Дарина Гладун — сучасна українська письменниця, поетка, перекладачка, культурна менеджерка та дослідниця перформансу.
Біографія
Народження та освіта. Дарина Гладун народилася у 1993 році в Хмельницькому. Навчалася в Українському фізико-математичному ліцеї при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Згодом переїхала до Києва.
Професійна діяльність. Працює у сфері культури, займається літературною журналістикою.
Співпраця. Часто співпрацює зі своїм чоловіком, поетом та дизайнером Лесиком Панасюком.
Нагороди. У травні 2025 року стала лауреаткою поетичної премії The Billy Maich Prize від Університету Нотр-Дам (США).
Творчість
Дарина Гладун відома своєю поезією, прозою, перекладами, а також перформативними виступами.
Поезія
«Рубати дерево» (2017) — поетична збірка, що вирізняється використанням верлібру. Згідно з анотацією, її поезія порівнюється з колами на воді, що не лишають слідів, та з повільними і витонченими колами дерева.
Проза
«Друзі незрадливі» (2014) — роман, який написала за 35 днів.
Спільні проєкти
«Портрет сонця в бомбосховищі» (2023) — спільна книжка з Лесиком Панасюком, що стала результатом їхньої співпраці.
Переклади
Переклади збірки «Глуха республіка» (Deaf Republic) Іллі Камінського, за яку отримала поетичну премію The Billy Maich Prize у США.
Публікації та виступи
Її твори друкувалися в журналах «Березіль», «Контекст», газетах «День», «Проскурів» та на сайті «Читомо».
Бере активну участь у перформативному мистецтві, досліджуючи його як поет, перформер і науковець.
Тематика творчості
Творчість Дарини Гладун охоплює теми буденності, внутрішніх переживань та складнощів людського життя, особливо в контексті сучасних викликів, зокрема війни в Україні. Її вірші, як у перекладі Тетяни Бонч-Осмоловської, відображають біль, спричинений російським вторгненням, говорячи про внутрішні переживання людей, що діляться "крихтами болю".
