і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

«Без рушників немає України, як без любові і життя нема…»

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Народознавча хвилинка

«Без рушників немає України,

як без любові і життя нема…»

Мета: познайомити дітей з українським рушником як домашнім оберегом, звернути

увагу на візерунки та орнаменти, якими вишивали рушники, з’ясувати, яке

значення мав рушник у житті українців; розвивати артистичні здібності

учнів, навички діалогічного та монологічного мовлення; виховати інтерес до

вивчення історії, традицій, звичаїв українського народу.

Обладнання: рушники, плакат з визначенням слова «рушник», ПК, аудіо запис «Пісні

про рушник» П. Майбороди та А. Малишка, картики з написом

«утиральник», «утирач», «стирач».

ХІД НАРОДОЗНАВЧОЇ ХВИЛИНКИ

Рушник – довгастий шматок тканини

(бавовняної, лляної, полотняної тощо) для

витирання обличчя, тіла, посуду, стирання

столу, лави, ослона(побутовий); шматок

декоративної тканини з вишиваним або тканим

орнаментом; традиційно використовується для

оздоблення житла (декоративний), в

українських народних обрядах (обрядовий).

Новий тлумачний словник української мови

Д і й о в і о с о б и

Х л о п е ц ь і д і в ч и н а, в е д у ч і с в я т а

У ч н і

В и ш и в а л ь н и ц і

Звучить музика («Пісня про рушник» на слова А. Малишка).

Зявляються в е д у ч і в українських костюмах. Д і в ч и н а тримає в руках вишитий рушник.

Д і в ч и н а . Рушник можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не уявляємо ми України.

Х л о п е ц ь. Хто з вас не бачив рушника? Мабуть, нема таких. Хоч раз, а все-таки десь його зустрічали. Розкажіть, де і які рушники ви бачили?

Розповіді дітей про рушники.

До в е д у ч и х приєднується лекторська група, спочатку два х л о п ц і , потім д і в ч а т а – в и ш и в а л ь н и ц і з рушниками.

П е р ш и й у ч е н ь. Рушник, утиральник, утирач, стирач (слова записані на картках, які прикріплені на дошці) – так в різних місцевостях його називали. Ознакою охайності і працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті.

Д р у г и й у ч е н ь.

Тримай хаточку, як у віночку,

І рушничок на кілочку;

Тримай відерця всі чистенькі,

І водиці повнесенькі.

Так навчає мати дочку в народній пісні.

П е р ш и й у ч е н ь. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. На рушнику підносять хліб і сіль гостям.

Х л о п е ц ь і д і в ч и н а (разом). То ж дозвольте шанувати вас, дорогі гості, цим хлібом і сіллю – знаком поваги до старшого покоління.

Діти підносять хліб-сіль присутнім б а т ь к а м , у ч и т е л я м.

Д р у г и й у ч е н ь. Використовували рушник при будівництві житла. Після закінчення жнив господар зустрічав женців хлібом і сіллю на рушникові. З рушником пов’язані найважливіші події в житті кожного українця чи українки.

П е р ш и й у ч е н ь. На вишиті рушники приймала повитуха немовля. Причому, для дівчаток був один візерунок, а для хлопців – інший. Коли людина помирала, то домовину опускали теж на рушниках, а потім вішали їх на хрест.

Д р у г и й у ч е н ь. На щастя-долю давала мати рушник, коли син вирушав у дорогу, як оберіг від лиха. Цей звичай існує до наших днів. Про це співається в пісні А. Малишка та П. Майбороди.

Виконується «Пісня про рушник», зявляються д і в ч а т а – в и ш и в а л ь н и ц і з рушниками, після закінчення пісні сідають півколом, емітують вишивання.

П е р ш а в и ш и в а л ь н и ц я. Я вишиваю весільний рушник, а він особливе значення має. У нас у народі кажуть: та поможи, Боже, на рушник стати, тоді не розлучить ні батько, ні мати. На заручинах коли дівчина погоджувалася вийти заміж, вона перевязувала рушниками сватів. А та хвилина, коли молоді ставали на весільний рушник, запам’ятовувалась їм на все життя. І кожна наречена готувала собі рушники сама. Ось як про це співається в народній пісні:

Та спасибі тобі, моя ненько,

Що будила мене раненько,

А я слухала, вставала

Та рушнички напряла,

По тихому Дунаю білила,

На сухому бережечку сушила,

Своїх старостів дарила.

Д р у г а в и ш и в а л ь н и ц я. В одній із народних казок говориться, що гарні рушники виходили в тієї жінки, котра як плаче – перли сиплються, а як сміється, так усі квіти цвітуть.

Т р е т я в и ш и в а л ь н и ц я. Подивіться на наші рушники. Яке в них різнобарвя ниток і узорів! На Слобожанщині (край, де ми живемо), а також на Полтавщині славляться рушники, які вишивали червоними нитками. Бо червоний колір – символ кохання, сонця, життя. Полтавський рушник – це казкові квіти у вигляді вазона – дерева життя, серед яких можна розпізнати щедру рослинність України.

Ч е т в е р т а в и ш и в а л ь н и ц я. У чарівну силу рушника вірили, як у доброго чародія, що вбереже од усякого лиха. Сила рушника – у його візерунках. Рушники можна читати, як книги. Треба тільки розуміти значення кожного орнаменту.

П е р ш а в и ш и в а л ь н и ц я. На кожному рушникові є крайчики, кривульки, вужики. То знаки води. А де вода – там життя. Ламана лінія – нескінченність. Вона розповідає, що життя продовжується.

Д р у г а в и ш и в а л ь н и ц я. Чотирикутники – символ Сонця. Квадратики можуть означати й поле, а кривульки – насіння. Коли вишиваєте, думки й бажання мають бути чисті, добрі і радісні. Тоді у рушнику буде чарівна сила.

Т р е т я в и ш и в а л ь н и ц я. Дерево життя – найпоширеніший і найдавніший орнамент. Це прекрасна квітка – верхня частина – Бог; нижча – життя людей; на долі (низу) – коріння, початки цілого світу.

Ч е т в е р т а в и ш и в а л ь н и ц я. На рушнику можна побачити елементи рослинного світу: соняшник, китиці винограду, ружу і барвінок, дубові листочки й жолуді, вишню й вербове листя.

П е р ш а в и ш и в а л ь н и ц я. Калина на рушникові – символ дівочої вроди. А калина з дубом – то поєднання краси і сили. Окрім основного деревця – вазона, є ще окремі галузки, які прикрашали низ та береги рушника.

Д р у г а в и ш и в а л ь н и ц я. З квітами переплітався пташиний світ. Тому можна побачити на рушниках півника й зозулю, голуба й сороку, соловя та фантастичних птахів. Зозуля зустрічається найчастіше, бо вона найулюбленіший птах нашого народу. Зозуля, зозуленька, ненька – кажуть в Україні про цю сіреньку, маленьку пташку і повязують з нею щастя родини.

Звучить запис «Пісні про рушник»

Х л о п е ц ь. Часи змінилися. Не всі ми прикрашаємо хати рушниками, а ось в обрядах він використовується і сьогодні. Про це свідчать ваші розповіді.

Д і в ч и н а. Тому глибоко й правдиво звучать сьогодні слова «Пісні про рушник» Андрія Малишка:

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Звучить запис «Пісні про рушник», у ч а с н и к и вклоняються і йдуть.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Народознавча хвилинка

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Як підготувати успішну особистість: евристичні технології в освітньому процесі»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти