітей з аутизмом, тому потрібно змінювати організацію освітнього процесу в групі задля вирішення завдань навчання, виховання і розвитку всіх дітей в групі. З метою забезпечення цілісного входження дитини з особливими потребами  в загальноосвітній простір, що відповідатиме її потребам і можливостям, в сучасному дошкільному навчальному закладі передбачена така форма організації освіти, як інклюзивна.

Уперше термін «аутистичний» впровадив у медичну практику швейцарській психіатр О. Блейлер у 1908 році для опису втечі від соціального життя, яка спостерігалась у дорослих, хворих на шизофренію. Цю самостійну проблему вперше описав доктор Л. Каннер у 1943 році у своїй ранній праці «Аутистичні порушення емоційного контакту». Саме він визначив ряд ознак, характерних для всіх аутистів:

  • Крайня аутистична самотність 

  • Нездоланне нав'язливе прагнення до постійності 

  • Чудова механічна пам'ять 

  • Відтерміновані

  • Гіперчутливість до сенсорних впливів 

  • Обмеженість репертуару спонтанної активності 

  • Хороші когнітивні завдатки 

  • Високоосвічені сім'ї 

Пізніше, Каннер виділив тільки дві головні ознаки аутизму:

  • Крайнє відчуження

  • Нав'язливе прагнення до збереження одноманітності обстановки

Інші симптоми він розглядав або як вторинні відносно цих двох і ними спричинені (наприклад, послаблення комунікації), або як неспецифічні для аутизму (наприклад, стереотипії).

Метою статті є висвітлення теоретичних та методичних аспектів виховання дітей з аутизмом у дошкільних навчальних закладах.

Аналізуючи результати вивчення документації, бесіди з вихователями, батьками, дітьми, варто зазначити, що в навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу, дуже складно працювати з дитиною з розладами аутичного спектра, бо дошкільний вік – період найбільш виражених проявів дитячого аутизму, тому вихователям та фахівцям, які займаються корекційно - розвитковою роботою з дітьми-аутистами, дуже важко змінити сформований стереотип життя такої дитини, оскільки такі зміни зазвичай призводять до негативізму, наростанню страхів, збільшенню частоти й інтенсивності агресивних і самоагресивних реакцій, у дитини посилюються та вдосконалюються стереотипні способи аутостимуляції, що закривають її від навколишнього світу.

Загальновідомо, що за нормального розвитку в цьому віці відбувається найактивніше ознайомлення зі світом, вивчення способів взаємодії з ним, удосконалення розвитку мовлення, мислення, творчості, фантазії, становлення характеру. Дитина починає розуміти емоційний аспект взаємодії між людьми, а також усвідомлювати себе. У грі вона виражає себе, готується до майбутнього. Характерною особливістю дітей з аутизмом є недостатній розвиток навичок наслідування та перцептивних процесів. Тактильний, нюховий і смаковий аналізатори часто розвиненіші, ніж зорові та слухові. Дитина не здатна реагувати на два або більше подразнення відразу. Майже не реагуючи на зовнішні зорові стимули, вона може годинами розглядати свої руки, пальці, різні дрібні деталі одягу. Ці особливості перцептивного розвитку виявляються у поведінці та грі дитини з аутизмом. Така дитина, коли бачить нову іграшку, починає її досліджувати, пробуючи на смак, нюхаючи та облизуючи. Аутична дитина ніби зорово ігнорує нових для неї людей. Багато дитячих рухів мають стереотипний характер: діти кружляють, гойдаються, повертають голову, змахують руками, плескають в долоні. Хода дітей з аутизмом має також особливості: вони часто ходять на носочках, але не постійно, а лише в період збудження. Такі діти не переносять гучних звуків. Чуючи такі звуки, вони затуляють руками свої вуха, починають гойдатися, кричати та плакати. Емоційна сфера під час аутизму характеризується відсутністю безпосередності та цілісності переживань. Відсутність потреби в спілкуванні з іншими є основною ознакою клінічної картини. Рівень пристосування цих дітей до навколишнього середовища, до колективу завжди знижений. Особливості психічного розвитку дітей із розладами аутичного спектра залежить від ступеня важкості порушення.

Оцінка стану дитини з розладами аутичного спектра, рівня розвитку, запасу знань, поведінкових навичок має проводитися комплексно всіма фахівцями і слугує основою розробки індивідуальної програми розвитку дитини. З дитиною спільно займаються вчитель-дефектолог, учитель-логопед, практичний психолог у спеціальній ресурсній кімнаті. Фахівці проводять заняття, які допомагають гармонійно розвиватися дитині з аутизмом, допомагають отримати необхідні знання, уміння та навички. У групі з дитиною проводить заняття вихователь, він проводить заняття з усією групою дітей, але для дитини-аутиста дає завдання, які зможе дитина виконати. Також у інклюзивній групі є асистент вихователя, робота якого полягає в організації освітнього руху дитини, постійному рефлексивному співвіднесенні її досягнень з інтересами та прагненнями. Педагог супроводу передусім виступає в ролі провідника дитини в освітній простір дитячого садка, а потім школи, формує довірливі стосунки з дитиною, на початку процесу стає захисником, виразником бажань і разом з тим – організуючою та гармонізуючою силою, стежить за станом дитини – емоційним (допомагає вирішити складні ситуації, заспокоює, надихає тощо) і фізичним (якщо дитині потрібно відпочити – може вивести її з навчальної кімнати в ігрову кімнату; стежить, щоб дитина не була голодною тощо, координує загальну діяльність вихованця, дозує навчальне навантаження; стежить за організацією його робочого простору.

Корекційна робота має здійснюватися поетапно, виходячи зі ступеня вираженості аутистичного дизонтогенеза дитини з розладами аутичного спектра. Етап від етапу вирішується завдання ускладнення діяльності, збільшується пропонований обсяг навичок і знань.

У психолого-педагогічному вивченні дітей з аутизмом важливо зосереджуватися не на негативних ознаках таких дітей, а на особливостях їхньої унікальної психічної організації, як то:

  • специфіка сприймання довкілля: наявність певних стійких домінант серед усього розмаїття зорових, слухових чи тактильних стимулів;

  • незвичність системи сигналів для комунікації з іншими, власна мова;

  • схоплення інформації від людини без прямого погляду на неї, завдяки периферійному зору, вибірковість у ставленні до людей;

  • кмітливість, переважання невербального інтелекту;

  • любов до порядку і завершеності, здатність зрозуміти чітко визначені алгоритми і правила і постійно дотримуватися;

  • високорозвинена механічна память;

  • вміння орієнтуватися за візуальними стимулами:малюнками, картинками, піктограмами, графіками тощо;

  • здатність зацікавитися чимось незвичним;

  • тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким я як можна себе поводити;

  • розвинений музичний слух (у більшості випадків);

  • уміння чітко орієнтуватися у просторі і часі.

Названі сильні ознаки особистості дитини з аутизмом мають спонукати фахівців бути уважними до неповторних проявів дітей з аутизмом та враховувати їх в процесі здійснення психолого-педагогічного впливу, що уможливлює налагодження з продуктивної комунікації з цими дітьми, бо діти з аутизмом мають великий потенціал до розвитку.

Оптимальний розвиток дітей з аутизмом ґрунтується на таких взаємоповязаних умовах:

  1. Раннє виявлення розладів розвитку і долучення до дієвих корекційно-розвивальних програм (в межах програм раннього втручання, або системної ранньої допомоги);

  2. Позитивні перетворення в межах родини аутичної дитини, створення найсприятливішого для її розвитку середовища;

  3. Сплановане введення дитини у загальноосвітній простір у відповідності до стану і можливостей її розвитку (які постійно переглядаються з наміром перегляду умов продуктивного навчання та розвитку дитини);

  4. Модифікація загальноосвітнього простору, що має для дитини з аутизмом підтримувальний, стимулюючий і корекційно-розвитковий потенціал. Використання середовищних ресурсів, серед яких

  5. Здійснення грамотного психолого-педагогічного супроводу групою фахівців різного профілю та батьків, які складають індивідуальну програму розвитку дитини та послідовно її виконують;

  6. Організація системної корекційно-розвивальної роботи з дитиною, спрямованою на становлення базових психічних властивостей дитини (тонічної регуляції, почуття безпеки та довіри, сенсорної інтеграції).

  7. Навчально-методичне забезпечення процесів навчання та розвитку дітей з аутизмом.

Впровадження кожної з цих умов та їх узгодженість між собою прямим чином залежить від компетентності фахівців психолого-педагогічного профілю, їхньої освіченості та розвиненим професійним умінням. Відомо, що для досягнення бажаної оптимальності в процесі розвитку, потрібно притримуватися цілісного бачення щодо формування всієї психічної сфери дитини: складники психіки, зв’язки між ними та умови їх узгодженого розвитку.

Інструментом, за допомогою якого здійснюється ефективне раннє втручання є індивідуальна програма розвитку, побудована на основі результатів проведеної оцінки, з урахуванням потреб дитини та її родини. Індивідуальну програму розвитку розробляють з урахуванням сильних сторін і потреб дитини, виходячи з інтересів дитини. Програма містить опис цілей і основних очікуваних результатів, які буде досягнуто щодо дитини та її родини; перелік заходів, які допоможуть досягнути основні очікувані результати. Індивідуальні програми розвитку розробляються спільно спеціалістами служби та батьками дітей. Залучення батьків та їхня участь у плануванні та здійсненні індивідуальних програм обумовлює їх успішності. Виявлення індивідуальних особливостей дитини, тих характеристик пізнавальної діяльності, емоційної сфери, працездатності, особистості, які властиві тільки даній дитині, мають враховуватися при організації корекційно - розвивальної роботи з нею. Складність впровадження процесу навчання для дітей з розладами аутичного спектра полягає у тому, що мають бути створені особливі умови як щодо організації навчального середовища для них, так і психолого-педагогічного супроводу їхнього освітнього процесу. І в кожному з закладі освіти мають бути створені найсприятливіші для навчання і розвитку дитини з аутизмом умови.

Незалежно від того, які порушення встановлено в дитини, потрібно крок за кроком пройти з нею увесь шлях розвитку. Навчання та виховання дітей із тяжкими порушеннями розвитку вимагає продуманості дій до дрібниць, а також досконалості системи навчання. Отже, уся команда фахівців та батьки дітей з аутизмом мають намагатися дотримуватися спільних вимог і методів роботи з дитиною для досягнення позитивних результатів.

Список використаних джерел

  1. Багрій Я. Т. Ранній дитячий аутизм / Я. Т. Багрій // Галицький лікарський вісник. – 2003. − № 4. – С. 120–124.

  2. Башина В. М. Аутизм в детстве / В. М. Башина. – М. : Медицина, 1999. – 240 с.

  3. Башина В. М. Аутизм в детстве / В. М. Башина. – 2-е изд. – М. : Медицина, 2006. – 236 с.

  4. Каган В. Е. Аутизм у детей / В. Е. Каган. – Л. : Медицина, 1981. – 223 с.

  5. Ковалишин І. В. Психологічні особливості соціалізації дітей з аутизмом / І. В. Ковалишин // Психологічні перспективи. – 2010. – Вип. 15. – С. 104–110.

  6. Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» / авторський колектив : В. В. Тарасун; Т. О. Куценко; Т. В. Скрипник; І. М. Дуброва; В. П. Лощених; А. Л. Душка; І. Д. Риндер; І. В. Недозим / наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник. – К., 2013. – 234 с.

  7. Лебединский В. В. Нарушение психического развития у детей / В. В. Лебединский. – 2-е изд. – М. : МГУ, 2005. – 280 с

  8. Лебединская К. С. Диагностика раннего детского аутизма : нач. проявления / К. С. Лебединская, О. С. Никольская. – 2-е изд.. – М. : Просвещение, 2009. – 53 с. 12..

  9. Никольская О. С. Аутичный ребенок. Пути помощи / О. С. Никольская, Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг. – М. : Теревинф, 2007. – 288 с.

  10. Миронова С. Педагогічна допомога дитині раннього віку з особливостями психофізичного розвитку / С. Миронова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – Вип. 5. – С. 65–72.



8


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.