Батьківські збори на тему: «Готовність дітей до школи – наша спільна турбота»

Опис документу:
Мета: • надати батькам інформацію про готовність дитини до успішного навчання в школі; • забезпечити активну участь і взаємодію дорослих між собою та з педагогами; • створити обстановку взаємодовіри та взаєморозуміння; • дати змогу батькам перейнятися переживаннями дітей в очікуванні навчання в школі; • ознайомити членів родин із методами підтримки дитини в найважливіші моменти її життя;

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Батьківські збори на тему:

«Готовність дітей до школи – наша спільна турбота»

Мета:

•    надати батькам інформацію про готовність дитини до успішного навчання в школі;

•   забезпечити активну участь і взаємодію дорослих між собою та з педагогами;

•    створити обстановку взаємодовіри та взаєморозуміння;

•   дати змогу батькам перейнятися переживаннями дітей в очікуванні навчання в школі;

•   ознайомити членів родин із методами підтримки дитини в найважливіші моменти її життя;

Матеріали: макет журавлика та листочки (пір'їнки) для записів запитань, сподівань і вражень від зустрічі; графічне зображення школи, дитячих слідів із написами «Фізична готовність», «Психологічна готовність», «Педагогічна готовність»; плакат із 10 порадами для батьків про підготовку до 1 вересня в родині; відеозапис бесіди старшої групи про школу.

                                                         Хід зустрічі

(На екрані - слайд-презентація «Почуйте серцем голос вашої дитини».)

Психолог. Загадкове слово «школа» хвилює нас іще з раннього дитинства. Одні сприймають школу як казкове місце, куди потрапляють старші діти, і вже там вони перетворюються на чарівників, котрі все вміють і все знають. Для інших - це заклад, куди мусить ходити старший брат чи сестра, цілими днями трудяться над уроками (а ще за навчання постійно сварять батьки). Ростуть діти. Змінюються і поглиблюються їхні знання та уявлення про школу. Прислухайтесь до суджень про школу наших шестирічок.

(Відеозапис розмови психолога з дітьми старшої групи)

У трьох старших групах нашого садочка ми провели опитування дітей про школу і виявилося, що із 75 дітей:

а) свідомо ставляться до вимог, які висуває майбутнє навчання в школі  - 61 дитина;

б) у школу хочуть іти, тому що там їх приваблюють нові друзі й нова обстановка — 14 дітей.

Статистика говорить сама про себе. Існує дві протилежні думки про потребу спеціальної підготовки дітей до школи.

1. Готувати дітей до школи потрібно. Йдучи до школи, вони повинні вміти читати, писати і рахувати.

2. Не слід поспішати. Все прийде саме по собі.

Як відшукати «золоту серединку» й допомогти дитині підійти до навчання максимально підготовленою, але не відбити головного - бажання вчитися?

Важливо усвідомити: не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу. Треба створити умови для загального розвитку дитини!

Щоб успішно навчатися, потрібні сили (фізична готовність). Перевантаження першокласника можна порівняти з перевантаженнями космонавта. Чи вистачить у дитини сили щодня нести ранець чи портфель, висидіти 30 - 35 хвилин на уроці й правильно тримати ручку?

І педагоги, й батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя — фізичного аспекту розвитку дитини. А медики і психологи стверджують, що саме фізичний розвиток — запорука успішного навчання дитини в школі. 

Фізична готовність — це перший крок до школи.

(Прикріпити біля макета школи «дитячий слід» із написом «Фізична готовність»)

Психолог. Наступний крок — психологічна готовність дитини до навчання в школі. (Прикріпити «слід» із написом «Психологічна готовність»).

Психологи виділяють такі аспекти психологічної зрілості дитини: інтелектуальний, емоційно-вольовий, особистісний, соціальний.

Але перш, ніж почати говорити, хочу, щоб ми зробили одну враву

Вправа «Не хочу хвалитись, але...»

Батьки розповідають про себе по колу словами: «Я, мама (тато)... (прізвище, Ім'я дитини). Не хочу хвалитись, але моя... (ім'я дитини) вміє... у неї гарно виходить... тощо».

Гра «Дитина»

До гри запрошуються  10 учасників-батьків. Кожен із них обирає бейджик із написом:

•   надія;

•   родина;

•   увага;

•   дитячий садок;

•   турбота;

•   здоров'я;

•   щастя;

•   інтереси;

•   здібності;

•   дитина.

Розповідь 

(Протягуємо нитки від дитини до інших учасників із відповідним написом на бейджику.)

В одній великій родині сталося диво — народилася дитина. Всі були щасливі й радісні. Приділяли їй багато уваги, турбувалися про неї.

Дитина підросла й пішла до дитячого садочка. Родина цікавилась інтересами та здібностями дитини. Малюк був здоровим та щасливим. І в маленькому серці завжди залишалася надія, що так буде завжди.

(Запитую, що відчувають батьки.)

Але настала криза, проблеми вийшли на перший план і  такої уваги й турботи, як раніше, дитина вже не відчувала, що її інтересами та здібностями вже ніхто не цікавився. (Розрізаємо нитки.), дитина не почувалася так, як раніше, — щасливою та здоровою. Але надія залишалася жити в маленькому серці. Малюк сподівався, що дорослі зміняться і знову розділятимуть його радощі.

(Запитую, що відчувають батьки.)

Раптом усі схаменулись і озирнулись, бо побачили та зрозуміли, що найдорожчий скарб родини — це дитина, вона — опора, радість і надія, яка завжди є у нашому серці.

(Зв'язуємо нитки.)

(Запитую, що відчувають батьки.)

Вправа «Кольори»

Хто як не батьки, знає найкраще своїх дітей.

Тому виконайте таке завдання: подумайте і скажіть, який улюблений колір вашої дитини?

Батьки називають колір своєї дитини. А для перевірки батькам роздаються кола з улюбленим кольором кожної дитини.

Інформаційне повідомлення «Готовність до школи»

Здавалося б, зовсім недавно ви мріяли про той час, коли ваша дитина піде до школи. І ось довгоочікуваний день усе ближче й ближче. З ним у кожного з нас пов'язані світлі та хвилюючі спогади, адже в пам'яті надовго закарбовується та мить, коли вперше переступаєш поріг школи.

Батьки завжди хвилюються, як вчитиметься дитина, чи стане цей період у житті сім'ї радісним і щасливим, чи виникнуть якісь труднощі. Все це залежить від підготовки дитини та її сім'ї до нових умов. Тому завжди на першому плані стоїть психологічна готовність дитини до навчання у школі.

Часто запитують: а хто ж має здійснювати цю підготовку — батьки, сім'я чи вихователі дитячого садочка? Досвід показує, що ніякий дитячий заклад не може повністю замінити сім'ю, сімейне виховання. У дитячому садочку дітям прищеплюють багато корисних навичок, але якщо заняттями дитини не цікавляться в сім'ї, не дають їм належного значення, не заохочують до старанності, дитина теж починає ставитися до них недбало, не прагне працювати краще, виправляти свої помилки, долати труднощі.

Підготувати дитину до школи — це не тільки навчити її читати, рахувати та писати, не тільки придбати в магазині необхідні шкільні речі. Потрібно ще й психологічно підготувати дитину до навчання, що передбачає певний рівень розвитку інтелектуальної, емоційної, соціальної, вольової сфер дитини.

•   Саме особистісна та соціальна готовність дитини до навчання у школі означає адекватність її поведінки у соціальному середовищі, мати відповідні навички комунікації, бути відповідальною, наполегливою, відстоювати власні позиції, приймати рішення, орієнтуватись у просторі та часі, виявляти толерантність, емпатію.

•   Емоційна готовність. Шестирічна дитина дуже емоційна. Почуття панують над усім її життям, додаючи йому особливого забарвлення. Коли близькі дорослі люблять дитину, добре ставляться до неї, визнають її права, вона отримує емоційне задоволення — почуття впевненості, захищеності. В цих умовах розвивається життєрадісна, фізично та психічно активна дитина. Емоційне благополуччя сприяє нормальному розвитку дитини. Саме в умовах взаємної любові в сім'ї дитина починає вчитися любові сама. Почуття любові, ніжності до близьких людей, насамперед до батьків, братів, сестер, дідусів і бабусь, формує дитину як психологічно здорову особистість.

•   Серйозної уваги вимагає формування вольової готовності майбутнього першокласника. Адже його чекає напружена праця, він має робити не тільки те, що йому хочеться, а й те, що від нього вимагатимуть учитель, школа. А це непросто. Дитина мусить докласти великих зусиль, аби навчитися керувати своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю — увагою, мисленням, пам'яттю, а також оцінити результат своєї вольової дії (доводити справу до кінця, виконувати доручення, правильно ставитися до критики, поводитись у колективі, як удома).

Інтелектуальна готовність. Надзвичайно важливо, аби ще до школи дитина була інтелектуально розвиненою. Дитина повинна вміти порівнювати, аналізувати, узагальнювати, логічно мислити, запам'ятовувати, робити самостійно висновки, мати багатий словниковий запас слів, розширений кругозір, володіти конкретними знаннями про живу і неживу природу, про людей та їх працю.

Легенда «Хто найкращий майстер на землі»                      

Це було дуже давно. В одному селі в Україні  дівчата і жінки вирішили показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан, і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, мереживо, скатертину, одяг.

У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на майдан, принесли безліч цікавих речей. У старших людей, які мали назвати найкращих майстринь, очі розбігалися.

Дружини й дочки багатіїв принесли вишиті золотом покривала, тонкі мережані фіранки, на яких були вив'язані дивовижні птахи. Але переможницею стала Марина, дружина бідняка. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережив, хоча все це чудово вміла робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся. А хлопчик приніс жайворонка, якого сам вирізав із дерева. Приклав жайворонка до губ, і той защебетав, як живий. Усі завмерли, зачаровані піснею, ніхто не поворухнувся, і раптом у блакитному небі заспівав живий жайворонок, якого привабив спів із землі.

Психолог. Швидко промайне травень, за ним літні місяці, і настане довгождане 1 вересня. Хочу порадити: щоб цей день дійсно став пам'ятним і щасливим для вашої дитини, обов'язково поводьтеся відповідно до запропонованих правил.

Вправа «Журавлик»

Психолог. Наша зустріч наближається до кінця. Нам дуже хочеться знати, чи знайшли ви відповіді на свої запитання, чи здійснилися ваші сподівання.

На пір'їнках, які лежать на столах, напишіть свої враження від зустрічі і прикріпіть на крилах нашого журавлика. Ми проаналізуємо їх і, якщо буде потреба, дамо відповіді в індивідуальному порядку або в батьківських куточках.

(Присутні пишуть про свої враження і прикріплюють записи на крилах журавлика.)

Слова-побажання батькам

Психолог. Пам'ятайте, що дитина — це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата.

Робіть усе, щоб дитинство та майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові, взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Схожі матеріали