Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

«Діти молодшого шкільного віку з розладом аутичного спектру в сучасному суспільстві. Синдром Аспергера.»

Інклюзивна освіта

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

15.11.2019

594

9

0

Опис документу:
Щороку в Україні збільшується кількість дітей із розладами аутистичного спектру (РАС) – розлад загального розвитку, який характеризується трьома групами порушень: якісними розладами соціальної взаємодії, якісними розладами комунікації, а також стереотипними, повторювальними, обмеженими діями та інтересами. . Медики говорять про різні причини: покращена система діагностики, підозра впливу ранньої вакцинації, шкідлива дія горезвісного ГМО, зменшення показників смертності серед недоношених дітей...
Перегляд
матеріалу
Отримати код

«Діти молодшого шкільного віку з розладом аутичного спектру в сучасному суспільстві.

Синдром Аспергера.»

Щороку в Україні збільшується кількість дітей із розладами аутистичного спектру (РАС). Медики говорять про різні причини: покращена система діагностики, підозра впливу ранньої вакцинації, шкідлива дія горезвісного ГМО, зменшення показників смертності серед недоношених дітей та навіть старший вік майбутніх батьків.

Хвороби аутизм у медицині не існує. За словами медиків, називати аутизм хворобою недоцільно, бо остання має початок і кінець, а аутизм – це постійний стан. Правильна назва – розлад аутичного спектру або РАС. Це – розлад загального розвитку, який характеризується трьома групами порушень: якісними розладами соціальної взаємодії, якісними розладами комунікації, а також стереотипними, повторювальними, обмеженими діями та інтересами. До РАС входять синдром Каннера, синдром Аспергера, синдром Ретта, атиповий аутизм та дитячий дезінтегративний розлад.

З 2013 по 2018 рік кількість зафіксованих випадків аутизму в Україні зросла в два рази. Про це повідомляє Центр психічного здоров’я при МОЗ.

 За офіційними даними, в 2013 році розладами спектру аутизму страждала одна дитина з 11,7 тисяч дітей, а в 2018-му – вже одна з 5,6 тис.

Унітарна концепція розширює поняття аутизму від дітей із виразним відставанням в інтелектуальному розвитку (каннерівський тип) до дітей із легкими когнітивними порушеннями і розладами соціального функціонування (синдром Аспергера) і формально збереженими пізнавальними процесами при важких порушеннях соціального функціонування (синдром Булахової).

Велике значення для прогнозу щодо розвитку когнітивних функцій та соціальної адаптації дітей, хворих на аутизм, має рання діагностика захворювання. Дослідження показують, що приблизно 60% дітей із розладами спектра аутизму, реабілітацію яких було розпочато у віці 2-4 роки, до досягнення шкільного віку були здатні займатися за програмою загальноосвітньої школи, 20% – за допоміжною програмою. Водночас серед дітей, у яких діагноз було встановлено у віці після 6 років, лише 30% були здатні навчатися в школі. Вчасна корекція розладу аутистичного спектру у 2-3 річних дітей допоможе зменшити його прогресування. А ось пізнє втручання, констатують медики, призводить до сповільненого розумового росту дитини.

Такі діти зовнішньо нічим не відрізняються від інших, проте вони можуть важко йти на контакт із іншими, довгий час не говорити. Перші ознаки РАС проявляються у дітей до двох років. Дітей із розладами аутистичного спектру інколи вважають чудними. Вони біжать невідомо у який бік, кричать через те, що не можуть пояснити словами, стоять в одній позиції або навпаки постійно повторюють однакові рухи. Це може мати дивний вигляд. Проте так діти з розладами просто заспокоюють самі себе.

Науково доведених причин розладу аутистичного спектру у світі не існує. На початку 2000-х медики заговорили про вплив ранньої вакцинації на розвиток РАС у дітей. Таку хвилю обговорень спричинило дослідження англійського вченого Ендрю Векфілда. Проте врешті це припущення не отримало вагомих аргументів. 

Світова медицина не винайшла ліків для покращення нейророзвитку у дітей, але медикаментозна терапія при РАС застосовується. Більшість дітей з розладами аутистичного спектру мають порушення травлення, уваги, хворіють на епілепсію, схильні до депресії та мають імпульсивну та агресивну поведінку. Це ускладнює навчальний процес і саме лікування.

Всі аутичні люди різні. Але відомо, що у таких дітeй спостeрігаються аномалії чуттєвого сприйняття. В зв’язку з цим вони сприймають світ фрагмeнтарно та викривлeно. Мозок аутичної дитини просто нe встигає аналізувати всe тe, що дитина бачить, чує, відчуває на дотик. Для того, щоб справлятися з сeнсорним пeрeвантажeнням, у дітeй з аутизмом з’являються стeрeотипні рухи. Вони заспокоюють та дають їм відчуття бeзпeки і впевненості.

Наразі в Україні доступні інструменти для діагностування розладу аутистичного спектру у віці від 1,5 до 3 років. Світові медики діагностують у ще молодшому віці – півроку-рік. Але діагностика – це ще не все.  Українські фахівці в один голос заявляють про дефіцит центрів надання допомоги дітям із розладами аутистичного спектру. Зокрема, йдеться про відсутність системи раннього втручання та державних корекційно-розвиваючих організацій.  Просто не існує державних корекційно-розвиваючих центрів. При цьому є центри громадських організацій/благодійних фондів, приватні інституції, офіційні й неофіційні. Всі ці організації працюють на власний розсуд і неузгоджено між собою. Фахівці державних центрів соціально-психологічної реабілітації та центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, як правило, не здійснюють послідовну корекційно-розвиваючу роботу з дітьми з РАС.

Для відновлення розвитку дитини фахівці рекомендують використовувати системну роботу по набуттю навичок. Це різні види терапій:

  • прикладний поведінковий аналіз;

  • ігрова терапія;

  • Floortime;

  • TЕАСCH-терапія.

У недержавних спеціалізованих навчальних закладах для дітей із РАС використовують методики, які в першу чергу спрямовані на налагодження зв’язку із фахівцем, пошук мотиваційних стимулів для дитини, а вже потім – набуття нових навичок та вмінь.

За даними Міністерства освіти і науки, наразі в Україні навчаються 630 учнів із розладами аутистичного спектру. Із них 175 дітей – в інклюзивних та спеціальних класах загальноосвітніх шкіл. При цьому на 2018 рік зафіксовано 6259 випадків діагностування «дитячого аутизму».

У МОН зазначають, що в освіті для дітей з РАС використовують інклюзивне навчання. Це процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами. За цією методикою вони навчаються у загальноосвітніх закладах з урахуванням індивідуальних особливостей таких школярів.

Найбільш ефективною для таких дітей є інклюзивна форма навчання, оскільки у дитини з розладами аутичного спектра поступово формується модель здорового повноцінного способу життя.

В Україні є спеціалізовані громадські організації та благодійні фонди. Здебільшого у таких закладах інформаційні послуги та перші заняття є безкоштовними. Саме ж навчання – платне.

Центри розвитку для дітей з аутизмом в Україні працюють по великих містах. Є кілька центрів у Києві та Львові. Також навчальні послуги пропонують організації у Рівному та Одесі.

Сучасні дослідники відзначають, що дитячий аутизм найчастіше протікає складно, тому можливість вписатися в шкільне життя відразу дуже мала. Тому якщо не організувати спеціальної підготовки, то більшість таких дітей залишиться поза освітнім процесом або отримають освіту нижче своїх можливостей.

Як правило, під час підготовки дитини до школи велика увага приділяється розвитку у нього навчальних навичок. При цьому з поля зору випускається рівень володіння нею побутовими навичками, вміння адекватно реагувати на те, що відбувається навколо, взаємодія з іншими членами суспільства. Тому спочатку необхідно освоїти правила шкільного життя, і тільки потім розвивати навчальні навички.

Якщо говорити про правила шкільного життя, то маються на увазі два моменти: чітка структура шкільного дня і шкільна атрибутика. У дитини, що страждає дитячим аутизмом, повинні бути заздалегідь створені стереотипи поведінки, пов’язані зі шкільної атрибутикою: клас, дзвінок, парта, дошка, портфель, домашнє завдання, оцінка.

У класі у дитини може бути кілька помічників, але вчитель повинен стати головним суб’єктом шкільного життя. Структура навчального дня формується чітка, ніяких непередбачених ситуацій, які можуть вибити дитину з колії. Якщо необхідно зробити зміни в робочому дні, то вони проводяться поетапно. Важливим моментом шкільного життя є зміна. Для дітей-аутистів вона становить найбільшу складність, так як не має чіткої структури. Тут головне навчити дітей в класі взаємодіяти з такими дітьми.

Попереднє моделювання уроку допоможе дитині з аутизмом навчитися використовувати мову як засіб комунікації. Він повинен вміти ставити і відповідати на питання, просити про допомогу.

Під час моделювання уроку дітей вчать сидіти на уроці, слухати вчителя, користуватися портфелем, олівцем, виходити до дошки, чути інструкцію, просити про допомогу. Це дає можливість не тільки отримати певні навички, необхідні для залучення в шкільне життя, а також зніме страх і тривожність перед чимось новим, зробить шкільну ситуацію знайомою і передбачуваною.

Синдром Аспергера

Синдром Аспергера входить в РАС  (розлади аутистичного спектру) і характеризується сукупністю відповідних психологічних характеристик та особливостей в поведінці, комунікативній та емоційній сферах.  Це одне з найфункціональних станів в спектрі. Інтелектуальна сфера, як правило, в нормі вікових показників, іноді і вище.  Частота проявів від 3 до 7 випадків до 1000, у хлопчиків в 3-4 рази частіше, чим у дівчаток.

Синдром Аспергера це комплексне порушення, ознаки якого проявляються в перші три роки життя дитини.  Першою людиною, яка помічає ці особливості є мама, але в подальшому етап встановлення діагнозу може затримуватися в часі. Це пов'язано з тим, що спеціалістам не завжди легко реалізувати диференціальну діагностику; можуть виникнути трудності, наприклад, з розмежуванням між Синдромом Аспергера і ЗПР чи СДУГ. Спеціалісти також можуть списати симптоматичну картину на «вікові особливості і/чи характер", тим самим віддаляючи дитину і його сім'ю від отримання необхідної допомоги. В деяких випадках клієнти дізнаються про свій стан лише в дорослову віці. 

Слід зазначити, що за зовнішніми ознаками дитини ніколи не можна визначити синдром Аспергера. Діагностичними критеріями в цьому випадку є: особливості комунікації, поведінка, стан та продуктивність мови, ігрова діяльність, наявність мовних та поведінкових шаблонів, сфера інтересів (як правило, вузькоспрямована, монотонна), наявність стереотипів, специфічних страхів. Важливо, що діагностику повинен проводити тільки фахівець з психологічною і / або медичною освітою.

Синдром Аспергера, характеризується наступними симптомами:

-        труднощі з ініціацією та підтриманням комунікації;

-        нестійкий зоровий контакт;

-        наявність поведінкових та мовних штампів;

-        часто спостерігається так звана «проблемна поведінка» (велика кількість протестних реакцій, дезадаптивних стратегій);

-        порушення обробки сенсорної інформації;

-        труднощі в соціальній адаптації;

-        низька толерантність до змін;

-        наявність вузькоспрямованих, нав'язливих інтересів (наприклад, захоплення комахаит, марками машин, героями конкретного мультфільму тощо);

-        лабільність емоційної сфери;

-        наявність специфічних страхів (поза віковими рамками);

-        інтелект в межах нормативних показників або вище;

-        дитячій грі притаманна стереотипність сюжету, надає перевагу грі наодинці;

-        наявність труднощів з розділенням головної та другорядної інформації, значна увага приділяється деталям;

-        все сказане сприймається буквально, труднощі з розумінням  прихованого змісту;

-        нерозуміння гумору;

-        мовлення частіше монологове, ніж діалогове;

-        труднощі в розумінні та диференціації особистих емоційних станів та емоцій інших..

Терапії, рекомендовані дітям з синдромом Аспергера:

  • нейропсихологічна корекція;

  • сенсорна терапія (терапія сенсорної інтеграції);

  • Floortime

  • пісочна терапія;

  • групова терапія.

Діти з синдромом Аспергера можуть успішно навчатись в загальнооосвітніх школах, можуть проявляти більші можливості у відповідних напрямках, наприклад, математиці чи музики (чи інших напрямках, які зв'язані із знаковими системами)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.