Дарія Віконська (справжнє ім'я Іванна-Кароліна Володимирівна Федорович, пізніше Малицька; 1893–1945) — українська письменниця, літературознавець та мистецтвознавець, чия постать залишається малодослідженою в сучасності. Її біографія відзначається космополітизмом та трагічним завершенням життя.
Біографія
Народилася 17 лютого 1893 року у Відні. Походила з аристократичного роду Федоровичів. Здобула освіту в Англії, багато подорожувала Західною Європою. Була дружиною Миколи Малицького.
Її життя було нетиповим і екзотичним для того часу. Вона володіла кількома мовами, мала глибокі знання в галузі мистецтва та філософії. Після радянської окупації Відня у 1945 році, зіткнувшись із загрозою арешту з боку НКВС, Дарія Віконська покінчила життя самогубством 23 (або 25) жовтня 1945 року у Відні.
Творчість
Творчість Дарії Віконської піднесла українську критичну думку та художнє слово на високий естетичний рівень. Вона писала есеї, літературознавчі та мистецтвознавчі статті, які з 1922 року публікувалися в журналі «Літературно-науковий вістник». У 1930-х роках також співпрацювала з виданнями «Дажбог» та «Жіноча доля».
Основні роботи:
«Райська яблінка» (1931) — збірка поетичних діалогів про мистецтво та кохання.
«James Joyce» (1934) — книга, присвячена дослідженню творчості ірландського письменника Джеймса Джойса.
«За силу і перемогу» (1938) — книга, що містить есеї та роздуми.
У своїх творах вона часто зверталася до музичного дискурсу, філософських та екзистенційних тем. Її літературна спадщина лише зараз повертається в український культурний простір і активно досліджується літературознавцями.
