Сьогодні о 11:00
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Бесіда за художнім твором

Образотворче мистецтво

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

27.09.2021

47

1

0

Опис документу:

І. Левітан «Весна. Велика вода».

Весна – прекрасний час року. Багато письменників, поетів, художників, композиторів присвятили свої твори опису весняної природи. Так весна і сама художник!

Адже вона перефарбувала всю землю по-своєму, по-весняному. Перерахуйте ознаки весни.

Про одну характерну весняну ознаку «розповів» фарбами художник І.І.Левітан. (Демонстрація репродукції картини І.І. Левітана «Весна. Велика вода».)

Левітан - великий знавець природи. Картина Левітана - це лірико-музична поема художника про повінь в російських полях, про граціозні по-дівочому берізки, що купаються в затоплених весняних водах, про весну світла і води.

-Які ознаки весни ми помічаємо в картині? (Багато сонячного ласкавого світла, розтанув сніг, і вода затопила округу, повітря чисте і прозоре).

-Навесні не рідкісні вітряні дні. Чи можна сказати, що день на картині вітряний? (Ні, тому що природа показана тихою, спокійною, величною, немає мерехтіння на воді, не показано рух дерев, вони ніби завмерли).

-Який це весняний місяць? (Можна згадати прислів’я: «Березень - світло, квітень - вода, травень - колір»).

Який час доби зображено на картині? Чому? (Ми бачимо чіткі темні тіні на піску).

-Чому саме опівдні показав автор? (В цей час дня краще помітні всі ознаки весни, тому що в квітні ще бувають холодні ранки, з морозами, і ознаки весни кілька згладжуються).

-Чому Левітан назвав свою картину «... Велика вода»? (Паливода - це велика вода). А як би ви назвали цю картину?

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Бесіда за художнім твором І. Левітан «Весна. Велика вода».



Весна – прекрасний час року. Багато письменників, поетів, художників, композиторів присвятили свої твори опису весняної природи. Так весна і сама художник!

Адже вона перефарбувала всю землю по-своєму, по-весняному. Перерахуйте ознаки весни.

Про одну характерну весняну ознаку «розповів» фарбами художник І.І.Левітан. (Демонстрація репродукції картини І.І. Левітана «Весна. Велика вода».)

Левітан - великий знавець природи. Картина Левітана - це лірико-музична поема художника про повінь в російських полях, про граціозні по-дівочому берізки, що купаються в затоплених весняних водах, про весну світла і води.

-Які ознаки весни ми помічаємо в картині? (Багато сонячного ласкавого світла, розтанув сніг, і вода затопила округу, повітря чисте і прозоре).

-Навесні не рідкісні вітряні дні. Чи можна сказати, що день на картині вітряний? (Ні, тому що природа показана тихою, спокійною, величною, немає мерехтіння на воді, не показано рух дерев, вони ніби завмерли).

-Який це весняний місяць? (Можна згадати прислів’я: «Березень - світло, квітень - вода, травень - колір»).

Який час доби зображено на картині? Чому? (Ми бачимо чіткі темні тіні на піску).

-Чому саме опівдні показав автор? (В цей час дня краще помітні всі ознаки весни, тому що в квітні ще бувають холодні ранки, з морозами, і ознаки весни кілька згладжуються).

-Чому Левітан назвав свою картину «... Велика вода»? (Паливода - це велика вода). А як би ви назвали цю картину?

-Опишіть воду. (Чиста, прозора, синьо-блакитна, холодна, рясна, тиха, спокійна, світла, велика, відстояна).

-З чим її можна порівняти? (З дзеркалом, в ній відбиваються дерева, кущі).

-А що затопила вода? (Березовий гайок, лазні, які зазвичай будували близько річечок).

-Пейзажі Левітана наповнені світлом, теплом і радістю. Цей настрій художник створює шляхом застосування блакитно - жовтих тонів. А які ще фарби присутні на полотні? (Всі відтінки ніжні, прозоро - золотисті, рожеві, блакитні, фіолетові).

-Чому ж на картині переважають жовтий і блакитний кольори? (Художник хоче показати тепло сонячних днів і ясне блакитне небо).

-Якщо нижню частину картини займає вода, то що займає верхню? Опишіть небо. (Блідо-блакитне, блакитне, ласкаве, світле, ясне, бездонне). З чим можна порівняти пливуть по небу хмари? Такі хмари називаються купчастими.

-А тепер розглянемо середину картини. Тут зображені дерева, розташовані групами. Опишіть березовий гай. (Гайок проглядається наскрізь, тому що берізки молоденькі, тоненькі, гілочки на них почервоніли і здаються гарними мереживами. Берізки викликають і почуття жалості до них. Адже їм важко стояти у воді, вони слабкі, зігнувшись).

-Які ще дерева ви бачите на картині? (Стара осика і ялинка. Осика простягнула свої кострубаті сучки, як пальці і, може бути, по-своєму вчить молоді деревця набратися терпіння і перечекати холодну і важке для дерев під час повені).

-Картина сповнена трепетного дихання життя. Людей на ній немає. Але які деталі вніс художник для того, щоб ми відчули, що десь тут близько, незримо присутня людина? (У берега стоїть легка човник, далеко ми бачимо сільські будинки, лазні, сараї).

-Лодка називається довбанка. Це човник, зроблений з осики. Яка вона? (Легка, нетривка, як шкаралупа, утлая, ненадійна).

-Чия вона? Хто на ній приплив? (Художник, він розташувався десь на піщаному березі і малює пейзаж з натури).

-Як ви думаєте, чи вдалася картина художнику? Чому? (Звичайно, вдалася, адже автор милується весною, передає свій настрій. Ми відчуваємо, як дорога його серцю рідна природа. Він вчить нас бачити в природі ту красу, повз яку ми часто проходимо, не помічаючи, яка здається нам буденним).

-Про що ми повинні постійно пам'ятати, потрапляючи на лоно природи, милуючись її красою? (Про дбайливе ставлення до природи, про збереження її краси і багатств).

І. Левітан "Золота осінь"

Бесіда за картиною

- Подивіться це картина Левітана , вона має назву "Золота осінь". Взагалі з чим у вас асоціюється осінь? (опале листя, золото,природа йде спати, ключі птахів, дощ,калюжі)

-У всіх осінь асоціюється з чимось похмурим,але зверніть увагу на картину Левітана ,я гадаю,шо ви змінить свою думку про цю пору року. Що зобразив художник ? (Природа восени)

-Який час доби ,на вашу думку, хотів нам показати Левітан? (День)

-Чому ви думаєте ,що це день? (Сонечко десь сховалися вгорі, кольори яскраві насичені,немов вдень)

-Що знаходиться на передньому плані? (галявина,дерева ,річка)

-Що знаходиться на середньому плані? (також дерева,їх багато немов це частина лісу і річка яка протікає через ліс)

-Так,молодці,шо ви помічаєте такі тонкощі,а що зображено на задньому плані?(порожнє поле та поле пшениці,де здається працюють люди)

-Дуже добре, а як художник змалював природу?( я гадаю, що художник показує нам всю велич осені,багатство природи)

- А хто має іншу думку?( я гадаю,що Левітан хотів показати природу спокійною,неторопливою,що вона вже готова йти на відпочинок але перед цим покаже всю свою красу)

-Назвіть загальний колорит картини.(переважають жовті,органів,червоні кольори,ще трішки є зеленої трави,блакитна річка)

- Який настрій у вас викликає ця картина?( я відчуваю залишок,тепло і спокій)

-Чи сподобалась вам картина?(так)

-Що вас найбільше вразило?(те як реалістисно змальована природа восени)

-А яку б назву ви дали цій картині?("Прекрасна осінь")


Бесіда за художнім твором К.Білокур «Квіти за тином».


    • Діти, давайте зупинемо свій погляд на картині художниці К. Білокур «Квіти за тинном».

    • Діти, ви знаєте, що таке тин? Це огорожа, яку можна виплести з обрізаного гілля дерев та кущів. По долу своєї картини художниця зобразила плетений тин довкола квітника. За ним – буяння квітів, листя й трав. Закоханими очима дивилася художниця на кожну квітку, стеблинку: милувалася ними й передала нам своє захоплення. Мабуть, вона чула й розуміла мову квітів, які жили тут укупі й ніколи не сварилися.

За тином щонайдрібніша квіточка має право бути поряд із найяскравішою, найпишнішою. Тут є місцинка для кожної травинки, щонайменшого зеленого листочка. Всі вони прикрашають землю, наше життя й належать до природи.

За тином – жоржини, мальви, півонії, лілії, троянди, тюльпани, іриси, кручені паничі... Знайшлося місце й скромній ромашці, духмяному горошку, настурції, чорнобривцям, флоксам, польовим сокиркам та дзвіночкам. Художниця зібрала їх усіх разом, запросивши із саду, поля, лісу. Ось лягла на тин на дрібному голчастому листочку квітка трав’янистої півонії. Наш погляд так і тягнеться до неї, бо вона тут, мов пташка на гніздечку. Квіти, розкидані за тином, одна за одною випростали свої стебла й погналися догори. Ліворуч (вищі від усіх) три мальви тягнуться до блакитного, з легкими хмаринками, неба. їхні круглі голівки обліпили міцні стебла й широко розгорнули свої пелюстки різно-рожевих відтінків. Одні квітки розкрились уповні, інші тільки-но виткнулися зі своїх чашечок, а ті, що вгорі стебла, ще пуп’янки – невеличкі зелені кульки-грудочки. Настане час і для них – вони розквітнуть.

На зеленому килимі листя чітко вирізняються темно-червоні голівки-м’ячики жоржин. Вони нахилили своєю вагою гнучкі тонкі стебла й гойдаються-хйзуються на них. Спробуйте полічити: скільки ж розквітлих жоржин намалювала Катерина Білокур за тином? Я-от нарахувала сім квіток, із ними сусідить жовта рудбекія. Її золота голівка-куля має багато пелюсток.

Між жоржинами квітнуть рожеві троянди, а трохи нижче – півонії, тюльпани та жовта лілія. Ці квіти немовби про щось розмовляють між собою. Три плямисті лілії із закрученими догори пелюстками, що здаються вологими від роси, торкнулись ірисів своїми довгими тичинками-віями. Білі та фіолетові іриси підняли троє пелюсток-гребенів догори, а троє пелюсток-борідок опустили донизу стебла. Може, саме через це їх іще називають півниками?

    • А де художниця зобразила квіти, схожі на лілії? Так, біля жоржин з правого боку виглядає сестра лілії – квітка лілейника.

    • Друзі, а хто впізнав чорнобривці?

    • Покажіть їх на картині. Посеред тину біля грубого кілка-основи примостився тендітний духмяний горошок. Розкрив свої здивовані ротики й розглядає все навколо: ось там гарну квітку побачив, а з іншого боку – ніби ще краща. До горошку схилила голівку біла айстра з жовтою серединкою-оком, розвіяла свої «спіднички» з дрібних пелюсток.

Жовтогарячі настурції з круглими листочками аж за тин спустилися, аби побачити: що ж там за ним росте? А що ж там, діти? Я-от побачила тоненьку травичку, яка розвіяла свої квіти-вінички; до неї причепилася біла берізка з квіточками, які нагадують кручені паничі. А біля них цілюща трава – грицики. Художниця знайшла місце на своїй картині й зеленій травиці. Яка ніжна, тендітна й тоненька кожна травинка!

    • А хто ж то сів на квіточку настурції? Гостем на ній є метелик із білими крильцями.

Зверніть увагу, діти: всі квіти, що на картині, у природі не зустрічаються в одну пору року. Анемони, тюльпани та іриси розквітають навесні; влітку аж до пізньої осені квітнуть настурції, чорнобривці, лілії, троянди, мальви; час цвітіння айстр та жоржин – кінець літа й осінь. Сплела ж їх у дивовижний барвистий букет уже знайома вам майстриня Катерина Білокур.





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили