+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Чарівні дзеркала

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Казка про чарівні дзеркала Подзаголовок слайда
Слайд № 1

Казка про чарівні дзеркала Подзаголовок слайда

В одному королівстві в родині рибалки народилася маленька дівчинка. Напередодні її народження в рибацьке село заблукала не знайома бабуся в старій,...
Слайд № 2

В одному королівстві в родині рибалки народилася маленька дівчинка. Напередодні її народження в рибацьке село заблукала не знайома бабуся в старій, залатаній сукні, з малим мішком за плечима. Уночі тільки в хатині рибалки, де чекали дитину, горіло світло, і саме в цю хатину постукалася бабуся і попросилася переночувати. — Що ж! — сказав рибалка. — У нас тісно і пахне рибою. До того ж от-от має народитися дитина. Але не можна ж старій жінці ночувати на вулиці. Проходь, знайдемо для тебе місце.

— Дякую тобі, рибалко, — сказала бабуся. — Доброта людська ніколи не шукає подяки і завжди її знаходить. Твоя дочка буде щаслива в житті. З цими сл...
Слайд № 3

— Дякую тобі, рибалко, — сказала бабуся. — Доброта людська ніколи не шукає подяки і завжди її знаходить. Твоя дочка буде щаслива в житті. З цими словами бабуся увійшла до хатини, і рибалка постелив їй біля вогнища. До ранку на світ з'явилася маленька дівчинка, і батьки назвали її Карі.

Бабуся ласкаво подивилася на дитину, взяла свій мішечок, дістала три маленьких дзеркальця і сказала рибалці: — Я хочу зробити твоїй дочці подарунок...
Слайд № 4

Бабуся ласкаво подивилася на дитину, взяла свій мішечок, дістала три маленьких дзеркальця і сказала рибалці: — Я хочу зробити твоїй дочці подарунок. Ці дзеркала чарівні. Але в чому їхні чари, вона дізнається, коли виросте.   Рибалка подякував бабусі і з деяким побоюванням узяв дзеркальця.

Коли бабуся пішла, він подивився в кожне з них, але скрізь побачив тільки своє бородате обличчя. Рибалка знизав плечима і подумав: «Бабуся сказала,...
Слайд № 5

Коли бабуся пішла, він подивився в кожне з них, але скрізь побачив тільки своє бородате обличчя. Рибалка знизав плечима і подумав: «Бабуся сказала, що вони чарівні, але, по-моєму, це звичайні дзеркальця». І він поклав їх далеко на полицю. Минуло 16 років. Рибалка і його дружина забули про подарунок невідомої бабусі. Маленька Карі перетворилася на чарівну дівчину, що дуже любила веселитися, вдягати красиві сукні і милуватия своїм відображенням у ста¬рому тріснутому дзеркалі. Якось біля берега навпроти рибацького села кинув якір величезний і дуже красивий корабель.

Від корабля відійшла шлюпка і причалила до берега. На пісок зійшли знатні вельможі, серед яких бук високий, красивий юнак з розумними і сумними очи...
Слайд № 6

Від корабля відійшла шлюпка і причалила до берега. На пісок зійшли знатні вельможі, серед яких бук високий, красивий юнак з розумними і сумними очима. Рибалки вийшли на берег зустріти незвичайних гостей. Карі стояла неподалік у юрбі рибацьких дочок і дивилася на прибульців. При погляді на прекрасного юнака серце її завмерло. Її батько як головний серед рибалок шанобливо наблизився до мореплавців. — Вітаємо вас, хоробрі й працьовиті рибалки! — сказав високий юнак.

— Я принц Агор і приплив сюди зі своїми супутниками на прохання моєї матері — великої королеви і чарівниці. Вона наказала мені саме у вас, серед ва...
Слайд № 7

— Я принц Агор і приплив сюди зі своїми супутниками на прохання моєї матері — великої королеви і чарівниці. Вона наказала мені саме у вас, серед ваших дочок знайти собі наречену. — Ласкаво просимо! — відповів старий рибалка. — Серед наших дочок багато прекрасних дівчат. Вибирай будь-яку. Кожна матиме за честь стати нареченою принца з далекої країни. Принц і челядь оселилися в рибацькому селі. Щодня принц Агор ходив по оселях, знайомився з рибацькими дочками, робив їм подарунки, був дуже ввічливим і добрим, але очі його, як і раніше, залишалися сумними.

Усі дівчата села намагалися сподобатися принцові, вдягали своє краще вбрання, пригощали його чудовими стравами, посміхалися йому. Бідна Карі з 1-ї ...
Слайд № 8

Усі дівчата села намагалися сподобатися принцові, вдягали своє краще вбрання, пригощали його чудовими стравами, посміхалися йому. Бідна Карі з 1-ї миті закохалася в принца і часто нишком спостерігала за ним, коли він бродив прибережними скелями або задумливо сидів на камені біля моря. Якось Карі залишилася вдома сама. Поставивши на стіл старе з тріщинкою дзеркало, вона милувалася в ньому собою і зачісувала своє довге золотаве волосся. Раптом маленьке кошеня, граючись, зачепило її сукню і трішки надірвало його. Карі розлютилася і, схопивши свій дерев'яний капець, замахнулася на кошеня. Воно налякалося і стрибнуло на стіл, а Карі, намагаючись вдарити його капцем, промахнулася — і вдарила просто по дзеркалу! Воно—дзинь! — і розкололося.

Карі вирішила пошукати, чи немає в будинку ще дзеркал, і от на верхній полиці в шафі вона знайшла цілих 3 маленьких дзеркальця: одне зі зворотного ...
Слайд № 9

Карі вирішила пошукати, чи немає в будинку ще дзеркал, і от на верхній полиці в шафі вона знайшла цілих 3 маленьких дзеркальця: одне зі зворотного боку було зелене, інше — червоне, а третє — блакитне. Карі подивилася в зелене дзеркальце і побачила своє симпатичне личко з величезними сірими очима і пухкенькими губками. «Яка я красива! — подумала Карі й подумала: — Цікаво, якої про мене думки принц? Чи видаюся я йому красивою?» Вона піднесла до обличчя червоне дзеркало й ледве не впустила його від подиву. Відображення було зовсім іншим! Нечітким, наче в тумані, розпливчастим.

«Як дивно, — подумала Карі. — Це якісь незвичайні дзеркала. А що я побачу в третьому дзеркалі?» Вона поглянула в блакитне дзеркало і здивувалася ще...
Слайд № 10

«Як дивно, — подумала Карі. — Це якісь незвичайні дзеркала. А що я побачу в третьому дзеркалі?» Вона поглянула в блакитне дзеркало і здивувалася ще більше. Звідти на неї дивилося обличчя якоїсь іншої дівчини: презирливо зіщулені очі, капризні губки, неприємна усмішка. Карі придивилася й побачила все-таки знайомі риси. Це було її обличчя, але воно дуже змінилося. — Що за дива? — скликнула вона вголос. —Хто ж мені це пояснить? —Я поясню,—почувся тихий голос знизу. Карі подивилася вниз і побачиа на підлозі кошеня. Воно вмивалося лапою та спокійно говорило людським голосом:

— Це чарівні дзеркала, подаровані тобі доброю чаклункою на день народження. У зеленому дзеркальці ти бачиш себе такою, якою ти уявляєш саму собі. У...
Слайд № 11

— Це чарівні дзеркала, подаровані тобі доброю чаклункою на день народження. У зеленому дзеркальці ти бачиш себе такою, якою ти уявляєш саму собі. У червоному відображено те, як бачать тебе інші люди. Варто загадати, чиїми очима ти хочеш подивитися на себе — і будь ласка! А в блакитному дзеркальці — відображення того, якою ти є насправді. Умившись,  кошеня стрибнуло на підвіконня. —Але чому ж у мене в дзеркалах така різна зовнішність? — розгублено запитала Карі. — Чарівні дзеркала відображають не зовнішність,—муркнувши, сказало кошеня й уточнило: — Не тільки зовнішність. — Воно позіхнуло і вистрибнуло у прочинене вікно...

Наступного дня принц Агор прийшов у гості в хатину батьків Карі. її мати спекла смачний пиріг і пригощала ним принца і його супутників. Карі сиділа...
Слайд № 12

Наступного дня принц Агор прийшов у гості в хатину батьків Карі. її мати спекла смачний пиріг і пригощала ним принца і його супутників. Карі сиділа за столом навпроти принца і дуже хвилювалася. Принц розповідав про свої подорожі і іноді ледве посміхався. Карі не могла вимовити й слова. До кінця розмови старий рибалка, батько Карі, запитав Агора: — Чи сподобалися тобі дівчата в нашому селі, принце? Наприклад, дочка мого сусіда? А її сестричка Тора—добра душа! Слова батька дуже розлютили і злякали Карі: раптом принцові й справді сподобалися ці дівчата? Але ж вона — Карі — краща! І хоча Пента і Тора були її подругами. Карі в цей момент ненавиділа їх, і вона зненацька крикнула: —Та вони ж просто дурепи! Після цих різких слів усі замовчали. Принц Агор з подивом і сумом подивився на Карі, якій стало ніяково, видно, вона пошкодувала про сказане.

Гості швидко попрощалися й пішли, а Карі схопила свої чарівні дзеркала, вискочила з будинку й сховалася в скелях, де її ніхто не міг побачити. Вона...
Слайд № 13

Гості швидко попрощалися й пішли, а Карі схопила свої чарівні дзеркала, вискочила з будинку й сховалася в скелях, де її ніхто не міг побачити. Вона подивилася в кожне дзеркало і розплакалася. Червоне дзеркальце показало, якою її зараз уявляє принц Агор: злісною, пихатою егоїсткою — набагато гіршою, ніж був її реальний портрет у блакитному дзеркальці. Карі звинувачувала себе за свої необдумані слова, за норовливий характер, а в зеленому дзеркальці поступово тануло обличчя безтурботної красуні. І чим більше картала себе Карі, чим більше знаходила в собі поганого, тим гіршим ставало її відображення в зеленому дзеркальці. Адже воно показувало той образ, що складається в людини про себе саму.

Минуло кілька днів. Принц Агор обійшов уже всі будинки в рибацькому селі, познайомився з усіма дівчатами, але, видно, так поки що й не зробив вибор...
Слайд № 14

Минуло кілька днів. Принц Агор обійшов уже всі будинки в рибацькому селі, познайомився з усіма дівчатами, але, видно, так поки що й не зробив вибору. Ніхто з рибацьких дочок не міг похвалитися особливою увагою принца. Щовечора молодь села влаштовувала святкові гульбища з піснями і танцями. Але хоч принц співав і танцював разом з усіма, вільно й легко розмовляв і зі старими, і з дівчатами, і з їхніми батьками, але в глибині його очей світився якийсь смуток. Іноді вона подумки просила червоне дзеркальце показати, якою бачать її батьки, й одразу відображення ставало симпатичним, веселим і безтурботним — набагато кращим, ніж те, що здавалося принцові. Але якщо вона намагалася сподобатися йому здатися кращою, ніж була насправді, то ввечері за допомогою червоного дзеркальця з гіркотою дізнавалася, що її образ в очах принца потьмянів і навіть погіршав. Вона вже не намагалася сподобатися Агорові й тільки здалека дивилася на нього, серце її сповнювалося ніжністю. Минали дні. 

Іноді вона подумки просила червоне дзеркальце показати, якою бачать її батьки, й одразу відображення ставало симпатичним, веселим і безтурботним — ...
Слайд № 15

Іноді вона подумки просила червоне дзеркальце показати, якою бачать її батьки, й одразу відображення ставало симпатичним, веселим і безтурботним — набагато кращим, ніж те, що здавалося принцові. Але якщо вона намагалася сподобатися йому здатися кращою, ніж була насправді, то ввечері за допомогою червоного дзеркальця з гіркотою дізнавалася, що її образ в очах принца потьмянів і навіть погіршав. Вона вже не намагалася сподобатися Агорові й тільки здалека дивилася на нього, серце її сповнювалося ніжністю. Минали дні.  Її батьки помітили, що Карі змінилася. Вона більше не лінувалася виконувати домашню роботу, стала уважнішою до батьків і привітною з подругами, хоча могла годинами сидіти замислена.

Якось вона помітила, що її відображення в зеленому дзеркальці, тобто той образ, що уявляла вона сама, і в блакитному, тобто її реальний образ, стал...
Слайд № 16

Якось вона помітила, що її відображення в зеленому дзеркальці, тобто той образ, що уявляла вона сама, і в блакитному, тобто її реальний образ, стали дуже схожими. І настав день, коли до кінця звичайного свята принц Агор оголосив мешканцям села, що прощається з ними. Музика стихла, припинилися веселощі, танці й сміх. Усі були засмучені, тому що встигли полюбити доброго й шляхетного принца. У тиші Агор сказав: — Мені дуже шкода прощатися з вами. Але мій час минув, а я не зумів виконати доручення моєї матері-королеви. —Хіба немає в нас гідних наречених?— з подивом і смутком запитав один з рибалок. — Є, але я шукав тільки одну-єдину, чий образ показала мені мати і кому я одразу віддав своє серце. Вона повинна була бути тут, але я не знайшов її, — з сумом відповів принц.

У цю ніч Карі не змогла заснути від сліз і, вийшовши потихеньку з дому, вирушила побродити узбережжям. Раптом вона побачила в темряві групу людей і...
Слайд № 17

У цю ніч Карі не змогла заснути від сліз і, вийшовши потихеньку з дому, вирушила побродити узбережжям. Раптом вона побачила в темряві групу людей і серед них принца — вони йшли до величезної скелі, що ховалися в глибинах моря. Карі безшумно пішла за ними. Те, що вона побачила, вразило і злякало її. На самому нижньому виступі скелі, об який билися морські хвилі, люди зупинилися, один з них вбив у тріщину в кам'яній стіні велике залізне кільце. До цього кільця за руки і ноги важкими ланцюгами прикували принца Агора. Один з тих, що супроводжували принца, нахилився до нього і з сумом вимовив: — Прощавай, принце. Нам дуже шкода робити це. Але ми не в змозі допомогти тобі.

— Прощавайте, друзі, — відповів Агор, голос його був мужнім, але сповненим глибокого смутку. — Ви зробили все, що могли. Передайте моїй матінці, що...
Слайд № 18

— Прощавайте, друзі, — відповів Агор, голос його був мужнім, але сповненим глибокого смутку. — Ви зробили все, що могли. Передайте моїй матінці, що я прошу в неї пробачення за те, що не зумів виконати її наказ. Люди мовчки залишили похмуру скелю. Агор один сидів на виступі. Він притулився спиною до кам'яної стіни і завмер, наче очікуючи чогось. Карі вийшла через кущі, де ховалася до цього, і кинулася до принца. — Я звільню тебе! — гаряче скрикнула вона. —Хто ти? — різко обернувся Агор. — А, Карі! Ні, ти не можеш звільнити мене. Хутчіш іди звідси, наближається північ...

—Я не піду, я допоможу! — Ні! — суворо сказав Агор. — Якщо ти не підеш, то загинеш разом зі мною. А Драконові потрібний тільки я. —Драконові? Якому...
Слайд № 19

—Я не піду, я допоможу! — Ні! — суворо сказав Агор. — Якщо ти не підеш, то загинеш разом зі мною. А Драконові потрібний тільки я. —Драконові? Якому Драконові? Я нічого не розумію! — Добре, я все поясню тобі, після цього ти підеш. Наді мною з дитинства тяжіє страшне закляття. У цей день—день Свого 20-річчя — я маю стати жертвою злісного Дракона. Зняти це закляття може тільки Любов, моя любов до однієї дівчини, чий образ показала мені мати у своєму магічному дзеркалі. Моя мати — королева й чарівниця—сказала мені, що я знайду цю дівчину у вашому рибацькому селі і коли впізнаю її, тієї ж миті впадуть злі чари і з мене спаде страшне закляття. Я довго шукав її, але не знайшов. І тепер я стану жертвою Дракона, а ти маєш піти якомога швидше.

—Тікаймо разом! — Ні. Закляття не можна порушити, інакше величезна біда спіткає все королів¬ство. —А чи є інший спосіб врятувати тебе? — Є... Але ц...
Слайд № 20

—Тікаймо разом! — Ні. Закляття не можна порушити, інакше величезна біда спіткає все королів¬ство. —А чи є інший спосіб врятувати тебе? — Є... Але це неможливо! — Скажи мені! — Ні. Не скажу. Іди, Карі, прошу тебе! Карі стояла на колінах поруч із принцом і плакала від безсилля. Цієї миті щось м‘яке й пухнасте потерлося об її ногу. Це було кошеня. — Принц не скаже тобі, Карі, — промуркотіло воно. — Тому що не хоче порятунку такою ціною. Для зняття злих чарів потрібно, щоб...

Його останні слова заглушив гучний плескіт води. З чорних грозових хмар ударили блискавки. Прогримів грім. З глибин моря здіймалося величезне чорне...
Слайд № 21

Його останні слова заглушив гучний плескіт води. З чорних грозових хмар ударили блискавки. Прогримів грім. З глибин моря здіймалося величезне чорне тіло Дракона, вкрите бронзовою лускою. Жахлива голова повернулася в їхній бік і подивилася на них червоними злісними очима. Карі дуже злякалася. Вона завмерла від жаху. — Біжи, Карі! — крикнув принц Агор. Дівчина отямилась від страху і подивилася на нього. Вона любила його. Вона знала, як його врятувати. Карі кинулася до самого краю виступу, на який летіли солоні бризки морських хвиль. — Ось я! — голосно крикнула вона. — Бери мене, Драконе! Я приношу себе в жертву замість принца Агора!

— Не смій, Карі! — закричав принц і кинувся до неї, розриваючи ланцюги. Вона обернулася, і в світлі блискавок він побачив її прекрасне обличчя. — Т...
Слайд № 22

— Не смій, Карі! — закричав принц і кинувся до неї, розриваючи ланцюги. Вона обернулася, і в світлі блискавок він побачив її прекрасне обличчя. — Ти! Це ти! Я впізнав тебе! Ти — як дівчина з чарівного дзеркала моєї матері! —скрикнув принц Агор. Тієї ж миті почувся жахливий рев. Це кричав розлючений Дракон, що раптом став розсипатися, наче був з піску, і незабаром він весь зник, розчинився під товщею моря. За кілька секунд хвилі заспокоїлися, вщухли блискавки, ущух вітер, і настала тиша. Злі чари розвіялися. А на виступі скелі, взявшись за руки, стояли Карі і принц Агор, з рук і ніг якого звисали розірвані ланцюги. Біля їхніх ніг сиділо маленьке кошеня і, наче нічого й не було, вмивалося.

— Як же я міг одразу не впізнати тебе? —тихо запитав принц. — Я сама не могла впізнати себе в цих дзеркалах,—посміхаючись, відповіла Карі й дістала...
Слайд № 23

— Як же я міг одразу не впізнати тебе? —тихо запитав принц. — Я сама не могла впізнати себе в цих дзеркалах,—посміхаючись, відповіла Карі й дістала з кишені три коштовних дзеркальця. — Звісно! — сказав принц. — Ці чудодійні предмети подарувала моя мати-чарівниця, перетворившись на стару, тій самій дівчині, яку я шукав. Карі тримала перед собою всі три чарівні дзеркальця—зелене, червоне й блакитне. І у всіх трьох відображалося те саме обличчя —прекрасне, добре і щасливе.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Креативний менеджмент в умовах змін (на прикладі управління закладами позашкільної освіти)»
Просіна Ольга Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн