Анотація: у статті розкрито сутність педагогіки стійкості як інноваційного напряму сучасної освіти, спрямованого на підтримку емоційної, когнітивної та соціальної рівноваги дітей в умовах війни. Автор акцентує увагу на важливості формування в учнів молодшої школи внутрішніх ресурсів — віри в себе, надії, мотивації до навчання та взаємопідтримки в освітній спільноті. Особливу увагу приділено організації дистанційного навчання у форматі емоційно безпечного середовища, де поєднуються гра, спільні творчі проєкти, медіаосвіта та психологічна підтримка. У роботі описано інноваційні педагогічні технології — гейміфікацію, сторітелінг, цифрові інтерактиви, арт-терапевтичні практики, елементи соціально-емоційного навчання, які допомагають учителю створювати простір довіри, емпатії та стабільності. Підкреслено роль педагогічного лідерства, емоційного інтелекту та партнерства між учителем, учнями й батьками як ключових чинників збереження освітньої мотивації під час дистанційного формату навчання.

