День театру.
Основні завдання:
- продовжувати знайомити з театром як видом мистецтва;
- формувати бажання займатися театралізованою діяльністю;
- розвивати інтонаційну виразність мовлення дітей.
Хід дійства:
Касир: Театр відкривається!
До початку все готово!
Квитки пропонуються
За ваші гроші.
(Продаж квитків дітям запрошених груп).
Вихователь: Сьогодні ми з вами прийшли до театру.
Діти, давайте пригадаємо деякі правила театрального етикету. Чи можна запізнюватись до початку вистави? Розгортати і їсти цукерки, голосно розмовляти один з одним під час вистави? Де ви купили квитки? Як ви думаєте, для чого ви їх купили? Хто продав вам квитки?
Вихователь: Діти, я хочу вам нагадати, що, якщо ваше місце в середині ряду, а ряд уже заповнений глядачами, то проходити до свого місця потрібно повернувшись обличчям до сидячих глядачів.
(Танець флеш – моб в масках, виконують діти старшої групи ).
( Відкривається завіса і з’являється лялька Петрушка)
Петрушка:
О-го-го, скільки народу!
Ми, здається, входим в моду!
Один, два, три, чотири, п'ять
Я не можу порахувать!
У мене від страху навіть закрутилося в голові!
Краще не дивитись.
Ой, боюся, боюся…
(І тут Петрушка з жахом закриває голову руками).
Ведуча: Діти, ви впізнали, хто це такий? Петрушко, та не хвилюйся так. Покажи дітям звідки ти прийшов і які бувають театри.
(Показ відео на екрані «Театри»).
Петрушка: Я і друзів своїх запросив з театру. Коли закінчується вистава, глядачі дякують її учасникам аплодисментами. А актори виходять на сцену і вклоняються. Це театральна традиція – прояв взаємної поваги. І ми теж не будемо її порушувати.
(Лунає дзвінок). Розпочинається забава.
Виступ актора запрошеного з театру ляльок.
Виступ дітей старшої групи - настільний театр «Колобок».
Виступ дітей середньої групи – пальчиковий театр «Лисичка суддя».
Пісня «Казка» у виконанні дітей молодшої групи .
(Після закінчення кожного з виступів діти-глядачі і вихователі аплодують).
Вихователь: Ось і пригодилися нам аплодисменти. А зараз антракт. Що роблять глядачі під час антракту? Можливо, хтось хоче перекусити – для цього є театральний буфет.
(З’являється веселий Петрушка і запрошує дітей пригоститися солодощами).
Петрушка:
Ей! Діти, налітайте!
Бублики і пряники хапайте!
Щоб дісталося смачніше,
Друга відштовхни скоріше!
Не давай йому цукерку!
Краще всю цю смакоту,
По кишенях розпихну!
Вихователь: Ну цього від тебе, Петрушко, ми ніяк не чекали. Чоготи навчаєш малюків? Діти прекрасно знають, що так поводити себе не можна.
Вихователь: Петрушко, наші діти не тільки ввічливі і виховані, вони іще багато знають і вміють.Поки ми підготуємося, щоб показати дітям виставу про те, як дідусь садив ріпку ви погляньте танок.
Петрушка: Ну, що ж, якщо це так, то я хочу побачити таланти ваших дітей. (Насміхається).
(Розпочинається друга дія вистави дітей):
Інсценування казки «Ріпка»
Ведучий:
Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив...
Але було... В одній хатині
Дідусь Панас з сім”єю жив.
І посадив дід ріпку...
Ходив щоранку поливати,
Глядів, щоб півник не стоптав.
Бур’ян зривав, щоб їй зростати,
Ретельно ріпку доглядав.
В один прекрасний день
Зібрався дід наш зранку,
Неначе десь на свято йшов,
Надів сорочку-вишиванку,(виходить дідусь)
До ріпки стиха підійшов.
До неї чемно привітався,
Примірявся і так, і сяк.
Але ж... як тільки не старався,
А витягти не мігніяк.
Дід:
Гей, жінко, нумо вийди з хати,
Покинь всі справи хоч на мить.
Біжи мені допомагати,
Бо ріпка глибоко сидить.
Баба:
Ти кликав, діду?
Я хутенько,
Усе покинула й біжу.
Ця ріпка й справді величенька,
Давай тобі допоможу.
Ведучий:
Бабця - за діда, дід – за ріпку,
Разом щосили потягли...
Вона ж сидить в землиці кріпко –
Так витягти і не змогли.
Баба:
Онучко, чуєш? Йди скоренько!
Де ти там граєшся?
Ходи сюди давай!
Засіла ріпка глибоченько,
Її тягти допомагай!
Ведучий:
Дівча – за бабцю,
Та – за діда,
А дід – за ріпку,
Й потягли...
Не подає красуня й виду.
Так витягти і не змогли.
Онучка:
Сірко!
Біжи сюди, собачко!
Чіпляйсь за мене,
В ряд ставай!
Разом і витягнем, побачиш.
Ти тільки нам допомагай.
Ведучий:
Сірко – за внучку,
Та – за бабу,
Бабуня діда обійма,
Той тягне...
Та виходить слабо,
І успіху ніяк нема.
Сірко:
Гей, кицько, глянь, усі при ділі.
Не гай часу, сюди біжи!
Що розляглася в тому зіллі?
Ти краще нам допоможи.
Ведучий:
Киця - за собачку,
Той за онучку зачепивсь,
Вона – за бабу, та – за діда,
А дід за ріпку ухопивсь.
Дід тягне обома руками,
Командує:”Тягніть! Тягніть!”
Сам сперся обома ногами...
А ріпка смирненько сидить!
Лоби в усіх уже намокли,
Сміється сонечко згори,
А мишеня блиснуло оком
І хвацько вилізло з нори.
Миша:
Без мене тут не буде діла,
Це знає навіть дід Панас.
Буває, що великій силі
Бракує трішечки і нас.
Киця:
Ти краще, мишко, не хвалися.
Підходь хутчіш, за хвіст бери,
Гарненько ніжками зіприся,
Повітря більше набери...
Ведучий:
І тянуть всі:
Мишка – за кицю,
Кицюня – хвостик уСірка,
Сірко – онуччину спідницю,
А та – бабуні фартуха.
Бабуня держить чоловіка,
Піт виступає на чолі,
Дід тягне ріпку, цупить, смика...
І.... ріпку витягли з землі!
Всі впали, а ріпка стоїть в усій красі…
Проте ніхто не наріка…
Сусіди вибігли із хати,
Ото вже галасу було!...
Дідусьусіх став пригощати,
Наїлося усе село!
(Парний танок дітей групи ). – 8 дітей.
(Після закінчення вистави діти - глядачі дарують дітям - артистам заздалегідь виготовлені квіти з паперу).
