Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Сучасні методики засвоєння норм нової редакції "Українського правопису"
»
Взяти участь Всі події

Цікаві завдання на уроках природознавства в початкових класах

Природознавство

Для кого: 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

18.02.2019

19156

996

1

Опис документу:
Завдання для учнів 2-4 класів на уроках природознавства. У роботі опубліковано завдання різного характеру, які можна використати на уроках природознавства для активізації пізнавальної діяльності учнів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Смідинська сільська рада

Опорний навчальний заклад

«Загальноосвітня школа І-ІІІступеня с.Смідин»

2019

Цікаві завдання на уроках природознавства в початкових класах/Методична розробка// [Н.Стриченюк ].- Смідин, 2019 р.- с.

Матеріал містить методичні розробки з природознавства для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Пропонується вчителям початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів для практичного застосування на уроках та позаурочній діяльності.

Схвалено методичною радою опорного навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня с.Смідин» (протокол №4 від 18.01.2019р.)

Вступ

Людина – частина живої природи. Потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, яскраво виявляючись ще в дитячому віці. Молодші школярі радіють сонячному зайчику і першій весняній квіточці, комашці, що прокинулася від зимового сну і ластівці, що повернулася із далеких країв. Їх приваблює таємничий ліс, зачаровує грайливий струмок і тихе плесо річки.

Однак відчуття краси, розуміння природи не приходить саме собою. Його потрібно виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до навколишнього особливо великий. Розпочинаючи цю роботу, треба прагнути викликати в дітей передусім допитливість, а згодом стійкий інтерес до природи, відповідальне ставлення до всього живого.

Нестандартні ігрові форми проведення уроку допомагають активізувати навчальний процес, розвивають спостережливість, увагу, пам’ять, мислення, збуджують інтерес до навчання, розширюють кругозір, сприяють формуванню інтелекту. Застосування гри знімає втому, загострює пам’ять.

У посібнику цікавий матеріал подано в різноманітних формах: ігри, загадки, кросворди, чайнворди, зашифровки, ребуси, вікторини, схеми, завдання проблемного характеру, інсценування «підслуханих у природі розмов».

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках природознавства

Шкільний курс « Природознавство» є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєння знань. У навчальному процесі важливо передбачити ситуації, що дають учням можливість самореалізуватися, сприяють розвитку впевненості у собі.

Сучасні вимоги до початкового навчання передбачають формування пізнавальної активності учнів, що можна реалізувати через систематичне використання вчителем різних цікавих матеріалів на уроках. У дітей не лише виникає бажання вивчати природознавство, а й розвиваються такі якості, як увага, кмітливість, винахідливість, образне та абстрактне мислення, мовлення та пам’ять.

Запровадження нового змісту освіти сприяє підвищенню теоретичного вміння знань учнів, розвитку їх інтелектуальних здібностей, виробленню вміння розкривати причинно – наслідкові зв’язки у природі.

Діти молодшого шкільного віку мають свої фізіологічно-психологічні особливості, люблять все нестандартне. Деякі традиційні елементи уроків природознавства можна доповнити захоплюючою казкою, дидактичною грою чи вікториною. Школярі залюбки будуть виконувати цікаві завдання незвичайних героїв, матимуть змогу самостійно здійснити перевірку, оцінити свої знання. Тому вчителям приємно буде спостерігати за роботою, в яку діти вкладатимуть не тільки необхідні для цього знання, уміння й навички, але й радість та задоволення від досягнутого результату. Це означає, що педагоги повинні творчо підходити до викладання природничого матеріалу, вміти перетворити звичайний урок на дивовижну гру.

У дошкільному дитинстві основним видом діяльності дітей була гра, яка надавала їм великі можливості для спілкування. Навчальна діяльність повинна «виростати» з ігрової. Дитина тільки тоді щиро полюбить школу, клас, коли учитель збереже для неї ті радощі, які вона мала раніше. Одним із засобів збереження цієї радості є гра, яка не перестає впливати на розвиток дитини і в навчальному процесі школи.

Використання ігор в навчальному процесі допомагає активізувати діяльність дитини, розвиває пізнавальну активність, спостережливість, підтримує інтерес до того, що вивчається, розвиває творчу уяву, знімає втому у дітей, оскільки гра робить процес навчання цікавим.

Велику увагу грі, як засобу розвитку дитини, приділяв А.С.Макаренко. На його думку, гра-це важливий виховний чинник у процесі становлення особистості. Гра - не лише забава, веселе проведення часу, вона завжди вимагає діяльності дитини, а тому є своєрідною підготовкою до праці, школою, що виробляє навички спілкування, винахідливість, витримку, кмітливість. Ігри тільки здаються необов̓ язковими у житті, насправді ж вимагають максимальної енергії, розуму, самостійності, стаючи напруженою працею, що веде через зусилля до задоволення. «Гра має важливе значення в житті дитини. Яка дитина в грі, такою багато в чому буде і в роботі, коли виросте,- писав А.С.Макаренко.- Тому виховання майбутнього діяча відбувається передусім в грі.»

Гра повинна полягати не лише в тому, що хлопчик бігає по майданчику і грає у футбол, а в тому, що кожну хвилину свого життя він наближається до певної сходинки уяви, фантазії. Дитина почуває себе комфортно і розкуто, вчиться підпорядковувати свою поведінку правилам, зосереджуватися, тобто розвиваються здібності, які особливо важливі для успішного навчання в школі. В ігровій діяльності дитина пізнає світ через його сприйняття, включаючи в цей процес усі органи чуття.

К.Д.Ушинський радив зробити серйозне навчання цікавим, вважаючи це одним з найважливіших завдань навчання. Під час ознайомлення дітей з природою досить часто використовуються різні види ігор. Ігри викликають задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню в них уявлень про об ̓єкти природи, їх якості, виховують позитивне ставлення до природи.

Надзвичайно важлива роль ігор у закріпленні, систематизації та узагальненні знань про природу. Ігри сприяють піднесенню ефективності навчання природознавства у дітей молодшого шкільного віку.

Ігри, вживані на уроках природознавства, багатогранні і різноманітні. Можна виділити шість основних груп:

- дидактичні ігри;

- рухливі ігри;

- ділові ігри;

- інтелектуальні ігри;

- настільні ігри;

- екологічні ігри.

Принцип активності дитини в процесі навчання є одним з основних у дидактиці. Тому важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх самостійності і мислення являються дидактичні ігри.

Дидактична гра – один з найбільш уживаних дидактичних прийомів у навчанні, оскільки вона дає можливість успішного розв ̓язання освітніх і виховних завдань. Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми курсу природознавства з урахуванням вікових особливостей дітей. Наприклад, формування у дітей уявлень про природні процеси та об’єкти, розвиток як образного, так і абстрактного мислення; формування уявлень про взаємозв’язки в навколишньому середовищі; розвиток оцінки та самооцінки людської діяльності, кмітливості, здатності виявляти вольові зусилля для досягнення поставленої мети, довільної уваги, зосередженості. Використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі початкових класів має на меті оволодіння дітьми уявленнями та навичками застосування набутих знань у нових ситуаціях; розвиток уваги, мовлення та пам’яті; пожвавлення творчої активності; виховання кмітливості, винахідливості. Загальним завданням екологічних ігор є розвиток екологічної свідомості та культури поведінки в довкіллі.

Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових ситуацій робить процес навчання цікавим,створює у дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу.

Дидактичні ігри на уроках природознавства можуть застосовуватись по- різному: увесь урок може бути побудований у вигляді сюжетно-рольової гри (коли на урок завітала казкова гостя); як структурний елемент уроку; під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, елементів змагання).

Для молодших школярів на уроках з природознавства доцільно використовувати такі дидактичні ігри:

  1. для розвитку та корекції пізнавальної діяльності( порівняння, відновлення та доповнення цілого, вилучення зайвого, узагальнення);

  2. для розвитку мовлення;

  3. для розвитку емоційно-вольової сфери (ігри – інсценізації, ігри з елементами сюжету).

Перевагу слід надавати тим іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь, довільну увагу та засвоєння невеликої кількості матеріалу. Використання віршів, прислів’їв, загадок під час проведення гри сприяє засвоєнню навчального матеріалу. При цьому дидактичні ігри мають відповідати таким вимогам:

- відповідати меті й темі уроку;

- забезпечувати поглиблення, розширення та закріплення знань учнів;

- відповідати віковим особливостям дітей, бути доступними, забезпечувати поступове ускладнення операцій аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення.

Величезні розвивальні можливості набувають ігри під час екскурсій у природу. Спонукаючи учнів до активного емоційного сприймання, набагато легше розкрити перед дітьми різноманіття та красу довкілля, привернути увагу до малопомітних, але істотних ознак рослинного і тваринного. Ігри з природничим матеріалом сприяють розвиткові сприйняття аналізаторів дотику, смаку, запаху ( гра «Що в лісі росте?», «Скарб», «Дегустація», «Відгадай за запахом», «Що в мішку?»); мислення та уваги (виділення істотних ознак, їх порівняння та узагальнення) - гра «Дегустація», «Якого кольору предмет»; опису предметів та знаходити їх за описом ( «Впізнай своє дерево», «Опиши предмет»); знаходити ціле за частиною та частину за цілим; групувати предмети за способом їх застосування («Павутинка»); визначати послідовність стадій розвитку тварин і рослин. Екологічні ігри у природі можна розділити на пізнавальні та на рухливо-пізнавальні. Такі ігри мають велике значення, бо крім радості руху молодших школярів , несуть і навчальний, і пізнавальний зміст.

Дидактичні ігри, які містять завдання проблемно-пізнавального характеру, вимагають від молодших школярів високої інтелектуальної та практичної діяльності. Цими завданнями передбачено проведення дослідів, спостережень, практичних робіт, пошук матеріалів та способів роботи з ними. Для полегшення процесу виконання завдання учням пропонується алгоритм виконання практичних дій. Така пошукова пізнавальна діяльність готує учнів до більш усвідомленого сприйняття нового матеріалу та спрямовує їх на творче використання одержаних знань у новій навчальній ситуації. Наприклад, учням можна запропонувати дослідити умови проростання насіння, поділивши клас на декілька команд, кожна з яких повинна, уявивши себе науковцями, презентувати свою роботу. Також можна застосувати гру «Розвиваємо спостережливість».

Розвитку творчих здібностей, розв’язанню питань екологічної культури сприяють саме творчі сюжетно-рольові ігри («Відгадай, хто це?», «Чоловічок з кори», «Намалюємо портрет звіра (птаха)»). Встановлено, що пізнавально-ігровий елемент творчої гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторність, чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її умов до реальних ситуацій. Дуже важливо, щоб під час розробки змісту гри, у центрі її були взаємовідносини людей, їхнє гуманне турботливе ставлення до природного середовища.

Найефективніше використовувати гру при повторенні, коли виникає потреба перевірити знання про природничі об'єкти, вміння давати коротку характеристику їх, розподілити за певними ознаками на групи та ін. Для цього можна використати гербарії, колекції, різні види лото (біологічні, географічні, топографічні), вікторини, задачі і вправи тощо. Наприклад, можна запропонувати вибрати з гербарію рослини лісу і розподілити їх на дерева, кущі, трави; вибрати лікарські рослини лісу, рослини луків; культурні рослини розподілити на групи: зернові, технічні, круп'яні, пояснити, чому вони так називаються; вибрати з колекції корисні копалини, картини з зображенням тварин і пояснити їх; запропонувати вікторину «Перевірте, як ви орієнтуєтесь в природі».

Іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою. Наприклад, учитель називає птахів, серед них треба виділити перелітні (при називанні зимуючих руки не підіймати). Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а й виробляють уважність. Подача нового матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір, викликає почуття гордості за український народ, за свою Батьківщину.

Гра «Хто далі пройде»

У грі можуть брати участь 5—6 учнів, решта — спостерігає. Учасники гри стають уздовж стартової лінії. Ведучий пропонує кожному пригадати найбільше назв дерев і кущів.

Зміст гри: кожен з учасників, йдучи (по черзі) вперед від лінії старту, повинен голосно вимовляти при кожному кроці назву дерева або куща. Зупинятися не можна. Як тільки учасник гри, зробивши крок, не назве дерева, він повинен зупинитися і присісти. В гру включається інший учень. Виграє той, хто пройде далі за всіх. Ведучий супроводжує кожного учасника і стежить, щоб він не сповільнював кроку. Гра проходить дуже жваво. Вона тренує пам'ять дітей, допомагає запам'ятати назви дерев і кущів, які вони побачили під час екскурсії.

  1. Використовуючи малюнки тварин (мал. 1), впишіть у незаповнені клітинки пропущені у словах букви. Згори вниз прочитайте нове слово. Визначте, хто де живе, хто що їсть, яку користь мають люди від цих тварин.

Соба…а

Б…лка

Лас…івка

  1. Впізнайте зображені на малюнках плоди рослин (мал.2). Впишіть їх назви у відповідні клітинки. Визначте, де вони ростуть, яка від них користь для людей, тварин.

(мал. 2)

Ігри на уроках прищеплюють постійне прагнення поповнювати знання, примушують згадувати і краще усвідомлювати пройдений матеріал.

Пропоную вправи, дидактичні ігри, які використовую у своїй практиці на уроках природознавства.

«Відгадай пору року»

Дидактична мета: розвивати вміння дітей відгадувати загадки, співвідносити словесний образ із зображенням на картині; уточнювати знання дітей про сезонні явища природи.

Ігрова дія. На парті перед кожною дитиною лежать картини – відгадки. Учитель загадує загадку, а діти відшукують і піднімають картину-відгадку. Пояснюють свій вибір.

Правила гри. За правильну відповідь учень отримує фішку. Перемагає той, у кого їх найбільше.

Загадки:

Сонце пече, липа цвіте,

Жито достигає. Коли це буває? (Влітку)

Господиня ходить в гаї,

Всі дерева роздягає. (Осінь)

Прийшла баба з вітрами

Та з білими снігами,

Привела з собою

Діда з бородою. (Зима)

Тане сніжок, ожив лужок,

День прибуває. Коли це буває? (Навесні)

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває? (Восени)

Сніг на полях, лід на річках,

Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає, коли це буває? (Восени).

«Їжа для птахів»

Дидактичне завдання. Уточнити знання дітей про найпоширеніших птахів (лісові, водоплавні, домашні), зокрема, чим вони живляться; формувати природоохоронні уявлення. Виховувати бажання піклуватися про птахів.

Ігрова дія. Учитель показує картину, де намальована пташка, а дитина має назвати її, сказати, чим вона живиться і де можна відшукати для неї корм.

Унаочнення. Малюнки із зображенням птахів (горобець, синичка, качка, курка), окремо – із зображенням корму для них.

Хід гри. Учитель показує малюнки із зображенням птаха, діти його називають і обирають малюнок із зображенням корму, який йому потрібен.

Учитель ознайомлює дітей з правилом: під час збирання урожаю плодів, насіння слід пам'ятати, що частину його потрібно залишати для корму птахам.

« Що де росте?»

Дидактична мета: розвивати вміння групувати, об’єднувати рослини за місцем зростання.

Ігрова дія. На партах лежать великі малюнки із зображенням саду, городу, лісу, лугу, кімнати, на яких є порожні квадрати. Лежать також маленькі малюнки із зображенням рослин. Діти повинні закрити порожні квадрати малюнками рослин, визначивши, де вони ростуть.

Правила гри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.

«Правила поведінки в природі».

Дидактична мета: закріпити знання правил поведінки в природі.

Ігрова дія. На столі в учнів лежать малюнки, на яких зображено поведінку дітей в природі. Школярі повинні відібрати малюнки, на яких діти правильно ведуть себе в природі. Пояснюють свій вибір.

Правила гри. Виграє той, хто швидше виконає завдання.

Психологічною основою гуманних вчинків щодо живої природи є співчуття, що спонукає допомагати, захистити. Ефективним методом формування співчуття є ігрові вправи-перевтілення. Сутність їх полягає в тому, щоб дитина, взявши на себе уявну роль певного об’єкта живої природи, усвідомила його основні потреби, відчуття, почуття.

Під час виконання таких ігрових вправ учні переконуються, що у них та у живої істоти у яку вони «перевтілюються», є багато спільного. Розуміння того, що хтось відчуває, переживає так само, ототожнення і з власним почуттєвим досвідом сприяє формуванню найпростішого співчуття.

«Перестав місцями слова».

Перестав місцями слова і дізнаєшся про діяльність людей, що призводить до зменшення чисельності рослин у природі:

  1. декоративних, викопування, рослин, дикорослих;

  2. для, зривання, рослин, букетів;

  3. навмисні, та, випалювання, пожежі, покриву, трав’яного;

  4. лісів, вирубування;

  5. під, відпочинку, покриву, час, трав’яного, витоптування;

  6. грунтів, та, руйнування, забруднення;

  7. худоби, та, випасання, луках, лісах, в, степах, у.

Гра-перевтілення.

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про об’єкти природи.

Ігрова дія. Школярам пропонуються зображення (картинки, фотографії, знайомих рослин та тварин). Кожний із гравців вибирає один образ за уподобанням і має «перевтілитись в нього».

Для цього гравцю необхідно зосередитись і пригадати, що йому відомо про цю рослину або тварину (де вона живе (росте), що їй необхідно для життя, яким чином вона продовжує своє життя тощо).

Правила гри. Виграє той, хто найцікавіше опише об’єкт.

Учитель дає зразок розповіді.

Наприклад, учень «перевтілюється» у квітку ромашку. Розповідь квітки:

«Я квіточка тендітна звуть мене ромашка. У мене золотава голівка і білий віночок – пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути. Коли спекотно – мучить спрага. Коли обривають мої пелюстки, мені боляче. Любі діти, бережіть мої квіточки, дайте водички в спеку, і я буду милувати вас своєю красою».

Впізнай за описом”

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

«Дерева і кущі»

Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри. 

Гра "Ми все знаємо".

Клас ділиться на 3 команди. За кілька днів до уроку з природознавства командам дається завдання : познайомити клас з життям, поведінкою, звичками якого-небудь звіра, /І-команді - їжак, ІІ – команді - заєць, ІІІ- команді - лисиця або вовк./

Що це значить ?

Учні повинні на уроці розповісти про даного звіра як можна більше найцікавішого: казки, загадки, цікаві випадки, показати сценку з якогось оповідання чи казки про звірів.

«Допоможе алфавіт».

Пригадай алфавіт і ти зможеш розшифрувати назви рослин (тварин), які занесені до Червоної книги України:

  1. 20,12,6,22,18,12,9,17,11,15 (підсніжник)

  2. 23,11,22 32, 4, 12, 6, 18, 11, 14 (тис ягідний)

  3. 2,12,16,19,23,15,1 1,16,33,20,12,14,22,33,15,1 (білотка альпійська)

  4. 19.21,16.11,15,11 (орлики)

  5. 10,19,10,24,16.11,18,12 28,7,21,7,3,11.28,15,11 (зозулині черевички)

  6. 22, 19, 18, 3,7,16,11,15,11,14 (сон великий)

Гра «Математичні дії».

Виконай дії і прочитай назви свійських тварин.

  1. ВІЛ – Л + ВЦЯ (вівця)

  2. ПІОН – ОН + ВЕ + НЬ (півень)

  3. ІНД + КРИ – КР(індик)

  4. КОРА – А + ОВАЛ (корова)

«Збирання врожаю»

Дидактична мета: формувати узагальнене уявлення про овочі та фрукти.

Зміст: гру проводять на прогулянці. Діти об'єднуються у дві групи — «овочі» і «фрукти». Відповідно кожна дитина — це якийсь «овоч» або «фрукт». Обирають «садівника». Креслять два великих кола. Один — «город», другий — «сад». Усі діти стоять довільно.

Садівник. Зберу я овочі в городі й фрукти в саду, добре і сито зиму проведу! Після слова «проведу» всі діти намагаються потрапити у своє коло і втекти від «садівника». Він ловить дітей, які перебувають поза колом. Ті, кого піймав «садівник», і ті, хто забіг не у своє коло, дають фанти. Гру повторюють декілька ра­зів. Потім ті, хто програли, виконують завдання у фанти: розповідають усе, що знають про овоч чи фрукт, який зображували.

«Де що росте?»

Дидактична мета: закріплювати знання дітей про рослини, їх зовнішній вигляд, місце вирощування.

Зміст: діти об'єднуються у 5 груп: «сад», «город», «поле», «ліс», «квітник». Потім кожній групі дають комплект малюнків із зображенням рослин (згодом, коли діти навчаться читати, можна пропонувати список з написаними назвами рослин). За командою вчителя кожна група відбирає, що росте на ній. Виграє група, яка впоралася найшвидше.

Методична вказівка: гру можна проводити не лише в класній кімнаті, а й на прогулянці. Діти так само об'єднуються у групи. Кожна повинна назвати своїх «жителів». Виграє група, яка назвала більше рослин.

«Дітки на гілці»

Дидактична мета: закріплювати знання дітей про плоди рослин.

Зміст: вчитель описує плід фруктового дерева, його зовнішній вигляд, смакові якості.

Вчитель. Відгадайте, які це дітки і з якої гілки?

Виграє той, хто першим правильно назве плід і дерево, на якому він росте.

Методична вказівка: після декілька разового повторення можна запропонувати дітям самим придумати опис плода і загадати товаришам. Можна провести аналогічну гру із описом овочів.

«Що зайве?»

Дидактична мета: учити дітей класифікувати об'єкти живої природи.

Зміст: Вчитель називає якусь групу рослин (квіти, дерева, фрукти, овочі і т. ін.), але поміж них є предмет іншого виду. Діти плесканням у долоні знаходять помилку.

«Знайди дерево»

Дидактична мета: закріплювати знання дітей про зовнішній вид і назву дерев.

Зміст: гру проводять під час прогулянки. Вчитель розглядає з дітьми дерева (гілки, листя, кору), уточнює назви, після чого пропонує дітям пограти в гру. Описує одне з дерев, але не показує на нього, а діти за командою «Раз, два, три — біжи!» повинні підбігти до дерева, яке описував педагог. Виграє той, хто правильно визначив дерево.

«Відгадай, що в руці?»

Дидактична мета: учити дітей виділяти суттєві ознаки овочів (фруктів), визначати за частиною ціле.

Зміст: діти по черзі опускають руку в торбинку, не заглядаючи в неї, беруть до рук який-небудь овоч або фрукт, що знаходяться там, описують його, а решта дітей відгадують. Програє той, хто неправильно опише або неправильно відповість.

«Де росте?»

Дидактична мета: закріплювати знання про рослини та місце вирощування.

Зміст: вчитель кидає дітям по черзі м'яч і називає рослину. Учень, який піймав м'яч, повинен швидко відповісти, де вона росте — в саду, лісі, полі, на городі.

«Ріст, розвиток, властивості тварин. Відгадай!»

Дидактична мета: закріплювати, уточнювати, систематизувати знання дітей про тварин; виховувати пізнавальний інтерес, кмітливість; розвивати умілість, витривалість.

Зміст: гру можна проводити і в класі, і на прогулянці. Діти об'єднуються у команди, одне одному загадують загадки. Ті, хто загадують, між собою домовляються, про яку тварину показуватимуть пантоміму.

Орієнтовний діалог:

—  Де ви були?

—  У полі (озері, лісі тощо).

— Що ви там робили?

— Ми покажемо, відгадайте!

Після цих слів діти показують, як харчується, рухається тварина. Команди - суперники відгадують. За правильну відповідь команда отримує фант. Гру повторюють 4-5 разів. Виграє та команда, у якої виявиться більше фантів.

«Хто де живе?»

Дидактична мета: закріплювати та поглиблювати знання про тварин, їх зовнішній вигляд, а також місце проживання.

Зміст: діти об'єднуються у 4 команди — «Ліс», «Водойма», «Свійські тварини», «Птахоферма». Потім кожній підгрупі пропонують комплект малюнків (коли діти навчаться читати, можна запропонувати список тварин) із зображенням тварин. За командою учителя учні відбирають малюнки із зображенням «своїх» тварин (наприклад, група «ліс» вибирає лисицю, вовка, ведмедя, зайця і т. ін.); «водойма» —  качку, лебедя, жабу, рибу і т. ін.). Виграє та група, яка впоралася із завданням першою.

Методична вказівка:

Цю гру можна проводити на прогулянці. Діти об'єднуються в підгрупи («ліс», «водойма» і т. ін.). Потім за командою вчителя за певний проміжок часу називає «своїх» мешканців. Виграє та група, яка назвала більшу кількість тварин.

«Упізнай тварину»

Дидактична мета: розвивати вміння порівнювати, зіставляти, пізнавати ціле за частинами; закріплювати знання про властивості тварин.

Зміст: вчитель описує тварину, а діти повинні за описом назвати її. Виграє той, хто першим відгадає.

Методична вказівка: до опису можна залучати дітей. Виграє той, хто дасть більше правильних описів.

«Назви зайве»

Дидактична мета: учити дітей класифікувати об'єкти живої природи.

Зміст: вчитель виставляє набір малюнків або називає певну групу тварин (наприклад, комахи, птахи, риби і т. ін.), але поміж них одна тварина — іншого виду. Діти повинні плесканням у долоні знайти помилку.

«Літає, повзає, плаває, скаче, бігає»

Дидактична мета: закріплювати знання про способи пересування тварин; розвивати увагу, швидкість реакції.

Зміст: вчитель називає тварину, а діти хором називають спосіб його пересування.

Наприклад: вуж (повзає), жаба (скаче), заєць (бігає), кит (плаває).

«Хто це?»

Дидактична мета: закріплювати знання дітей про тварин, їх особливості.

Зміст: учні по черзі беруть малюнки у ведучого, але так, щоб діти не бачили, що там намальовано. Той, хто витягнув малюнок, імітує голос і рухи зображеної на ньому тварини, а решта відгадує, що це за тварина.

«Хто завітає до ведмедя на гостину?»

Дидактична мета: закріплювати знання дітей про тварин, зокрема про те, що вони їдять.

Зміст: на набірному полотні вчитель викладає предметні малюнки із зображенням моркви, гриба, горішка, насіння і т. ін. Ігрова ситуація: «ведмедик» чекає на гостей і приготував для них гостинці. Учні повинні відгадати, на кого чекає «ведмідь».

«Хто першим фінішує?»

Дидактична мета: розвивати пізнавальний інтерес; ознайомити з темпом руху тварин.

Зміст: На набірному полотні виставлені предметні малюнки: ведмідь, заєць, черепаха і т. ін. Ігрова ситуація: тварини — спортсмени. Учні повинні визначити, хто із цих тварин фінішує першим.

«Сезонні зміни в природі. Буває чи ні?»

Дидактична мета: формувати узагальнені уявлення про сезонні зміни в природі.

Зміст: вчитель визначає пору року, називає різні зміни в природі, а діти відповідають: «Буває» чи «Ні» (наприклад: «Весна. Розтанув сніг, потекли струмки, ведмідь прокинувся». — «Буває», «Листя з дерев опало».— «Не буває»).

Методична вказівка: цю гру можна проводити чотири рази на рік, тобто в кожну пору року.

«Чия розповідь краща»

Дидактична мета: учити дітей помічати зміни в природі; розвивати зв'язне мовлення.

Зміст: гру проводять під час прогулянки. Вчитель пропонує дітям описати пейзаж (назвати влучні слова, порівняння і т. ін.).

«Паличко, зупинись!»

Дидактична мета: учити добирати образні слова про пори року; активізувати словник учнів.

Зміст: учні утворюють коло, вчитель — посередині. Гру проводять у вигляді естафети: діти називають слова і водночас передають паличку по колу. Про те, на яку тему слова, домовляються раніше (наприклад, про зиму). Вчитель пропонує дібрати слова про зимову погоду і дає паличку одному із дітей. Той називає перше слово (морозна) і передає паличку наступному учасникові гри і т. ін. Таким чином діти добирають багато слів (вітряна, холодна, сніжна і т. ін.). Якщо гравець повторює вже назване слово або тривалий час не може знайти інше, вчитель говорить: «Стоп! Паличко, зупинись!» — і цей учень залишає коло.

«Що приніс поштар?»

Дидактична мета: учити складати усну розповідь за малюнками; розвивати зв'язне мовлення.

Зміст: «Поштар» приносить дітям листівку. Отримавши її, учень розповідає про те, що зображене на ній. Решта учнів слухають і визначають, про яку пору року йдеться.

«Відгадай»

Дидактична мета: закріплювати знання про пори року; розвивати кмітливість.

Зміст: відгадайте загадки!

Кружляє ніжно білий пух,

Міняє зайчик свій кожух,

Вдягає лиска рукавички,

Співають весело синички,

Ведмідь в барлозі вже дріма...

Яка пора скажіть? (Зима)

В небі ластівка летить,

З вітром листя шелестить,

Воду п'є лелека.

Сонце палить. Спека.

Дозріває жито.

Яка пора? (Літо)

Все у зелені довкола:

Пасовище, ліс і поле.

Мчать струмочки од ріки,

Ліплять гнізда ластівки,

І в сороки новина,—

Облітала всіх вона,

Сповіщаючи: «... (Весна)».

В зеленім лісі побував

Якийсь художник —

І поволі дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

—  Ти хто така? — я здивувавсь.

—  Чому тебе не бачив досі?

—  Ти придивися,— хтось озвавсь.

—  І ти тоді побачиш... (осінь).

Екологічна гра «Знайди зв’язок»

Мета: закріплення понять про взаємозв’язки в природі.

Завдання: провести дослідження, а саме: встановити і довести взаємозв’язок між двома запропонованими поняттями.

Обладнання: картки з написаними взаємопов’язаними поняттями; поліетиленовий пакет або невелика коробка.

Підготовка до гри: вчитель на картках із цупкого паперу чітко пише два поняття, між якими можна встановити взаємозв’язки типу: хижак – жертва, вплив людини на природне середовище, кислотний дощ – рослина і т.п.

Хід гри

На запрошення ведучого діти по двоє підходять, витягують одну картку і відходять. Обговорюють між собою зміст картки, встановлюють взаємозв’язки між поняттями і повідомляють результати своїх досліджень ведучому. Ведучий при потребі може допомогти дітям уточнити суть понять, можливі розбіжності у міркуваннях тощо. Коли всі пари знайшли пояснення взаємозв’язків, проводиться "конференція", на якій діти оголошують свої відповіді. 2-3 пари "дослідників", що дістали найвищі оцінки, можуть скласти свої картки і запропонувати їх одна одній, щоб остаточно визначити переможця.

Правила гри: скільки пар "дослідників”, стільки балів одержує пара, що першою дала правильну відповідь, наступна – на менше і т.п. Коли діти складають картки самі – оцінюється складність завдання і час вирішення завдання суперника.

Приклади понять (складність залежить від віку дітей):

  1. білка – шишка; сова – миші; птахи – комахи;

  2. лишайник – повітря; комахи - врожай (2 рішення);

  3. нафтова аварія- загибель птахів; отрутохімікати на полях – алергічні захворювання; завод – захворювання дихальних шляхів.

Обговорення гри

Екологічна гра «Білочка-злодійка»

Мета: засвоєння понять про спосіб життя тварин, конкуренцію, територію.

Завдання: виявити зимові запаси білочки – сусідки і привласнити їх.

Обладнання: харч білочки – кольорові картки.

Підготовки до гри: місце проведення гри – ліс (парк). Бесіда вчителя про звірів, які на зиму запасають корм, наприклад: білки, бурундуки, ховрашки, миші. Потім ведучий (вчитель) роздає гравцям однакову кількість "запасів їжі” (кольорових карток); всі разом визначають територію гри.

Гравці ділять свої "харчові запаси” на дві частини, ховають кожну половину в лісі (парку) в різних місцях і позначають їх, наприклад, стрілочкою з камінчиків, зв’язують непомітно дві-три гілочки шнурочком чи ниточкою тощо, але так, щоб цього не помітили суперники. Всі повертаються до ведучого.

Хід гри

За сигналом ведучого гравці розбігаються до лісу (парку) і шукають чужі схованки, беруть там дві картки і непомітно переносять у свою схованку. Якщо "білка – господар” застане іншу біля своєї схованки, то "злодійка” віддає їй всі "запаси”, що були у неї при собі, "білка – господар” на своїй території, а тому вона сильніша.

Правила гри:

  1. Забирати з чужої схованки за один раз можна не більше 2-3 картки.

  2. Не можна тікати від "білки – господаря” та приховувати взяті картки.

3. Не можна лише  стерегти свої схованки, хто не знайшов жодної чужої схованки – програв.

Переможців може бути три:

  1. Кращий "злодюжка”

  2. Кращий "маскувальник схованок”

  3. Кращий "захисник території”

Обговорення гри.

Екологічна гра «Знайди "двійника”»

Мета: усвідомлення проблеми побутових відходів.

Завдання: знайти двійника побутовим речам разового використання, або як їм «знайти роботу».

Обладнання: дошка, крейда або папір, олівці чи фломастери.

Підготовка до гри: вчитель проводить з учнями бесіду: де, чому і хто створює побутове сміття (відходи); де і в якій кількості ми їх зустрічаємо; які почуття викликає у нас споглядання сміття у дворах, на вулицях, по берегах річок тощо. Чи можна зменшити кількість побутових відходів, як це зробити?

Хід гри

Ведучий пропонує гравцям скласти список побутових речей одноразового використання: діти називають, вчитель записує на дощі чи фломастером на великому аркуші паперу, який можна закріпити на дереві, на кущі, на стіні тощо. Потім гравцям пропонується знайти, де це можливо, «двійника», замінити предмет разового використання, щоб його можна було використовувати неодноразово. Якщо ж замінити не можна, то продумати: яку «знайти йому роботу» або куди подіти використаний предмет, щоб він не забруднював повітря, ґрунту, не псував вигляд подвір’я, вулиці.

Правила гри: якщо група гравців невелика, вони по черзі дають відповіді на запитання ведучого і за правильну відповідь одержують 1 бал; якщо гравець відповіді не знає – він пропускає хід. Коли у групі 6 і більше дітей, вони можуть розділитись на 2 команди, кожна має свій аркуш паперу і працює з ним, узгоджуючи з вчителем незрозумілі чи спірні питання.

Переможець той, хто набрав більшу кількість балів, або команда, яка назвала більшу кількість предметів разового використання і правильно знайшла їм «двійників», або пояснили – куди можна подіти використану річ, чи вона ще може бути десь використана.

Обговорення гри.

Сучасна практика навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку має в розпорядженні різноманітний ігровий матеріал, що заповнює дозвілля дітей і спрямований на переключення дитини від одного виду діяльності до іншого. Цьому сприяють рухливі ігри, сюжетно-рольові ігри. Учні виконують певні ролі, програють певний сценарій, діалог (від імені рослин чи тварин). Сюжетна гра не займає багато часу, діти з цікавістю і увагою стежать і беруть в ній участь. Наприклад, при вивченні теми «Корисні копалини», учні виступають в ролі геологів, які подорожують по рідному краю і відкривають різні корисні копалини. Треба назвати їх властивості, застосування, умовний знак, показати на карті родовище цієї корисної копалини. Активізація учнів досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей.

Часто в урок природознавства вводять ділову гру. Прикладом таких являються ігри-подорожі. Вони, як і сюжетні ігри, сприяють поглибленню, закріпленню навчального матеріалу, дозволяють встановлювати зв ̓язки в природі. Наприклад, при вивченні і знайомстві з великими річками можна запропонувати такі ситуації:

1)Один із вас капітан, а інший-штурман. Потрібно вибрати маршрут плавання по Дніпру, поставити мету експедиції, розповісти про природу тих місць, де ви побували.

2)Уявіть, що ви під час збору грибів в лісовій смузі заблукали. Проте пам ̓ятайте, що потрібно йти на північ. Компаса у вас немає, небо покрите хмарами. На шляху ви зустріли мурашник. Чи не підкаже він, як знайти напрям на північ.

Ділова гра розвиває у дітей фантазію, засновану на отриманих знаннях, вчить міркувати, доводити, розповідати.

Щоб зацікавити дітей природничим матеріалом, доцільно пропонувати настільні ігри – кросворди, ребуси, чайнворди, головоломки, опорні схеми. Особливість настільної гри – наявність ігрового правила, в якому внутрішньо знаходиться ігрове завдання. Рішення ігрової задачі робить гру такою, що прагне до певного результату. Найважливішою рисою настільної гри є цікавість, тому діти із задоволенням беруть у них участь. Настільна гра розвиває уяву, кмітливість і спостережливість. У них присутній елемент змагання( хто швидший, хто більше назве, хто правильніше). В результаті діти вчаться швидко і логічно міркувати. В процесі гри школярі отримують знання, відчувають при цьому задоволення. Настільна гра – один із засобів розвитку здібностей учнів, розширення їх кругозору. Настільні ігри проводять як індивідуально, так і в ході групової, колективної роботи. Їх можна використовувати на інтегрованих уроках, узагальнювальних, перевірки знань. Ці ігрові моменти можуть бути як одним з етапів уроку, так і сполучною ланкою, своєрідним способом переведення уваги з одного виду діяльності на інший.

Що таке кросворд? Слово «кросворд» англійського походження. Це гра в розгадування слів.

Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок. Слова-відгадки (назви тварин, рослин, предметів і явищ неживої природи) вписують у відповідні клітинки. Одне слово може перетинати інше. У місцях перетину двох або трьох слів розміщуються спільні літери. Якщо слова вписано правильно то на їх перетині не буде жодних ускладнень.

Розв’язати кросворд – значить дати правильні відповіді на запитання, що додаються до нього, і вписати їх у порожні клітинки по горизонталі і вертикалі, позначені цифрами.

Кросворди

Тема: Погода та її складові. Народні прикмети та прогноз погоди.

(Мал.3)

1) Летить коник, басує,
Полем долом пустує.
Ніхто його не впіймає.
Ніхто його не загнуздає (Вітер)

2) У річці купалася, у хмарі ховалася,
Від блискавки грому полинула додолу
На землю спустилася, на сто крапель розбилася (Гроза)

3) Сидить дід за подушками
і стріляє галушками. (Град)

4) Не сніг, не лід, а взимку дерева прикрашає. (Іній)

5) Хто малюнки на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

6) Що сходить без насіння? (Сонце)

7) Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилітаю вам до ніг,
А називаюсь просто — … (сніг)

8) Вранці хтось в саду бродив і намисто загубив.
Потім сонечко гуляло, намистинки позбирало. (Роса)

9) Мене просять і чекають,
а як прийду — утікають. (Дощ)

10) То чорні, то сині по небу ходили,
А як набив їх вітер — сльози розпустили. (Хмари)

Тема: Міні-проект. Не зривайте первоцвітів.

Запиши назву квітки.

2

1

3

(Мал.4)

Тема: Сезонні зміни в житті тварин.

1. Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.

Бачив чи не бачив сни,

А проспав аж до весни. (Ведмідь.)

2. Уночі не спить, а мишей сторожить. (Сова.)

3. Відгадайте, діти, хто має носик долото.

Ним комах із кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає. (Дятел.)

4. Хто в зиму холодну ходить злий та голодний. (Вовк.)

5. Яка основна причина відльоту птахів? (Голод.)

6. Жовтогруда щебетушка

Має чорний капелюшок,

Сірі лапки, білі кільця

Називається... (синиця).

7. Хто уміло з гілки на гілку стрибає і горішки полюбляє? (Білка.)

(Мал.5)

Тема: Жива і нежива природа.

Загадки до мал. 6

1. Із неба диво золоте

І світить нам, і гріє,

Ніщо без нього не росте,

І всяк йому радіє.

2.Без рук, без ніг,

а ворота відчиняє.

3.Під горою,

під крутою

Не ріка тече струною,

Це холодна б'є вода

Із старого ...

4.Враз земля навкруг німіє,

Бо яскраві і страшні

В'ються в небі змії, змії, —

Грізні стріли вогняні.

5.Дівчина з коромислом

Вийшла в дощик літній,

А на тім коромислі

Стрічки семицвітні.

6.Що таке: пливе і ллється,

З каменем не раз зіткнеться,

Як немає — все всихає, звір і птаха помирає.

Загадки до мал. 7

1.Куди ступиш – всюди маєш,

Хоч не бачиш – споживаєш!

    1. Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає.

    1. Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, —

Стала краплею води.

    1. Я все терплю і всім добром плачу.

    2. З висоти у темні ночі

Дивляться на землю очі,

Цілу ніч вони не сплять —

Мерехтять, палахкотять

Наче перли-самоцвіти...

Відгадайте: що це, діти?

    1. Хто найдовші нитки має,

Небо й землю вмить єднає?

    1. Горя не знаю, а гірко плачу.

(Мал.6) (Мал.7)

Тема: Рослини - частина живої природи.

Відгадай загадки. У клітинки по горизонталі впиши відгадки. Про які рослини ти дізнався? Прочитай у вертикальній рамці.

(Мал.8)

    1. Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш — кусається.

    2. Сама холодна, а інших припікає.

    3. Стала на поляні в жовтім сарафані.

Підросте — всміхнеться, для вітрів вбереться

В платтячко біленьке, пишне та легеньке.

Хто вона?

    1. Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка.

5. Стоять у полі сестриці, білі вії, золотисті очиці.

6. Росту при дорозі, подорожнім стаю у пригоді.

7. У зеленому лісочку

Під мережаним листочком

Червоніє невеличка

Спіла ягідка ...

8. Я висока і струнка. На городі я зросла.

А зовуся...

9. Я найперша зацвітаю синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку?

Тема: Дерева, кущі, трави.

Відгадай загадки. У клітинки по горизонталі впиши відгадки. Що вийде у вертикальній рамці? Про яку групу рослин йде мова?

(Мал.9)

1. Гарне дерево, міцне.

Листя різьблене, рясне.

На гілочках крислатих буде жолудів багато.

2. Білокрила, наче птах, і оспівана в піснях.

Дрібне листячко на ній. Що й казати -— гарна всім.

3.Восени намистом рясним вона віти прикрашала.

Як весна-красна настала, — ягідок уже не стало.

Без окраси залишилась ти, красуне, не даремно.

Взимку пташок годувала намистинками, напевно.

4.Я дерево-красень, а зовуть мене...

5.Котики-воркотики — гості весняні.

Всілися рядком на ламкій ...

6.Голки має коротенькі,

Всім знайомі ці гілки й шишки довгі, як свічки.

Тема: Комахи.

Розв’яжи кросворд. Що вийшло у горизонтальній рамці? Про яку групу комах ти дізнався?

(Мал.10)

      1. Комахи з струнким, видовженим, яскраво забарв­леним тілом. Голова у них велика і рухома, мають дві пари крил, густо переплетених жилками. Жи­вуть поблизу води.

      2. Комаха живе у лісі. Має ніжні зеленувато-голубі сітчасті крила і великі яскраво-золотисті очі. За ко­лір очей отримала свою назву.

3. Тисяча тисяч бондарів роблять хати без дворів.

4. Досить великий жук. З темним забарвленням, живе на поверхні ґрунту у траві.

5. Семикрапочка вона, і зозулька золота. На капусту сіла, попелицю з’їла.

6. Великий метелик. Розмах крил до 8см. Передні крила білі з чорними плямами, задні — з двома яскраво – червоними, занесений до Червоної книги України.

7. Я жу – жу - жу – жу – жу –жу. Я сідаю на траву. З конюшинки п’ю медок, в мене довгий хоботок.

Тема: Сезонні зміни в житті птахів.

(Мал.11)

По вертикалі:

1. Осілий, білобокий, скрекотливий птах, має строкате забарвлення. Хвіст довгий.

2. Найбільш поширений осілий птах.

3. Невеликий, перелітний, комахоїдний птах з довгими крилами і виїмчастим хвостом.

По горизонталі:

4. Осілий птах з блакитною плямою на крилах, полюбляє жолуді.

5. Перелітний птах. Співає у польоті, пісня дзвінка, мелодійна.

6. Птах, що має великий хист, він співає, як артист.

7. Кочовий птах. Забарвлення чорне, блискуче. Взимку утворює великі зграї. Навесні гніздиться колоніями.

Тема: Звірі.

Відгадай загадки. В клітинці по горизонталі впиши відгадку. Як ще називають звірів, дізнаєшся з вертикальної рамки.

(Мал.12)

1. Хвіст курдюком, ніс п’ятачком, ще й два ряди ґудзиків.

2. Ні старому, ні малому

Не дасть приступити додому.

3. Біжить чимчик по долині, у сіренькій кожушині.

4. І своє дитя не забула, і чужих нагодувала.

5. В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

їй на місці не сидиться,

А зовуть її ...

6. Чотири біжать, двоє стирчать,

Двоє бачать — дорогу значать.

Сімсот поганяє. Хто відгадає?

Тема: Грунт.

Розв ’яжи кросворд, і ти дізна­єшся про склад і ознаки ґрунту.

По вертикалі:

1. Одна із складових частин ґрунту.

2. Верхній шар землі, на якому зростають рослини.

3. Грунт повільно пропускає во­ду, якщо у ньому є ...

4. Що ти виявиш у ґрунті, коли кинеш грудочку його у склянку з во­дою?

По горизонталі:

1. Рослинні і тваринні рештки, що перегнили.

5. Рідина, що входить до складу ґрунту.

6. Головна ознака ґрунту.

(Мал.13)

Тема: Корисні копалини.

(Мал.14)

По вертикалі:

1. Безбарвна, легка речовина, го­рить синім полум’ям, виділяючи багато тепла.

2. Масляниста рідина темно-бурого кольору, з різким запа­хом, легша за воду.

По горизонталі:

3. Тверда речовина, чорного кольору, крихка, яскраво горить, виділяючи багато тепла.

4. Тверда, крихка речовина бурого кольору, складається з решток рослин, легша за воду.

Тема: Водойми.

Користуючись малюнком річки, розв’яжи кросворд.

(Мал.15)

Тема: Моря.

Користуючись малюнками, розв’яжи кросворд. У горизонтальній рамці ти прочитаєш, де живуть ці тварини.

1 5

2

3

4 6

8

7

8

(Мал.16)

Тема: Ліс. Рослини лісів. 3

1

2

4

6

5

5 6

(Мал.17)

Ребуси

Ребус – це гра, в якій зашифровані слова, фраза або цілі висловлювання. Щоб скласти і прочитати ребус, треба знати певні правила. Учити дітей розгадувати ребус потрібно від простого до складного, пояснюючи правила розгадування.

Правило перше. Якщо в ребусі зображені коми і стоять вони перед малюнком, відкидається відповідна кількість перших букв, якщо після нього – слід відкинути останні букви.

Правило друге. Якщо треба замінити одну літеру іншою, то перша закреслюється , а читається інша.

Правило третє. Коли літери намальовані одна в одній, читаємо додаючи «в».

Правило четверте. Якщо по одній літері записано іншу, то слід читати зі словом «по».

Правило п’яте. Коли одні літери написано під іншими, додаємо склади «на», «над», «під». Інколи одна літера перекриває іншу, то вводимо склад «за». Часто в ребусах окремі склади позначаються нотами.

( Їжак ) ( Бегемот)

(Ведмідь ) (Папуга)

(Ліс) (Водойма)

(Вершина) (Підніжжя)

(Торф) (Вапняк)

(Комар) (Бджола)

(Сонечко) (Береза)

(Повітря) (Сосна)

(Дельфін)

(Креветка) (Гриб)

Чайнворди

«Чайнворд »- слово англійського походження, у перекладі означає «ланцюг слів». Відгадуючи чайнворд, треба послідовно заповнювати порожні клітинки буквами відгаданого слова так, щоб кінцева буква попереднього слова була першою в наступному.

Запитання до кросвордів, головоломок, чайнвордів, в основному, є загадками. Вони розвивають кмітливість, допитливість, зацікавленість, вчать мислити, порівнювати предмети і явища.

1.Лиш торкнись до колючок – він згортається в клубок. Не відгадаєте ніяк? Підказати? Це… (їжак).

2. Яка це тварина: самої не видно, а пісню чути? (Комар).

3. Хто на собі хатку носить? (Равлик).

4. Плавала, купалась, сухенькою зосталась. (Качка).

(Мал.1)

1. Пазуристий він, гривастий, як збирається напасти. Рявкне ох, і дикий рев... Відгадали? Так, це...

(лев).

2.Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами. Весь, як є, жорстока лють, очі так її і ллють. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно,... (вовк).

3.Має він великі ікла, ще й густу щетину. Любить ритися в багні – та ще зве й родину. (Кабан).

4.Що за звір, що на носі має він великий ріг? Звісно, діти,... (носоріг).

5.Хлопчик-мізинчик у дерев’яній одежинці. (Горіх).

(Мал.2)

1.Невеликий лісовий птах. Під час осінніх і зимових кочівель залітає в сади і парки. Самці мають червоні груди. (Снігур)

2. Дуже важливий період в житті птахів. Проходить навесні. (Розмноження)

3. Хижий птах. Має сильний, гачкуватий дзьоб, на лапах — гострі, за­гнуті кігті, гострий зір, швидкий політ. Живиться переважно живими тваринами. (Яструб)

4. Великий орел, розмах крил до 2 м. Занесений до Червоної книги України. Зустрічається в Карпатах. (Беркут)

5. Великий осілий птах. Живе в лісі. Навесні самці влаштовують бійки, які нагадують лицарські турніри. (Тетерев)

6. Коли перелітні птахи повертаються у рідні краї? (Весною)

(Мал.3)

Головоломки

Головоломками називають цікаві вправи, для розв’язування яких потрібні кмітливість і, безумовно, відповідні знання. У запропонованих головоломках подана спільна для багатьох слів буква. Вона може стояти на початку, у кінці або всередині слова.

Знайди перший кружечок, тоді за лініями прочитаєш, чим відрізняються тварини від рослин.

(Мал.1)

(Мал.2)

«И- вкінці»

        1. Великі простори суші з майже рівною поверхнею.

        2. Невеликі підвищення на рівнинах.

        3. Великі заглибини з крутими схилами.

(Мал.3)

Впиши у клітинки назви найпоширеніших овочевих рослин. Використай малюнки.

(Мал.4)

Опорні схеми

Опорні схеми допомагають у формуванні цілісних уявлень про природу, розкриваються взаємозв’язки та взаємовідношення між об'єктами, які вивчаються.

У клітинки впиши потрібні слова. Поясни схему.

Слова для довідки:природа, людина, нежива, жива, тварини, рослини, звірі, комахи, птахи, риби.

До інтелектуальних ігор віднесемо загадки та вікторини. У загадках цінним є пізнавальний матеріал про природу, взаємозв̓ язки в ній, про походження різних предметів і явищ. Дітей захоплює сам процес їх загадування і відгадування. Загадки примушують учнів думати, аналізувати, вчать приглядатися до всього оточуючого, помічати те, що не лежить на поверхні, несуть радість відкриття і пізнання світу.

Алегорична мова загадок допомагає вчителеві створювати на уроці проблемну ситуацію, сприяє розвиткові мислення, кмітливості учнів. Слід вчити дітей помічати найцікавіше у загадці, виділяти ті суттєві ознаки, які характеризують «зашифрований» предмет, уявляти собі цей предмет і доводити, що загадка відгадана правильно.

Цінність загадки не тільки в тому, що вона знаходить подібність між окремими предметами та явищами, а ще й в багатстві, різноманітності цієї подібності. Тому і придумувати , і відгадувати загадку – означає відкривати подібність всього існуючого у великому світі та одночасно відкривати в самому собі здатність бачити цю подібність несхожого, ріднити зовнішньо неподібне. І радіти цій своїй здатності! Згадаймо, як гостро переживається момент знаходження відгадки: ніби стрибок здійснив через якесь провалля, ніби міст перекинув з берега на берег.

Загадки

Рослини

Йшов я луками, по доріжці,

Бачив сонечко я на травичці,

Його промені не обпікають,

Тільки руки легенько торкають. (Ромашка)

На зеленій тонкій ніжці

Росте кулька при доріжці,

Раптом вітерець повіяв -

І ту кульку враз розвіяв. (Кульбаба)

У неї десять одежок,

І всі без застіжок. (Капуста)

Любить сонце, любить воду –

П’є її з водопроводу.

Не стрибає і не скаче,

Хоч і круглий наче м’ячик.

Не гіркий і не солоний,

А солодкий і червоний .

Як же зветься цей товстун?

Здогадалися?..... (Кавун)

Моє тіло під землею,

Кучерики – понад нею.

Любить мене кожна юшка,

А зовуть мене? (Петрушка)

Корінь мій пекучий дуже:

Та усім потрібен він.

Ти здогадуєшся, друже?

Ця рослина зветься …. (Хрін)

На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє. (Соняшник)

Зелену сукню маю –

Ніколи не знімаю,

Один – єдиний раз на рік

Я тільки прикрашаюсь. (Ялинка)

Ростемо ми на гілках –

Круглі, рум’яненькі.

Люблять дуже їсти нас

Дорослі й маленькі. (Яблука)

Я кругленька,червоненька, з хвостиком біленьким,

На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска)

Всі ми в шапочках-брилях,

Заховались під кущі,

Бо як вийдемо на шлях-

Враз опинимось в борщі. (Гриби)

На жаркому сонечку підсох

І стрибає із стручків …. (Горох)

Горів у траві росистій ліхтарик золотистий.

Його хтось згодом згасив,

І він за вітром полетів. (Кульбаба)

Жовтий ніс у землю вріс,

Зверху є зелений хвіст.

Не потрібен нам той хвіст-

Ми їмо лиш жовтий ніс. (Морква)

Довгий, зелений. Добрий солоний,

Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)

То не айстри у вазоні,

Не дзвіночки, і не мак …

Гляньте, то росте Їжак !

Що росте на підвіконні ? (Кактус)

Тоненька стеблинка

Тримає хмаринку.

Вітер налітає-

Хмаринка зникає. (Кульбаба)

Зелені їжачки

Почіплялись на гілки.

Хто зірветься з деревини,

Той колючу шубку скине. (Каштан)

Цвіте синьо лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив –

Його не займає. (Барвінок)

Ніхто не лякає,

А вся тремтить. (Осика)

Нежива природа

Що тут сталося за нічку?

Де була раніше річка

Від санчаток видно слід,

Все скував довкола... (лід).

Наша матінка- завія

Нас із сита всюди сіє,

А як сонце припече

Ми струмочком потечем. (Сніжинки)

Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав згори злетіла,

Поки ніс її сюди

Стала краплею води. (Сніжинка)

Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг)

Ліг на землю вранці

Ковдрою пухнастою

Виграє на сонці

Ниткою сріблястою. (Сніг)

Що це за птиця,

Що сонця боїться? (Сніг)

І не борошно, а білий,

І не вата, а м'який,

І як дзеркало блискучий,

Покриває гори, кручі,

Застилає землю вкрай,

Щоб був кращий урожай.

Що це буде? - Відгадай. (Сніг)

Хто малюнок на вікні

уночі зробив мені? (Мороз)

Рано-вранці увесь світ

Вбрався в білий оксамит.

А як вітер нападає

Оксамит цей опадає. (Іній)

Коли усі квітки зав'яли,

На чорну землю ми упали

Накрили килимом пухнастим,

А ще мереживом сріблястим.

Милуйтесь нами, любі діти,

Адже не гірші ми за квіти. (Сніжинки)

Дерева по коліна у воді стоять,

Сонячні промінчики виблискують-горять.

Зупинись і пильно подивись туди

Що це за симфонія сонця і води? (Повінь)

Прислухайся до шуму:

З весною він іде!

Щось тріщить, ламається,

Скрегоче і гуде. (Льодохід)

Плаче цвях прозорий

Водою льодяною.

Він на скельце схожий

Та пахне весною. (Бурулька)

Під нашим дахом

Морквинка росте.

Сонце пригріє

Вона відпаде. (Бурулька)

Всі обходять таке місце:

Тут земля, неначе з тіста.

Тут ростуть мохи, осоки,

Ніг не виймеш без мороки. (Болото)

Що за стіл серед беріз

Під небом відкритим?

Пригощає всіх птахів

І зерном, і хлібом. (Годівничка)

Він без рук, він без ніг,

З-під землі пробиться зміг.

В спеку, літньою порою –

Почастує нас водою. (Джерело)

Ледь тремтить на вітерці

Стрічка на просторі.

Вузький кінчик – в джерельці,

А широкий в морі. (Річка)

Виростає зимою

Униз головою,

Корінцем догори.

Стане сонце гарячим –

То відразу заплаче,

Сльозами стікає

І геть пропадає. (Бурулька)

Сам не розмовляє,

А про похолодання сповіщає. (Термометр)

Я на вигляд круглолице,

Наче башта на дзвіниці,

Щирим золотом горю,

Глянь на мене – засліплю. (Сонце)

На зимові віти,

Сіли білі квіти. (Іній)

Щось в повітрі мерехтить,

На дерева щось летить.

Сипле біле щось з мішка,

З дому нас не випуска. (Сніг)

Є у хаті рахівник,

Дні рахує цілий рік.

В нього кожен день – деньок

Має цифру і листочок,

А як вечір надійде,

Той листочок упаде . (Календар)

І танцює , і кружляє,

Землю снігом укриває.

Ніби ковдра стелиться,

Звісно це … (Метелиця)

Що таке : живе і ллється,

Часом на камінь дереться,

Як немає – все всихає,

Птахи й звірі помирають. (Вода)

Пухнаста вата пливе крилата.

Чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)

По небу іде кучерявий баран

І рогом вогненним б’є в барабан.

(Хмари, грім, блискавка)

Він ні рук , ні ніг не має –

Невидимка – та й усе.

Під вікном гуде, гуляє,

І подвіря підмітає,

Листя вихором несе. (Вітер)

Відома здавна рідина,

Усяк її вживає,

Буває хмарою вона,

Пушинкою буває.

Бува , як скло, крихка, тверда –

Звичайно це … (Вода)

Видно край, а скільки йдеш,-

Все до нього не дійдеш. (Горизонт)

Хитається стрілка туди і сюди,

Покаже на південь і північ завжди. (Компас)

На долоню він лягає,

Не годинник, а стрілки має.

Він в пригоді може стати –

З ним не можна заблукати. (Компас)

І в тайзі , і в океані

Шлях потрібний відшукає. (Компас)

Тварини

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду з нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

В лісі модниця гуляє

На всі боки поглядає.

На ній шубка дорога

Вся горить, мов золота.

Хвіст пухнастий і м'який

Що за звір такий? (Лисиця)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має, їй на місці не сидиться.

Як зовуть її? (лисиця).

Хвостата, носата, руда і зубата.

Уміє хвостата нечутно ступати,

в курник залізати, тягнути курчата.

Як злодійку звати? (Лисиця)

Хто на собі ліс носить? (Олень, лось)

Я страшенний боягуз,

Всіх на світі я боюсь.

В полі, в лісі навкруги

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду,

їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки.

Відгадайте - хто такий? (Заєць)

Влітку сіренький, а взимку біленький,

довгі вуха має, швидко стрибає. (Заєць)

Хто з хвостиком і вушками?

У кого лапки з подушками?

Як ступа, ніхто не чує.

Тихо крадучись полює.

І маленькі сірі мишки утікають геть від... (кішки)

Цілий день жує, всім дітям молоко дає. (Корова)

На тім рогачі, що не був у печі,

Якась куховарка здорова щоденно нам носить корисні харчі.

Звемо її просто (корова).

Маленьке, сивеньке, всіх людей одягає. (Вівця)

Сірий, та не вовк,

довговухий, та не заєць,

з копитами, та не кінь. (Осел)

З бородою, а не мужик, з рогами, а не бик,

З пухом, а не птах,

Лико дере, а личаків не плете. (Коза)

Куцохвоста і рогата,

Молоко щодня дає,

Влітку, як не прив’язати,

Деревця гризе - псує,

Винищить, немов гроза,

А вона лише... (коза).

Птахи

Хто комах з кори виймає

Про здоров'я лісу дбає? (Дятел)

Цілий день працюю в гаї, діловито дзьобом б'ю.

Я не цвяхи забиваю - я комашок дістаю. (Дятел)

У річці купається, в сорочку вдягається,

в повітрі літає, завжди суха буває. (Дика качка)

Які ноги заввишки,

Такий ніс завдовжки,

Хату на хаті має,

Жабам рахунок знає,

Відлітають за моря,

У краї далекі,

На будинках гнізда в'ють.

Звати їх... (лелеки).

Чорномазий, чорнодзьобий,

Він за плугом важно ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить -

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак)

У червоних чобітках,

В білому халаті,

Він весною прилетів

І сидить на хаті. (Лелека)

У садочку понад тином

Я зробив йому хатину,

Він навколо обдивився,

Засміявся й оселився.

Здогадались ви, однак,

Поселився у нас... (шпак).

Перший я приніс весну,

Пробудив усе від сну,

Заспіваю під вікном,

А зовуть мене... (шпаком).

Маленький, сіренький,

По полях літає, уночі співає. (Соловейко)

Сам вечірньої години заховався в кущ малини,

Та на дуду голосну грає пісню чарівну. (Соловей)

Шубка з сірого пушку,

скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина,

Та корисна трудівниця називається... (синиця).

Спереду шильце, а ззаду вильце,

Ззаду суконце, а спереду білий рушничок. (Синиця)

На зріст маленька, свитка сіренька,

І у лісі в холодку все кує: "Ку-ку! Ку-ку!". (Зозуля)

Сіла пташка на дубку, завела свої ку-ку!

Стрепенулись їжачок, заєць і козуля.

Всіх збудив той голосок - пісенька... (зозулі).

Що то за птах, що в чужі гнізда яйця підкладає? (Зозуля)

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів - обід приніс.

Смачних жабеняток

для своїх маляток. (Журавель)

Уночі гуляє, а вдень спочиває,

Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

Біла латка, чорна латка по березі скаче. (Сорока)

Комахи

Летить - пищить,

сяде - мовчить,

хто вб'є - свою кров проллє. (Комар)

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця,

Голос тоненький і ніс довгенький.

Хто його вб'є, той кров свою проллє. (Комар)

Не звір, не птиця, а ніс - як спиця. (Комар)

Тисяча тисяч бондарів роблять хатку без дворів. (Мурашки)

Летить - виє, сяде - землю риє. (Хрущ)

Сам чорний, та не ворон,

Є роги, та не бик.

Шість ніг без копит. (Жук-рогач)

Зимою спить,

Літом бринить,

Понад садами літає,

Солодку росу збирає. (Бджола)

Вікторини

Вікторини допомагають узагальнити, систематизувати та перевірити знання дітей із вивченої теми.

ОХОРОНА РОСЛИН
ВІКТОРИНА «ЗНАЙ, ЛЮБИ, БЕРЕЖИ»

Подумай і дай правильну відповідь.

1.Скільки загинуло б квіткових рослин, якщо кожний учень вашого класу зірвав би 5 штук? А якщо б не 5, а 10 штук?

Який висновок з цього можна зробити?

2. Чому багато рослин не утворить плодів, якщо діти ловитимуть метеликів?

3. Що може статися з деревами, якщо у лісі стане мало птахів?

4. Чому багато видів дикорослих рослин стають рідкісними?

5. Які рідкісні рослини ти знаєш?

6. Які лікарські рослини ти знаєш? Як потрібно їх збирати?

7. Як треба вести себе у природі, щоб не заподіяти рослинам шкоди?

8. Що робиться у нашій країні для охорони рослин?

9. Що дає тобі природа?

ОХОРОНА ТВАРИН
ВІКТОРИНА «ЗНАЙ, ЛЮБИ, БЕРЕЖИ»

Подумай і дай правильну відповідь.

1.Які ти знаєш казки і оповідання, героями яких є тварини? Чому тварини часто стають героями казок і оповідань?

2. Яким тваринам допоможуть люди, якщо охоронятимуть ялини і сосни?

3. Як треба вести себе в природі, щоб не заподіяти тваринам лиха?

4. Який найбільший звір в Україні? Що ти знаєш про нього?

5. Назви найменшу пташку, яка живе в Україні. Що ти знаєш про неї?

6. Назви зимуючих птахів своєї місцевості.

7. Назви перелітних птахів.

8. Доведи, що павук — не комаха.

9. Розкажи про значення собаки в житті людини.

10. Чому треба оберігати не тільки самих тварин, але і місця, в яких вони живуть?

11. Чому багато видів диких тварин стають рідкісними?

12. Яких ти знаєш тварин, занесених до Червоної книги України?

ОХОРОНА ПРИРОДИ
ВІКТОРИНА «ЧИ ЗНАЄШ ТИ ПРИРОДУ?»

  1. Що таке природа?

  2. Яке значення має повітря і вода для рослин, тварин і людини?

  3. Як відбувається кругообіг води в природі?

  4. Як утворюється ґрунт? Яке він має значення для рослин, тварин і лю­

дини?

  1. Назви головну властивість ґрунту.

  2. Що називають «чорним золотом»?

  3. Назви корисні копалини своєї місцевості. Що ти знаєш про їх викорис

тання?

  1. На скільки груп і за якими ознаками можна розподілити ці рослини:

яблуня, смородина, огірок, грицики, ліщина, дуб, картопля?

  1. На скільки груп і за якими ознаками можна розподілити цих тварин: корова, яблунева плодожерка, заєць, вовк, вівця, дикий кабан?

  2. Чи можуть тварини жити без рослин, а рослини без тварин? Чому?

  3. Чи можуть жити люди без навколишньої природи? Чому?

  4. Наведи приклади ланцюжка живлення у природі.

  5. Поясни схему.

Від чого забруднюється повітря і вода? Що у нашій країні робиться для охорони повітря і води?

  1. Чому багато рослин і тварин стають рідкісними? Що у нашій країні робиться для охорони рослин і тварин?

  2. Які рослини і тварини твоєї місцевості потребують особливої охорони?

  3. Яких правил поведінки у природі повинна дотримуватися кожна людина?

  4. Яку участь береш ти у охороні природи?

Питання для вікторини

1.Назвіть основні деревні породи український лісів. (Дуб, граб, бук, ялина, сосна)

2.Які дерева наших лісів називають патріархами? (Дуби.)

3. Лісоводи інколи називають березу доброю нянею ялини. Чому? (Під березовими кронами розвиваються молоді ялинки, сходи яких гинуть на відкритих місцях від приморозків і обпалюючих променів сонця.)

4. Чому в сосни нижні гілки відмирають, а в ялини ні? (Сосна світлолюбиве дерево, ялина - тіньовитривале.)

5.Чому загинув ліс, коли вирубали старі дуплисті дерева? (В дуплах старих дерев гніздяться птахи, живуть летючі миші, які поїдають небезпечних для лісу комах.)

6.Чому березу називають "піонером лісу"? (На порубках або згарищах першою поселяється береза - світлолюбна і досить швидкоросла порода.)

7.Чому в заповіднику забороняється збирати гриби? (Гриби сприяють перегниванню деревини, що має велике значення у природі.)

8.Чому руйнування мохового покриву в лісі може зашкодити деревам, грибам та іншим рослинам? (Мохи здатні нагромаджувати й утримувати воду.)

9. Як можна, спостерігаючи мурашник, дізнатися про наближення дощу? (Перед дощем мурашки ховаються в мурашники і закупорюють ходи.)

10.Куди зайцеві бігти зручніше - згори чи вгору? (У зайця передні ноги короткі, а задні довгі. Тому він вгору біжить легко, а з гори летить, перевертаючись через голову.)

11.Які птахи не сідають на землю? (Стрижі сідають лише на скелі, дерева, будинки, бо через довгий хвіст не можуть злетіти у повітря.)

12.Чому не можна назвати павука комахою? (У комахи 6 ніг, у павука - 8; значить, павук - не комаха.)

13.У якої тварини восени народжуються малята? (У зайчихи. Останні зайчата так і називаються "листопадники".)

14.Які тварини сплять з відкритими очима? (Риби, бо не мають повік; змії - у них повіки зрослися.)

15.З якого дерева листя опадає зеленим? (У бузку, вільхи.)

  1. Які лісові кущики не знають листопаду? (Брусниця, верес, журавлина.)

  2. Чиї пташенята не знають своєї матері?(Зозулі.)

  3. Скільки років живе щука? (200 - 300 років.)

  4. Якого птаха підтримує хвіст, коли він сидить на дереві? (Дятла.)

  5. Який птах найвище літає? (Орел.)

  6. Який птах найшвидше літає? (Стриж.)

  7. Чому до весняного джмеля треба відноситися особливо бережливо? (Зимують у джмелів тільки самки, які дають потомство.)

  8. Який птах найважчий на Україні? (Дрохва.)

  9. Яка річка на Україні найбільша? (Дніпро.)

  10. Яка річка на Україні найповноводніша? (Дунай.)

  11. Яке місто на Україні найбільше за населенням? (Київ.)

  12. Яке місто на Україні найбільше за площею? (Дніпро.)

  13. Яке дерево називають «сплюхою» за те, що воно зацвітає найпізніше? (Липа.)

  14. Яких тварин називають «лісовими інженерами»? (Бобрів.)

  15. Який самий великий і глибокий океан? (Тихий. Він займає 1/3 поверхні Землі.)

  16. Про що може розповісти пень? (За річними кільцями можна визначити: вік дерева, сторони світу, зміни кліматичних умов по роках.)

  17. Який осілий птах вигодовує пташенят узимку? (Шишкар.)

  18. Що птахам страшніше взимку: голод чи холод? (Голод.)

  19. Якого хижого нічного птаха занесено до Червоної книги України ? (Пугач.)

  20. Які птахи прилітають до нас взимку? (Омелюхи, снігурі.)

  1. Чи корисно підгодовувати птахів влітку? (Ні. Тривале вживання неприроднього корму, наприклад хліба, призводить до порушення обміну речовин, хвороб.)

  2. Які птахи прилітають до нас першими? (Шпаки, зяблики.)

  3. Чи є пташине молоко? (Є. У голубів.)

  4. Яка рослина може замінити вату та йод? (Сфагнум.)

  5. Чому в ялини завжди гостра верхівка? (Поки живе - росте.)

Інсценування на уроках природознавства

Велику цікавість на уроках природознавства викликає прослуховування і розбір «підслуханих у природі розмов» між рослинами, комахами, птахами, звірами. Цей матеріал не тільки допомагає в цікавій формі знайомити учнів з навчальним матеріалом, але й виховує любов до всього живого, викликає бажання допомагати рослинам, тваринам, зберігати їх.

КАБАНЧИК ТА ЛИСЕНЯ

- Ай-ай, ти ж зовсім голий, Кабанчику! Шерстка ріденька та ще й жорстка. Як же ти зимувати будеш?

- А ти яке худеньке, Лисенятко! Хребет один, шкіра та кістки. Як же ти зимувати будеш?

- В мене хутро густе, шубка тепла - не замерзну!

- А в мене гірше думаєш? В мене-то під шкірою жир. Жир краще всякої шуби гріє!

(Що допомагає перезимувати дикому кабанові? Як готується до зими лисеня? )

БІЛОЧКА ТА ЛІСОВА МИША

- Бачили? Бачили? Я гриби на гілку сушити повісила, а Миша їх у мене тягає. Ах злодійка!

- Хто в кого більше вкрав! Я горіхи на пеньку розклала, озирнутися не встигла, як вони в тебе, білко, в дуплі опинились!

( Які тварини на зиму запасають їжу? )

НЕЗАДОВОЛЕНА ЛИСИЦЯ

- Заєць все літо сірим був, а зараз весь білий ходить. Білка влітку руда була, зараз сіру шубку одягнула. Одна я, бідна, зимою і літом одного кольору.

( Чому Лисиця залишилася незадоволеною? )

ЗОЗУЛЯ ТА ІВОЛГА

- Добрий день, Зозуленько!

- Добрий день, Іволго золота!

- Ах, голубонько, голова в мене розболілася від пташиної тріскотні. Брешуть. На кожному свисті якийсь-то Чижик- Пижик цвірінькав, що після літа настає осінь, що ніби-то листя з дерев все опаде. А якийсь-то пухлянчик сіренький цвірінькав, що буває зима і якийсь-то тріскучий мороз.

- Пусте базікання, дорога сусідко. Я десять років на світі живу, була і на півдні і на півночі, але нічого подібного не бачила. На північ у травні прилітаю-літо, на південь в серпні відлітаю - там також літо. Брешуть пташки, не буває на землі ні осені, ні зими. Скрізь одне літо.

(Чому Зозуля та Іволга стверджують, що немає на землі ні осені, ні зими? )

СОРОКА І ГЛУХАР

- Здоров, Сороко! Де була, куди літала?

- Влітку в темному лісі жила, осінню на світлій галявині.

- А тепер куди?

- В село, рідненький, в село.

- А чим тобі в лісі погано?

- Та як же, милий, як же? Пташині гнізда давно пусті, яєчка не стягнеш, пташеня не вхопиш. Всяка живність заховалась. Пусто зараз в лісі, пограбувати і то нема кого.

- А в селі-то чим добре?

- Та як же, милий, як же! У дворової собаки кістку вкраду, на помийці недоїдків відкопаю. Я пташина не горда!

(Які птахи залишаються зимувати? Як вони готуються до зими? )

ЗАЄЦЬ І ЛЕТЮЧА МИША

- Здрастуй! Кажан - Летюча Миша!

- Здрастуй! Заєць - Довгі Вушка!

- Як живеш-поживаєш?

- Краще всіх живу - горя не знаю!

- Як це в тебе так виходить?

- Це простіше-простого. Коли погано мені, - зима там прийшла чи дощ, вітер, я - спати. Сплю та солодкі сни бачу. Інколи за рік десять місяців просплю.

- Ну, тут я тобі не товариш! Я так не можу. Я, якщо і сплю, то з відкритими очима!

(Які ще тварини впадають в сплячку? )

СИНИЦЯ І БІЛКА

- Ти чого, Білка, з гнізда не виходиш?

- Я, Синичко, тепло бережу. На волі-то зараз холодно, я вхід в гніздо мохом закрила, всі щілини законопатила. Боюсь ніс з дупла виставити.

- Що ж ти їси?

- А в мене з літа сухі гриби приготовлені, та горішки і жолуді. Ось морози й пересиджу.

(Як зимує Білка? Чому вона не впадає в сплячку? )

ХОМ'ЯК І КРІТ

- Хр-рр. Хр-рр.

- Пуф-ф. Пуф-ф.

- Хр-рр. Хр-рр. Ай, хто тут?

- Пуф. Це я Кріт. А ти хто?

- Ще питає:"Хто? Хто?" Хом'як я, ось хто! Чому ти безсовісний в мою квартиру лізеш?

- Пуф, пуф... Та я випадково... Втомився, з лап збився. Черв'яків, розумієш, шукаю, а вони від морозів глибоко сховалися. Риєш - риєш, шукаєш - шукаєш, сім верст під землею пройдеш, поки черв'яка знайдеш...

- А ти б робив, як я! На зиму - спальня, поряд зі спальнею комірка. Поїв - поспав, поспав - поїв, і за сім верст ходити не потрібно!

(Які ще тварини запасають корм на зиму? )

ЗАЄЦЬ І СНІГУР

- Заєць білий, куди бігав?

- На село.

- Для чого?

- Шматок сіна підібрати, зелені пощипати, капустину на городі знайти!

- І знайшов?

- Як би не так! Сіно під снігом. Зелень під снігом. А на городі собаки злі.

- А тепер куди?

- Кору з дерев глодати.

- Так вона ж , напевно, гірка?

- Солодка! Вчора не поїв, сьогодні не їв, - куди якою солодкою кора буде!

(Чим харчується заєць взимку? )

Завдання проблемного характеру

Проблемні завдання спрямовані на розвиток умінь оцінювати стан оточуючого природного середовища, вчинки людей, результати природо використання; дуже важливі у вихованні відповідального відношення до природи. При їх виконанні учні стикаються з проблемою поведінки людини в природному середовищі, виражають своє відношення до подій, пропонують своє вирішення проблеми, мотивують його.

Створюючи проблемні ситуації, вчитель стимулює допитливість дітей, спонукаючи їх до практичного пошуку відповіді, осмислення причинних зв’язків та залежностей. Водночас вчимо дітей обґрунтовувати свої судження, висловлені припущення, підводить їх до самостійних висновків.

Систематичне використання цікавого матеріалу на уроках природознавства допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, збагачує, урізноманітнює навчально-виховний процес, змушує дітей по-іншому поглянути на навколишній світ.

1.Під купиною в сирому болоті помітив хлопчик маленьку слабеньку жабку. Пошкодував її і взяв додому.

Чи добре жилося жабці вдома у хлопчика? Чому?

  1. "Чи можуть люди жити без природи?"

На це питання один старшокласник відповів:

- Зараз - ні! Але прийде час, коли люди навчаться готувати штучну їжу, і вони зможуть жити без природи.

Чи правий старшокласник?

  1. Дівчатка в лісі

Оля та Ліда пішли до лісу. Після виснажливої дороги вони сіли відпочити на травичку та пообідати. Після обіду Оля зібрала рештки їжі і папір та кинула їх під кущ. Ліда завернула в газету яєчні шкарлупки та хлібні крихти і поклала в сумку.

- Для чого ти береш з собою сміття? - спитала Оля.

- Кинь під кущ. Адже ми в лісі. Ніхто не побачить.

Ліда тихо відповіла подрузі:... (за В. О. Сухомлинським)

Що, на твою думку, відповіла Ліда?

4.Телеграма з лісу

- Ми - перша зелень, і за це нас всі ламають. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі. Що ж тут доброго? - Все одно зламають. Допоможіть нам!

Ваші зелені друзі: Верба, Черемха.

Яку відповідь ви пошлете на цю телеграму? (за В. Біанкі)

Відповіді

Кросворди

Мал.1. 1.Собака. 2.Білка. 3.Ластівка.

Мал.2. 1.Горіх. 2.Жолудь. 3.Персик. 4.Груша. 5.Абрикос. 6.Вишня. 7.Каштан.

8.Шишка.

Погода та її складові. Народні прикмети та прогноз погоди.

Мал.3. 1. Вітер. 2. Гроза. 3. Град. 4.Іній. 5.Мороз. 6.Сонце.

7.Сніг. 8.Роса. 9.Дощ. 10.Хмари.

Первоцвіти.

Мал.4. 1.Сон. 2.Горицвіт.

3.Конвалія.

Сезонні зміни в житті тварин.

Мал.5. 1.Ведмідь. 2.Сова. 3.Дятел.

4.Вовк. 5.Голод. 6.Синиця. 7.Білка.

Жива і нежива природа.

Мал.6. 1. Сонце. 2.Вітер. 3.Джерело. 4.Блискавка. 5.Веселка. 6.Вода.

Мал.7. 1.Повітря. 2.Бурулька. 3.Сніжинка. 4.Грунт. 5.Зорі. 6.Дощ. 7.Хмара.

Рослини-частина живої природи.

Мал.8. 1.Будяк. 2.Кропива. 3.Кульбаба. 4.Очерет. 5.Королиця.

6.Подорожник. 7.Суниця. 8.Лобода. 9.Пролісок.

Дерева, кущі, трави.

Мал.9. 1.Дуб. 2.Береза. 3.Горобина. 4.Ясен. 5.Верба. 6.Ялина.

Комахи.

Мал.10. 1. Бабки. 2.Золотоочка. 3.Мурашки. 4.Жужелиця.

5.Сонечко. 6.Аполон. 7. Джміль.

Сезонні зміни в житті птахів.

Мал.11. 1.Сорока. 2.Горобець. 3.Ластівка.

4.Сойка. 5.Жайворонок. 6.Соловей. 7.Грак.

Звірі.

Мал.12. 1.Свиня. 2.Собака. 3.Заєць. 4.Корова. 5.Лисиця. 6.Кінь.

Грунт.

Мал.13. 1.Пісок. 2.Грунт. 3.Глина.

4.Повітря. 5.Перегній. 6.Вода. 7.Родючість.

Корисні копалини.

Мал.14. 1.Газ. 2.Нафта.

3.Кам’яне вугілля. 4.Торф.

Водойми.

Мал.15. 1.Притока. 2.Гирло. 3.Лівий берег. 4.Правий берег.

5.Витік. 5.Русло. 6.Правий берег.

Моря.

Мал.16. 1.Риба-голка. 2.Краб. 3.Дельфін. 4.Медуза. 5.Камбала.

6.Морський коник. 7.Ставрида. 8.Креветка.

Ліс. Рослини лісів.

Мал.17. 1.Дуб. 2.Клен. 3.Чорниці. 4.Ясен. 5. Підберезник . 6.Калина.

Чайнворди

Мал.1. 1.Їжак. 2.Комар. 3.Равлик. 4.Качка.

Мал.2. 1.Лев. 2.Вовк. 3.Кабан. 4.Носоріг. 5.Горіх.

Мал.3. 1.Снігур. 2.Розмноження. 3.Яструб. 4.Беркут. 5.Тетерев. 6.Весною.

Головоломки

Мал.1. Рослини беруть поживу з неживої природи.

Мал.2. Тварини живляться рослинами або тваринами.

Мал.3. 1.Рівнини. 2.Горби. 3.Яри.

Мал.4. 1.Ріпа. 2.Редька. 3.Морква. 4.Капуста. 5.Редиска. 6.Петрушка.

Список використаних джерел

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства початкових класів: Навчальний посібник. / Т.М. Байбара – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

2. Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу / Т.М.Байбара, Н.М. Бі-бік – К.: Форум, 2002. – 176 с.

3. Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу/ Т.М.Байбара, Н.М. Бі-бік – К.: Форум, 2003. – 176 с.

4. Барвистий світ навколо нас. Методичний посібник з питань екологічного виховання. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2007.

5. Ємець А., Шапка О. Українські літературні загадки в початковій школі / А.Ємець, О.Шапка // Початкова школа. – 2006. – № 5. – С.42–46.

5. Зайцева В. Ю. Ігровий калейдоскоп. / В. Ю.Зайцева – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 64 с.

6. Запереченко Н. Цікаві завдання з природознавства / Н.Запереченко // Початкова школа. – 2006. – № 1. – С.28–30.

7. Запорожан З. Є. Екологія в початковій школі. / З. Є. Запорожан – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, 2005. – 252 с.

8. Кузьмич Л.В. Цікавий додатковий матеріал для уроків природознавства / Л.В. Кузьмич // Розкажіть онуку. – 2005. – № 19–20. – С.69–71.

9. Шевченко Н. Уроки з природознавства / Н.Шевченко // Початкова школа. – 2007. – № 10. – С.37–39.

Василенко Г. Екологічна освіта та виховання // Початкова школа. – 2007. – №6.

10.Грузинська І. Ведення спостережень за природою як засіб ознайомлення молодших школярів з основами екологічної грамоти // Початкова школа. – 2004 . - № 5.

11.Державний стандарт початкової загальної освіти.

12.Концепція екологічної освіти України.

13.Кумейко О. В. Досвід екологічного виховання // Позакласний час. – 2006. - № 3-4.

14.Пантилейчук Н. Використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського у системі екологічного виховання учнів // Початкова школа. – 2009. - № 3.

15.Сапронова О. Практичні завдання – дослідження як засіб екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. – 2005. – №12.

16.Соловей В. М. Використання ігрових технологій навчання для формування  екологічної свідомості учнів // Розкажіть онуку. – 2008. –№ 12.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.