Бесіда з БЖД : «Небезпека ігор з вибуховими предметами»

Опис документу:
Мета: • пізнавальна – донесення інформації про вибухонебезпечні предмети й речовини, про їхню загрозу життю та здоров'ю. • виховна – виховання почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей, формування у дітей пильності та спостережливості до предметів, що їх оточують: на вулиці, в транспорті, в приміщеннях.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Новомиргородська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

I-II ступенів Кіровоградської обласної ради

Бесіда :

«Небезпека ігор з вибуховими

предметами»

Підготувала

вихователь 5 класу

Вакуленко Н.М.

Мета:  пізнавальна – донесення інформації про вибухонебезпечні предмети й речовини, про їхню загрозу життю та здоров'ю.

 виховна – виховання почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей, формування у дітей пильності та спостережливості до предметів, що їх оточують: на вулиці, в транспорті, в приміщеннях.

Форма проведення:. розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди, діалогу.

Обладнання: мультимедійні засоби для перегляду мультфільму/дитячого фільму про вибухонебезпечні предмети, порожні аерозольні балончики, на яких зображено застережні знаки: «Легкозаймиста», «Вибухова», «Отруйна» речовин.

План бесіди:

Вступна частина

Основна частина.

Знання, що збережуть життя

Відлуння війни, або небезпечні знахідки

Незнайомі предмети невідомого походження, смертельні іграшки

Сучасні піротехнічні засоби

ІІІ. Підбиття підсумку розповіді.

Хід бесіди

І. Вступна частина

Вихователь. Вибухонебезпечними предметами в наші дні можна вважати будь-яку речовину або предмет, які здатні вибухати й завдавати чимало біди тим, хто не вміє з ними поводитись. Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди; реактивні та інженерні міни; авіабомби; детонатори; ручні гранати; набої різних видів. Усі вони містять вибухові речовини й можуть вибухнути від незначного удару, струсу, переміщення, нагрівання їх в полум’ї.

Сьогодні щонайпильнішу увагу приділяють піротехнічним засобам: петардам, хлопавкам, бенгальським вогням, ракетницям тощо.

Навіть аерозольні балончики, які ми бачимо щодня – так само є вибухонебезпечними. Коли ми знаходимось на вулиці, в громадському транспорті чи приміщенні, ми повинні бути вкрай обережними з предметами, які на перший погляд здаватимуться звичними.

Наприклад: сумка або пакет, що лежать поодиноко; звичайна ручка, начебто кимось забута; дитячий м’яч, який так й просить, щоб його підкинули; просто блискучі, яскраві предмети, які так і хочеться взяти в руки і розглянути зблизька – саме на це і розраховує зловмисник!

ІІ. Основна частина

Вихователь. Велика і багата наша українська земля. Багата лісами, полями, гірськими породами, чистими лісовими озерами. Багата скарбами і таємницями, що в глибині землі, але багата часом неочікуваною небезпекою, що затаїлась десятиліттями.

Відтоді, як припинились останні вибухи Радянсько-німецької війни, минуло шістдесят дев’ять років, а земля все ще не перестає воювати. Навіть на порівняно «спокійних» територіях, де пройшло «суцільне» розмінування, щорічно рвуться снаряди і міни. Невідомі предмети завжди привертають увагу дітей. Особливо притягує їх небезпечний спадок минулих воєнних дій, військових полігонів. Хлопчаки з цікавості розшукують різні боєприпаси, намагаються їх розібрати, розпиляти, чи кидають у вогонь, наражаючи себе та оточуючих на небезпеку. А дорослі займаються пошуком металу, щоб заробити копійку, ризикують життям і здоров’ям, демонтуючи небезпечні знахідки та здають до пунктів прийому металобрухту.

Найчастіше причина трагічних наслідків криється в повній відсутності елементарних знань правил поведінки при знаходженні вибухонебезпечних пристроїв та різних підозрілих предметів.

Необхідно пам’ятати, що виявлені вибухонебезпечні предмети, які тривалий час перебували в землі чи воді, становлять ще більшу небезпеку. Від вологи при взаємодії металу та вибухівки утворюються хімічні сполуки — пікрати (ззовні вони мають вигляд білих порошкоподібних наростів), що вибухають навіть від невеликого тертя, маленької іскри, незначного удару. Не встигнеш і оком моргнути, як снаряд чи граната розлетяться на сотні осколків, здатних спричинити смерть чи каліцтво. Зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в ґрунті або у воді сильно змінюється: під впливом вологи вони деформуються, іржавіють і від найменшого дотику можуть вибухнути. Ця зброя може розірватися в руці. Відомо чимало випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, гралися знайденими предметами. Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втратою здоров'я не лише тому, хто вирішив погратися, але й товаришеві, який стоїть поруч. Тому в разі виявлення незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні.

СЛІД ПАМ’ЯТАТИ: у жодному разі не можна торкатися знахідок власноруч і дозволяти це робити іншим;

про знайдені підозрілі предмети слід негайно повідомити дорослих (МНС, у школі, міліції, найближчій установі);

не можна розпалювати багаття поблизу знахідки; слід запам'ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка, й поставити застережний знак. КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

 брати вибухонебезпечний предмет у руки, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

 переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

 намагатися розібрати;

 використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

 заносити в приміщення;  закопувати в землю;  кидати в криницю або річку;

 здавати на металобрухт;

 використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів - петард чи вибухових пакетів.

Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що, на жаль, трапляються дуже часто.

Також пам'ятайте, що знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають тільки спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають навички роботи з «відлунням війни».

Незнайомі предмети невідомого походження, смертельні іграшки

Вихователь. До небезпечних знахідок також можна віднести і звичайні предмети, які лежать, наче кимось забуті або загублені. Натрапити на незнайомі предмети можна скрізь: у громадському транспорті, на вулиці, в приміщеннях. Вони можуть бути дуже небезпечними, тому

У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ БЕРІТЬ ЇХ У РУКИ, ЯК БИ ЦІКАВО ВАМ НЕ БУЛО.

Йдучи по вулиці, звертайте увагу на підозрілі предмети:

невідомий згорток або деталь, яка лежить у салоні машини чи прикріплена зовні;

залишки різних матеріалів, які не повинні перебувати в цьому місці (мішки, згортки, пакети, дроти); висячі дроти або ізоляційна стрічка;

сумка, портфель, коробка;

яскраві коробочки, різні привабливі предмети у вигляді трубочок, ручок, просто блискучі предмети, які так і хочеться взяти в руки і розглянути зблизька – саме на це і розраховує зловмисник!

 предмети, з яких лунають звуки (цокання годинника, ритмічні сигнали) Одним словом – все, що привертає увагу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:

 Негайно повідом міліцію в усній формі, зателефонуй на 101, або дорослих про знахідку!

помітивши річ без господаря, обов'язково зверніться до працівника міліції або іншої посадової особи, повідомте машиніста метро, водія автобуса (тролейбуса, трамвая);

ні в якому разі не чіпайте знахідки і відійдіть від неї якнайдалі.

не користуйтесь мобільним телефоном або іншими засобами радіозв’язку на відстані ближче ніж 50 м. Оскільки використання радіомагнітного випромінювання здатне викликати спрацювання радіовибухівника.

Вихователь. За якими ж ознаками можна визначити вибухонебезпечний предмет? Як правило, такі предмети характеризуються видовженою формою; наявністю дротів, що стирчать або тягнуться врізнобіч; дивними звуками (цокання годинника, шипіння, виділення газу тощо); світловими сигналами (блимання лампочки тощо). Майже всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій та нагрівання. Маючи справу з вибуховими речовинами, слід бути дуже уважними й обережними. Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

Сучасні піротехнічні засоби

Вихователь. Чи згодні ви, що вибухонебезпечні предмети – це не тільки бомби, снаряди, міни, гранати часів Радянсько-німецької війни і саморобні вибухівки?

Новорічні та Різдвяні свята полюбляють і діти, і дорослі. Чомусь побутує думка, що справжнє свято не може обійтись без звукових та світлових ефектів у вигляді феєрверків, петард, салютів. На жаль, рідко хто задумується над тим, яку небезпеку приховують у собі піротехнічні вироби побутового призначення. Іноді свято може закінчитись і таким жахливим феєрверком. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, яка не вміє з ними поводитися. Можливий також інший варіант, коли така річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. Така іграшка може призвести до небезпечних і тяжких наслідків. Невміле та неграмотне використання піротехнічних виробів іноді призводить до непередбачуваних ситуацій: палаючі ракети залітають на балкони квартир, розбивають шибки вікон у будинках. Внаслідок необережного поводження з петардами трапляються нещасні випадки, під час яких чимало людей, а особливо дітей, отримують травми очей, опіки рук тощо. На жаль, інколи ці міні-вибухонебезпечні предмети можна побачити і в дитячих руках. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок, без очей тощо. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції щодо використання петард у побуті. Займатися цим повинні дорослі люди, які добре розуміють наслідки їхнього неправильного застосування.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

користуватися саморобними піротехнічними засобами;

запалювати бенгальські вогні біля ялинки, при великому скупченні людей, біля дітей у маскарадних костюмах;

підривати петарди в приміщенні, в покинутих будівлях, біля житла людей; цілитися хлопавкою в обличчя, стріляти в легкозаймисті предмети.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
9
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!